Справа № 161/2196/22 Головуючий у 1 інстанції: Крупінська С. С.
Провадження № 22-ц/802/754/24 Доповідач: Данилюк В. А.
24 вересня 2024 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Данилюк В. А.,
суддів Киці С. І., Шевчук Л. Я.,
секретаря Трикош Н. І.,
з участю:
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_3 , яка подана в його інтересах представником ОСОБА_1 , на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 травня 2024 року,
У лютому 2022 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів.
Позов обґрунтовано тим, що він на підставі переддоговірних відносин з відповідачем передав останньому значну суму коштів, на підтвердження чого відповідач написав відповідні розписки.
Відповідач отримав від позивача грошові кошти у таких розмірах: 01 березня 2019 року - 5 100,00 доларів США, 20 серпня 2019 року - 2 600,00 євро, 15 листопада 2019 року - 7 000,00 євро, 20 травня 2019 року - 10 000,00 євро, 30 травня 2019 року - 8 200,00 євро, на загальну суму 27 800,00 євро та 5 100,00 доларів США.
Зазначав, що оригінали розписок знаходяться в нього, а строк повернення коштів не визначено.
Жодних контрактів укладено між сторонами не було, поставки товару не здійснювалися, договори не укладалися, а тому, на його думку, має місце безпідставне отримання відповідачем грошових коштів.
Ним також вчинялися спроби досудового врегулювання спору шляхом надсилання претензії 30 квітня 2021 року, яка була отримана відповідачем 18 травня 2021 року, проте залишилася без виконання та реагування.
Посилаючись на ці обставини, ОСОБА_3 просив стягнути зі ОСОБА_4 на свою користь безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 27 800,00 євро та 5 100,00 доларів США, що згідно з курсом Національного банку України станом на 02 лютого 2022 року становить 1 030 645,00 грн; 3 % річних у сумі 22 024,74 грн та 37 618,54 грн - інфляційні збитки, а також вирішити питання про розподіл судових витрат.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 травня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, представник позивача адвокат Ульчак Б. І. подав апеляційну скаргу в якій вказує, що судом не повністю з'ясовано обставини, що мають значення для справи; не доведено обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, висновки, викладені у рішенні суду, не відповідають обставинам справи; судом порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права. Просить рішення скасувати, постановити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача адвокат Силка Т. Ю. заперечує проти задоволення апеляційної скарги, вважає оскаржуване судове рішення першої інстанції законним та обґрунтованим, ухваленим із дотриманням норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав, представник відповідача ОСОБА_2 заперечила проти задоволення апеляційної скарги.
Заслухавши пояснення учасників справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наведених у цій постанові підстав.
Судом та матеріалами справи встановлено, що у лютому-березні 2019 року між ОСОБА_3 як керівником VVD STAVINVEST s.r.o. та ADREAL STAV s.r.o., також ОСОБА_5 як представником керівника VVD STAVINVEST s.r.o. та ADREAL STAV s.r.o. ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 як представником ФОП ОСОБА_6 було досягнуто усних та письмових домовленостей щодо укладення договору/договорів поставки обладнання на загальну суму 81 800,00 eur (Євро), які у період з 01.03.2019р. по 15.11.2019р. ОСОБА_5 як представником керівника VVD STAVINVEST s.r.o. та ADREAL STAV s.r.o. ОСОБА_3 , ОСОБА_3 як керівником VVD STAVINVEST s.r.o. та ADREAL STAV s.r.o., були сплачені/передані у готівковому та безготівковому вигляді ФОП ОСОБА_6 , яка вказане обладнання і поставила, від імені якої діяв ОСОБА_4 як її представник по довіреності, що підтверджується листуванням в електронному вигляді за період 21 лютого 2019р. по 02 травня 2019 року між ОСОБА_4 , як представником ФОП ОСОБА_6 , та ОСОБА_3 , як представником/керівником ADREAL STAV s.r.o./ VVD STAVINVEST s.r.o., ОСОБА_5 як представником керівника VVD STAVINVEST s.r.o. та ADREAL STAV s.r.o. ОСОБА_3 . З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 діяв як представник ФОП ОСОБА_6 на підставі довіреності від 24.11.2016р. №2148 (представництво здійснювалося у період з 24.11.2016р. - протягом трьох років), згідно якої, крім іншого, мав право ведення від імені Довірителів переговорів та попереднього узгодження всіх процедурних питань, подання та підпису всіх документів, необхідних для виконання повноважень, включаючи одержання коштів.
ОСОБА_3 діяв як представник/керівник/директор ADREAL STAV s.r.o./ та VVD STAVINVEST s.r.o., та згідно довіреності від 26.06.2019р. б/н, уповноважив ОСОБА_5 здійснювати його представництво з усіх питань та справ. Саме на підставі цієї довіреності ОСОБА_5 діяла як представник ОСОБА_3 як директора VVD STAVINVEST s.r.o. при написанні та поданні у прокуратуру Волинської області письмової заяви від 05.03.2020р.
