Справа №757/40014/24-к Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/6184/2024 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
26 вересня 2024 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 06 вересня 2024 року, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпропетровськ, громадянки України, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , маючої середню освіту, одруженої, на утриманні котрої перебувають двоє неповнолітніх дітей, раніше не судимої,
яка підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 (в редакції Закону № 2341-III від 05.04.2001), ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
підозрюваної ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 06 вересня 2024 року задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань полковника Державного бюро розслідувань ОСОБА_9 за погодженням з прокурором другого відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 , про застосування до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № № 12019240110000101 від 29.03.2019 року.
Застосовано у кримінальному провадженні № 12019240110000101 від 29.03.2019 року відносно підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 діб, тобто до 03.11.2024 року.
Строк тримання під вартою рахувати з 05 вересня 2024 року (09 год. 58 хв.).
Одночасно визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України.
Розмір застави визначено у межах 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 908 400,00 грн.
Визначено уразі внесення застави покласти на підозрювану такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
- не відлучатися із міста, в якому вонапроживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними, а саме:ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначенов межах строків досудового розслідування, тобто до 03.11.2024 року включно.
Зазначено, що уразі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваноїз-під варти внаслідок внесення застави, підозрюваназобов'язана виконувати покладені на неїобов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрювана вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснено заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваної, обвинуваченої та її явки за викликом, передбачений ч. 8-11 ст. 182 КПК України.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 06 вересня 2024 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою змінити запобіжний захід відносно ОСОБА_7 із тримання під вартою строком на 60 днів на запобіжний захід у виді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 .
У разі відмови в зміні ОСОБА_7 запобіжного заходу з тримання під вартою строком на 60 днів на домашній арешт, адвокат просить суд зменшити розмір альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
На обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва не врахувала мету застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яка б полягала у забезпеченні виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Захисник зазначає, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою ст.177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Крім цього, скаржник вважає, що слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва не врахувала, що ОСОБА_7 одружена, має на утриманні 2-х неповнолітніх дітей, батька ОСОБА_19 , в якого 09.07.2024 року був встановлений діагноз гострий ішемічний інсульт.
Також посилається на те, що ОСОБА_7 раніше не судима, має постійне місце проживання за адресою АДРЕСА_1 , на всі виклики слідчого, прокурора та суду буде з'являтись, наміру ухилятись від органів досудового слідства та суду не має.
Заслухавши доповідь судді, доводи підозрюваної ОСОБА_7 та її захисника ОСОБА_6 , які підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити з наведених у ній підстав, пояснення прокурора ОСОБА_8 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 199 КПК України.
Як вбачається з наданих апеляційному суду матеріалів провадження, Головне слідче управління Державного бюро розслідувань здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019240110000101 від 29.03.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 255, ч. 4 ст. 190, ч.ч. 3, 4 ст. 358, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 362 КК України.
В ході досудового розслідування ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 05.09.2023 рокуо 09 год. 58 хв. затримано на підставі п. 4 ч. 1 ст. 208 КПК України та цього ж дня їй повідомлено про підозру у вчиненні наступних кримінальних правопорушень:
- участі у злочинній організації та участі у злочинах, вчинюваних такою організацією, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції Закону № 2341-III від 05.04.2001);
- пособництві у заволодінні чужим майном шляхом обману в особливо великому розмірі, вчиненому у складі злочинної організації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України;
- використанні завідомо підробленого документу, вчиненому у складі злочинної організації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України.
06.09.2024 року старший слідчий в особливо важливих справах першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань полковника Державного бюро розслідувань ОСОБА_9 за погодженням з прокурором другого відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 , звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12019240110000101 від 29.03.2019 року.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 (в редакції Закону № 2341-III від 05.04.2001), ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України, які, відповідно до ст. 12 КК України віднесено до тяжких злочинів та особливо тяжких злочинів, санкція яких передбачає кримінальне покарання у вигляді позбавлення волі до 8 років, а також позбавлення волі до 12 років з конфіскацією майна.
