10 вересня 2024 рокуСправа №160/16490/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіПрудника С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
25.06.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 25.06.2024 року через систему “Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій представник позивача просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 з не зарахування ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на спеціальний військовий облік, не внесення відомостей про надану ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 відстрочку в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, не видачі ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період та не повернення ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 військового квитка з відміткою підстав для відстрочки під час мобілізації на особливий період;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 зарахувати ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на спеціальний військовий облік, внести відомості про надану ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 відстрочку в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, видати ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період за формою, визначеною у додатку 6 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року за № 560 та проставити у графі 8 паперового військово-облікового документу - військового квитка ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 підстави відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період та повернути ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 військово-обліковий документ - військовий квиток, серія НОМЕР_2 .
В обґрунтування позову зазначено щодо протиправної бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 з не зарахування ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на спеціальний військовий облік, не внесення відомостей про надану ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 відстрочку в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, не видачі ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період та не повернення ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 військового квитка з відміткою підстав для відстрочки під час мобілізації на особливий період.
23.07.2024 року від ІНФОРМАЦІЯ_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначив наступне. Згідно пункту 1 статті 39-1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», для оперативного доукомплектування Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України за поданням Головнокомандувача Збройних Сил України може бути прийнято рішення про призов громадян України, зарахованих до військового оперативного резерву, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період. В пункті 8 статті 39-1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» зазначено, що призову на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період не підлягають громадяни України, визначені абзацами 4 - 12 частини 1 та частиною 2 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". А отже, громадяни, які проходять службу у військовому резерві та які були заброньовані на період мобілізації та на воєнний час (абзац 2 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію") підлягають призову на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період. Пунктом 11 статті 39-1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, порядок проведення призову громадян України на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період визначається цим Законом. Особливості призову громадян України на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період встановлює Генеральний штаб Збройних Сил України. Відповідно до розпорядження Генерального штабу України від 09 квітня 2024 року № 300/1/С/2527/ДСК (для службового користування - інформація з обмеженим доступом, що не підлягає публічному розголошенню), яке діяло на момент виникнення спору, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки при отриманні від органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій Повідомлення про бронювання військовозобов'язаних та зарахування їх на спеціальний військовий облік, здійснюють звіряння з військовим обліком територіального центру комплектування та соціальної підтримки та, якщо громадянин включений до військового оперативного резерву, зарахування на спеціальний військовий облік не здійснюється. В абзаці 13 пункту 1 статті 21 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" визначено, підприємства, установи і організації зобов'язані вести військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів із числа працюючих, здійснювати заходи щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та в особливий період і надавати звітність з цих питань відповідним органам державної влади, іншим державним органам та органам місцевого самоврядування в установленому порядку. В абзацах 6 та 16 статті 21 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» закріплений обов'язок підприємств, установ і організацій щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, а саме: закріплений обов'язок підприємств, установ і організацій щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, а саме: - сприяти територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки у їхній роботі в мирний час та в особливий період; - сприяти своїм працівникам, які є резервістами, у виконанні ними обов'язків служби у військовому резерві та своєчасному їх направленню до органів військового управління, військових частин. Позивач, який є резервістом, проходив строкову військову службу в військовій частині НОМЕР_3 (Національна Гвардія України) з 29.11.2016 року по 22.05.2018 року, а саме, під час дії особливого періоду. 