ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.10.2024Справа № 910/7884/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М. у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи розглянув справу
за позовом Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" (49074, Україна, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Батумська, будинок, 11, ідентифікаційний код 14360080)
до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, Україна, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок, 1д, ідентифікаційний код 14360570)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Акціонерне товариство "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" (04070, Україна, місто Київ, вулиця Андріївська, будинок, 4, ідентифікаційний код 14282829
про стягнення 24 999,00 грн.
Акціонерне товариство "АКЦЕНТ-БАНК" звернулось до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" з вимогою про стягнення безпідставно збережених коштів у сумі 24 999, 00 грн., перерахованих на картковий рахунок № НОМЕР_1 на підставі транзакції bc06f010-c67d-4f39-84ab-c2a981e2c755 від 08.11.2022 року.
Ухвалою від 01.07.2024 Господарський суд міста Києва прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, ухвалив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, залучив до участі у справі - Акціонерне товариство "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, та встановив учасникам справи процесуальні строки для реалізації процесуальних прав.
18.07.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує з тих підстав, що він не являється набувачем/отримувачем вказаних коштів, так як ці кошти належать ОСОБА_1 та були ним отримані, коштів від позивача він не отримував, питання несанкціонованого списання коштів вирішене з третьою особою, та зазначає, що він є неналежним відповідачем у справі.
23.07.2024 позивачем подана відповідь на відзив, в якій він спростовує заперечення відповідача, викладені у відзиві.
Заперечення на відповідь на відзив відповідач не надав.
Третя особа своїх письмових пояснень на позов не надала.
Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК», відповідно до Статуту затвердженого загальними зборами та погодженого НБУ, є складовою частиною банківської системи України. Скорочене найменування українською мовою АТ «А-БАНК».
Між позивачем та третьою особою - Акціонерним товариством "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" укладений договір № С2А33/170320 на обслуговування операцій з переказу грошових коштів з використанням платіжних карток в мережі Інтернет.
ОСОБА_2 є клієнтом АТ «А-БАНК» та має відкритий картковий рахунок НОМЕР_1 .
08 листопада 2022 р. на картковий рахунок НОМЕР_1 , який відкритий на ім'я ОСОБА_2 здійснено трансакцію bc06f010-c67d-4f39-84ab-c2a981e2c755 на суму в розмірі 24 999 грн.
05 грудня 2022 р. АТ «ПУМБ» звернувся до АТ «А-Банк» з повідомленням, що при розрахунках по міжнародних платіжних системах з АТ «ПУМБ» було списано суми по трансакціям сервісу переказів з картки на рахунок по договору С2А33/17032020 від 17.03.2020, по всіх трансакціях вказана причина «шахрайство та відсутність використання технології 3d secure».
АТ «А-Банк» звернувся до АТ «ПУМБ» з запитом щодо надання інформації, в тому числі по транзакції bc06f010-c67d-4f39-84ab-c2a981e2c755 на суму 24 999 грн, з метою встановлення події переказу та встановлення даних щодо оцінювання переказу з рахунку АТ «ПУМБ» на карту АТ «А-Банк».
АТ «ПУМБ» повідомив, що АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся по ряду транзакцій, які на його думку були несанкціонованими, в тому числі по транзакції bc06f010-c67d-4f39-84ab-c2a981e2c755, де з карткового рахунку клієнта НОМЕР_2 , який відкритий в АТ КБ «Приватбанк» було здійснено переведення грошових коштів на рахунок НОМЕР_3 відкритий в АТ «ПУМБ», в подальшому з даного рахунку на картковий рахунок НОМЕР_1 відкритий в АТ «А-Банк» був здійснений платіж 24 999 грн. з підтвердженням паролем look-up, який генерувався АТ «ПУМБ», направлявся до додатку Приват24 та вводився на підтвердження у додатку А24.
