Справа № 527/2209/24
провадження 2/527/789/24
30 вересня 2024 року м.Глобине
Глобинський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Павлійчук А.В.,
за участю секретаря судового засідання - Козинко Ю.С.,
розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Глобинського районного суду Полтавської області в м. Глобине цивільну справу № 527/2209/24 за позовом ОСОБА_1 до Глобинської міської ради Кременчуцького району Полтавської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , Кременчуцька районна державна адміністрація Полтавської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, -
05 серпня 2024 року до Глобинського районного суду Полтавської області надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Глобинської міської ради Кременчуцького району Полтавської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , Кременчуцька районна державна адміністрація Полтавської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.
В своїй заяві зазначив, що він та його родина родом із Кобеляцбкого району Полтавської області. В 2008 році його рідний брат загинув у ДТП поблизу с. В. Кринки колишнього Глобинського району та похований на центральному цвинтарі с. В. Кринки. Після загибелі брата мати не змирилася з цим і тривалий час він із матір'ю, щотижня, приїздили з Кобеляцьбкого району у с. В. Кринки на могилу брата. У подальшому, за наполяганням матері вони переїхали на постійне місце проживання у с. В. Кринки ближче до місця поховання брата. Знаючи їх з матір'ю вкрай складне становище, дядько позивача (двоюрідний брат матері) ОСОБА_3 , як єдиних рідних людей у його житті, адже ні дружини ні дітей у нього не було, запросив їх проживати у його будинку, а згодом дядько виїхав з с. В. Кринки щоб доглядати свого хворого батька у російську федерацію. Перед виїздом дядько залишив позивача з маті'ю проживати у своєму будинку та надав дозвіл на проживання у його помешканні, доглядом за ним та розпоряджанням будинком на власний розсуд. Таким чином із 10 січня 2011 року у його правомірному користуванні постійно перебуває споруда житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташована по АДРЕСА_1 . З вказаного часу він постійно, безперервно і відкрито користуюсь, розпоряджаюсь і проживаю у вказаному житловому будинку ( АДРЕСА_1 ) що підтверджується довідкою Великокринківського старостинського округу виконавчого комітету Глобинської міської ради № 02-26/330 від 7 травня 2024 року. За час відкритого, безперервного та правомірного володіння оспорюваним нерухомим майном, починаючи з 2011 року вказана будівля позивачем відремонтована. Крім того ним виготовлено технічний паспорт на даний будинок та отримано окрему поштову адресу для вказаного об'єкта нерухомого майна. Протягом періоду часу понад 13 років особисто позивач добросовісно набув, та відкрито, правомірно, безперервно володію і користуюсь даним нерухомим майном, доглядаю за спірним житловим будинком, утримує його. Так з 2011 року ним виготовлено та забетоновано підлогу у сараї, встановлено вікна у будинку, двері, повністю замінено систему електричного живлення, відремонтовано дах, укладено договори на надання комунальних послуг. Однак у останній час він не маю змоги користуватися електричною енергією адже, як виявилось, у нього не має і ніколи не було відповідних документів які посвідчують моє право власності на вказане нерухоме майно. Так в 2023 році під час планової заміни лічильника електроенергії, її постачання було припинено до надання до ПАТ «Полтаваобленерго» правовстановлюючих документів на будівлю яких, як виявилось, у нього не має. Раніше укладений договір про постачання електроенергії неодноразово продовжувався, однак в останній час таке вже неможливо. Для вирішення такого питання позивач неодноразово звертався до компетентних органів, однак виявилось, що у дядька правовстановлюючих документів на вказане житло не має і ніколи не було, право власності взагалі за жодною особою зареєстроване не було. Право власності на вказаний об'єкт нерухомого майна до теперішнього часу ні позивачем, ні відповідачем, або іншими будь-якими особами - юридично не оформлене та не зареєстроване. Таким чином позивач постійно, безперервно, відкрито та добросовісно володіє і користується вказаним нерухомим майном з 10 січня 2011 року по теперішній час - липень 2024 року, а загалом більше13 років.
Посилаючись на викладене, позивач просив визнати за ним, право власності за набувальною давністю на: житловий будинок літ. «А», загальною площею 60,7 кв.м., житловою площею 28,1 кв.м.; прибудову літ. «а»; сарай літ. «Б»; сарай літ. «В»; сарай літ. «Г», сарай душ літ. «Д», сарай літ. «Е»; сарай літ. «Ж», що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
У судове засідання позивач не з'явився, подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та прохав їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, заперечень на позов не мають.
Третя особа в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату. час та місце розгляду справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.
Законність та обґрунтованість позовних вимог підтверджується дослідженим у судовому засіданні наступними доказами:
- довідкою Великокринківського старостинського округу виконавчого комітету Глобинської міської ради від 07.05.2024 № 02-26/330 (а.с. 17);
- технічним паспортом від 01.10.2021 (а.с. 18-22);
- довідкою КП «Кременчуцьке МБТІ Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області» від 04.07.2024 № 61/3456 (а.с. 23);
- Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 351186657 від 20.10.2023 (а.с. 24);
- експертним звітом № 64/24 про проведення будівельно-технічного обстеження від 10.07.2024 (а.с. 26-35);
- актом перевірки виконання технічних умов ПАТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» від 18.01.2012 № 05-03/59 (а.с. 36-37);
- Договором № 1 на оперативно-технічне обслуговування від 18.01.2012 (а.с. 38);
- Договором про постачання електричної енергії № 720 від 23.01.2012 (а.с 39-41);
- Рішенням восьмої сесії сьомого скликання Кринківської сільської ради від 25 березня 2016 року (а.с. 47);
- квитанціями про оплату комунальних послуг (а.с. 48-55);
- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 58-61).
Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Згідно право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно ч. 2 ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч.1 ст.344 Цивільного кодексу України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
За ч.4 ст.344 Цивільного кодексу України, право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
Відповідно до п. 11 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», враховуючи положення пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК про те, що правила статті 344 ЦК про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення статті 344 ЦК поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 1 січня 2011 року.
При цьому суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 1 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 1 січня 2001 року.
За ч.4 ст.344 Цивільного кодексу України, право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
Згідно з п.9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» при вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати,зокрема, таке: - володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття власності; - володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні; - володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.
Згідно п. 14 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 07. 02. 2014 р. виходячи зі змісту частини першої статті 344 ЦК України відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв'язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.
За ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Судом встановлено та доведено позивачем, його добросовісне, відкрите, безперервне володіння об'єктом нерухомого майна - житловим будинком з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , більше 10 років.
На підставі викладеного та керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 328, 344 ЦК України, ПП ВСУ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07.02.2014 року № 5, ст.ст. ст.ст. 5-13,80, 206, 211, 258, 265, 273, 430 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Глобинської міської ради Кременчуцького району Полтавської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , Кременчуцька районна державна адміністрація Полтавської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_1 , право власності за набувальною давністю на: житловий будинок літ. «А», загальною площею 60,7 кв.м., житловою площею 28,1 кв.м.; прибудову літ. «а»; сарай літ. «Б»; сарай літ. «В»; сарай літ. «Г», сарай душ літ. «Д», сарай літ. «Е»; сарай літ. «Ж», що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.
Повний текст рішення складено 04 жовтня 2024 року.
Суддя А. В. Павлійчук