22.05.2018 року позивач був звільнений з військової служби з одночасним зарахуванням до оперативного резерву першої черги до вч НОМЕР_3 наказом командира військової частини НОМЕР_3 Національної Гвардії України від 22.05.2018 року № 102, проходить службу у військовому резерві, а отже не підлягає зарахуванню на спеціальний військовий облік та підлягає призову на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період. Частиною 2 статті 215 ЦК України визначено, що нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду. В пункті 8 статті 39-1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» зазначено, що призову на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період не підлягають громадяни України, визначені абзацами 4 - 12 частини 1 та частиною 2 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Громадяни, які проходять службу у військовому резерві та які були заброньовані на період мобілізації та на воєнний час є визначені в абзаці 2 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а отже не відносяться до тих, хто не підлягає призову на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, а отже не можуть бути зараховані на спеціальний облік територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки. В абзаці 13 пункту 1 статті 21 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" визначено, підприємства, установи і організації зобов'язані вести військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів із числа працюючих, здійснювати заходи щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та в особливий період і надавати звітність з цих питань відповідним органам державної влади, іншим державним органам та органам місцевого самоврядування в установленому порядку. Також, дія постанови Кабінету міністрів України від 27.01.2023 р. №76 «Деякі питання реалізації положень Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час» розповсюджується саме на військовозобов'язаних, а не резервістів в умовах правового режиму воєнного стану. Враховуючи положення п. 8 ст. 39-1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», абз.13 п. 1 ст. 21 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та постанову Кабінету міністрів України від 27.01.2023 р. №76 «Деякі питання реалізації положень Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час» та керуючись ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України, наказ Мінекономіки №9458 від 15.04.2024 року в частині бронювання громадянина, який проходить службу у військовому резерві, а саме: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є нікчемним правочином, а отже, не підлягає виконанню. На час виникнення спору надання зазначеної довідки військовозобов'язаним та резервістам жодним законодавчим актом не була передбачена, також територіальні центри комплектування та соціальної підтримки не надавали відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, а тільки, перевіривши підстави, що підтверджують право на відстрочку, а саме: надані громадянином відповідні документи, підтверджували чи не підтверджували право громадянина на відстрочку без подальшої мобілізації, як що на то були підстави. Наразі, відповідно до пункту 58 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 року № 560, за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації. В абзацах 3 та 7 Порядку бронювання військовозобов'язаних під час воєнного стану засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, затвердженого постановою КМУ від 05.06.2024 року № 650 визначено: - орган державної влади, інший державний орган, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа та організація видають військовозобов'язаному витяг із зазначеного рішення за формою згідно з додатком 3 (витяг з наказу Мінекономіки про бронювання військовозобов'язаного); - територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в якому військовозобов'язаний перебуває на військовому обліку (відповідний підрозділ Центрального управління та/або регіональний орган СБУ, відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки, відповідний підрозділ розвідувального органу Міноборони), на підставі рішення про бронювання військовозобов'язаних зараховує у строк не більш як п'ять робочих днів з дня його отримання такого військовозобов'язаного на спеціальний військовий облік із внесенням відомостей про надану відстрочку в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Таким чином, надання довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації заброньованим військовозобов'язаним не передбачено і на теперішній час. Військовий квиток серії НОМЕР_2 було вилучено у позивача 23.04.2024 року для оновлення особистих даних шляхом внесення всіх необхідних записів щодо призову позивача на військову службу під час дії мобілізації як резервіста, а саме: внесення запису щодо проходження ВЛК, запису про призов на військову службу 24.04.2024 року та підстави призову. Але, позивач не з'явився в зазначений час та дату до ІНФОРМАЦІЯ_4 для призову на військову службу під час мобілізації як резервіст. 30.04.2024 року та 07.05.2024 року відповідач отримав адвокатські запити представника позивача з вимогою, окрім іншого, про повернення військового квитка та надання довідки про відстрочку, в відповідь на що, адвокату було роз'яснено, що позивач є резервістом на не підлягає зарахуванню на військовий облік та має особисто з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_4 для отримання військово-облікового документу, але позивач особисто так і не з'явився. Військовий квиток осіб рядового, сержантського і старшинського складу є документом, що посвідчує особу військовослужбовця (військовозобов'язаного, резервіста) та визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, а отже видається особисто в руки (п. 1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 року № 559). Надання розписки про вилучення територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки військово-облікового документу у резервістів та військовозобов'язаних для оновлення даних військового обліку не передбачено жодним нормативним актом. Натомість, розписку про приймання військово-облікового документу для проведення звірки особистих даних мають видати особи, які ведуть персонально-первинний та персональний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів (пункти 4 та 5 статті 34 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», пункти 16, 24, 34 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений Постановою КМУ від 30.12.2022 року № 1487). Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки ведуть персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів (пункт 1 статті 34 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»).
