03 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/843/20 пров. № А/857/20436/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Кузьмича С. М.,
суддів Курильця А.Р., Пліша М.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 липня 2024 року (постановлену головуючим - суддею Кафарський В.В. у м. Івано-Франківськ) у справі № 300/843/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
У провадженні Івано-Франківського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №300/843/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
19.07.2024 адвокат Шевченко Н.П., як представник ОСОБА_1 , подала до суду першої інстанції заяву в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), у якій просить, зокрема:
визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного Фонду України в Івано-Франківській області, вчинені на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.01.2024 у справі №300/843/20 щодо непроведення ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії з урахуванням розміру виплат, зазначених в абзацах третьому - п'ятому пункту 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622, враховуючи дані довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 20.12.2019 №83, згідно абзацу 6 пункту 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.01.2024 р. у справі №300/843/20 перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 з 03.06.2019, з урахуванням розміру виплат, зазначених в абзацах третьому - п'ятому пункту 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622, враховуючи дані довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 20.12.2019 №83, згідно абзацу 6 пункту 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.07.2024 повернуто заяву адвоката ОСОБА_2 від 19.07.20254 про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на виконання рішення суду у справі № 300/843/20, подану у порядку ст. 383 КАС України.
Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що заява підлягає поверненню як така, що не відповідає вимогам, встановленим ст. 383 КАС України, оскільки пропущено десятиденний строк звернення до суду з відповідною заявою
Вказану ухвалу в апеляційному порядку оскаржив позивач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального права з неповним з'ясуванням обставин справи та є незаконним, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви, що подана у встановленому ст. 383 КАС України порядку.
Зокрема в апеляційній скарзі зазначає, що про наявність постанови про накладення штрафу від 29.05.2024 у виконавчому провадженні №74659523, яка винесена головним державним виконавцем через невиконання рішення суду, ОСОБА_1 ніхто не повідомляв, така постанова засобами поштового зв'язку йому не направлялась
Відповідач скористався своїм правом та подав відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін з наступних підстав.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
За змістом ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті 382 і 383 Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Частиною 1 ст. 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 383 КАС України у такій заяві зазначаються:
1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява;
2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
5) номер адміністративної справи;
6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження;
7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання;
8) інформація про хід виконавчого провадження;
9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви;
10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду (ч. 4 ст. 383 КАС України).
Отже, виходячи з наведених вище норм, звернення до суду із заявою відповідно до ст. 383 КАС України можливе за умови дотримання десятиденного строку з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що заявник до заяви додала постанову про накладення штрафу від 29.05.2024 у виконавчому провадженні №74659523, яка винесена головним державним виконавцем через невиконання рішення суду. Окрім того, у поданій заяві зазначено, що оскільки пенсія ОСОБА_1 так і не була перерахована на виконання рішення суду, 05.03.2024 стороною позивача отримано у Івано-Франківському окружному адміністративному суді виконавчий лист, який подано на виконання до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ). 08.04.2024 головним державним виконавцем відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 300/843/20, виданого 05.03.2024 Івано-Франківським окружним адміністративним судом. При цьому, як стало відомо позивачу, 29.05.2024 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції прийнято постанову про накладення штрафу у розмірі 5100 грн на Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області за невиконання судового рішення у справі № 300/843/20 та зобов'язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів, попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення. Проте, відповідач і надалі не виконує судове рішення у справі №300/843/20.
Враховуючи наведене вище, суд першої інстанції дійшов висновку, що про невиконання рішення суду позивач дізнався ще у травні 2024 року, проте із заявою у порядку ст. 383 КАС України представник позивача звернулася до суду лише 19.07.2024, тобто з порушенням встановленого процесуальним законом 10-денного строку.
Ба більше, скаржник в апеляційній скарзі зокрема зазначає, що перевіривши ЄДРСР по номеру ВП №74659523 (у віконці пошук за контекстом) про наявність будь-яких ухвал чи рішень за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови накладення штрафу, випадково було знайдено ухвалу про повернення позовної заяви ГУ ПФУ від 28.06.2024 у справі № 300/4678/24 (оприлюднена в ЄДРСР 01.07.2024)
Ознайомившись з такою ухвалою, позивач очікував, що пенсійний фонд, не маючи уже можливості уникнути виконання рішення суду у справі № 300/843/20, у липні 2024 року проведе йому нарахування і виплату пенсії у спосіб, визначений рішенням суду. Однак, оскільки виплата пенсії у збільшеному розмірі протягом липня 2024 не відбулась, тому не маючи іншого виходу, 19.07.2024 позивач, через свого представника, звернувся до суду в порядку ст. 383 КАС України.
Однак, на переконання суду такі доводи апелянта не спростовують висновку суду першої інстанції щодо недотримання строку звернення до суду із заявою в порядку ст. 383 КАС України, оскільки будь - яких доводів щодо дотримання строку чи наявності поважних причин його пропуску суду апеляційної інстанції не надано.
Відповідно до ч. 5 ст. 383 КАС України, у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам, така заява ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику.
Частина 5 ст. 383 КАС України є нормою прямої дії, яка передбачає безумовні наслідки у вигляді повернення заяви, у разі невідповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, без попереднього залишення такої заяви без руху.
При цьому, суд першої інстанції вірно зазначив, що норми КАС України у разі пропуску десятиденного строку не передбачають процесуальної можливості залишення заяви без руху чи поновлення строку звернення до суду з такою заявою.
За встановлених фактичних обставин та враховуючи наведені вище правові норми у їх сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про повернення заяви про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на виконання рішення суду у справі № 300/843/20, подану у порядку ст. 383 КАС України, оскільки така подана з пропуском строку, встановленого ст. 383 КАС України.
Таким чином, суд вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.
Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 139, 229, 250, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 липня 2024 року у справі № 300/843/20 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. Порядок, строки та підстави подання касаційної скарги на рішення суду апеляційної інстанції визначено ст.ст. 328-331 КАС України.
Головуючий суддя С. М. Кузьмич
судді А. Р. Курилець
М. А. Пліш