Тобто, невстановлені особи які є клієнтами банку АТ КБ «ПРИВАТБАНК», за допомогою сервісів АТ КБ «ПРИВАТБАНК» здійснили перекази на карткові рахунку клієнтів АТ «ПУМБ», які АТ КБ «ПРИВАТБАНК» порахував як несанкціоновані та вимагав з Банку їх повернення.
АТ «А-Банк» у зв'язку з великою кількості подібних операцій, за ознаками шахрайства звернувся до органів поліції з заявою за ч. 3 ст. 190 КК України, за якою 06.01.2023 відкрите та внесене до ЕРДР кримінальне провадження №12023100070000033.
З пояснень відповідача, викладених у відзиві, встановлено, що в АТ КБ "ПриватБанк" відкрито рахунок НОМЕР_2 клієнту ОСОБА_1 , з якого 08.11.2022 року невідомими особами було здійснено неправомірне зняття грошових коштів в сумі 24999 грн, які перераховані до банку АТ "ПУМБ" на рахунок НОМЕР_4. В подальшому кошти були перераховані на картковий рахунок ОСОБА_2 НОМЕР_1 , відкритий в АТ "А-Банк", з якого кошти були зняті. Після того, як клієнт АТ КБ "ПриватБанк" ОСОБА_1 дізнався про зняття коштів, він звернувся до АТ КБ "ПриватБанк" на гарячу лінію та повідомив про несанкціоноване зняття коштів без його відому.
Як вказує відповідач, за отриманою інформацією, клієнту прийшло повідомлення про те, що йому надається допомога від держави, він зайшов на сайт ввів дані зарплатної карти, після чого у нього списали гроші з картки. АТ КБ "ПриватБанк" на підставі заяви свого клієнта та в його інтересах звернувся до MASTERCARD з заявкою на повернення коштів в порядку пре-арбітражу, у відповідності з розділом 2 Посібнику із повернення платежів (https://www.mastercard.us/content/dam/mccom/en-us/documents/rules/chargebackguide.pdf Chargeback Guide глава 2 fraud related chargebacks.) Дана заявка була розглянута, та оброблена 17.02.2023, кошти в сумі 24999 грн були повернуті на рахунок ОСОБА_1 .
Відповідно до частини першої статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами НБУ та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Частиною першою статті 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
Відповідно до статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи, що безпідставне списання коштів відбулось з карткового рахунку НОМЕР_2 , саме на АТ «ПриватБанк» покладений обов'язок як обслуговуючого банку рахунку клієнта, здійснювати захист від стороннього доступу до рахунку та несанкціонованого списання коштів з рахунку свого клієнта.
Поняття та загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні, встановлює виключний перелік платіжних послуг та порядок їх надання, категорії надавачів платіжних послуг та умови авторизації їх діяльності, визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, загальні засади випуску та використання в Україні електронних грошей та цифрових грошей Національного банку України, установлює права, обов'язки та відповідальність учасників платіжного ринку України, визначає загальний порядок здійснення нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг, порядок здійснення оверсайта платіжної інфраструктури визначено Законом України «Про платіжні послуги».
Згідно положень статей 67, 68 Закону «Про платіжні послуги» надавачі платіжних послуг зобов'язані запровадити систему захисту інформації, що має забезпечувати безперервний захист інформації про виконання платіжних операцій та індивідуальної облікової інформації на всіх етапах її формування, обробки, передавання та зберігання. Система захисту інформації має забезпечувати цілісність, конфіденційність, доступність та простежуваність інформації, що формується, обробляється, передається та зберігається під час виконання платіжних операцій, відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Національного банку України. Надавачі платіжних послуг зобов'язані виконувати встановлені законодавством вимоги щодо захисту інформації. У разі виявлення порушень законодавства щодо захисту інформації, що містять ознаки вчинення злочину, надавачі платіжних послуг зобов'язані повідомити про це відповідні правоохоронні органи.
