Справа № 139/338/24
26 вересня 2024 року с-ще Муровані Курилівці
Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області
в складі: головуючої судді Коломійцевої В.І.,
за участю: секретаря судових засідань Слободянюк О.С.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Солоненка Б.М.,
представника третьої особи ОСОБА_2 - адвоката Озіян А.С., (яка приймає участь в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селище Муровані Курилівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
Позивач ОСОБА_1 через свого представника адвоката Солоненко Б.М. (повноваження на а.с. 29-30) звернулася до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається із земельних ділянок площею 1,7248 га, 1,8013 га., 0,3911 га та 0,3909 га, які розташовані на території колишньої Рівненської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області та призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. За життя ОСОБА_3 склав заповіт, яким вищезазначені земельні ділянки заповів своєму синові - ОСОБА_4 . ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 до нотаріуса щодо оформлення спадкових прав після смерті батька, ані за заповітом, ані за законом не звертався. Спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 , окрім ОСОБА_4 , є вона - ОСОБА_1 . У встановлений законом шестимісячний термін вона до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини не заверталася, оскільки думала, що спадщину за заповітом оформить її брат. У зв'язку з цим, нотаріусом відмовлено їй у видачі свідоцтва про право на спадщину. Оскільки іншого способу захисту своїх прав позивач не має, тому звернулася до суду з цим позовом та просить надати їй додатковий строк один місяць для подання нею заяви в нотаріальну контору про прийняття спадщини.
Ухвалою від 30 квітня 2024 позовну заяву було прийнято до розгляду судом та відкрито провадження у справі. Її розгляд вирішено проводити за правилами загального позовного провадження, справу призначено до підготовчого засідання.
Ухвалою від 29 травня 2024 року до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 (а.с.57).
03 червня 2024 року представник третьої особи - адвокат Озіян А.С. (повноваження на а.с.39) подала відзив на позов (а.с.59-62), в якому зазначила, що її довірителька ОСОБА_2 - дочка ОСОБА_4 - спадкоємця померлого ОСОБА_3 за заповітом не визнає позовні вимоги ОСОБА_1 та вважає їх безпідставними, оскільки термін на подання заяви для вступу у спадщину для позивача сплив 20 червня 2022. Проте позивач звернулася із заявою про отримання свідоцтва на спадщину лише в квітні 2024 року, тобто, майже через два роки. При цьому зазначила, що позивач будучи спадкоємцем першої черги за законом, не була позбавлена права звернутися із заявою про вступ у спадок за законом та протягом додаткових трьох місяців з моменту неприйняття спадщини її братом за заповітом. Також вказала, що позивачем не наведено жодної причини, що завадила її звернутися із відповідною заявою про вступ у спадок за законом після смерті свого батька. В той же час звернула увагу на те, що позивач проживала поряд із своїм батьком - в одному селищі та на одній вулиці. А ні позивач, а ні її померлий брат постійно не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини і не можуть вважатися такими, що прийняли спадщину. Позивач не встановлювала обсяг спадкового майна померлого брата з якого могла б дізнатись про неприйняття їм спадку померлого батька. А так, наслідки смерті її брата жодним чином не впливають на обсяг та можливість своєчасної реалізації прав спадкоємця за законом в зв'язку із смертю її батька. Позивач не навела жодної поважної причини, що перешкодила її реалізувати її спадкові права. В той же час зазначила, що ОСОБА_4 , з поважних об'єктивних причин не оформив спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , а тому в порядку спадкової трансмісії ОСОБА_2 має намір оформити спадщину, що залишилася після смерті ОСОБА_3 . З огляду на це просила відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 08.08.2024 (а.с.80) підготовче провадження закрито та справу призначено до розгляду по суті.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала, суду пояснила, що після смерті батька ОСОБА_3 спадкоємцем за заповітом на земельні ділянки був її рідний брат ОСОБА_4 . Останній одразу ж після смерті батька забрав всі документи на майно та мав оформлювати спадщину, однак до нотаріуса не звертався, а ІНФОРМАЦІЯ_3 він помер. Про те, що він протягом шести місяців не звернувся до нотаріуса за оформленням спадщини їй було відомо. Спадщину вона не приймала, оскільки побоювалася свого брата з яким в неї були конфлікти. Вже після смерті брата вона вирішила вступити у спадщину.
Представник позивача-адвокат Солоненко Б.М. позов своєї довірительки підтримав за обставин викладених у ньому, просив задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце цього засідання (а.с.83). 25 травня 2024 року селищний голова подала до суду заяву про розгляд справи без участі представника Мурованокуриловецької селищної ради (а.с.35).
На підставі ч.3 ст. 211 ЦПК України судом було ухвалено про проведення судового засідання за відсутності представника відповідача.
Представник третьої особи ОСОБА_2 - адвокат Озіян А.С. у задоволенні позову просила відмовити з підстав зазначених у відзиві.
Розглянувши справу в судовому засіданні, дослідивши та оцінивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 слід відмовити в позові, виходячи з наступного:
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Нишівці Могилів-Подільського району Вінницької області помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, серія НОМЕР_1 , відповідний актовий запис №403 (а.с.13).