31.07.2024 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, де зазначено, що відповідач не подав будь - якого доказу на спростування зазначених в позовній заяві обставин. Отже висновки, зазначені у відзиві на позовну заяву є необґрунтованими.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2024 року зазначена вище справа розподілена та 26.06.2024 року передана судді Пруднику С.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.
В період з 05.08.2024 року по 06.09.2024 року суддя Прудник С.В. перебував у щорічній основній відпустці.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену в позовній заяві, позицію відповідача, викладену у відзиві на позов, в оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об'єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.
Судом установлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 , який є резервістом, проходив строкову військову службу в військовій частині НОМЕР_3 (Національна Гвардія України) з 29.11.2016 року по 22.05.2018 року, а саме, під час дії особливого періоду. 22.05.2018 року позивач був звільнений з військової служби з одночасним зарахуванням до оперативного резерву першої черги до вч НОМЕР_3 наказом командира військової частини НОМЕР_3 Національної Гвардії України від 22.05.2018 року № 102, проходить службу у військовому резерві.
ОСОБА_1 відповідно до Наказу Міністерства економіки України № 9458 від 15.04.2024 року заброньовано та надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком на 6 місяців, до 15.10.2024 року.
Зазначені обставини підтверджуються Витягом з Наказу Міністерства економіки України про бронювання військовозобов'язаного.
У квітні 2024 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач) задля оформлення, у встановленому чинним законодавством порядку, відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації: зарахування (поставлення) позивача на спеціальний військовий облік як заброньованого, отримання довідки про відстрочку позивача від призову на військову службу під час мобілізації, проставлення у військовому квитку відмітки про відстрочку позивача від призову на військову службу під час мобілізації.
Проте, відповідачем позивача на спеціальний військовий облік зараховано (поставлено) не було, довідку не видано, відібрано у позивача військовий квиток.
Через зазначені протиправні дії, адвокат позивача наприкінці квітня 2024 року звернувся до відповідача з адвокатським запитом, в якому просив надати копії документів та інформацію, а саме: оригінал військового квитка ОСОБА_1 з відміткою про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, довідку про відстрочку ОСОБА_1 від призову на військову службу під час мобілізації, інформацію про дату поставлення ОСОБА_1 на спеціальний військовий облік, інформацію про дату повернення ОСОБА_1 військового квитка.
У відповідь відповідач листом № 13/4372 від 30.04.2024 року повідомив, що позивач є резервістом, через що не має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, не підлягаєте зарахуванню на спеціальний військовий облік (бронювання) та підлягаєте призову на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Зазначені обставини підтверджуються листом ІНФОРМАЦІЯ_1 №13/4372 від 30.04.2024 року.
Позивач, вважаючи, що відповідачем порушено його право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, чим проявлено протиправну бездіяльність з не зарахування (поставлення) позивача на спеціальний військовий облік (бронювання), не видачу довідки про відстрочку позивача від призову на військову службу під час мобілізації, не проставлення у військовому квитку відмітки про відстрочку позивача від призову на військову службу під час мобілізації та не повернення військового квитка, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.
Оскільки формалізованим проявом поведінки відповідача, яка оскаржена в цій справі, є листи відповідача від 26.04.2024 року, нормативно-правове регулювання наводиться в редакції, чинній станом на цю дату.
Відповідно до ч. 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-XII (далі Закон №2232-XII) щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії:
військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;
резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Частиною другою ст. 2 Закону №2232-ХІІ встановлено, що на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період у визначеному цим Законом порядку для оперативного доукомплектування Збройних Сил України та інших військових формувань призиваються громадяни України, які уклали контракти про проходження служби у військовому резерві та/або зараховані до військового оперативного резерву.
