02 жовтня 2024 року Справа № 160/18483/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування припису,-
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати терміновий заборонний припис серії АА №360068, винесений щодо ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржений терміновий заборонний припис винесений без дотримання вимог законодавства, всупереч Порядку винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі. Залучено до участі в адміністративній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ). Роз'яснено відповідачу про необхідність подати до суду відзив на позов, а також всі письмові та електронні докази - у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, дотримуючись, вимог ст. 162 КАС України. Клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів - задоволено частково.
Витребувано від Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, у термін, що встановлений для подачі відзиву на позовну заяву, засвідчені належним чином копії матеріалів, що були підставою для прийняття спірного термінового заборонного припису серії АА №360068, у тому числі, копію термінового заборонного припису від 28.05.2024 року серії АА №360068, з належним відображенням його змісту.
У задоволенні іншої частини клопотання - відмовлено.
05.08.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував та зазначив, що дільничний офіцер поліції ДРУП №6 ГУНП у Дніпропетровській області капітаном поліції ОСОБА_3 при складанні термінового забороненого припису стосовно позивача діяв виключно у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством з урахуванням усіх фактичних обставин, що були ним встановлені станом на момент фіксації порушення. Сам терміново заборонний припис стосовно кривдника відповідає вимогам, які передбачені Порядком № 654. Крім того, зазначено, що терміновий заборонний припис стосовно кривдника винесений строком на 5 діб, з 17:11 год. 28.05.2024 до 17:11 год. 01.06.2024 Відтак, на момент розгляду вказаної справи строк його дії сплинув і тому підстави для скасування даного припису відсутні, оскільки він виконаний і вичерпав у зв'язку з цим свою дію. До того ж, звертає увагу суду, що позивачем вимоги припису виконані, жодних негативних наслідків за результатами такого виконання не настало, у зв'язку з чим права позивача станом на час звернення до суду жодним чином не порушувались.
12.08.2024 від позивача надійшла заява, в якій, зокрема, позивач просить застосувати до доказів, поданих відповідачем разом з відзивом, положення ч. 9 ст. 79 Кодексу адміністративного судочинства України та не брати до уваги такі докази як такі, що надані без підтвердження надсилання їх копій позивачу, а спір вирішити, виходячи з відсутності документів, на підставі яких складено спірний припис. В разі висновку суду про припустимість таких дій та прийняття рішення про врахування відповідних доказів - зобов'язати відповідача надати в розпорядження позивача відповідні докази та продовжити в зв'язку з цим позивачу строк для подання відповіді на відзив на 5 днів з дня отримання відповідних доказів.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.08.2024 року клопотання ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача надати додатки до відзиву - задоволено. Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області у 2-денний строк з дня отримання даної ухвали надіслати (надати) позивачу відзив на позовну заяву та додані до нього докази у повному обсязі та надати до суду документи на підтвердження такого надіслання (надання). Клопотання ОСОБА_1 про продовження строку для подання відповіді на відзив - задоволено. Продовжено ОСОБА_1 строк для подання відзиву на позовну заяву на 5 календарних днів з дня отримання відзиву на позов, з усіма доданими до нього документами. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
19.08.2024 від відповідача до суду надійшла заява про виконання ухвали суду та про долучення до матеріалів справи доказів надіслання позивачу копії відзиву з додатками.
26.08.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній просив позов задовольнити в повному обсязі.
Ухвала про відкриття провадження була направлення на адресу третьої особи, проте, жодних заяв по суті спору до суду не надходило.
Згідно з довідкою від 01.10.2024 №334 Дніпропетровського окружного адміністративного суду, суддя Калугіна Н.Є., відповідно до наказу голови суду від 04.09.2024 №561-к з 18.09.2024 по 20.09.2024 та наказу від 16.09.2024 №591-к з 20.09.2024 по 01.10.2024 перебувала у відрядженні, тому справу розглянуто з дотриманням розумного строку.
Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, прийшов до таких висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 28.05.2024 року відповідачем був винесений терміновий заборонний припис серії АА №360068 стосовно кривдника, в якому зазначено, що 25.05.2024 року о 16 год. 17 хв. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство стосовно постраждалої особи, колишнього чоловіка ОСОБА_2 .