Електронна взаємодія надавача платіжних послуг із користувачем здійснюється лише після автентифікації користувача, який є фізичною особою, або уповноваженого представника користувача, який є юридичною особою. Під час виконання автентифікації надавачі платіжних послуг зобов'язані виконувати вимоги Національного банку України щодо захисту конфіденційності та цілісності індивідуальної облікової інформації користувачів.
Надавачі платіжних послуг зобов'язані застосовувати посилену автентифікацію користувача під час: 1) отримання користувачем доступу до рахунку за допомогою засобів дистанційної комунікації; 2) ініціювання дистанційної платіжної операції; 3) будь-яких інших дій у разі підозри вчинення шахрайства (або існування ризику шахрайства) чи інших неправомірних дій (або існування ризику вчинення інших неправомірних дій).
Надавачі платіжних послуг зобов'язані розробити та застосовувати елементи посиленої автентифікації, які мають бути незалежними, щоб виявлення факту несанкціонованого доступу до одного захищеного елемента або його розголошення не загрожувало надійності інших елементів, а також запровадити заходи із забезпечення захисту конфіденційності даних автентифікації.
Для проведення дистанційних платіжних операцій надавачі платіжних послуг зобов'язані застосовувати посилену автентифікацію платника, що включає використання унікальних для кожної окремої операції даних, які дають змогу пов'язувати (в результаті виконання алгоритму співставляти контрольний показник з даними операції) операцію на певну суму і конкретного отримувача.
Отже, відповідач мав застосовувати посилену автентифікацію платника з метою уникнення несанкціонованого доступу та списання з рахунку коштів клієнта банку, якщо насправді таке несанкціоноване списання відбулось.
Нормами ст. 23 Закону України «Про платіжні послуги» визначено, що надавачі платіжних послуг, визначені в пункті 9 частини першої статті 10 цього Закону, зобов'язані здійснювати ідентифікацію та верифікацію користувачів відповідно до вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Відповідно до глави 3 (ст. 39) вказаного Закону передбачено, що положення цієї глави застосовуються до платіжних операцій, що виконуються на території України, у тому числі до тих, що розпочинаються або завершуються на території України.
Статтею 41 Закону визначено порядок ініціювання платіжних операцій де Ініціатором платіжної операції може бути платник (у тому числі через надавача платіжних послуг з ініціювання платіжної операції). Ініціювання платіжної операції здійснюється шляхом: 1) надання ініціатором платіжної інструкції надавачу платіжних послуг, в якому відкрито його рахунок; 2) надання надавачем платіжних послуг з ініціювання платіжної операції платіжної інструкції платника надавачу платіжних послуг з обслуговування рахунку платника на підставі наданої платником цьому надавачу платіжних послуг з ініціювання платіжної операції згоди на ініціювання такої платіжної операції; 3) надання платником платіжної інструкції та готівкових коштів для виконання платіжної операції, у тому числі за допомогою платіжного пристрою; 4) використання користувачем платіжного інструменту для виконання платіжної операції; 5) надання платником, що є власником електронних грошей, платіжної інструкції, у тому числі шляхом використання платіжного інструменту, емітенту електронних грошей щодо виконання платіжної операції з використанням електронних грошей; 6) надання користувачем платіжної інструкції відповідному учаснику платіжної системи, у тому числі шляхом використання певного платіжного інструменту, в порядку, визначеному правилами цієї платіжної системи.
Ініціювання платіжної операції є завершеним з моменту прийняття платіжної інструкції до виконання надавачем платіжних послуг платника.
Згідно з статтею 42 Закону України « Про платіжні послуги» надавач платіжних послуг платника зобов'язаний отримати згоду платника на виконання кожної платіжної операції, крім випадків, передбачених цим Законом.
Платіжна операція вважається акцептованою після надання платником згоди на її виконання. Якщо немає згоди платника на виконання платіжної операції, - така операція вважається неакцептованою, якщо інше не передбачено цим Законом.
