Справа №№ 148/1640/24
Іменем України
03 жовтня 2024 року Тульчинський районний суд
Вінницької області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчина матеріали кримінального провадження № 12024025180000068 внесеного в ЄРДР від 01.07.2024, у відношенні:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , гр. України, освіта середня-спеціальна, одружений, на утриманні 1 неповнолітня дитина, не працює, не судимий, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (проступку) передбаченого ст. 125 ч.1 КК України,
ОСОБА_4 , 30.06.2024 біля 12:30 год., біля приміщення магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , під час розмови з ОСОБА_5 , на ґрунті особистих неприязних відносин, під час сварки, яка супроводжувалась словесними образами та нецензурною лайкою, ОСОБА_4 , діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, маючи умисел на завдання легких тілесних ушкоджень, наніс один удар долонею правої руки по обличчю зліва, внаслідок чого ОСОБА_5 впав з лавки на землю, тим самим спричинив потерпілому наступні тілесні ушкодження, а саме: синців в ділянці лівого та правого ока, крововиливу під кон'юктиву лівого очного яблука, садна на слизовій оболонці верхньої лівої губи зліва.
Вказані тілесні ушкодження у ОСОБА_5 відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 60 від 04.07.2024, проведеної експертом Тульчинського районного відділення Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи, за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ст. 125 ч.1 КК України, визнав повністю та беззастережно. В наданих суду поясненнях вказав, що всі обставини викладенні в обвинувальному акті ним повністю визнаються та не оспорюються. Він дійсно 30.06.2024, перебуваючи в с. Ульянівка, біля магазину разом з дружиною малолітньою дитиною та малолітньою племінницею, де вживали прохолодні напої. В цей час ОСОБА_5 , який також перебував біля магазину виражався нецензурною лайкою в присутності дітей. З цього приводу в них виникла суперечка, і він наніс останньому удар рукою в область обличчя, від чого той впав. На даний час він усвідомлює, що вчинив не правильно, та щиро кається у вчиненому, просить суд суворо не карати.
Приймаючи до уваги добровільність позицій учасників судового розгляду, роз'яснивши їм права та відповідні наслідки, суд, у відповідності до вимог ст. 349 КПК України, визначив обсяг дослідження доказів допитом обвинуваченого та характеризуючих особу обвинуваченого матеріалів справи.
Судом враховано, що у сторін не виникло сумнівів, клопотань та заперечень щодо належності та допустимості письмових доказів наданих стороною обвинувачення.
Таким чином, оцінивши у сукупності надані по кримінальному провадженні докази, досліджені у судовому засіданні, оцінюючи покази обвинуваченого, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 у інкримінованому йому кримінальному проступку доведена в судовому засіданні повністю та його дії слід кваліфікувати за ст. 125 ч.1 КК України, як умисне нанесення легкого тілесного ушкодження.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, що свідчить про його осудність, раніше не судимий.
Обставини, передбачені ст. 66 КК України, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд визнає визнання своєї вини, щире каяття, яке полягає у усвідомленні своєї протиправної поведінки та належних висновках, а також активне сприяння в розкритті кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого у відповідності до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
За таких обставин, з урахуванням особи обвинуваченого, який повністю визнав свою вину, щиро розкаявся, зробивши для себе відповідні висновки, з метою попередження нових кримінальних правопорушень, виправлення обвинуваченого, з врахуванням вимог ст. 50, 65 КК України, а також враховуючи протиправну поведінку самого потерпілого, суд приходить до висновку про необхідність призначення покарання останньому в межах санкції визначеної ст. 125 ч.1 КК України, у виді сплати штрафу.
Вирішуючи питання про запобіжний захід, суд вважає, що підстав для його обрання не має.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 50, 65, 125 КК України, ст. ст. 12, 51, 56, 66, 67, 91, 368-371, 373-376 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (проступку) передбаченого ст. 125 ч. 1 КК України і призначити йому покарання у виді сплати штрафу в дохід держави в розмірі тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 510 грн. (п'ятсот десять гривень).
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу не обирати.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд протягом тридцяти діб з дня його проголошення.
Копію вироку негайно вручити сторонам
Суддя: