02 жовтня 2024 року
Справа № 707/477/24
Провадження № 22-ц/821/1198/24
Категорія: 304090000
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Василенко Л.І.,
суддів: Карпенко О.В., Новікова О.М.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» - адвоката Клименка Тараса Васильовича на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 15 травня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 24.05.2023 ОСОБА_1 уклав з ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» Договір про надання кредиту №461190-КС-003, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Законом України «Про електронну комерцію».
24.05.2023 ТОВ «Бізпозика» направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір №461190-КС-003 про надання кредиту.
24.05.2023, ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору №461190-КС-003 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. ТОВ «Бізпозика» направило ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор НОМЕР_4, на номер телефону НОМЕР_1 .
ТОВ «Бізпозика» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 17 000 грн, шляхом перерахування на банківську карту позичальника № НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою про видачу коштів.
10.08.2023 між ТОВ «Бізпозика» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору №461190-КС-003 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписану у порядку, визначеному ст.12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до Додаткової угоди ТОВ «Бізпозика» надає відповідачеві додатково кредит у сумі 17 000 грн, комісія пов'язана з наданням додаткового кредиту 2 550 грн.
До теперішнього часу боржник свої зобов'язання за Кредитним договором №461190-КС-003 про надання кредиту належним чином не виконав, а лише частково сплатив кошти, розрахунок та розмір яких зазначені у розрахунку заборгованості за Договором №461190-КС-003 позичальник ОСОБА_1 , чим порушив свої зобов'язання, встановлені Договором.
Зважаючи та ті обставини, що ОСОБА_1 , належним чином не виконує свої зобов'язання за Кредитним договором, у боржника станом на 12.02.2024 утворилась заборгованість за Договором №461190-КС-003 про надання кредиту у розмірі 115 616,83 грн, що складається з: 26 981,39 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту, 86 085,44 грн - сума прострочених платежів по процентам, 2 550,00 грн. - сума прострочених платежів за комісією, яку просить стягнути з відповідача на користь позивача та сплачений судовий збір.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 15 травня 2024 року позов ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», ЄДРПОУ 41084239, адреса: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, офіс 411, заборгованість за Договором №1461190-КС-003 про надання кредиту від 24.05.2023 в розмірі 113 066 грн 83 коп., а саме: заборгованість за отриманим та неповернутим кредитом - 26 981,39 грн; заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами за користування кредитом - 86 085,44 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», ЄДРПОУ 41084239, адреса: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, офіс 411, судовий збір в розмірі 2 368 грн 97 коп.
В іншій частині позову - відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що з матеріалів справи вбачається, що позичальник своїх зобов'язань за Договором належним чином не виконав, перестав сплачувати щомісячні платежі з погашення кредиту та процентів.
Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності та взаємному зв'язку, враховуючи те, що відповідачем не було належним чином виконано умови спірного Кредитного договору, а також ним не було спростовано вищезазначених позовних вимог позивача, на підставі чого позовна заява підлягає частковому задоволенню в частині стягнення кредитної заборгованості та процентів.
Що стосується посилань позивача на стягнення заборгованість за нарахованою комісією за надання кредиту в розмірі 2 550 грн, суд прийшов до висновку, що у задоволенні вимог про стягнення з відповідача комісії за надання кредиту в розмірі 2 550 грн, слід відмовити, оскільки передбачене умовами кредитування нарахування комісії за кредитне обслуговування Договору суперечить принципу розумності, справедливості та добросовісності, а тому вимоги Банку в частині стягнення комісії є також незаконними та не підлягають задоволенню.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
У червні 2024 року представник ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» - адвокат Клименко Т.В. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості по комісії за надання кредиту у сумі 2 550 грн та ухвалити в цій частині нове рішення, згідно з яким стягнути з ОСОБА_1 заборгованість по комісії за надання кредиту у розмірі 2 550 грн.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга представника ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» - адвоката Клименка Т.В. мотивована тим, що посилання судом першої інстанції на судову практику в питанні неправомірності встановлення комісії за надання кредиту є безпідставними, оскільки в даних справах, зокрема у постанові Верховного Суду від 09 грудня 2019 року у справі №524/5152/15-ц було зроблено висновок щодо умов кредитного договору про щомісячну сплату комісії «за користування кредитом», а не комісії за надання кредиту. Таким чином, відносини, які розглядалися Верховним Судом під час розгляду зазначених судових справ, відрізняються від відносин, які є предметом розгляду у даній справі, оскільки в постановах ВС аналізувались відносини, які не передбачають нарахування та сплати комісії за надання споживчого кредиту, а розглядались лише щодо інших видів комісій (за обслуговування кредиту, за управлінням кредиту). Зазначена правова позиція позивача співпадає з висновками, які Верховний Суд зробив в пунктах 20-32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 жовтня 2021 року по справі №233/2021/19. Крім того, право кредитодавця на встановлення комісії за надання кредиту передбачено Законом України «Про споживче кредитування».