Цим приписом здійснено заходи термінового заборонного припису стосовно кривдника ОСОБА_1 заходи,:
- заборона в будь-якій спосіб контактувати з постраждалою особою.
Терміновий заборонний припис стосовно кривдника винесено строком на 5 діб, з 17 год. 11 хв. 28.05.2024 року та діє до 17 год. 11 хв. 01.06.2024 року.
Позивачу, як кривднику, роз'яснено положення ст. 173-2 КУпАП.
Отже, спір між сторонами виник з підстав неправомірності винесення термінового заборонного припису та його скасування.
Правовідносини сторін регулюються наступним.
Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Пунктом 19 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства, визначені Законом України від 07 грудня 2017 року №2229-VIII “Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі - Закон №2229-VIII).
Положеннями ч.1ст.1 Закону №2229-VIIIнадано наступні визначення понять:
- домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (п.3);
- кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі (п.6);
- особа, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала особа), - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі (п.8);
- терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров'я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства (п.16).
За змістом ч. 3 ст. 3 Закону №2229-VIII, дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, за умови спільного проживання, а також на суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 10 Закону №2229-VIII, до повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать, зокрема винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників.
Статтею 24 Закону №2229-VIII передбачено, що до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать: 1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника; 2) обмежувальний припис стосовно кривдника; 3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи; 4)направлення кривдника на проходження програми для кривдників.
Частинами 1, 2, 4-6 ст. 25 Закону №2229-VIII визначено, що терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.
Терміновий заборонний припис може містити такі заходи: 1) зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; 2) заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; 3)заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
Терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України за результатами оцінки ризиків.
Терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб.
Терміновий заборонний припис вручається кривднику, а його копія - постраждалій особі або її представнику.
Особа, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, може оскаржити його до суду в загальному порядку, передбаченому для оскарження рішень, дій або бездіяльності працівників уповноважених підрозділів органів Національної поліції України (ч. 9 ст. 25 Закону №2229-VIII).
Терміновий заборонний припис виноситься в порядку, затвердженому Міністерством внутрішніх справ України (ч. 11 ст. 25 Закону №2229-VIII).
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01 серпня 2018 року №654 затверджено Порядок винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника (далі - Порядок №654).
Відповідно до п. 2, п. 3 розділу ІІ Порядку № 654, припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівника уповноваженого підрозділу поліції за результатами оцінки ризиків.
Під час вирішення питання про винесення припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлове приміщення.
Пунктом 5 Порядку № 654 передбачено, що при винесенні припису працівник уповноваженого підрозділу поліції отримує пояснення від кривдника, постраждалої особи (її представника), свідка(ів) (у разі наявності).
Так, відповідно до п. 6, 7 розділу ІІ Порядку №654, терміновий заборонний припис стосовно кривдника (додаток 1) складається на бланку, виготовленому друкарським способом згідно з технічним описом бланка термінового заборонного припису стосовно кривдника (додаток 2), на якому проставлено відповідні серію та номер.
Усі реквізити припису заповнюються державною мовою, розбірливим почерком, чорнилом чорного або синього кольору.
У разі якщо особа, щодо якої виноситься припис, не володіє українською мовою, припис складається за участю перекладача.