В клопотанні також було зазначено про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема, слідчий вважає, що наявний ризик переховування підозрюваної від органів досудового розслідування, суду, враховуючи тяжкість інкримінованих правопорушень. Окрім того, на думку слідчого, підозрювана з метою уникнення кримінальної відповідальності може незаконно впливати на свідків та інших учасників даного кримінального провадження. Також, існує ризик того, що підозрювана ОСОБА_7 може вчинити інші кримінальні правопорушення, а також знищити, сховати чи спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
На думку слідчого, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти наявним ризикам, у зв'язку із чим слідчий просив застосувати до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із визначенням розміру застави.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 06 вересня 2024 року задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань полковника Державного бюро розслідувань ОСОБА_9 за погодженням з прокурором другого відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 , про застосування до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12019240110000101 від 29.03.2019 року.
Застосовано у кримінальному провадженні № 12019240110000101 від 29.03.2019 року відносно підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 діб, тобто до 03.11.2024 року.
Строк тримання під вартою рахувати з 05 вересня 2024 року (09 год. 58 хв.).
Одночасно визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України.
Розмір застави визначено у межах 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 908 400,00 грн.
Визначено уразі внесення застави покласти на підозрювану такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
- не відлучатися із міста, в якому вонапроживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними, а саме:ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначенов межах строків досудового розслідування, тобто до 03.11.2024 року включно.
Зазначено, що у разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, підозрювана зобов'язана виконувати покладені на неї обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрювана вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснено заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваної, обвинуваченої та її явки за викликом, передбачений ч. 8-11 ст. 182 КПК України.
Колегія суддів погоджується з вищенаведеними висновками слідчого судді, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_7 , як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, слідчий суддя з'ясував, що наведені у ньому дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України.
Вагомість наявних доказів вчинення підозрюваною кримінальних правопорушень доведена у клопотанні та сумнівів не викликає.
Як вбачається з ухвали слідчого судді, журналу судового засідання, на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують та правильно встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.
Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, встановлювати конкретну кваліфікацію діяння, за яке особа має нести кримінальну відповідальність, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого докази, у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбаченихч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України.
Також, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є доведеними, з огляду на додані до клопотання докази.
На переконання колегії суддів, з урахуванням наявних у справі матеріалів, вищевказані висновки слідчого судді є правильними.
Зокрема, оцінюючи доведеність наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування від органів досудового розслідування та/або суду), колегія суддів виходить із того, що оскільки інкриміновані підозрюваній кримінальні правопорушення, передбачають покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років із конфіскацією майна, та будучи обізнаною про покарання, що їй загрожує, для уникнення від нього може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Органом досудового розслідування враховано той факт, що учасники злочинної організації вчиняли протиправні дії із використанням підроблених паспортів громадянина України, у які були вклеєні фотокартки підставних осіб. Підозрювана булапричетна до організації підробки таких паспортів, а тому може замовити виготовлення підробленого паспорту також для себе, щоб надалі переховуватися від органу досудового розслідування та суду під вигаданими завідомо неправдивими даними або даними іншої особи.
Окрім того ОСОБА_7 затримано на території залізничного вокзалу м. Львова, на який вона прибула з метою подальшого виїзду за межі України на територію Франції, а при ній були документи з інформацією про отримання притулку у цій державі.
Доведеність наявності ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України (знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення), підтверджується тим, що на даний час у кримінальному провадженні не встановлені усі обставини, які підлягають доказуванню, а тому підозрювана має можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, зокрема: носії інформації, на яких можуть бути збережені відео/аудіо/фотофайли з обставинами вчинення шахрайських дій, листування за допомогою месенджерів або електронної пошти із іншими учасниками злочинної організації, записники, щоденники, що можуть містити рукописні записи про вказані факти, інші предмети і документи, які стосуються вчинення протиправних дій, у тому числі ті, про які стороні обвинувачення на цьому етапі кримінального провадження не відомо.
Одночасно, зважаючина те, що санкція інкримінованих злочинів передбачає конфіскацію майна, підозрювана може створити документи щодо його відчуження до моменту накладення арешту на таке майно.
Наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальноу провадженні), зумовлена тим, що у кримінальному провадженні потерпілі, свідки у порядку ст. 225 КПК України не допитані, їх необхідно буде допитати у суді. Таким чином,підозрювана має реальну можливість вплинути на вказаних осіб з метою схилити їх до зміни раніше наданих показань, вигідних стороні захисту, або відмовитись від надання показань.
Наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується), доводиться тим, що стороною обвинувачення підозрюваній інкримінується участь у злочинній організації та участі у злочинах, вчинюваних такою організацією. За оперативним даними учасники злочинної організації, незважаючи на викриття їх діяльності правоохоронними органами, протягом 2022 року продовжували планування та готування до нових епізодів злочинної діяльності, вживаючи при цьому більш ретельних засобів конспірації, а також, залучаючи до виконання протиправних дій нових осіб, які раніше не попадали в поле зору правоохоронців.
Отже, під час розгляду клопотання органу досудового розслідування, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що обставини, визначені п.п. 1-3, ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному кримінальному провадженні, обґрунтованість підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам, є обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані та доведені прокурором, при цьому підтверджуються матеріалами справи.
З урахуванням наведеного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваної ОСОБА_7 , оскільки встановлені судом обставини достатньо переконливо підтверджують, що менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання підозрюваною процесуальних обов'язків в даному кримінальному провадженні.
При цьому, застосувавши до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 183 КПК України, визначив підозрюваній розмір застави, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Оцінюючи можливість застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, суд апеляційної інстанції насамперед використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПКне вимагає доказів того, що підозрювана при застосуванні до неї більш м'якого запобіжного заходу обов'язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на неї процесуальні обов'язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена ч. 1 ст. 177 КПК, однак вимагає доказів того, що вона має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Колегія суддів зазначає, що ймовірно вчинені ОСОБА_7 кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України, у яких вона підозрюється, мають високий ступінь суспільної небезпеки, за обставинами провадження встановлено наявність передбачених ч. 1 ст. 177 КПК ризиків, при цьому рішення суду за результатами розгляду питання щодо можливості застосування запобіжного заходу повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Як вбачається із матеріалів провадження, слідчий суддя, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував конкретні обставини кримінального провадження та дані про особу ОСОБА_7 , яка підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, має середню освіту, одружена, на утриманні котрої перебувають двоє неповнолітніх дітей, раніше не судима.
Отже, сукупність зібраних доказів та матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваної запобіжного заходу.
Наявність обставин, які б давали підстави вважати про достатність застосування більш м'якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 , ніж тримання під вартою, колегією суддів під час перегляду оскаржуваної ухвали не встановлено.
Колегія суддів зауважує, що доказів того, що стан здоров'я підозрюваної не допускає тримання її під вартою, слідчому судді не надано та матеріали провадження таких доказів не містять, а тому перешкод для утримування ОСОБА_20 під вартою немає.
Крім того, на переконання колегії суддів, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до ч. 3 ст. 183, ч. 5 ст. 182 КПК України, взявши до уваги дані, які характеризують особу підозрюваної, її майновий та сімейний стан, конкретні обставини кримінального правопорушення, дійшов висновку про визначення підозрюваній застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 908 400,00 грн.
З таким висновком погоджується і колегія суддів, оскільки вказаний розмір застави є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні. Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Доводи апеляційної скарги про недоведеність наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони спростовуються дослідженими судом матеріалами провадження.
У контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Зважаючи на викладене, а також, враховуючи дані про особу підозрюваної ОСОБА_7 в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність слідчим у клопотанні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки докази наявності достатніх стримуючих факторів, які б свідчили про протилежне, в матеріалах справи відсутні.
Посилання захисника на те, що підозрювана ОСОБА_7 одружена, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, має батька ОСОБА_19 , в якого 09.07.2024 року був встановлений діагноз гострий ішемічний інсульт, не спростовують висновки суду про те, що підозрювана може вчинити дії, передбачені ст. 177 КПК України, та не є достатньою підставою для застосування щодо неї більш м'якого запобіжного заходу.
А тому, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про існування підстав для застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, який є винятковим запобіжним заходом.
Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до сталого висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання підозрюваною процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Всі інші обставини, на які посилалась сторона захисту під час апеляційного розгляду, не є безумовними підставами для скасування оскаржуваного рішення та висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 -залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 06 вересня 2024 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4