08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua
2/381/1603/24
381/3768/24
01 жовтня 2024 року Фастівський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді Соловей Г.В.,
з участю секретаря Гапонюк І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Фастів Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
02.08.2024 року позивач ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» в особі представника Бистрякова А.С. звернулися до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що 17.09.2022 року між ТзОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу кредитні кошти в розмірі 13100 грн. В свою чергу, позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти, комісії за користування ним.
28.12.2022 року між ТзОВ «Мілоан» та ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» був укладений Договір відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого ТзОВ «Мілоан» передало, а ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» прийняло право вимоги до боржників, вказаними в реєстрі боржників, в тому числі і до відповідача. ТзОВ «Мілоан» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі, а відповідач кредит за Договором у повному обсязі не повернув, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 21914,84 грн. та судові витрати по справі.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13.08.2024 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в судове засідання.
05.09.2024 року через канцелярію суду відповідач подав відзив на позовну заяву в якому позовні вимоги не визнав та в їх задоволення просив відмовити з підстав відсутності його підпису в кредитному договорі та відсутності відомостей про видачу йому грошових коштів. Позивач звернувся до суду на підставі договору відступлення до нього від ТОВ “Мілоан» прав вимоги №88-МЛ/Т від 28.12.2022 року, в якому не зазначено про відступленя права грошової вимоги за кредитним договором №103638084 від 17.09.2022 року, за яким заявлено позов до суду, що не підтверджує ні наявність боргу, ні права на його стягнення. Копія платіжного доручення про переказ грошових коштів від ТОВ “Мілоан» на суму 13100 грн. - не містить печатки банку про переказ грошових коштів та наявна лише печатка первинного кредитора, що не є підтвердженням зарахування грошових коштів. Вказаний в кредитному договорі розмір тіла кредиту (13100 грн.), згідно копії відомостей позивача про щоденні нарахування та погашення за кредитом (26180 грн.) - повністю погашено, а доказів погодження умов кредитування та обов'язку щодо повернення кредиту, погашення відсотків та комісії за кредитним договором саме у відповідача - не надано. Таким чином, позивачем не підтверджено наявність у нього кредитних зобов'язань та боргу, не доведено наявність права на стягнення в судовому порядку.
16.09.2024 року через підсистему «Електронний суд» представник позивача надіслала відповідь на відзив в якому вважають позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Так, при укладенні договору позичальник підтвердив, що інформація щодо порядку видачі, суми кредиту, комісії, річної процентної ставки, строку кредиту, правила надання фінансових послуг йому надані з дотриманням вимог законодавства про захист прав споживачів та забезпечує правильнее розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав'язування її придбання. Тобто, підписання Відповідачем договору про надання кредиту свідчить про ознайомлення його з правилами надання коштів у позику та вимогами ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», так як ознайомлення із даними правилами передують укладенню договору. Факт перерахування та отримання відповідачем коштів підтверджується матеріалами справи. Також вказує, що Витяг із реєстру - це письмовий документ, що видається реєстратором і підтверджує запис у реєстрі, а тому, оскільки це є Витяг з реєстру боржників до договору про відступлення прав вимоги № 88-МЛ/Т від 28.12.2022 року, тому він виготовлений представником позивача. Оскільки в Реєстрі боржників до договору про відступлення прав вимоги № 88-МЛ/Т від 28.12.2022 року містяться персональні данні інших осіб. Таким чином, ТзОВ ФК «Кредит-Капітал» набуло право вимоги по кредитному договору № 103638084 від 17.09.2022 року.
В судове засідання представник позивача не з'явився, через підсистему «Електронний суд» представник позивача надіслала додаткові пояснення в яких позовні вимоги підтримала, справу просила розглянути у відсутність представника.
В судове засідання відповідач не з'явився, через підсистему «Електронний суд» надіслав клопотання в якому просив розгляд справи здійснювати в його відсутність.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.
При розгляді справи, судом встановлено, що 17.09.2022 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 103638084. Договір підписано одноразовим ідентифікатором W56024.
Пунктом 1.2 Договору визначено, що сума (загальний розмір) кредиту становить 13100 грн.
Кредит надається строком на 105 днів з 17.09.2022 року, термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу) 31.12.2022 року (п. 1.3, 1.4 Договору).