Надавач платіжних послуг платника за виконання неакцептованих платіжних операцій несе відповідальність, передбачену цим Законом.
Тобто, положеннями вказаного Закону саме на відповідача покладена відповідальність щодо отримання згоди платника при виконанні платіжної операції, та покладений обов'язок ідентифікації та верифікації клієнта, а також - захисту від несанкціонованого доступу до рахунків клієнтів сторонніх осіб.
Надавач платіжних послуг платника зобов'язаний фіксувати в операційно-обліковій системі час отримання згоди платника на виконання платіжної операції (пов'язаних між собою платіжних операцій), а також розпорядження платника про відкликання згоди на виконання платіжної операції (пов'язаних між собою платіжних операцій).
Тобто саме АТ КБ «ПРИВАТБАНК», як обслуговуючий банк рахунку клієнта, зобов'язаний здійснити захист від стороннього доступу до рахунку та несанкціонованого списання коштів з рахунку свого клієнта, так і отримання згоди клієнта на здійснення платежу/переведення коштів. Відповідачем не надано реєстр щодо згоди клієнта на проведення платежу, а отже без згоди клієнта відповідач не мав права здійснити платіж/переказ грошових коштів.
Статтею 43 Закону України « Про платіжні послуги» визначено, що надавач платіжних послуг зобов'язаний прийняти до виконання надану ініціатором платіжну інструкцію, за умови що платіжна інструкція оформлена належним чином та немає законних підстав для відмови в її прийнятті.
Надавач платіжних послуг платника під час виконання платіжної операції з рахунку платника зобов'язаний перевірити в платіжній інструкції ініціатора відповідність: 1) номера рахунку платника та коду платника (коду юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України/податкового номера або серії (за наявності) та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); або 2) унікального ідентифікатора платника.
Надавач платіжних послуг приймає рішення щодо перевірки в платіжній інструкції інформації, зазначеної в пунктах 1 або 2 цієї частини, самостійно, а якщо він є учасником платіжної системи - згідно з правилами платіжної системи.
Надавач платіжних послуг платника приймає до виконання платіжну інструкцію лише у разі, якщо зазначена у пункті 1 або 2 цієї частини інформація, яку він перевіряє відповідно до вимог цієї частини, відповідає тій інформації про платника, що зберігається у такого надавача платіжних послуг.
У разі недотримання вимог, зазначених у цій частині, відповідальність за шкоду, заподіяну платнику, несе надавач платіжних послуг платника.
За статтею 45 Закону, платіжна інструкція може бути відкликана платником - під час дебетового або кредитового переказу до моменту списання коштів з рахунку платника, за умови погодження з надавачем платіжних послуг платника, а в разі ініціювання дебетового переказу - додатково, за умови погодження з отримувачем. Після списання коштів з рахунку платника або настання дати валютування платіжної інструкції для ініціатора настає момент безвідкличності платіжної інструкції.
Відповідно до ст.53 глави 4 Закону України «Про платіжні послуги», надавачі платіжних послуг з обслуговування рахунку зобов'язані у порядку, встановленому Національним банком України, забезпечувати можливість постійного доступу в режимі реального часу до рахунків (крім кореспондентських рахунків банку та розрахункового рахунку надавача платіжних послуг) своїх користувачів банкам та іншим надавачам платіжних послуг, що отримали право на надання нефінансових платіжних послуг (далі у цій статті - сторонні надавачі платіжних послуг). Доступ до рахунку здійснюється шляхом взаємодії інформаційних систем надавача платіжних послуг з обслуговування рахунку та стороннього надавача платіжних послуг. Надання згоди користувача здійснюється із застосуванням посиленої автентифікації користувача, яку проводить надавач платіжних послуг з обслуговування рахунку. Згода користувача діє протягом строків, встановлених нормативно-правовими актами Національного банку України щодо посиленої автентифікації, крім випадків відкликання її користувачем раніше. Додатковий запит згоди, підтвердженої посиленою автентифікацією користувача, проводиться надавачем платіжних послуг з обслуговування рахунку виключно у разі наявності підозри вчинення несанкціонованого доступу.
