Справа № 545/2364/24 Номер провадження 33/814/1024/24Головуючий у 1-й інстанції Путря О. Г. Доповідач ап. інст. Нізельковська Л. В.
02 жовтня 2024 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Нізельковська Л.В., із секретарем ОСОБА_1 ,
за участі:
захисника - адвоката Горбенка П.В.,
особи, яка притягається
до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 ,
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Горбенка П.В. в інтересах ОСОБА_2 на постанову судді Полтавського районного суду Полтавської області від 15 листопада 2023 року,
Цією постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, пенсіонер, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнаний винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.173-2 КпАП України, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 605,60 грн. в дохід держави.
Постановою судді ОСОБА_2 визнаний винуватим в тому, що 08.05.2024 року, о 20.30 год., по АДРЕСА_1 , повторно протягом року, вчинив психологічне насильство в сім'ї відносно своєї невістки ОСОБА_3 (умисно висловлював погрози) в присутності малолітньої дитини ОСОБА_4 . Своїми умисними діями ОСОБА_2 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КпАП України.
Крім того, ОСОБА_2 визнаний винуватим в тому, що 19.05.2024 року, о 18.00 год., по АДРЕСА_1 , повторно протягом року, вчинив психологічне насильство в сім'ї відносно своєї дружини ОСОБА_5 (умисно висловлював погрози). Своїми умисними діями ОСОБА_2 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КпАП України.
В апеляційній скарзі захисник просить постанову судді скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративних правопорушень. Факт вчинення правопорушень заперечує.
Вказує, що у протоколах про адміністративні правопорушення не викладено об'єктивну сторону правопорушень, зокрема, не зазначено, в чому саме полягало домашнє насильство, яку шкоду здоров'ю потерпілих було заподіяно (фізичну чи психологічну).
Вислухавши захисника ОСОБА_6 та особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 , які підтримали подану апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, приходжу до такого висновку.
Відповідно до вимог ст.ст.252, 280 КпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суддя місцевого суду даної вимоги закону не виконав, провів неповне та необ'єктивне дослідження обставин справи, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку про наявність в діях ОСОБА_2 події і складу правопорушень, передбачених ч.2 ст.173-2 КпАП України.
Диспозицією ч.2 ст.173-2 КпАП України передбачено відповідальність, зокрема, за вчинення особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Домашнє насильство являє собою діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення №317532 вбачається, що ОСОБА_2 08.05.2024 року, о 20.30 год., по АДРЕСА_1 , повторно протягом року, вчинив психологічне насильство в сім'ї відносно своєї невістки ОСОБА_3 (умисно висловлював погрози) в присутності малолітньої дитини ОСОБА_4 . Своїми умисними діями ОСОБА_2 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КпАП України.
Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №314428 ОСОБА_2 19.05.2024 року, о 18.00 год., по АДРЕСА_1 , повторно протягом року, вчинив психологічне насильство в сім'ї відносно своєї дружини ОСОБА_5 (умисно висловлював погрози). Своїми умисними діями ОСОБА_2 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КпАП України.
При цьому, у протоколах не наведено, в чому саме полягало домашнє насильство та чи містило воно ознаки фізичного, сексуального, психологічного або економічного характеру, як не вказано, яку саме шкоду здоров'ю, визначену диспозицією ч.1 ст.173-2 КпАП України, воно спричинило або могло спричинити потерпілим (фізичну або психологічну).
Суд же не вправі самостійно змінювати фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у скоєнні правопорушення має доводитися в суді; перекваліфіковувати дії, самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
У справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип) рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 вказав, що жодного домашнього насильства, тобто умисних дій фізичного, психологічного чи економічного характеру щодо його невістки та дружини не вчиняв. В даному випадку має місце сімейний конфлікт, який триває в період з 2022 року. При цьому, дитина невістки його постійно ображає, а син, невістка та дружина погрожують виселити його зі спільного домоволодіння.
Такі твердження апелянта нічим не спростовані.
Пояснення потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_2 погрожував їм фізичною розправою (намагався придушити та кидався із вилами), виражався на їх адресу нецензурною лайкою, поводив себе агресивно не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.
Крім того, в судові засідання суду апеляційної інстанції потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не з'явились, що позбавляє апеляційний суд можливості перевірити доводи заяв потерпілих від 08.05.2024 року та 19.05.2024 року на предмет вчинення щодо них фізичного та психологічного насильства.
Будь-яких доказів на підтвердження фактів вчинення домашнього насильства, крім пояснень потерпілих, які є заінтересованими особами у цій справі, матеріали справи не містять.
При цьому, як вбачається з наявного в матеріалах справи відеозапису, ОСОБА_2 проживає у підсобному приміщенні, призначеному для утримання худоби, в якому обладнане його спальне місце та знаходяться всі інші побутові речі.
Тому, сам лише факт наявності між учасниками справи конфліктної ситуації, особистих образ, не може свідчити про вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства, в розумінні вимог ч.2 ст.173-2 КпАП України.
Інші докази, що спростували б доводи апелянта у матеріалах справи відсутні.
Отже, суду не надано належних та допустимих доказів, що доводили б винуватість ОСОБА_2 у вчиненні правопорушень, передбачених ч.2 ст.173-2 КпАП України.
Згідно з вимогами ч.2 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_2 відсутні подія і склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.173-2 КпАП України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, постанова судді місцевого суду підлягає скасуванню, а провадження в справі закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КпАП України, -
Апеляційну скаргу захисника Горбенка П.В. в інтересах ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову судді Полтавського районного суду Полтавської області від 15 листопада 2023 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КпАП України в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КпАП України.
Постанова є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
СУДДЯ Л.В. Нізельковська