Наявність договірних відносин (договір поставки обладнання) між ОСОБА_3 як керівником VVD STAVINVEST s.r.o. та ADREAL STAV s.r.o., також ОСОБА_5 як представником керівника VVD STAVINVEST s.r.o. та ADREAL STAV s.r.o. ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 як представником ФОП ОСОБА_6 , підтверджується договором поставки №6 від 01.03.2019р., договором поставки №01 від 27.03.2019р. із додатками, договором поставки №02 від 15.05.2019р. із додатками, листуванням в електронному вигляді за період 21 лютого 2019р. по 02 травня 2019 року між сторонами, яким узгоджено можливість оплати по договору поставки як у готівковій, так і в безготівковій формі.
Розписки б/н від 01.03.2019р., 20.05.2019р., 30.05.2019р., 20.08.2019р., 15.11.2019р., були написані ОСОБА_4 , який діяв на підставі письмової довіреності від імені ФОП ОСОБА_6 ; кошти були передані ОСОБА_4 ОСОБА_5 , яка діяла по довіреності від імені ОСОБА_3 , як керівника VVD STAVINVEST s.r.o. та ADREAL STAV s.r.o. (згідно відповіді про надання даних від 30.06.2021р. №5/1-805, наданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 01.01.2019р. по 01.05.2020р. Державний кордон України не перетинав); зазначені розписки були написані у зв'язку із необхідністю підтвердження передачі коштів, здійснення оплати у готівковому вигляді на виконання умов договору поставки №01 від 27.03.2019р. із додатками, та договору поставки №02 від 15.05.2019р. із додатками, укладених між VVD STAVINVEST s.r.o., ADREAL STAV s.r.o. та ФОП ОСОБА_7 ; отримані у готівковому вигляді кошти, ОСОБА_4 , діючи як представник ФОП ОСОБА_6 , передав ФОП ОСОБА_6 , що підтверджується відповідними записами у КНИЗІ обліку доходів ФОП ОСОБА_6 №785, що також підтвердила допитана як свідок ФОП ОСОБА_8 .
Та обставина, що у наведених розписках зазначено лише прізвища « ОСОБА_9 », та «фізична особа - підприємець ОСОБА_4 » , а в одній із розписок - лише «кошти отримав ОСОБА_10 », - не змінює правової природи правовідносин, на виконання яких передавались кошти, оскільки за змістом розписок кошти були передані на виконання договору поставки від 27 березня 2019 року № 1 та від 15 травня 2019 року № 02, «як оплату за обладнання для виготовлення цегли», як «попередню оплату за обладнання будівельне», а з доданих до матеріалів справи договорів поставки та «специфікації» встановлено, що їх предметом є поставка обладнання для виготовлення будівельних матеріалів (стінового каменю, плитки, цегли), укладені вони між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_7 та ADREAL STAV s.r.o., VVD STAVINVEST s.r.o. в особі ОСОБА_3 .
Зобов'язання по договору поставки були виконані сторонами у повному обсязі, оплати проведені у готівковій та безготівковій формі, обладнання поставлене, навчання проведено, таким чином, оскільки договір поставки (договори поставки) не були оскаржені/оспорені у будь-який спосіб у судовому порядку, а ознак шахрайства не встановлено ні у діях ФОП ОСОБА_6 , ні у діях ОСОБА_4 , що підтверджується постановою про закриття кримінального провадження №42020030000000021 від 02.03.2022р., то договірна підстава передачі коштів НЕ відпала станом і на дачний час, що унеможливлює визнання спірної суми коштів (майна) таким, що набуте без достатньої підстави, або таким, договірна підстава набуття яких перестала існувати.
Кошти, оплачені ФОП ОСОБА_6 , які у готівковому вигляді були отримані ОСОБА_4 , як представником ФОП ОСОБА_6 , на виконання умов договорів поставки обладнання на виготовлення цегли, - не були особистими коштами ОСОБА_3 , а були коштами VVD STAVINVEST s.r.o., що підтверджується листуванням за період 26-28 лютого 2020р. між ОСОБА_4 , як представником ФОП ОСОБА_6 , та ОСОБА_11 , як представником/керівником ADREAL STAV s.r.o./ VVD STAVINVEST s.r.o., згідно якої ОСОБА_3 вимагає повернення оплачених за виробничу лінію для виготовлення цегли коштів саме на рахунок VVD Stavinvest s.r.o., а не на свій особистий рахунок, як фізичної особи.
