02 жовтня 2024 року місто Київ
Справа № 760/16731/23
Апеляційне провадження № 22-ц/824/16377/2024
Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Желепи О.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 25 червня 2024 року про відмову в задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (постановлена у складі судді Коробенка С.В.)
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, поділ майна
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва віл 25 червня 2024 року у задоволені заяви представника ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.
Не погодившись з такою ухвалою, ОСОБА_1 31 серпня 2024 року засобами поштового зв'язку направив на адресу Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, у якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та ухвали в справі додаткове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 50 000 грн; постановити окрему ухвалу стосовно адвоката Тітова О.М.
В апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що оскаржувана ухвала отримана апелянтом у приміщенні суду 30.08.2024.
З метою перевірки доводів клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, ухвалою Київського апеляційного суду від 10 вересня 2024 року витребувано з Солом'янського районного суду міста Києва цивільну справу № 760/16731/23.
На запит суду матеріали цивільної справи 760/16731/23 надійшли 12 вересня 2024 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 вересня 2024 року визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження; апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подачі апеляційному суду заяви про поновлення строку із зазначенням інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Вказана ухвала вручена ОСОБА_1 під розписку 16 вересня 2024 року.
23 вересня 2024 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв'язку заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, у якій вказав, що:
1) ОСОБА_1 ніколи не реєструвався у підсистемі «Електронний суд», на підтвердження чого надав лист ДП «Інформаційні судові системи» від 12.03.2024 та скаргу до Уповноваженого з прав людини від 27.03.2024;
2) у період з 24.07.2024 по 19.09.2024 апелянт не заходив у підсистему «Електронний суд»;
3) направлення в електронний кабінет представника апелянта у першій інстанції не є належним врученням судового рішення, оскільки адвокатом видано ордер на представлення інтересів ОСОБА_1 виключно в Солом'янському районного суді м. Києва без можливості представлення у суді апеляційної інстанції;
4) представник ОСОБА_1 жодним чином не повідомляв його про наявність оскаржуваної ухвали;
5) відповідно до підпунктів 15.14, 16 пункту 1 розділу ХІІІ Прикінцевих положень ЦПК України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку: суд вручає судові рішення в паперовій формі; справи, розгляд яких розпочато та не закінчено за матеріалами у паперовій формі до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, продовжують розглядатися за матеріалами у паперовій формі. За наявності технічної можливості суд може розглядати таку справу за матеріалами в електронній формі. А тому в суду першої інстанції був обов'язок направлення рішення виключно в паперовій формі, а ОСОБА_1 має вагомі підстави для поновлення строків на апеляційне оскарження;
6) ОСОБА_1 у зв'язку із волонтерською діяльністю не мав можливості подати апеляційну скаргу в строку, визначений ЦПК України, а тому лише 30.08.2024 апелянт зміг отримати текст оскаржуваної ухвали з огляду на його відсутність в місті Києві, на підтвердження чого надає фотокопію медалі «ЗА ВЗАЄМОДІЮ».
Дослідивши та перевіривши доводи заяви суд приходить до висновку, що наведені в ній підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є неповажними з огляду на таке.
Щодо нереєстрації кабінету в системі «Електронний суд».
Колегія суддів критично оцінює такі доводи скаржника, оскільки для реєстрації електронного кабінету в системі «Електронний суд» необхідно:
1) авторизуватися за допомогою кваліфікований електронного підпису через кваліфікований сертифікат відкритого ключа;
2) внести дані щодо дати народження;
3) ввести контактний номер телефону;
4) ввести електронну адресу скриньки;
5) підтвердити її за допомогою коду підтвердження, що надійшов на електронну скриньку.
Вчинення таких дій за відсутності персональних даних, у тому числі кваліфікованого електронного підпису із паролем до нього, а також підтвердження реєстрації за допомогою електронної пошти, виключається. Доказів викрадення в ОСОБА_1 таких персональних даних та їх використання для реєстрації електронного кабінету в системі «Електронний суд», скаржником не надано, що свідчить про безпідставність його доводів.
Надані листи до ДП «Інформаційні судові системи» та Уповноваженого з прав людини про видалення персональних даних та кабінету в системі «Електронний суд» не є доказами, які б спростовували реєстрації такого кабінету саме ОСОБА_1 .
Щодо доводу про те, що у період з 24.07.2024 по 19.09.2024 апелянт не заходив у підсистему «Електронний суд».