Відповідно до п.1.5.1 Договору, комісія за надання кредиту становить 1310,00 грн.
Проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 1,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування протягом пільгового періоду, 3,00 відсотків нараховуються від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду (п. 1.5.2, 1.5.3 Договору).
Відповідно до п.2.1. Договору, кредитні кошти надаються Позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
Як убачається з копії платіжного доручення №51133381 від 17.09.2022 ТОВ «Мілоан» на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 *25 згідно договору №103638084 зараховано грошові кошти в сумі 13100 грн.
Пунктом 6.1 Договору визначено, що він укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через Сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (стаття 628 ЦК України).
Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Електронні правочини оформляються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Згідно статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7,12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеному статтею 12 цього Закону порядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Норми ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису, визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Тож, уклавши Договір про споживчий кредити № 103638084 від 17.09.2022 року його сторони досягли усіх істотних умов щодо взятих на себе зобов'язань.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
ТзОВ «Мілоан» виконало взяті на себе зобов'язання у повному обсязі.
28.12.2022 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №88-МЛ/Т, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» за плату, а ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» приймає належні Кредиторові права грошової вимоги до Боржників за Кредитними Договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між Кредитором і Боржниками (портфель Заборгованості).
Згідно з п.1.2 Договору відступлення прав вимоги №88-МЛ/Т, внаслідок передачі (відступлення) Портфеля Заборгованості за цим Договором, новий Кредитор заміняє Кредитора у Кредитних Договорах, що входять до Портфеля заборгованості та відповідно до вказаних у Реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог Кредитора за цими Кредитними договорами, включаючи право вимагати від Боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань Боржників за Кредитними договорами.
Актом приймання-передачі реєстру Боржників від 28.12.2022 за Договором відступлення прав вимоги №88-МЛ/Т від 28.12.2022, ТОВ «Мілоан» передав, а ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» прийняв Реєстр Боржників Кредитора від 28.12.2022, складений за формою згідно із Додатком № 1 до Договору. Кількість боржників: 999.
Відповідно до витягу реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №88-МЛ/Т від 28.12.2022 ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №103638084 від 17.09.2022 року в сумі 21914,81 грн.
Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.
Таким чином, до ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» перейшли всі права первісного кредитора у зобов'язаннях за Договором № 103638084 від 17.09.2022 року.
Як зазначив представник позивача, відповідачем були порушенні умови договору і за ним рахується заборгованість у розмірі 21914,84 грн, що складається з: заборгованість за тілом кредиту - 6940,80 грн, заборгованість за сумою відсотків - 14974,04 грн.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.
Згідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).
Згідно ст. 1049, 1054 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах встановлених договором.
За правилами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України), а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).
При цьому, належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв'язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню, як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.
Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об'єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом.
Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму та означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.
Згідно з ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України обов'язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.
За вимогами ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.
У свою чергу відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували належне виконання відповідачем зобов'язань та які б спростовували суму заборгованості перед позивачем. При цьому, суд, при розгляді вказаної справи бере до уваги, що відповідач отримав та користувався вказаними коштами, що стверджується матеріалами справи, тобто використовував їх на власний розсуд, а тому суд вважає, що відповідач знав, що кошти взяті в борг та підлягають поверненню на умовах визначених позивачем, як і не спростовано наявності боргу та не наведено власного контр розрахунку, відтак поданий позивачем розрахунок суми боргу суд вважає правильним та таким, що достовірно підтверджує наявну заборгованість відповідача перед позивачем.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані у справі докази, суд дійшов висновку, що факт неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору знайшов своє підтвердження при розгляді справи і є підставою, відповідно до змісту договору, наданого позивачем розрахунку боргу та вимог чинного законодавства для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином з відповідача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст. 4,11,12,13,76-81,89,141,263,265,268 ЦПК України, на підставі ст.526,610,611,1049,1054 ЦК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідент.номер - НОМЕР_2 , зареєстр.: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнах.: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, реквізити IBAN № НОМЕР_3 в АТ “Райффайзен банк Аваль», МФО 380805 заборгованість за Договором про споживчий кредит № 103638084 від 17.09.2022 року в розмірі 21914,84 грн, що складається з: заборгованість за тілом кредиту - 6940,80 грн, заборгованість за сумою відсотків - 14974,04 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя Г.В.Соловей