01 жовтня 2024 року Справа 160/25904/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
26.09.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області: №710050-1309-0462 від 12.03.2018 на суму 34 598,94 грн.; №496875-5150-0462 від 14.03.2019 на суму 34 598,94 грн.; №857073-5140-0462 від 23.03.2020 на суму 34 598,94 грн.
Відповідно до пунктів 3 та 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, суд приходить до висновку, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до частини 1, абзацу 1 частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Наведені норми кореспондуються з приписами частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, якою визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Водночас, частиною 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
При цьому, з урахуванням положень статей 122, 123 Кодексу адміністративного судочинства України, обов'язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.
З позовної заяви та доданих матеріалів до неї вбачається, що податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області: №710050-1309-0462, №496875-5150-0462, №857073-5140-0462 були прийняті відповідачем 12.03.2018 року, 14.03.2019 року, 23.03.2020 року відповідно.
Однак до суду позивач звернувся лише 26.09.2024 року, тобто поза межами строку звернення до суду, передбаченого статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач не надав суду заяви про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду та поновлення строку звернення до суду, доказів об'єктивних та переконливих причин, які завадили позивачу надіслати позовну заяву до суду у строк встановлений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи зазначене, позивачу необхідно надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності його пропущення.
Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
В даному випадку, позивачем до адміністративного позову не додано копію паспорту та довідку про реєстраційний номер облікової картки платника податків.
Крім того, в позовній заяві не зазначена адреса електронної пошти та номери засобів зв'язку позивача.
Згідно пункту 4 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначається: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Відповідно пунктів 8, 11 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначається, зокрема, докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Позивачем в позивачем позовній заяві не зазначено інформації щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви та не зазначено власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Частиною 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до частини 2 та 5 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Позивачем до суду подана позовна заява з додатками, проте копії доданих до позовної заяви документів належним чином не засвідчені.
Крім того, надані до суду матеріали позовної заяви не містять позовної заяви та копій додатків до позовної заяви для відповідача.
За приписами пункту 5 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання, у тому числі, про витребування доказів.
Частинами 1-4 статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Згідно з частиною 1 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
При цьому, пунктом 4 частини 2 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
В позовній заяві позивач зазначає про наявність клопотання про витребування доказів, в якому просить витребувати у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області докази надсилання податкових повідомлень-рішень №710050-1309-0462 від 12.03.2018 на суму 34 598,94 грн.; №496875-5150-0462 від 14.03.2019 на суму 34 598,94 грн.; №857073-5140-0462 від 23.03.2020 на суму 34 598,94 грн. ОСОБА_1 разом з доказами отримання останнім; докази (відомості) на яку земельну ділянку (адреса, кадастровий номер, площа, цільове призначення, кому належить) був нарахований земельний податок у розмірі 103 796,82 грн. згідно податкових повідомлень-рішень від 12.03.2018 року №710050-1309-0462, від 14.03.2019 року №496875-5150-0462 та від 23.03.2020 року №857073-5140-0462; докази, що підтверджують належність ОСОБА_1 на праві власності земельної ділянки, на яку нараховано земельний податок у розмірі 103 796,82 грн. згідно податкових повідомлень-рішень від 12.03.2018 року №710050-1309-0462, від 14.03.2019 року №496875-5150-0462 та від 23.03.2020 року №857073-5140-0462.
Разом з тим, позивачем не надано суду доказів того, що він звертався до відповідача із клопотанням про надання вищезазначених доказів та позивачу відмовлено в задоволенні такого клопотання.
Таким чином, позивачу необхідно зазначити заходи, яких він вжив для отримання цих доказів самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цих доказів.
Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною другою статті 4 Закону України “Про судовий збір» за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру - у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 3 028,00 грн.
В прохальній частині позовної заяви позивачем заявлено вимогу майнового характеру, за яку позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Позивачем до позовної заяви не надано доказів сплати ним судового збору.
При цьому, в позовній заяві позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтовано тим, що норми статті 8 Закону України “Про судовий збір» включають положення відповідно яких суд може звільнити від сплати судового збору, зокрема, в разі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік та предметом позову є, зокрема захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Стосовно майнового стану повідомлено, що на теперішній час позивач перебуває у скрутному матеріальному становищі.
Розглянувши клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення та зазначає наступне.
Питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовано статтею 133 Кодексу адміністративного судочинства України, яка кореспондується з приписами частин 1, 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" .
Так, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір належних до сплати судових витрат або звільнити від їх сплати повністю або частково, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Зазначений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Позивачем в якості підстави для відстрочення сплати судового збору зазначено підставу коли розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
У розумінні приписів статті 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин. При цьому, скаржник має довести існування фінансових труднощів.
Водночас, позивачем не надано суду достатніх та належних доказів наявності обставин щодо відсутності коштів на оплату судового збору, як підстави для звільнення від сплати судового збору.
Так, на підтвердження клопотання позивачем надано форму ОК-7 «Індивідуальні відомості про застраховану особу» за період з 2011 року по 2015 рік.
Однак, надані відомості не можуть бути враховані судом в якості належного доказу скрутного матеріального становища позивача, оскільки не містять доказів на підтвердження обставин того, що його майновий стан, в т.ч. і з урахуванням доходів, перешкоджає сплаті судового збору за подання даного адміністративного позову у встановленому законом порядку; що розмір судового збору за подання до суду цього позову, що перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Таким чином, надані документи не можуть бути розцінені як належний доказ на підтвердження скрутного матеріального становища позивача.
Оскільки обставини, які зазначив позивач, відповідно до вказаних статей Закону України "Про судовий збір", не є умовою для звільнення від сплати судового збору, а сам позивач не надає доказів наявності інших підстав для його звільнення від сплати судового збору, суд не знаходить правових підстав для звільнення його від сплати судового збору, виходячи з наданих ним доказів.
При цьому, суд роз'яснює, що відмова у звільненні від сплати судового збору не позбавляє особу права повторного звернення із такою заявою із обов'язковим наданням необхідних доказів.
Крім того, статтею 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право (а не обов'язок) суду щодо відстрочення, розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору. Сплата ж судового збору за подання адміністративного позову, в силу положень частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з позовом. Визначення ж майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Оскільки позивачем не надано суду належних доказів в обґрунтування обставин, що унеможливлюють сплату судового збору, підстави для звільнення від сплати судового збору, наведені в заяві не можуть бути визнані поважними, в зв'язку з чим заява задоволенню не підлягає.
Таким чином, позивачу необхідно надати документ про сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн., за наступними реквізитами: отримувач коштів: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA368999980313141206084004632; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: *;101; РНОКПП; Судовий збір, за позовом (ПІБ), Дніпропетровський окружний адміністративний суд.
Частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160-161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.
Встановити позивачу строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, а саме: надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропущення; надати уточнену позовну заяву з дотриманням вимог статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України із зазначенням заходів, яких він вжив для отримання доказів самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання заявлених доказів, а також її копії відповідно до кількості учасників справи; надати копію паспорту та довідку про реєстраційний номер облікової картки платника податків; надати додані до позовної заяви документи, засвідчені належним чином; надати позовну заяву та засвідчені належним чином додатки до позовної заяви для відповідача; надати суду докази сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн., за наступними реквізитами: отримувач коштів: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA368999980313141206084004632; класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: *;101; РНОКПП; Судовий збір, за позовом (ПІБ), Дніпропетровський окружний адміністративний суд.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити особі, що звернулася з позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя С.І. Озерянська