Внаслідок його смерті відкрилася спадщина (ч. 1 ст. 1220 ЦК України), до складу якої входять, земельні ділянки площею 1,7248 га, 1,8013 га, 0,3911 га., та 0,3909 га, які розташовані на території колишньої Рівненської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області та призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та належали ОСОБА_3 на підставі державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЯЕ №679922, ЯЕ №679923, ЯЕ №679414 та ЯЕ №679415 (а.с.21-28).
За життя, 04.09.2017 ОСОБА_3 вчинив заповіт яким вищезазначені земельні ділянки заповів своєму синові ОСОБА_4 . Заповіт чинний (а.с.14).
Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб -спадкоємців.
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті (ч. 1 ст. 1223 ЦК України).
ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Могилів-Подільському помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, серія НОМЕР_2 , відповідний актовий запис №34 (а.с.15).
З Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 76750668 від 25.04.2024 вбачається, що спадкова справа щодо майна померлого ОСОБА_3 не заводилась, спадкові права ніким не оформлялися (а.с. 20).
У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Позивач є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 (а.с. 7,8).
Згідно з положеннями ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
З довідки старости Рівненського старостинського округу Мурованокуриловецької селищної ради Вінницької області №01-17/314 від 15.04.2024 слідує, що спадкодавець ОСОБА_3 на день смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_1 . На день його смерті з ним ніхто не проживав та не був зареєстрований (а.с.12).
25 квітня 2024 року державний нотаріус Мурованокуриловецької державної нотаріальної контори своїм листом вих.№114/02-31 роз'яснив ОСОБА_1 , що вона пропустила строк для прийняття спадщини після смерті її батька - ОСОБА_3 і рекомендував їй звернутися в судові органи з метою продовження строку прийняття спадщини (а.с.19).
Статтею 1270 ЦК України визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який обчислюється з часу відкриття спадщини.
В силу ч. 2 ст. 1270 ЦК України, якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.
За змістом ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом встановленого строку, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі №450/1383/18 (провадження № 61-21447св19).
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
За загальним правилом, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.
При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов'язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
У позовній заяві позивач як на підставу, що перешкодила їй вчасно прийняти спадщину, вказує на те, що її брат ОСОБА_4 будучи спадкоємцем за заповітом спадщину після смерті батька не прийняв. В результаті чого, вона після смерті брата звернулась до нотаріуса із відповідною заявою.
Враховуючи встановлені судом обставини справи та норми чинного законодавства щодо спадкування, виникнення у позивача як спадкоємця першої черги права на спадкування після смерті батька залежало від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцем за заповітом - ОСОБА_4 .
Так, батько позивача помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто згідно зі статтею 253 ЦК України шестимісячний строк на подання заяви про прийняття спадщини почав свій перебіг з 03 грудня 2021 року і закінчився 03 червня 2022 року.
Оскільки ОСОБА_4 спадщину після смерті ОСОБА_3 не прийняв, тому з врахуванням норм ч. 2 ст. 1270 ЦК України для ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини розпочався з 04 червня 2022 року та закінчився 05 вересня 2022 року.
Як вбачається із матеріалів справи до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини позивач звернулась у квітні 2024 року, пропустивши визначений законом строк для прийняття спадщини майже на 2 роки.
При цьому, слід зазначити, що ОСОБА_1 достовірно знала про вчинений батьком - спадкодавцем ОСОБА_3 заповіт на користь брата - ОСОБА_4 і, як стверджує, не заперечувала щодо прийняття спадщини її братом, який після окупації с. Нова Збур'ївка Херсонської області переїхав у Вінницьку область. Крім того, їй було відомо, що ОСОБА_4 не звертався за оформленням спадщини після смерті батька ОСОБА_3 .
Таким чином, ОСОБА_1 у відповідності до вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України не довела та не подала суду доказів на підтвердження тієї обставини, що строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті її батька, вона пропустила з поважної причини.
Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позивач пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини. Жодних доказів про наявність причин, пов'язаних з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для подання заяви до нотаріального органу у шестимісячний строк та протягом додаткових трьох місяців з моменту неприйняття спадщини спадкоємцем за заповітом ОСОБА_4 позивачем не надано, а докази на які остання посилається, як на підставу пропуску строку не є поважними, тому підстав для задоволення позову немає.
Відповідно до ч.1ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки у задоволенні позовних вимог позивачу відмовлено, понесені нею судові витрати, пов'язані з оплатою судового збору, не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81,197-198, 200, 211, 264, 265, 354 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини -відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Мурованокуриловецька селищна рада Могилів-Подільського району Вінницької області, ЄДРПОУ 04325974, місце знаходження юридичної особи: 23400, вул.Соборна, 45, селище Муровані Курилівці Могилів-Подільського району Вінницької області.
Третя особа: ОСОБА_2 , зареєстрована адреса проживання, АДРЕСА_3 .
Повне рішення суду виготовлено 02.10.2024.
Суддя: