Дата документу 01.10.2024 Справа № 336/6726/24
Справа № 22-ц/807/1858/24 Головуючий у 1-й інстанції: Дацюк О.І.
Є.У.№336/6726/24 Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.
01 жовтня 2024 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:
головуючої: Кочеткової І.В.,
суддів: Кухаря С.В.,
Полякова О.З.,
секретар: Волчанова І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту спільного проживання та перебування на утриманні,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Скрима Валерія Анатоліївна, на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 29 липня 2024 року,
У липні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, заінтересована особа ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту спільного проживання та перебування на утриманні.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 29 липня 2024 року відмовлено у відкритті провадження у цивільній справі.
Судове рішення мотивовано тим, що існує спір про право на отримання соціальних виплат, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження.
Не погоджуючись з судовим рішенням, ОСОБА_1 в особі свого представника адвоката Скрими В.А. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вважає помилковими висновки суду про наявність спору про права, оскільки спору з приводу отримання гарантованих законом соціальних виплат не існує, права та інтереси інших осіб встановленням даного факту не порушуються.
В засідання апеляційного суду заявниця і її представник не з'явилися, просили розглядати справу за їх відсутності.
Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на такі обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулась в порядку окремого провадження із заявою, в якій просить встановити факт її спільного проживання з ОСОБА_2 з 2008 року до моменту смерті останнього, встановити факт перебування заявника на утриманні ОСОБА_2 .
Із заяви видно, що ОСОБА_2 був військовослужбовцем та 06.12.2023 загинув під час виконання бойового завдання.
Відмовляючи у відкриття провадження, суд першої інстанції виходив із того, що дана заява не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, оскільки є спір про право.
Втім колегія суддів не погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції та вважає їх передчасними з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право.
Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).
Згідно п.1 ч.1 ст. 315, ч.2 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
У постанові Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі №442/1904/20(провадження № 61-7816св21) зазначено, що під спором про право в справах окремого провадження розуміється конфлікт інтересів заявника та хоча б однієї із заінтересованих осіб внаслідок заперечення такої особи проти задоволення заяви про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів або неоспорюваних прав, а також: можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов'язків у третіх осіб внаслідок задоволення відповідної заяви. Визначальним при розгляді заяви про встановлення певних фактів, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки. має значення наявність чи відсутність спору між: спадкоємцями. Процесуальний закон вимагає встановити наявність спору про право, а не припускати його можливість. Такий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 16 січня 2018 року в справі № 640/10329/16».
Родинні відносини (споріднення) - кровний зв'язок між людьми, з наявністю якого закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків. Правове значення має як пряме споріднення так і не пряме (бокове), коли родинні зв'язки виникають за наявності спільного пращура (родоначальника).
Заявник ОСОБА_1 вказала, що від встановлення факту перебування її на утриманні ОСОБА_2 залежить отримання одноразової грошової допомоги та інших виплат і соціальних гарантій.
Із наведених доводів колегія суддів спору про право не вбачає та вважає, що суд першої інстанції дійшов до передчасних висновків, адже судове рішення про встановлення факту може вплинути на суб'єктивні права і обов'язки спадкоємців померлого, а існування спору про право повинно бути реальним, а не гіпотетичним.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції викладеній у постанові Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 336/709/18-ц (провадження № 61-39374св18).
Таким чином, аналіз викладеного вище свідчить про те, що суд першої інстанції дійшов до передчасних висновків, тому у відповідності до норм статті 379 ЦПК України, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі, суд необхідно обговорити питання про те, чи всі заінтересовані особи залучені заявницею до участі у справі, адже питання щодо призначення соціальних виплат не відноситься до компетенції ТЦК.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 374, 379, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 інтереси якої представляє адвокат Скрима Валерія Анатоліївна задовольнити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 29 липня 2024 року у цій справі скасувати, матеріали справи направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття касаційному оскарженню не підлягає .
Повний текст постанови складено 02 жовтня 2024 року.
Головуюча: І.В. Кочеткова
Судді: С.В. Кухар
О.З. Поляков