Апеляційне провадження
№33/824/4498/2024
25 вересня 2024 року місто Київ
справа № 361/5278/24
Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Борисової О.В.,
за участю:
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 09 серпня 2024 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за ст.124 КУпАП, -
Постановою судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 09 серпня 2024 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 грн.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила постанову судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 09 серпня 2024 року скасувати та винести нову, якою закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування апеляційної скарги посилалася на те, ширина вулиці Шолом Алейхема у місті Бровари складає 5 метрів і ця дорога є внутрішньоквартальним проїздом, а відтак на ній відсутні смуги руху. А тому, висновку суду першої інстанції щодо руху автомобілів у відповідних смугах не відповідають обставинам справи.
Вказувала, що з наданого нею відеозапису вбачається, що припаркований на узбіччі автомобіль Subary Forester не заважав руху і вона не вчиняла жодного маневру, в тому числі не об'їжджала цей автомобіль. З відеозапису видно, що траєкторія її автомобіля не змінювалась.
Зазначала, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що автомобіль Subary Forester будь-якою своєю частиною перебуває на проїжджій частині. Висновок суду про те, що автомобіль Subary Forester задньою правою частиною бамперу виступав на дорогу не може бути підставою судового рішення, оскільки є припущенням і схема дорожньо-транспортної пригоди не містить відстані на яку, нібито, бампер цього припаркованого автомобіля витупав на проїжджу частину.
Посилалась на те, що суд першої інстанції не надав жодної оцінки діям іншого учасника ДТП ОСОБА_2 , яка не дотрималась безпечної дистанції руху, а також всупереч підпункту «Б» пункту 2.3. Правил дорожнього руху України не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою та належним чином не відреагувала на її зміну, а саме зустрічний автомобіль, який рухався їй на зустріч по вузькому внутрішньоквартальному проїзду.
Вказувала, що вона керуючи автомобілем Volkswagen ID4 зберігала безпечну дистанцію щодо транспортних засобів, які рухались назустріч.
Також особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 просила поновити їй строк на апеляційне оскарження постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 09 серпня 2024 року.
В обгрунтування вимог, посилалася на те, що оскаржувана постанова була виготовлена судом першої інстанції 12 серпня 2024 року.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити, оскаржувану постанову скасувати та винести нову про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про розгляд справи була повідомлена належним чином.
А відтак, суд апеляційної інстанції вважає можливим розглядати справу за відсутності осіб, які не з'явилися в судове засідання.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та клопотання про поновлення строку на апеляційне скарження, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
З матеріалів справи вбачається, що постанова винесена 09 серпня 2024 року.
Копію повного тексту оскаржуваної постанови було отримано особою, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 13 серпня 2024 року, що підтверджується розпискою, яка міститься в матеріалах справи (а.с. 31).
Апеляційна скарга ОСОБА_1 була подана до суду 21 серпня 2024 року.
Враховуючи вказані обставини, положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови та вважає за доцільне його поновити.
Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно з ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст.ст.245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст.252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідальність за ст.124 КУпАП настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно з п. 13.3 а) ПДР України під час обгону, випередження, об'їзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД№286023, 17 травня 2024 року о 08.50 год. в м. Бровари, по вулиці Ш.Алейхема,54, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Volkswagen ID4 д.н.з. НОМЕР_1 під час зустрічного роз'їзду не дотрималась безпечного інтервалу та допустила зіткнення з автомобілем Kia Sportageд.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень, чим порушила вимоги п. 13.3 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
Як вбачається з пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , близько 09.00 год. рухаючись вулицею Ш.Алейхема поруч з будинками, зустрічний автомобіль Kia Sportageд.н.з. НОМЕР_2 здійснив маневр, яким пошкодив мій автомобіль, а саме: дзеркало заднього виду з водійської сторони.
Згідно з поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , вона рухалась у своєму автомобілі у правій смузі дороги по вулиці Ш.Алейхема. Назустріч їй рухався автомобіль Volkswagen ID4 д.н.з. НОМЕР_1 , з лівого боку від неї, у лівій смузі (зустрічній) біля паркану був припаркований автомобіль Subary Forester д.н.з. НОМЕР_3 . І саме в цьому місці, автомобіль Volkswagen ID4 д.н.з. НОМЕР_1 виїхав їй назустріч і збив дзеркало.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що з наданого нею відеозапису вбачається, що припаркований на узбіччі автомобіль Subary Forester не заважав руху і вона не вчиняла жодного маневру, в тому числі не об'їжджала цей автомобіль, траєкторія її автомобіля не змінювалась та те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що автомобіль Subary Forester будь-якою своєю частиною перебуває на проїжджій частині. Висновок суду про те, що автомобіль Subary Forester задньою правою частиною бамперу виступав на дорогу не може бути підставою судового рішення, оскільки є припущенням і схема дорожньо-транспортної пригоди не містить відстані на яку, нібито, бампер цього припаркованого автомобіля витупав на проїжджу частину, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки, як вбачається з вказаного відеозапису та фото, з правого боку дороги на узбіччі, тобто на стороні руху автомобіля Volkswagen ID4 д.н.з. НОМЕР_1 , був припаркований автомобіль Subary Forester, заднє колесо якого частково виступало на дорогу. А тому, водій ОСОБА_1 мала перешкоду з правого боку, яка заважала останній їхати в своїй смузі руху.
Суд не приймає до уваги посилання апелянта на те, що суд першої інстанції не надав жодної оцінки діям іншого учасника ДТП ОСОБА_2 , яка не дотрималась безпечної дистанції руху, а також всупереч підпункту «Б» пункту 2.3. Правил дорожнього руху України не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою та належним чином не відреагувала на її зміну, а саме зустрічний автомобіль, який рухався їй на зустріч по вузькому внутрішньоквартальному проїзду, оскільки, в матеріалах справи міститься протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №286022 від 17 травня 2024 року відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП щодо ДТП з автомобілем Volkswagen ID4 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням апелянта. Відповідність дій іншого учасника ДТП водія ОСОБА_2 ПДР України не є предметом апеляційного перегляду справи.
Враховуючи сукупність наведених обставин, апеляційний суд вважає, що вина ОСОБА_1 у порушенні нею п13.3 ПДР України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП доведена, підстав для скасування постанови суду першої інстанції апеляційним судом не встановлено.
Зважаючи на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є законною, вмотивованою, підстав для її скасування апеляційним судом не встановлено, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 09 серпня 2024 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 09 серпня 2024 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: Борисова О.В.