Справа №534/1761/24
Провадження №3/534/488/24
03 жовтня 2024 року м. Горішні Плавні
Суддя Комсомольського міського суду Полтавської області Комарова Діана Юріївна, розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Комсомольська Полтавської області, громадянина України, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення 03.07.2024 о 14 год 15 хв. за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 умисно висловлював образи в сторону своєї матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим могла бути завдана шкода її психологічному здоров'ю.
У судові засідання, призначені на 12.08.2024 та 26.09.2024, ОСОБА_1 не з'явився, про час та день розгляду справи повідомлявся належним чином за адресою, зазначеною у протоколі про адміністративне правопорушення. На адресу суду повернуто конверти з відміткою Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою».
У силу вимог ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи. Приймаючи до уваги вище наведені обставини, суд доходить висновку про можливість застосування загальні принципи процедури повідомлення правопорушника передбачені в інших процесуальних законах.
Суддя наголошує, що саме на адресу, зазначену у протоколі про адміністративне правопорушення, направлялася повістка про виклик до суду ОСОБА_1 ..
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі.
У цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що учасник справи зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
За таких обставин, враховуючи, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, беручи до уваги, що присутність особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, обов'язковою законодавцем не визначена, ОСОБА_1 за викликом до суду не прибув, тому судом було вжито всіх об'єктивно можливих заходів для його повідомлення про судове засідання. У контексті зазначеного, суд не вбачає правових заборон для розгляду справи без участі правопорушника.
Потерпіла у судове засідання не з'явилася, повідомлена належним чином.
Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення. Його дії підлягають кваліфікації за частиною першою статті 173-2 КУпАП, оскільки він, вчинив домашнє насильство відносно своєї матері ОСОБА_2 .
Частиною першою статті 173-2 КУпАП встановлена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь, зокрема, психологічного насильства, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Поняття "психологічне насильство" наведено у пункті 11 частини першої статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству".
Так, згідно зазначеного пункту психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Пунктом 14 зазначеної вище статті Закону встановлено, що фізичне насильство - це форма домашнього насильства, яка включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Винуватість ОСОБА_1 повністю підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення, рапортами працівника поліції, довідкою про результат звернення, поясненнями потерпілої та правопорушника.
Визначаючи вид та міру адміністративного стягнення, суд, виходячи з положень ст.23 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , його вік, сімейний та майновий стан, ступінь вини та суспільну небезпеку вчиненого правопорушення.
Обставин, що обтяжують або пом'якшують відповідальність порушника судом не встановлено.
З огляду на викладене, суд вважає, що для досягнення мети адміністративного стягнення на ОСОБА_1 необхідно накласти стягнення у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст.173-2 КУпАП України. Тільки таке стягнення буде сприяти вихованню правопорушника у дусі додержання законів України та запобігати вчиненню ним нових правопорушень.
Питання про судовий збір вирішено у порядку ст.40-1 КУпАП, згідно з якою у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір сплачується особою, на яку таке стягнення накладено.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності сплачує судовий збір за ставкою 0,2 від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись статтями 23-24, 40-1, 283, 294 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605 грн 60 коп. судового збору.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження. Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Комсомольський міський суд Полтавської області. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її винесення.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Суддя Д.Ю. Комарова