Номер провадження 22-ц/821/1541/24Головуючий по 1 інстанції
Справа №696/330/24 Категорія: 310020000 Шкреба В. В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Фетісова Т. Л.
02 жовтня 2024 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:
суддя-доповідачФетісова Т.Л.
суддіГончар Н.І., Сіренко Ю.В.
секретар
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача адвоката Іллінського Олександра Васильовича на рішення Кам'янського районного суду Черкаської області від 10.07.2024 (повний текст складено 10.07.2024, суддя в суді першої інстанції Шкреба В.В.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,
у березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у цій справі, яким просив зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього на користь відповідача на підставі рішення Кам'янського районного суду Черкаської області від 10.04.2014 на утримання сина ОСОБА_3 з 1/4 частини його заробітку (доходу) на 1/6 частині заробітку (доходу).
В обґрунтування зазначає про те, що вказаним рішенням суду з нього на користь ОСОБА_4 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку з 12.03.2014 до досягнення дитиною повноліття.
У шлюбі із ОСОБА_5 , який розірвано рішенням Рокитнянського районного суду Київської областівід 06.07.2021, у позивача ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_6 .
Рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 11.02.2021 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 аліменти на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі частини його доходу.
Відтак, оскільки його майновий та сімейний стан змінився після винесення рішення про стягнення з нього аліментів, позивач вважає що розмір аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_8 має бути зменшеним.
Рішенням Кам'янського районного суду Черкаської області від 10.07.2024 у задоволенні позову відмовлено.Суд виходив з того, що передбачених законодавством підстав для зменшення розміру аліментів не вбачається, так як доходи позивача суттєво збільшились з часу їх присудження, а зміни у його сімейному стані не є основоположними для ухвалення рішення про зміну розміру аліментів.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач, діючи через представника, подав засобами поштового зв'язку 09.08.2024 апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, необґрунтованість рішення, просить його скасувати та задовольнити позов.
Зазначає, що суд в рішенні посилається на довідки від 19.12.2023 та від 04.02.2024, як на докази тих обставин, що дохід позивача значно зріс та наявністю заборгованості по сплаті аліментів. Проте вказані докази відповідачем у відповідності до ст. 83 ЦПК України могли бути подані лише разом з поданням відзиву, проте в матеріалах справи відсутні докази надання ОСОБА_2 будь-яких доказів в заперечення позову. Про існування копій вказаних довідок сторона позивача дізналась лише зі змісту рішення.
Наголошує на тому, що грошові кошти, які позивач отримує у зв'язку з участю у бойових діях по захисту України є його тимчасовим доходом, а тому не може враховуватися при вирішенні питання визначення розміру аліментів, сплата яких має проводитись до повноліття дитини. Також вказує, що наявність заборгованості по сплаті аліментів, що мала місце станом на час розгляду справи також не має значення для вирішення зазначеного питання.
У відзиві на вказану скаргу відповідач у справі просила суд її відхилити, а рішення суд першої інстанції - залишити без змін, оскільки вважає його законним та належним чином обґрунтованим.
За правилами ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом позову є зменшення розміру аліментів у розмірі меншому, ніж тридцять прожиткових мінімумів для працездатних осіб. За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
При розгляді справи встановлено, що заочним рішенням Кам'янського районного суду Черкаської області від 10.04.2014 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_9 стягнуто аліменти в розмірі частини його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 12.03.2014 і до досягнення дитиною повноліття.
У шлюбі із ОСОБА_5 , який розірвано рішенням Рокитнянського районного суду Київської областівід 06.07.2021, у позивача ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_6 .
Рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 11.02.2021 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 аліменти на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 15.07.2020 і до досягнення дитиною повноліття.
Такими є фактичні обставини, встановлені судом, які сторонами справи під сумнів не ставляться.
Позивач у цій справі порушує перед судом питання про зменшення розміру аліментів у зв'язку зі зміною свого сімейного та матеріального стану та надмірною величиною аліментних платежів.
Указане питання має таку правову регламентацію.
Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до частин першої, другої статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Статтею 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Пунктом 23 постанови Пленуму ВСУ «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Таким чином платник аліментів вправі звернутися до суду з позовом про зменшення їх розміру у випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, змінився сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів. При цьому, суд, з урахування встановлених обставин і сукупності доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення їх розміру.
Відповідно до вимог ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних утриманців та інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до статті 8 ЗУ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно з частинами першою, другою статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 №789 ХІІ (78912) та набула чинності для України 27.09.1991, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до положень статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття; частини 3 статті 181 СК України - за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Отже сплата аліментів, як спосіб участі батьків в утриманні дитини, має на меті забезпечити її існування та розвиток. Таким чином при вирішенні питань щодо стягненні аліментів враховуються, в тому числі, і інтереси дитини.