Пунктами 10, 11 розділу ІІ Порядку №654 передбачено, що під час винесення припису в ньому зазначаються:
у рядку “тип, назва населеного пункту» - тип, назва населеного пункту;
у рядку “посада, найменування уповноваженого підрозділу поліції, звання, прізвище, ім'я, по батькові працівника, який виніс терміновий заборонний припис стосовно кривдника» - посада працівника уповноваженого підрозділу поліції, який виніс припис, найменування уповноваженого підрозділу поліції, у якому він служить, звання, прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочень);
у рядку “згідно зі статтею 25 Закону України “Про запобігання та протидію домашньому насильству» та з урахуванням існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи виніс цей терміновий заборонний припис стосовно» - прізвище, ім'я та по батькові особи, яка вчинила домашнє насильство (повністю, без скорочень), стать, дата народження, громадянство, місце проживання, місце реєстрації, номер контактного телефону, місце роботи (навчання), посада;
у рядку “особу встановлено» - назва документа, що посвідчує особу (серія, номер паспорта, дата видачі і назва органу, що його видав, або серія, номер іншого документа, що посвідчує особу, яка вчинила домашнє насильство (службове чи пенсійне посвідчення, студентський квиток тощо), дата видачі і назва органу (установи, підприємства, організації), що його видав(ла));
у рядку “чи притягався(лася) до адміністративної або кримінальної відповідальності» - інформація щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності (впродовж року) або кримінальної відповідальності;
у рядку “у зв'язку із скоєнням ним (нею) домашнього насильства» - форма(и) домашнього насильства та стислий зміст правопорушення;
у рядку “стосовно постраждалої особи» - прізвище, ім'я та по батькові постраждалої особи (повністю, без скорочень) із підкресленням ступеня її спорідненості з кривдником відповідно до частин другої та третьої статті 3 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству";
у рядку “заходи термінового заборонного припису стосовно кривдника» - захід чи заходи, передбачені частиною другою статті 25 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству";
у рядку “Терміновий заборонний припис стосовно кривдника винесений строком» - строк із зазначенням кількості діб, часу та дати винесення припису, часу та дати закінчення дії припису;
у рядку “Особі, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, роз'яснено положення статті 173-2 КУпАП про притягнення до відповідальності за невиконання термінового заборонного припису стосовно кривдника, зобов'язання повідомити про місце свого тимчасового перебування уповноважений підрозділ Національної поліції України за місцем учинення домашнього насильства, а також про право оскарження термінового заборонного припису стосовно кривдника до суду» - підпис, прізвище та ініціали особи, якій винесено припис;
у рядку “Підпис працівника уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України, який виніс терміновий заборонний припис стосовно кривдника» - підпис, прізвище, ім'я та по батькові працівника уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України, який виніс припис;
у рядку “Підпис постраждалої особи (її представника) про отримання копії термінового заборонного припису стосовно кривдника та надання згоди на обробку персональних даних згідно із Законом України “Про захист персональних даних»- підпис, прізвище, ім'я та по батькові постраждалої особи (її представника);
у рядку “Підпис кривдника про отримання термінового заборонного припису стосовно кривдника отримано» - підпис, прізвище, ім'я та по батькові кривдника;
у рядку “Кривдник від підпису відмовився в присутності» - підписи, прізвища, імена та по батькові працівника уповноваженого підрозділу поліції, який виніс припис, постраждалої особи (її представника), свідка(ів) (у разі наявності).
Припис підписується працівником уповноваженого підрозділу поліції, який його виніс, постраждалою особою (її представником) і кривдником власноруч на оригіналі та кожній з копій.
Відповідно до розділу II Порядку №654 терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівника уповноваженого підрозділу поліції за результатами оцінки ризиків.
Оцінка ризиків проводиться шляхом спілкування/бесіди з постраждалою від такого насильства особою або її представником, з'ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи.
За результатами заповнення форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства поліцейський уповноваженого підрозділу поліції визначає рівень небезпеки, який враховується під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення, надання допомоги постраждалим особам.
Форма оцінки вчинення домашнього насильства складається із 27 питань, на які поліцейський має відповісти “так», “ні», “без відповіді»/“невідомо». Питання стосуються безпосередньо безпеки постраждалої особи: чи кривдник погрожував її вбити, чи застосовував фізичне насильство, чи перебував кривдник у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння (має алкогольну чи наркотичну залежність) та ін.
Відбираючи від постраждалої особи відповіді на такі запитання, поліцейський визначає таким чином рівень небезпеки: високий, середній або низький. І, що важливо, відмова або небажання постраждалої особи спілкуватися із правоохоронними органами може розцінюватися представниками поліції як високий рівень небезпеки. Тобто, якщо на всі запитання отримано відповіді “Без відповіді/Невідомо», поліцейський уповноваженого підрозділу поліції на свій розсуд може оцінити ситуацію як таку, що має високий рівень небезпеки.
Якщо рівень небезпеки оцінюється як низький або середній, а інші чинники/обставини, що можуть вплинути на рівень небезпеки, відсутні - терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься на розсуд поліцейського уповноваженого підрозділу поліції. У разі високого рівня небезпеки поліцейський уповноваженого підрозділу поліції обов'язково виносить терміновий заборонний припис стосовно кривдника.
