08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua
2/381/1459/24
381/3299/24
01 жовтня 2024 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Соловей Г.В.,
з участю секретаря Гапонюк І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Фастів Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
08.07.2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу посилаючись на те, що з відповідачем перебувають у зареєстрованому шлюбі. Від даного шлюбу спільних дітей не мають. Подружнє життя з відповідачем не склалося через різні характери та погляди на життя. Шлюб носить формальний характер. Шлюбні відносини не підтримують. Спільне господарство не ведуть, примирення не можливо.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 24.07.2024 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в судове засідання.
В судове засідання позивач та його представник не з'явилися, представником позивача до матеріалів позовної заяви подана заява в якій останній позовні вимоги підтримує, справу просить розглянути у відсутність сторони позивача, проти винесення заочного рішення не заперечував.
В судове засідання відповідач не з'явилася, повідомлялася вчасно та належним чином про час і місце розгляду справи, зокрема і шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному сайті Фастівського міськрайонного суду Київської області причини неявки суду не відомі, заяв чи клопотань про розгляд справи в її відсутність до суду не надходило.
У встановлений строк відзиву на позовну заяву до суду не надійшло, а тому в силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що 29.09.2020 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було зареєстровано шлюб Фастівським міськрайонним відділом ДРАЦС ЦМУ МЮ (м. Київ), актовий запис № 221. Спільне життя не склалося. На даний час сторони шлюбні стосунки не підтримують, спільне господарство не ведуть, примирення не можливо.
Відповідно до ст. 1 Сімейного Кодексу України побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.
Як роз'яснено у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Згідно положень частини третьої та четвертої ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку із реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Небажання відповідача надавати докази, зокрема з причин ухилення від участі в судових засіданнях, давало суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Керуючись ст.4,12,13,81-83,141,263-265,280-282 ЦПК України, на підставі ст.56,113 Сімейного Кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідент.номер - НОМЕР_1 , зареєстр.: АДРЕСА_1 до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстр.: АДРЕСА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб зареєстрований 29.09.2020 року Фастівським міськрайонним відділом ДРАЦС ЦМУ МЮ (м. Київ), актовий запис № 221 між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 - розірвати.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя Г.В.Соловей