Також, та обставина, що оплачені згідно розписок кошти не були особистою власністю ОСОБА_3 , підтверджується заявою про вчинення кримінального правопорушення від 05.03.2020р. та постановою про закриття кримінального провадження №42020030000000021 від 02.03.2022р., у яких стверджується стороною відповідача та встановлено при розслідуванні кримінального провадження, що спірні кошти належали чеській фірмі VVD Stavinvest s.r.o.; та випискою по рахунку ФОП ОСОБА_6 , згідно якої 15.11.2019р. з рахунку ФОП ОСОБА_6 на рахунок VVD Stavinvest s.r.o. було перераховано 7 000,00 євро із призначенням «повернення згідно контракту №1 від 27.03.2019р.», при цьому, того ж 15.11.2019р. 7 000,00 євро в готівковому вигляді згідно розписки було передано ОСОБА_4 , який, діючи як представник ФОП ОСОБА_6 , передав їх ФОП ОСОБА_6 , що підтверджується відповідними записами у книзі обліку доходів ФОП ОСОБА_6 №785.
З матеріалів справи вбачається добровільне волевиявлення позивача на передання коштів, а у діях відповідача не вбачається недобросовісності при отриманні цих коштів.
Таким чином, судом не встановлено факту недобросовісного набуття отриманих коштів, яке відбулося на підставі зобов'язальних (договірних) відносин, які є оплатою за надані послуги та товар, як не встановлено й наявності рахункової помилки, тому відповідно до статті 1215 ЦК України поверненню зазначена сума не підлягає.
Зазначені вище докази, а також систематичність оплати коштів підтверджують наявність зобов'язальних правовідносин та не можуть свідчити про помилковість здійснення вказаних дій. Зокрема, у матеріалах справи наявні докази електронного листування, починаючи з лютого 2019 року між сторонами по справі, які підтверджують передачу коштів на підставі договірних відносин. Стороною позивача не спростовано факту існування такого листування з відповідачем.
Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна та не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов:
а) набуття або збереження майна;
б) набуття або збереження майна за рахунок іншої особи;
в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави є: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) завдання шкоди у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для зазначеної зміни майнового стану цих осіб.
Відповідно до статті 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на цій підставі тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним.
Тобто в разі коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Згідно із частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 11, частин першої, другої статті 509 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків належать, зокрема, договори та інші правочини. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, установлених статтею 11 ЦК України.
Зобов'язання повинне належно виконуватись відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.
За частиною першою статті 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.
Частиною першою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).
Якщо сторона в односторонньому порядку не відмовлялася від договору або договір не був розірваний сторонами чи визнаний недійсним у судовому порядку, закінчення строку дії договору не є підставою для припинення зобов'язання, яке залишилося невиконаним. Після закінчення строку дії договору невикористаний аванс, переданий на виконання такого договору, не може бути витребувано відповідно до положень статті 1212 ЦК України як безпідставне збагачення.
Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків, зокрема внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.
Застосування положень статті 1212 ЦК України передбачає встановлення наявності у позивача права власності на безпідставно набуте відповідачем майно.
У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.
Так, в основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
Безпідставно набуті грошові кошти не підлягають поверненню, якщо потерпіла особа знає, що в неї відсутнє зобов'язання (відсутній обов'язок) для сплати коштів, проте здійснює таку сплату, оскільки вказана особа поводиться суперечливо, якщо згодом вимагає повернення сплачених коштів.
ОСОБА_3 сплатив ОСОБА_4 кошти, знаючи, що між ними відсутнє зобов'язання (відсутній обов'язок) з повернення коштів, позивач добровільно сплачував кошти, а тому поведінка позивача є суперечливою (тобто, потерпіла особа вільно і без помилки погодилася на настання невигідних для себе наслідків). При цьому позивач давав відповідачу кошти під письмову розписку, різними сумами. У призначеннях платежу позивач зазначав, що призначенням платежу є «за оплату обладнання». Так як позивач не був зобов'язаний перераховувати кошти внаслідок відсутності договірних відносин із відповідачем щодо створення спільного бізнесу, а також будь-яких інших зобов'язань, проте він здійснював ці платежі, його поведінка щодо вимоги повернення цих коштів є вочевидь суперечливою та недобросовісною.
Отже, на підставі встановлених обставин справи та досліджених доказів суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 27 800,00 євро та 5 100,00 доларів США, що згідно з курсом Національного банку України станом на 02 лютого 2022 року становить 1 030 645,00 грн; 3 % річних у сумі 22 024,74 грн та 37 618,54 грн - інфляційні збитки.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження судом першої інстанції, у рішенні суду їм надано вірну правову оцінку, зазначені доводи не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, а рішення судом ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.
Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись статтями 259, 268, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_3 , яка подана в його інтересах представником ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 травня 2024 року в даній справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 03 жовтня 2024 року.
Головуючий
Судді :