Під час вирішення питання про винесення припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлові приміщення. При винесенні припису працівник уповноваженого підрозділу поліції отримує пояснення від кривдника, постраждалої особи (її представника), свідка(ів) (у разі наявності).
Відповідно до п.6 розділу ІІ Порядку проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України, Міністерства внутрішніх справ України 13 березня 2019 року №369/180 (далі - Порядок №369/180) дві відповіді “так» на запитання №1-6 та на будь-яку кількість запитань з №7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, а також якщо поліцейський уповноваженого підрозділу поліції вважає, що постраждала особа перебуває у ситуації, яка може спричинити її смерть або інші тяжкі наслідки, оцінюється як високий рівень небезпеки.
Відповідь “так» на одне запитання з №1-6 та на щонайменше сім і більше запитань з №7-27 або жодної відповіді на запитання з №1-6, але не менше чотирнадцяти позитивних відповідей на запитання з №7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства оцінюється як середній рівень небезпеки.
Відповідь “так» на одне запитання з №1-6 та на не більше ніж шість запитань з №7-27 або не більше тринадцяти позитивних відповідей на запитання з №7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства оцінюється як низький рівень небезпеки.
Якщо на всі питання отримано відповіді “без відповіді/невідомо» поліцейський уповноваженого підрозділу поліції на свій розсуд може оцінити ситуацію як таку, що має високий рівень небезпеки.
Згідно п. 7 Порядку №369/180 залежно від визначеного рівня небезпеки, яка загрожує постраждалій особі, поліцейський уповноваженого підрозділу поліції приймає рішення щодо необхідності винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника та застосування заходів, передбачених частиною другою статті 25 Закону України “Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Якщо рівень небезпеки оцінюється як низький або середній, а інші чинники/обставини, що можуть вплинути на рівень небезпеки, відсутні, терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься на розсуд поліцейського уповноваженого підрозділу поліції.
У разі високого рівня небезпеки поліцейський уповноваженого підрозділу поліції обов'язково виносить терміновий заборонний припис стосовно кривдника.
Таким, чином з системного аналізу наведених правових норм вбачається, що оцінку ризиків надає безпосередньо поліцейський, керуючись власним переконанням з урахуванням з'ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуваний припис від 28.05.2024 винесено за результатами проведеної оцінки ризиків за наслідком опитування постраждалої особи отримання від неї відповідей на 27 запитань, що в силу пункту 6 розділу II Порядку оцінки ризиків вчинення домашнього насильства свідчить про наявність низького рівня небезпеки та, відповідно, обов'язковості складання термінового заборонного припису відповідно до положень Порядку № 654.
Така оцінка відповідача відповідає приписам розділу ІІ Порядку № 369/180, а тому суд вважає обґрунтованими дії дільничого офіцера поліції ДРУП №6 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_3 щодо винесення тимчасового забороненого припису стосовно позивача, право на винесення якого чітко передбачено пунктом 7 Порядку № 369/180.
Як вбачається з позовної заяви, доводи позивача фактично зводяться до того, що, на думку позивача, вона не вчиняла жодних протиправних дій щодо третьої особи та не була кривдником. При цьому, позивачем зазначено, що оскаржуваний припис складено відповідачем із порушенням вимог законодавства.
Разом з цим, суд зазначає, що жодних доводів в обґрунтування порушення відповідачем процедури складання оскаржуваного припису позивачем не наведено та відповідних доказів не надано та матеріали справи таких не містять.
Суд наголошує, що при прийнятті рішення суд досліджує, чи не було порушено відповідачем процедуру прийняття спірного рішення, при цьому оцінку діям учасників конфлікту та наявність/відсутність обставин викладених в приписі досліджується місцевими загальними судами.
Твердження позивача про те, що при складенні термінового заборонного припису відповідач не врахував контекст відносин між сторонами, хоча це передбачено як формою оцінки ризиків, так і вимогою розумності та обґрунтованості, відповідач мав обов'язок перевірити обставини попередніх відносин позивача та третьої особи, адже це характеризує наявні ризики та характеризує позивача та третю особу, суд відхиляє, оскільки вони не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами й зводяться виключно до надання оцінки діям учасників конфлікту ( ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ), що в межах оскарження термінового заборонного припису не входить до предмету дослідження судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат не здійснюється, відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування припису - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 02.10.2024.
Суддя Н.Є. Калугіна