Справа № 11-cc/824/5963/2024 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 183 КПК Доповідач: ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер № 357/11891/24
24 вересня 2024 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючої судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні з використанням відеоконференцзв'язку з Державною установою «Київський слідчий ізолятор» та з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв'язку «EasyCon» в приміщенні суду апеляційну скаргу підозрюваної ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 серпня 2024 року, -
за участю:
прокурора - ОСОБА_7 ,
підозрюваної - ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.08.2024 року задоволено клопотання слідчого ВРЗЗС СВ Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, тобто до 21.10.2024 року, з визначенням розміру застави у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, із визначенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України у разі її внесення, щодо:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Ямпіль Ямпільського району Сумської області, громадянки України, з середньою освітою, розлученої, яка має на утриманні трьох малолітніх дітей, зі слів працюючої продавцем магазину без офіційного оформлення трудових відносин, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , як внутрішньо переміщена особа проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судима, є обвинувачена в іншому кримінальному провадженні,
яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, підозрювана ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.08.2024 року та постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо неї запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Мотивуючи апеляційні вимоги апелянт зазначає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, про які йдеться в клопотанні є недоведеними та необґрунтованими. У неї немає наміру переховуватись від органу досудового розслідування та суду, остання навпаки сприяє проведенню слідства в даному кримінальному провадженні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваної, яка підтримала свою апеляційну скаргу і просила її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, слідчим відділом Білоцерківського РУП Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12024111030002782, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.08.2024 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням зазначено, що 22 серпня 2024 року близько 12 години ОСОБА_6 , перебувала на території ринку, що належить ТОВ «Комфорт», що по вул. Ярмаркова, 4, м. Біла Церква, Київська область, біля торгівельної палатки з чоловічим одягом, в якій здійснювала роздрібну торгівлю ФОП ОСОБА_9 . В цей час ОСОБА_6 звернула увагу, що на вішаку в торгівельній палатці висить сумка пудрового кольору, яку незадовго до цього повісила на вішак ОСОБА_9 . В цей час у ОСОБА_6 виник протиправний спрямований на незаконне збагачення за рахунок чужого майна.
Реалізуючи свій протиправний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_6 , перебуваючи у вказаному місці та у вказаний час, діючи умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, таємно від оточуючих, скориставшись тим, що потерпіла ОСОБА_9 відійшла від торгової палатки та тим, що за її діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи незаконний характер своїх дій, шляхом вільного доступу, вчинила крадіжку жіночої сумки, всередині якої знаходився гаманець із вмістом грошових коштів в сумі 10000 гривень та мобільний телефон марки «OPPO RENO 7», вартістю 8000 гривень.
Після цього ОСОБА_6 , з місця вчинення кримінального правопорушення зникла, викраденим майном розпорядилася на власний розсуд, чим спричинила майнової шкоди ОСОБА_9 на загальну суму 18000 гривень.
22.08.2024 року о 12.50 годині, ОСОБА_6 було затримано в порядку ст. 208 КПК України, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та поміщено до ІТТ № 1 ГУ НП в Київській області.
23.08.2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
23.08.2024 року слідчий ВРЗЗС СВ Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_8 за погодженням із прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 звернулася з клопотанням до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 строком на 60 діб, із визначенням розміру застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
23.08.2024 року ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області зазначене клопотання слідчого було задоволено та застосовано щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, тобто до 21.10.2024 року, з визначенням розміру застави у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, із визначенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України у разі її внесення.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я підозрюваного, наявність постійного місця роботи або навчання, його репутацію, наявність судимостей та інше.
Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, вважає доводи апеляційної скарги підозрюваної ОСОБА_6 необґрунтованими, невмотивованими та такими, що не відповідають матеріалам кримінального провадження.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Під час апеляційного розгляду, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням вищезазначених вимог національного та міжнародного законодавства, при прийнятті рішення слідчий суддя, всупереч доводам підозрюваного, дійшов вірного висновку про доведеність наявності обставин, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, що підтверджується фактичним даними, наданими суду та наведеними у рішенні слідчого судді.
Зважаючи на практику Європейського Суду з прав людини, зокрема на п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», обґрунтована підозра означає, що існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Як вважає колегія суддів, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку, прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, які свідчать про обґрунтованість оголошеної підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
Фактів та інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_6 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої їй підозри, що підтверджується на даному етапі досудового розслідування достатньою сукупністю даних, які містяться в матеріалах клопотання.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на суспільну небезпечність кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 на тяжкість покарання, яке загрожує останній у разі визнання її винною у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, та конкретні обставини кримінального провадження.
Органом досудового розслідування в достатній мірі доведено існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризиків переховуватися від органу досудового розслідування та суду або вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто існують обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України, при цьому достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах клопотання відсутні.
З урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, інкримінованому ОСОБА_6 даних про її особу в сукупності, є підстави вважати, що жоден більш м'який запобіжний захід не буде достатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, а тому слідчий суддя обґрунтовано застосував ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки вирішенню питання про необхідність тримання особи під вартою.
Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах:
1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Як зазначено в ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя правильно, з урахуванням та в межах вимог ст. 182 КПК України, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, оцінивши також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 дані про її особу та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, заставу у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що складає 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, що зможе належним чином забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків у випадку внесення застави.
Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді місцевого суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції - не виявлено.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 серпня 2024 року, якою задоволено клопотання слідчого ВРЗЗС СВ Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, тобто до 21.10.2024 року, з визначенням розміру застави у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, із визначенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України у разі її внесення, щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу підозрюваної ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
_____________________ _______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4