Справа № 457/917/24
провадження №3/457/401/24
30 липня 2024 року м. Трускавець
Суддя Трускавецького міського суду Марчук В.І., розглянувши матеріали справи, які надійшли від ВП № 2 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, громадянина України, за ч. 3 ст. 130 КУпАП,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №798020 від 06 травня 2024 року, ОСОБА_1 06.05.2024 року о 06.33 год., в м. Трускавці по вул. Мазепи, керував транспортним засобом ГАЗ-31024, д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: нестійка хода, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук, різкий запах алкоголю з рота, від проходження експерти на стан сп'яніння відмовився в установленому законом порядку..
Правопорушник не з'явився на розгляд справи про адміністративне правопорушення, хоча й належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення такого шляхом надсилання судової повістки про виклик до суду засобами поштового зв'язку на адресу, зазначену в протоколі про адміністративне правопорушення.
Так, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до ч.1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Однак, положенням ч. 2 ст. 268 КУпАП визначено вичерпний перелік категорій справ, коли присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. Розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.130 КУпАП, у зазначений виключний перелік не входить.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення, підтверджується сукупністю доказів, що містяться в матеріалах справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №798020 від 06 травня 2024 року, відеозаписом, рапортом інспектора СРПП ВП №2 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області лейтенанта поліції Бонтей М. від 06.05.2024 року, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 06.05.2024 року, постановою Трускавецького міського суду Львівської області від 23.02.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення, що знаходяться в матеріалах справи.
Процесуальна форма та зміст протоколу серії ААД №798020 від 06 травня 2024 року відповідають вимогам ст. 256 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №798020 від 06 травня 2024 року складений саме за відмову водія ОСОБА_2 , від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку, що зафіксовано на відеоносії.
Відповідно, суб'єктом цього адміністративного правопорушення є особа, яка керувала транспортним засобом.
Так, до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 798013 від 24.05.2024 року, долучено відеозапис, який був досліджений у судовому засіданні.
За таких обставин, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 , у вказаному правопорушенні знайшла своє повне підтвердження та підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення.
Самі підстави для такої вимоги передбачені Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, встановлення їх наявності є виключною компетенцією працівника поліції за його суб'єктивним сприйняттям наявних факторів.
Тому суддя вважає, що невиконання такого обов'язку з боку водія ОСОБА_1 є грубим порушенням п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Оскільки ОСОБА_1 , відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, що стверджується зібраними матеріалами доказами у справі, в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП. Сам факт відмови від проходження огляду тягне за собою відповідальність за цією статтею. При цьому не має значення чи перебував водій у стані сп'яніння.
З огляду на викладене суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.5 ПДР України знайшла своє підтвердження, а його неправомірні дії вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 130 КУпАП, оскільки він протягом року двічі піддавався адміністративному стягненню за керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився а саме: 08.12.2023 року та 23.02.2024 року правопорушник був притягнутий до адміністративної відповідальності Трускавецьким міським судом Львівської області за ч. 1 та ч. 2 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративні стягнення.
Виходячи з наведеного, враховуючи характер вчиненого правопорушення, значний суспільний резонанс справ зазначеної категорії, беручи до уваги, що умисні протиправні дії правопорушника безпосередньо створюють загрозу для інших учасників дорожнього руху та оточуючих, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку скоєних адміністративних правопорушень, вчинення правопорушення під час дії воєнного стану, враховуючи особу правопорушника, його відношення до скоєного, останній відповідно до матеріалів справи вину у вчиненому правопорушенні визнав, а також інші обставини, що мають істотне значення, вважаю за необхідне у відношенні ОСОБА_1 застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, без конфіскації транспортного засобу, оскільки він не є власником даного транспортного засобу, визнавши його таким, що забезпечить мету адміністративного стягнення у вигляді належної міри відповідальності за вчинення правопорушення, з метою виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до ч. 3 ст. 30 КУпАП, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.
Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права (ч. 2 ст. 317-1 КУпАП).
Відповідно до постанови Трускавецького міського суду Львівської області від 26 березня 2024 року, ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 40800 (сорок тисяч вісімсот тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу. Постанова набрала законної сили 05 квітня 2024 року. Невідбута частина зазначеного стягнення на день винесення цієї постанови становить 4 роки 6 місяців 6 днів, яке і підлягає приєднанню за правилами ст. 30 КУпАП.
З огляду на вказане та виходячи із визначеної законом мети адміністративного стягнення, приходжу до висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами із застосуванням положень ч. 3 ст. 30 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, тому відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 36, 130, 283-287 КУпАП,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п'ятдесят одну тисячу) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років без конфіскації транспортного засобу.
На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП до стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, застосованого до ОСОБА_1 цією постановою, приєднати невідбуту частину стягнення за постановою Трускавецького міського суду Львівської області від 26 березня 2024 року за ч. 5 ст. 126 КУпАП в частині 4 роки 6 місяців 6 днів позбавлення права керування транспортними засобами і призначити ОСОБА_1 остаточне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п'ятдесят одну тисячу) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 14 років 6 місяців 6 днів.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що в разі несплати штрафу впродовж 15 днів з дня вручення копії постанови, у ході примусового виконання постанови суду відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф буде стягуватися у подвійному розмірі.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави 605 грн. (шістсот п'ять) грн. 60 коп. судового збору.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду впродовж 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя: В. І. Марчук