Згідно частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи надані позивачем докази, апеляційний суд вважає, що він довів, що з моменту прийняття судового рішення про стягнення аліментів на його першу дитину змінилося його сімейне становище, адже в нього народилася ще одна дитина, на утримання якої судом також стягнуто аліменти. При цьому зазначена обставини виникла вже після ухвалення судового рішення, яким визначено розмір аліментів на утримання першої дитини позивача.
Разом з тим, у постанові Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 565/2071/19 вказано, що зміна сімейного стану позивача, а саме народження іншої дитини, не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів. Адже позивач повинен належними та допустимими доказами підтвердити погіршення його майнового стану, у тому числі, у зв'язку з народженням дитини від іншого шлюбу.
Крім того, батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.
Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 28.05.2021 у справі №715/2073/20.
Відтак саме по собі стягнення аліментів на другу дитину позивача не є підставою для зменшення розміру аліментів, що стягуються з нього на утримання першої дитини, адже в такому випадку одна дитина матиме перевагу в утриманні перед іншою, що спричинить майнову дискримінацію дітей одного батька.
Крім того, при визначенні розміру аліментів, що стягуються на другу дитину, позивач мав змогу навести суду доводи щодо наявності у нього інших утриманців, щоб забезпечити захист своїх прав при реалізації обов'язку щодо матеріального утримання дітей.
Матеріали справи також не містять належних та допустимих доказів погіршення майнового стану позивача, зокрема, останнім не надано суду доказів щодо зміни розміру його доходів в бік погіршення.
Таким чином, позивачем не доведено, що у зв'язку зі сплатою аліментів на другу дитину він не має можливості сплачувати аліменти, визначені рішенням Кам'янського районного суду Черкаської області від 10.04.2014 в розмірі 1 / 4 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно на утримання старшого сина ОСОБА_3 .
Колегія суддів звертає увагу на те, щозаконодавчо визначена необхідність утримувати обох дітей на яких з позивача стягуються аліменти обумовлює перегляд їх розміру щодо обох утриманців позивача, адже протилежні висновки поставили б дітей у нерівне становище - одна дитина отримуватиме більший розмір аліментів на утримання, ніж інша.
Зменшення розміру аліментів, які стягуються на утримання сина позивача ОСОБА_8 , за умови, що розмір аліментів на утримання сина ОСОБА_10 залишається незмінним, може призвести до дисбалансу інтересів дітей, оскільки діти позивача опиняться у нерівному матеріальному становищі. При цьому, суд не може допустити зменшення розміру стягуваних аліментів на користь однієї дитини в порівнянні з іншою.
Більш того діти, народжені в різних шлюбах від різних матерів, мають абсолютно рівні права на матеріальну допомогу. Такий висновок зроблений Верховним Судом у постанові від 21.07.2021 у справі №691/926/20.
Апеляційний суд відхиляє доводи скаржника про те, що суд першої інстанції порушив норми права взявши до уваги надані відповідачем поза установлений законом строк докази, а саме довідки від 19.12.2023 та від 04.02.2024, оскільки такі докази були надані відповідачем відповідно до ч.3 ст. 83 ЦПК України разом з відзивом на позовну заяву, що міститься у матеріалах справи.
Таким чином, вирішуючи питання про доведеність позивачем обставин, з якими закон пов'язує можливість зменшення розміру аліментів у відповідності до вимог ст. 81 ЦПК України, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем не надано належних, достатніх та допустимих доказів того, що його матеріальний стан змінився настільки, що унеможливлює виплату аліментів на утримання сина в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходів).
Відтак висновки районного суду відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.
Інші доводи позивача стосуються з'ясування обставин, вже встановлених судом першої інстанції, та переоцінки вже оцінених ним доказів у справі, тому не можуть бути враховані судом апеляційної інстанції.
Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже рішення Кам'янського районного суду Черкаської області від 10.07.2024 у даній справі належить залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
На підставі ст. 141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в апеляційному суді слід залишити за особою, що подала апеляційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу - залишити без задоволення.
Рішення Кам'янського районного суду Черкаської області від 10.07.2024 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів- залишити без змін.
Судові витрати у виді судового збору за розгляд справи в апеляційному суді залишити за особою, що подала апеляційну скаргу.
Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.
Повну постанову складено 02.10.2024.
Суддя-доповідач
Судді