Колегія суддів вказує, що зареєструвавши відповідний електронний кабінет в системі «Електронний суд», особа тим самим взяла на себе обов'язки із розумною періодичністю цікавитися повідомленнями, що надходять до нього. Невчинення скаржником дій щодо авторизації в системі «Електронний суд» для отримання процесуальних документів та іншої інформації не дає йому права посилатися на необізнаність із відповідними документами чи інформацією, які були у встановленому законом порядку надіслані йому в такий кабінет.
Щодо направлення в електронний кабінет представника апелянта, за відсутності в останнього повноважень на представництво інтересів апелянта в суді апеляційної інстанції.
Колегія суддів відхиляє такі доводи як неспроможні та надумані, оскільки в матеріалах справи міститься ордер на надання правничої допомоги серії АІ № 1458071 від 12 вересня 2023 року, відповідно до якого адвокат Крикунов О.В. уповноважений представляти інтереси ОСОБА_1 у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду, Київському апеляційному суді, Солом'янському районного суді міста Києва (том 1 а. с. 164).
Відповідно до ч. 4 ст. 64 ЦПК України про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю має бути повідомлено суд шляхом подання письмової заяви. Такої заяви в матеріалах справи не міститься, а тому відсутні підстави вважати, що Крикунов О.В. не є представником ОСОБА_1 .
Колегія суддів звертає увагу, що за приписами ч. 7 ст. 272 ЦПК України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє. Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
Як встановлено в ухвалі Київського апеляційного суду від 13 вересня 2024 року ОСОБА_1 та його представник - адвокат Крикунов О.В. отримали ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 25 червня 2024 року в електронний кабінет ЄСІТС вже 27 червня 2024 року.
Окрім того, ухвала Солом'янського районного суду міста Києва від 25 червня 2024 року є судовим рішенням суду першої інстанції, на отримання якого представник ОСОБА_1 уповноважений навіть якби в його ордері був визначений лише Солом'янський районний суд міста Києва.
Щодо неповідомлення представником ОСОБА_1 про наявність оскаржуваної ухвали.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
ОСОБА_1 уклав договір про надання правничої допомоги із Крикуновим О.В. , тим самим обравши свого представника в судах, а тому несе усі ризики пов'язані із таким вибором.
Невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків адвокатом Крикуновим О.В. перед ОСОБА_1 може бути підставою для його притягнення до дисциплінарної відповідальності відповідно до ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», проте не підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Щодо доводів скаржника про обов'язок суду першої інстанції направляти рішення виключно в паперовій формі колегія суддів вказує на таке.
Підставою такого обовязку скаржник визначає підпункт 15 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України.
Колегія суддів звертає увагу, що вказана норма була чинною до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку.
Відповідне положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи було затверджене рішенням Вищої ради правосуддя № 1845/0/15-21 від 17.08.2021.
Оскаржувана ухвала постановлена 25 червня 2024 рок, тобто після початку функціонування підсистеми «Електронний суд» (ЄСІТС), а тому направлення судом процесуальних документів до електронного кабінету в системі «Електронний суд» є належним врученням судового рішення.
Щодо доводів про відсутність ОСОБА_1 у зв'язку із волонтерською діяльністю в місті Києві.
Колегія суддів визнає такі доводи безпідставними та необґрунтованими, оскільки на їх підтвердження скаржником не подано належних та допустимих доказів.
Фотокопія медалі «ЗА ВЗАЄМОДІЮ» не свідчить про відсутність ОСОБА_1 в місті Києві та неможливість подачі ним апеляційної скарги в строк, передбачений законом, а також не спростовує належності вручення йому особисто та його представнику оскаржуваної ухвали від 25 червня 2024 року вже 27 червня 2024 року через підсистему «Електронний суд».
Таким чином, інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, наведені ОСОБА_1 ним у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження на виконання вимог ухвали Київського апеляційного суду від 13 вересня 2024 року, визнаються судом неповажними.
Згідно зі статтями 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Суд зобов'язаний запобігати зловживанню учасниками процесу їхніми права та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків (пункт 5 частини п'ятої статті 12 цього Кодексу).
Стаття 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить принцип неприпустимості зловживання правами.
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 статті 129 Конституції України).
При цьому забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства також проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
За приписами частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків на апеляційне оскарження рішення суду є порушенням законних права та інтересів сторін і суперечить принципу правової визначеності та праву на справедливий суд, що закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (пункт 53 рішення ЄСПЛ від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України»).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, зокрема якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Оскільки підстави, наведені ОСОБА_1 в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження визнаються судом неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 25 червня 2024 року.
Керуючись ст. ст. п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України, суд
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 25 червня 2024 року про відмову в задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів.
Суддя-доповідач О.В. Желепа
Судді О.Ф. Мазурик
О.В. Немировська