Справа № 560/815/24
Головуючий у 1-й інстанції: Салюк П.І.
Суддя-доповідач: Сушко О.О.
03 жовтня 2024 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Залімського І. Г. Мацького Є.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
позивач звернулась до суду з цим позовом і просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення від 09.01.2024 про відмову у переведенні позивача на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перевести позивача з 04.01.2024 на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу" та здійснити нарахування й виплату призначеної пенсії з 04.01.2024 в розмірі 60% суми заробітної плати зазначеної у довідках від 01.01.2024 № 9-Ф та від 02.01.2024 №17-Ф з врахуванням виплачених сум.
Відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач є громадянкою України, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
09.07.2020 позивачу встановлено довічно другу групу інвалідності, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серії 12 ААВ №017492.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області позивачу призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV.
Позивача, 14.12.2023 було звільнено з посади головного спеціаліста Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області. Стаж державної служби на дату, звільнення склав 22 роки, що підтверджується записами у трудовій книжці та довідкою від 02.01.2024 №17-Ф.
04.01.2024 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про переведення її з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV на пенсію по інвалідності державного службовця згідно із Законом України «Про державну службу».
Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності відділ призначення пенсій управління пенсійного забезпечення ГУПФ України у Київській області визначено органом, уповноваженим розглянути заяву позивача.
Рішенням від 09.01.2024 №222030008095 Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з недосягненням пенсійного віку.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 12.01.2024 №2200-0304-8/4524 позивача повідомлено про прийняте рішення та зазначено, що підстави для переведення відсутні.
Позивач, вважаючи дії відповідачів протиправними, звернулася з даним позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, згідно п. 2 розд. XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889- УІІІ, з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон України "Про державну службу" від 28.12.1993 № 3723-ХІ1, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу.
Положеннями п. 10, 12 розд. XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-УІІІ передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-ХІІта актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 372»-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № »723-ХІІ, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною 1 ст. 37 Закону № 3723-XIІ встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-1V, за наявності страхового стажу, необхідної для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Водночас, приписами ч. 9 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ визначено, що пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених ч. 1 цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 1058-ІУ особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно цього Закону, призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби.
Таким чином, оскільки позивач є особою з інвалідністю II групи, має стаж на посаді державної служби понад 10 років станом на 01.05.2016, перед зверненням за призначенням пенсії працювала на посаді, робота на якій зараховується до державної служби, тому, має право на призначення пенсії по інвалідності згідно зі ст. 37 Закону № 3723-ХІІ, а тому відповідно наявні правові підстави для переведення її з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону № 1058-ІУ, на пенсію державного службовця по інвалідності II групи відповідно до Закону № 3723-ХІІ.
Зазначений висновок суду відповідає правовій позиції, висловленій у постанові Верховного Суду у зразковій справі №822/524/18 від 13 лютого 2019 року.
Стосовно аргументів пенсійного органу про те, що законодавець визначив правила, що підлягають застосуванню при призначенні пенсії державним службовцям після 01 травня 2016 року, тобто, на думку відповідача, підлягають застосуванню у сукупності норми, визначені пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889- VIII, і норми, передбачені частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ, які визначають умови для призначення пенсії державного службовця, а саме: вік (у цьому випадку пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», стаж державного службовця і страховий сі аж, Велика Палата Верховного Суду у рішенні від 13 лютого 2019 року по зразковій справі №822/524/18 зазначила, що такі доводи необґрунтовані. Суд виходив з того, що закон не пов'язує нарахування пенсії по інвалідності з такою умовою, як досягнення певного віку. При цьому зазначив, що орган пенсійного фонду, як суб'єкт владних повноважень, трактує норми закону на свій розсуд, і віддає перевагу найменш сприятливому для пенсіонера тлумаченню законодавства України.
Аналогічна правова позиція також зазначена у постанові Верховного Суду від 02 квітня 2019 року по справі №687/545/17.
Відповідно до вимог частини третьої статті 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Висновки Великої Палати Верховного Суду зазначеній зразковій справі належить застосовувати в адміністративних справах щодо звернення осіб до суду з позовами до територіальних органів Пенсійного фонду України з вимогами призначити пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до ст.37 Закону № 3723.
Предмет спору за позовною заявою позивача відповідає ознакам типової справи, а тому, суд при прийнятті рішення враховує висновки Великої Палати Верховного Суду у справі №822/524/18.
Рішенням Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у зразковій справі №822/524/18 суд визнав належним способом захисту прав позивача в таких типових справах - зобов'язання пенсійного органу призначити та здійснити нарахування і виплату позивачу пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ "Про державну службу" у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного у відповідній довідці.
За п.4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб затвердженого постановою КМУ від 14.09.2016р. №622, пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок па загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок па загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
При цьому, посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби); за бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які па момент виходу па пенсію не перебувають па державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Оскільки, позивачем дотримано умови Порядку, а саме: до заяви позивачем було надано довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за формою затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017р. №1 з «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям» від 02.01.2024 № 17-Ф (про складові заробітної плати державного службовця (посадовий оклад, надбавка за рані, надбавка за вислугу років)), від 01.01.2024 №9-Ф (про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби) видані Головним управлінням ПФУ в Хмельницькій області.
У листі від 12.01.202 відповідач-Головне управління ПФУ в Хмельницькій області заперечує проти врахування при обчисленні пенсії державного службовця довідки №9-Ф, оскільки стаж позивача державної служби на день набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10,12.2015 №889-УІІІ ( станом на 01.05.2016) становив менше 20 років.
Стосовно позиції відповідача про не можливість врахувати довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, слід зазначити наступне.
В абзаці шостому пункту 4 Порядку № 622 встановлено, що за бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи па посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому такого пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
За змістом пункту 4 Порядку № 622 умовами визначення пенсії державного службовця із врахуванням норм абзацу 6 пункту 4 цього Порядку є:
- висловлене особою бажання здійснення розрахунку пенсійних виплат із застосуванням абзацу 6 пункту 4 Порядку № 622;
- наявність не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців;
- особа па час виходу па пенсію не перебуває на державній службі.
Позивач, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Хмельницькій області як одержувач пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 2020 року. За даними трудової книжки позивача, стаж державної служби станом на дату звільнення складає 22 роки, що підтвердив відповідач у виданій довідці про складові заробітної плати позивача для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років).
Відтак, доводи відповідача, стосовно того, що абзац 6 пункту 4 Порядку № 622 застосовується до осіб, які не працювали і мали необхідний стаж державної служби 20 років саме станом па 01.05.2016 є безпідставними внаслідок помилкового трактування ним правових норм.
Враховуючи викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року скасувати.
Ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення від 09.01.2024 про відмову у переведенні позивача на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу"; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перевести позивача з 04.01.2024 на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу".
Здійснити нарахування й виплату призначеної пенсії з 04.01.2024 в розмірі 60% суми заробітної плати зазначеної у довідках від 01.01.2024 № 9-Ф та від 02.01.2024 №17-Ф з врахуванням виплачених сум.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сушко О.О.
Судді Залімський І. Г. Мацький Є.М.