Приписами ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги» визначено поняття: неналежна платіжна операція - платіжна операція, внаслідок якої з вини особи, яка не є ініціатором або надавачем платіжних послуг, здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі;
неналежний отримувач - особа, на рахунок якої без законних підстав зарахована сума платіжної операції або яка отримала суму платіжної операції в готівковій формі;
неналежний платник - особа, з рахунку якої списано кошти без законних підстав (помилково або неправомірно);
помилкова платіжна операція - платіжна операція, внаслідок якої з вини надавача платіжних послуг здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі.
Статтею 86 Закону України « Про платіжні послуги», передбачено відповідальність надавачів платіжних послуг під час виконання платіжних операцій.
Надавач платіжних послуг несе відповідальність перед користувачами за невиконання або неналежне виконання платіжних операцій відповідно до закону та умов укладених між ними договорів, якщо не доведе, що платіжні операції виконані цим надавачем платіжних послуг належним чином (ч.1).
У разі виконання помилкової платіжної операції з рахунку неналежного платника надавач платіжних послуг зобов'язаний негайно після виявлення помилки або після отримання повідомлення неналежного платника (залежно від того, що відбулося раніше) переказати за рахунок власних коштів суму платіжної операції на рахунок неналежного платника та сплатити йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день від дня списання з рахунку коштів за помилковою платіжною операцією до дня повернення коштів на рахунок неналежного платника. Надавач платіжних послуг зобов'язаний також відшкодувати неналежному платнику суму утриманої/сплаченої неналежним платником комісійної винагороди за виконану помилкову платіжну операцію (за наявності такої комісійної винагороди)( ч.9).
Надавачі платіжних послуг, що обслуговують платників, несуть перед ними відповідальність за неакцептованими платіжними операціями. У разі виконання неакцептованої платіжної операції надавач платіжних послуг зобов'язаний негайно після виявлення факту виконання неакцептованої платіжної операції або після отримання повідомлення платника (залежно від того, що відбувалося раніше) повернути за рахунок власних коштів суму неакцептованої платіжної операції на рахунок платника, а також сплатити йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день від дня списання з рахунку платника коштів за неакцептованою платіжною операцією до дня повернення коштів на рахунок платника. Надавач платіжних послуг зобов'язаний також відшкодувати платнику суму утриманої/сплаченої неналежним платником комісійної винагороди за виконану неакцептовану платіжну операцію (за наявності такої комісійної винагороди).(ч.12).
Якщо всупереч наданого ініціатором розпорядження про відкликання платіжної інструкції суму платіжної операції списано з рахунку платника та переказано отримувачу, надавач платіжних послуг платника зобов'язаний негайно після виявлення помилки або після отримання повідомлення платника (залежно від того, що відбулося раніше) повернути за рахунок власних коштів суму платіжної операції на рахунок платника та сплатити йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день від дня списання з рахунку платника коштів за платіжною операцією до дня повернення коштів на рахунок платника. (ч.13).
Надавач платіжних послуг після виявлення помилки одночасно зобов'язаний негайно повідомити неналежного отримувача про виконання помилкової платіжної операції і про необхідність ініціювання ним платіжної операції на еквівалентну суму коштів цьому надавачу платіжних послуг протягом трьох робочих днів з дня надходження такого повідомлення.(ч.14).
У разі ненадходження коштів від неналежного отримувача надавач платіжних послуг має право на їх відшкодування у судовому порядку. (ч.15)
З аналізу вказаних норм, можна зробити висновок, що саме надавач платіжних послуг з обслуговування рахунку ( в даному випадку АТ КБ «ПРИВАТБАНК») несе передбачену цим Законом відповідальність перед користувачем за невиконання або неналежне виконання платіжних операцій, ініційованої через надавача платіжних послуг платіжної операції.
АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у відповідності до вимог закону, зобов'язаний був здійснити за власний рахунок зарахування грошових коштів на рахунок неналежного платника - клієнта банку, та відновити його становище за рахунок власних коштів, тобто, зарахувати саме власні кошти на рахунок свого клієнта, а не кошти отримані від позивача чи інших банків, отримавши кошти від позивача відповідач відновив баланс рахунку власних коштів.
Доказів звернення клієнта АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до банку, чи несанкціонованого списання грошових коштів, які б належали клієнту банка, чи здійснення операції з картки клієнта без його згоди (волі клієнта) суду не надано.
При цьому, з матеріалів справи судом встановлено, що 17.02.2023 кошти в сумі 24999 грн. були отримані відповідачем від позивача, що підтверджуються доказом скріну журналу заявок, поданим відповідачем, де зазначено ім'я та адреса, яка належить позивачу (A24M A-BANKCOMUA C2A) та були повернуті на рахунок клієнта АТ КБ "ПриватБанк" ОСОБА_1.
Стверджування відповідача щодо того, що від позивача коштів він не отримував, а сума 24999 грн. надійшла йому від третьої особи та зарахована клієнту, спростовуються доказом - журналу заявок, скрін якого долучений відповідачем, де чітко зазначено, що грошові кошти надійшли від A24mA-Bankcomua c24 у розмірі 24999.00грн, що є адресою позивача.
У пунктах 8 та 9 розділу VI Положення «Про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого постановою Правління Національного банку України № 705 від 05 листопада 2014 року, відповідно до яких, емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Аналогічні норми викладені розділі VII п. 146 Положення «Про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого постановою Правління Національного банку України 29.07.2022 № 164.
Верховний Суд у своїй постанові від 23 січня 2018 року в справі № 202/10128/14ц вказав, що приписами пунктів 6.7, 6.8 Положення «Про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого постановою Правління Національного банку України № 223 від 30 квітня 2010 року (втратило чинність на підставі постанови Правління Національного банку України № 705 від 05 листопада 2014 року) було визначено, що емітент у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин, на що вказав у своїй правовій позиції Верховний Суд у постанові від 23 січня 2018 року в справі № 202/10128/14ц.
З аналізу вищевказаних норм та правового висновку Верховного суду належить визнати, що обов'язок з доказування та доведення, що саме дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції - покладено саме на банк який обслуговує рахунок клієнта з якого здійснено несанкціоноване списання.
Обов'язок дотримання відповідачем вимог законодавства покладається саме на нього, як на надавача послуг клієнту з рахунку якого здійснено несанкціоноване списання, оскільки саме відповідача було повідомлено про несанкціонований доступ до рахунку клієнта та списання грошових коштів, то в такому випадку, виходячи з вище викладеного, належним відповідачем є саме АТ КБ «ПРИВАТБАНК», так як користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, а відповідач не здійснив належної перевірки ініційованого платіжного документу, не встановив дійсність підпису ініціатора, цілісність, не перевірив згоди клієнта не забезпечив безпеку рахунку клієнта.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Всупереч вказаним вимогам відповідач не довів суду та не спростував належними та допустимими засобами доказування факту безпідставного отримання від позивача коштів в сумі 24999 грн, які були зараховані на картку його клієнта.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» про стягнення з відповідача 24999 грн. безпідставно отриманих коштів є обґрунтованими.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст. 86, 123, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, Україна, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок, 1д, ідентифікаційний код 14360570) на користь Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" (49074, Україна, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Батумська, будинок, 11, ідентифікаційний код 14360080) ) суму грошових коштів в розмірі 24999 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 00 коп., 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в апеляційному порядку у строки, передбачені розділом IV ГПК України.
Cуддя О.М.Ярмак