Справа № 948/1846/23 Номер провадження 11-кп/814/1626/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
26 вересня 2024 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
Головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря
судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава матеріали кримінального провадження № 12023175450000276 від 13.08.2023 за апеляційною скаргою потерпілої ОСОБА_9 на вирок Машівського районного суду Полтавської області від 11 квітня 2024 року відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середня, не судимого,
Цим вироком ОСОБА_8 засуджено за ч.2 ст.125 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1360,00 грн.
Цивільний позов ОСОБА_10 - задоволено частково стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_10 матеріальну шкоду в розмірі 4 141, 30 грн та моральну шкоду в розмірі 20 000, 00 грн, а всього 24 141, 30 грн. Відповідно до ст.100 КПК України вирішено долю речових доказів та судових витрат.
За вироком суду ОСОБА_8 в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», умисно вчинив фізичне насильство по відношенню до своєї доньки ОСОБА_9 , з якою вони, спільно не проживають, але мають взаємні права та обов'язки та становлять сім'ю.
Так, ОСОБА_8 , 12.08.2023 року близько 22 год. 00 хв., перебував за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , а саме в кімнаті кухні разом із своєю донькою ОСОБА_10 , де на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, що спричинили суперечку, умисно, з метою заподіяння тілесного ушкодження, схопив лівою рукою останню за праве плече, після чого наніс два удари кулаком правої руки по голові. В подальшому, потерпіла ОСОБА_10 , з метою уникнення побиття, вийшла на подвір'я, де її наздогнав ОСОБА_8 та, продовжуючи свій протиправний умисел, наніс один удар кулаком правої руки в область верхньої губи, в результаті чого, ОСОБА_10 отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, гематоми голови та забійної рани верхньої губи, синців правого плеча, які кваліфікуються, як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
У поданій апеляційній скарзі потерпіла ОСОБА_10 просить вирок суду змінити в частині вирішення позову про стягнення моральної шкоди та стягнути з обвинуваченого ОСОБА_8 на користь потерпілої 200 000 грн моральної шкоди.
Зазначає, що розмір стягнутої судом першої інстанції моральної шкоди не відповідає вимогам розумності та справедливості, є неспівмірними з глибиною і тривалістю перенесених потерпілою моральних страждань та емоційних змін, від отриманих тілесних ушкоджень 16 днів перебувала на лікуванні, через тривогу не має можливості нормально працювати та вести домашнє господарство.
Заслухавши суддю-доповідача, думку учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч.2 ст.125 КК України, відповідають фактичним обставинам провадження, правильність правової кваліфікації дій обвинуваченого в апеляційній скарзі не оскаржується, а тому, відповідно до ст. 404 КПК України, апеляційним судом не переглядаються.
Перевіряючи вирок суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги потерпілого, в частині вирішення цивільного позову і визначення розміру моральної компенсації, що підлягає стягненню з обвинуваченого на користь ОСОБА_10 , колегія суддів враховує таке.
В межах даного кримінального провадження потерпілою ОСОБА_10 в подано до суду цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_8 майнової шкоди в розмірі 8 867,22 грн та 200 000 грн моральної шкоди, завданої злочином.
Вироком суду такі цивільні вимоги були задоволені частково та ухвалено стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_10 завдану моральну шкоду в сумі 20 000 грн та матеріальну шкоду в сумі 4 141,30 грн.
При цьому, як слідує зі змісту вироку, визначаючи суму моральної компенсації для потерпілих в указаному розмірі, суд першої інстанції врахував характер та обсяг страждань, яких зазнала потерпіла, їх тривалість, тяжкість вимушених змін у її життєвих стосунках. Інших мотивів на стягнення визначених судом розмірів моральної шкоди у вироку не наведено.
Однак, колегія суддів з такими висновками погодитися не може.
Відповідно до ч. 1, п. п. 1, 2 ч. 2, абз. 2 ч. 3 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
На переконання колегії суддів, визначений судом розмір відшкодування потерпілій ОСОБА_10 моральної шкоди в сумі 20 000 гривень не відповідає вимогам розумності, справедливості та виваженості і є явно заниженим.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не в повній мірі врахував того, що обвинувачений ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення стосовно потерпілої ОСОБА_10 , яка є його рідною донькою, у стані алкогольного сп'яніння, та в присутності неповнолітньої онуки. Внаслідок такої протиправної поведінки обвинуваченого були втрачені родинні зв'язки та порушені нормальні сімейні стосунки.
Крім того, апеляційний суд бере до уваги, що внаслідок отриманих ОСОБА_10 тілесних ушкоджень, остання 16 днів перебувала на стаціонарному лікуванні. Також, після нанесених ОСОБА_8 тілесних ушкоджень, потерпіла Синягівська не мала змоги у нормальному обсязі виконувати свої професійні обов'язки по роботі, внаслідок залишкових явищ тілесних ушкоджень на її обличчі, що і викликало її додаткові моральні страждання, окрім вищевказаного розладу здоров'я.
З огляду на викладене, оцінюючи в сукупності всі обставини, які підлягають врахуванню при визначенні розміру моральної компенсації та мають для цього істотне значення, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, колегія суддів вважає за необхідне збільшити розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_8 на користь потерпілої ОСОБА_10 до 60 000 грн.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 408 КПК України колегія суддів,
Апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_9 - задовольнити частково.
Вирок Машівського районного суду Полтавської області від 11 квітня 2024 року відносно ОСОБА_8 - в частині вирішення цивільного позову змінити.
Стягнути ОСОБА_8 на користь ОСОБА_10 моральну шкоду в розмірі 60 000 грн (шістдесят тисяч гривень).
В іншій частині вирок Машівського районного суду Полтавської області від 11 квітня 2024 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду протягом трьох місяців з дня його проголошення.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4