Відзив на апеляційну скаргу
ОСОБА_1 18 червня 2024 надіслав відзив на апеляційну скаргу, а 01 липня документи, що підтверджують надіслання відзиву іншим учасникам справи.
У відзиві зазначив, що визнає, що з нього необхідно стягнути на користь позивача 81 381,39 грн, з яких 26 981,39 грн є тіло кредиту, 54 400,36 грн відсотки.
При цьому зазначає, що отримав від позивача 34 000 грн, проте свої зобов'язання не виконав та мав заборгованість перед позивачем згідно умов договору: 17 000 грн, тіло кредиту, 16 130 грн - нараховані відсотки, за додатковою угодою тіло кредиту склало 26 981,39 грн, відсотки - 38 372,11 грн, комісія - 2 550 грн, всього 67 903,50 грн. Ним на погашення заборгованості сплачено 23 071,75 грн, з яких 7 018,61 грн пішло на погашення тіла кредиту, 13 503,14 грн на відсотки та 2 550 на комісію. Отже непогашеною залишилась частина тіла кредиту у розмірі 26 981,39 грн та відсотки 54 400,36 грн.
Просив врахувати відзив, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції
Судом 1 інстанції встановлено, що 24.05.2023 ОСОБА_1 уклав з ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» Договір про надання кредиту №461190-КС-003, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Законом України «Про електронну комерцію».
ТОВ «Бізпозика» 24.05.2023 направлено ОСОБА_1 , пропозицію(оферту) укласти Договір №461190-КС-003 про надання кредиту.
24.05.2023 ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору №461190-КС-003 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. ТОВ «Бізпозика» направило ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор НОМЕР_4, на номер телефону НОМЕР_1 .
ТОВ «Бізпозика» зобов'язання за Договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 17 000 грн, шляхом перерахування на банківську карту позичальника № НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою про видачу коштів.
10.08.2023 між ТОВ «Бізпозика» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору №461190-КС-003 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 2.1 та п. 4 Додаткової угоди кредит збільшується на 17 000 грн, та Кредитодавець, на умовах викладених у Договорі, збільшує суму кредиту, а Позичальник отримує збільшення суми кредиту та зобов'язується повернути кредит збільшений на 17 000грн, у строки та на умовах викладених у Договорі.
Згідно п. 4 Додаткової угоди комісія за надання додаткової суми кредит - 2 550 грн.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку, заборгованість позичальника перед кредитором ТОВ «Бізнес позика» станом на 12.02.2024 становить: 115 616,83 грн, що складається з: 26 981,39 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту, 86 085,44 грн - сума прострочених платежів по процентам, 2 550 грн. - сума прострочених платежів за комісією.
Мотивувальна частина
Позиція Апеляційного суду
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, Черкаський апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга представника ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» - адвоката Клименка Т.В. підлягає до задоволення.
Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права
Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог ч. ч. 1 та 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно з ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зважаючи на те, що скаржник в апеляційній скарзі просить суд скасувати рішення суду першої інстанції лише в частині відмовлених вимог щодо стягнення заборгованості по комісії за надання кредиту та просить суд апеляційної інстанції ухвалити нове рішення в цій частині, яким задовольнити його вимоги, та доводи апеляційної скарги зводяться саме до незгоди з висновками суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення заборгованості по комісії за надання кредиту, колегія суддів перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення заборгованості по комісії за надання кредиту, адже, згідно ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 367 ЦПК України, і зважаючи на роз'яснення, викладені в п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.10.2008 року, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та заявлених вимог у суді першої інстанції.
Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині не відповідає.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 24.05.2023 ОСОБА_1 уклав з ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» Договір про надання кредиту №461190-КС-003, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Законом України «Про електронну комерцію».
24.05.2023 Товариством направлено ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір №461190-КС-003 про надання кредиту,24.05.2023 ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору №461190-КС-003 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Товариство направило ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор НОМЕР_4, на номер телефону НОМЕР_1 .
Свої зобов'язання за спірним Договором кредиту Товариство виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 17 000,00 грн, шляхом перерахування на банківську карту позичальника № НОМЕР_2 .
10.08.2023 між ТОВ «Бізпозика» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору №461190-КС-003 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до приведеної Додаткової угоди ТОВ «Бізпозика» надає відповідачеві додатково кредит у сумі 17 000 грн. При цьому комісія пов'язана з наданням додаткового кредиту визначена в 2 550 грн.
Згідно розрахунку, заборгованість відповідача перед кредитором ТОВ «Бізнес позика» станом на 12.02.2024 становить: 115 616,83 грн, з яких: 26 981,39 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту, 86 085,44 грн - сума прострочених платежів по процентам, а 2 550,00 грн - сума прострочених платежів за комісією.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення комісії за надання кредиту в розмірі 2 550 грн, суд першої інстанції виходив з того, що передбачене умовами кредитування нарахування комісії за кредитне обслуговування спірного Договору суперечить принципу розумності, справедливості та добросовісності, а тому вимоги Банку в частині стягнення комісії є незаконними та, відповідно, не підлягають задоволенню. При цьому суд першої інстанції стверджував, що такий висновок узгоджується з правовим висновком викладеним у постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц (провадження № 61-8862сво18). Зокрема, об'єднана палата у своїй постанові дійшла висновку про те, що положення кредитного договору про сплату позичальником на користь банку комісій є в силу статті 228 ЦК України нікчемними. У той же час Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 дійшла висновку, що визнання нікчемного правочину недійсним за вимогою сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в приведеній частині з наступних підстав.
Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження №61-4202сво22).
Таким чином, виходячи з аналізу вимог п. 4 ч. 1 ст. 1,ч. 2 ст. 8, ч. 1 ст. 1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз'яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.
Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).
Включення до тексту спірного Кредитного договору, зокрема Додаткової угоди № 1 умови про необхідність сплати відповідачем комісії за надання додаткової суми кредиту у розмірі 2 550 грн, а також подальше витребування нарахованої комісії позивачем з відповідача, колегія суддів вважає таким, що відповідає вимогам діючого законодавства.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованості за комісією у розмірі 2 550 грн за Додатковою угодою № 1, отже рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про стягнення заборгованості за комісією підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового судового рішення про задоволення вказаної вимоги.
Натомість колегія суддів дійшла висновку, що доводи наведені ОСОБА_1 у відзиві на апеляційну скаргу щодо погашення відповідачем, зокрема комісії у розмірі 2 550 грн, не заслуговують на увагу, оскільки у Договорі № 461190-КС-003 від 24 травня 2023 року у п. 2.5 було передбачено сплату комісії за надання кредиту у розмірі 2 550 грн, яка і була сплачена 08.06.2023 - 1 505,35 грн та 20.06.2023 - 1 043,65 грн, а у Додатковій угоді № 1 від 10 серпня 2023 року п. 4 визначено сплату комісії за надання додаткової суми кредиту у розмірі 2 550 грн, яка не була сплачена.
Згідно з ч. ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Виходячи з положень ст. 141 ЦПК України, колегія суддів вважає необхідним стягнути з відповідача на користь ТОВ «Бізнес Позика» судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в суді першої у розмірі 53,43 грн та судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 79,94 грн, що в загальному розмірі становить 133,37 грн.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 15 травня 2024 року в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованості за комісією за надання кредиту - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» - адвоката Клименка Тараса Васильовичазадовольнити.
Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 15 травня 2024 року в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованості за комісією за надання кредиту - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (ЄДРПОУ 41084239) заборгованість за комісією у розмірі 2 550 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (ЄДРПОУ 41084239) судовий збір у розмірі 133,37 грн.
В іншій частині рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 15 травня 2024 року не переглядалось.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.
Текст постанови складено 02 жовтня 2024 року.
Головуючий Л.І. Василенко
Судді О.В. Карпенко
О.М. Новіков