За ч.1 ст. 26-2 Закону №2232-ХІІ в особливий період на службу у військовому оперативному резерві в обов'язковому порядку зараховуються особи, звільнені з військової служби, які за своїми професійно-психологічними характеристиками і станом здоров'я придатні до служби у військовому резерві та відповідають встановленим вимогам проходження служби у військовому резерві.
Відповідно до ч. 4 ст. 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік військовозобов'язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.
Статтею 35 Закону №2232-ХІІ визначено, що на загальному військовому обліку перебувають резервісти, а також військовозобов'язані, які не заброньовані за центральними та місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і закладами освіти незалежно від підпорядкування і форми власності на період мобілізації та на воєнний час.
На спеціальному військовому обліку перебувають військовозобов'язані, заброньовані за центральними та місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та на воєнний час.
Особливості ведення військового обліку резервістів в органах військового управління, військових частинах, у відповідних міських (районних) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки встановлюються Генеральним штабом Збройних Сил України.
Згідно з ч. 1, 8 ст. 39-1 Закону №2232-ХІІ для оперативного доукомплектування Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України за поданням Головнокомандувача Збройних Сил України може бути прийнято рішення про призов громадян України, зарахованих до військового оперативного резерву, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Призову на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період не підлягають також громадяни України, визначені абзацами четвертим - дванадцятим частини першої та частиною другою статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Частиною першою ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року №3543-XII (далі Закон №3543-XII) встановлено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону №3543-XII підприємства, установи і організації зобов'язані
- вести військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів із числа працюючих, здійснювати заходи щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та в особливий період і надавати звітність з цих питань відповідним органам державної влади, іншим державним органам та органам місцевого самоврядування в установленому порядку.
- сприяти своїм працівникам, які є резервістами, у виконанні ними обов'язків служби у військовому резерві та своєчасному їх направленню до органів військового управління, військових частин.
Згідно ст. 24 Закону №3543-XII бронювання військовозобов'язаних, які перебувають у запасі, здійснюється в мирний та у воєнний час з метою забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період.
Відповідно до ч. 3 ст. 25 Закону №3543-XII порядок та організація бронювання, переліки посад і професій військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України. Під час дії воєнного стану бронювання військовозобов'язаних може також здійснюватися за списком військовозобов'язаних, поданим у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку відповідним органом державної влади, іншим державним органом, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією, зазначеними в частині першій цієї статті.
Механізм бронювання під час дії воєнного стану військовозобов'язаних за списками військовозобов'язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, які працюють на підприємствах, в установах і організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань визначає Порядок бронювання військовозобов'язаних за списком військовозобов'язаних під час дії воєнного стану, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 року №76 (далі Порядок №76).
Згідно п. 2 Порядку №76 бронювання військовозобов'язаних, зазначених у пункті 1 цього Порядку, здійснюється згідно з рішенням Мінекономіки за списками військовозобов'язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час (далі - список), погодженими Генеральним штабом Збройних Сил (військовозобов'язаних, які перебувають на військовому обліку в СБУ, Службі зовнішньої розвідки, - за списками, погодженими СБУ, Службою зовнішньої розвідки).
Заброньованим військовозобов'язаним надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації (далі - відстрочка).
У рішенні Мінекономіки зазначається строк дії відстрочки, який не може перевищувати: шість місяців - для військовозобов'язаних, зазначених в абзацах третьому - п'ятому пункту 1 цього Порядку.
Відповідно до п. 3 Порядку №76 керівники органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій відповідають за включення військовозобов'язаних працівників до списків, а також за відповідність облікових даних військовозобов'язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам.
У разі потреби звіряння відповідності військово-облікових даних військовозобов'язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам здійснюється в установленому законодавством порядку.
Органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями під час формування списків можуть враховуватися критерії бронювання військовозобов'язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами, установами і організаціями на період мобілізації та на воєнний час згідно з додатком 6 до Порядку бронювання військовозобов'язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2015 р. № 45, - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2018 р. № 12, а також переліки посад і професій військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, затверджені розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2015 р. № 493.
За п. 6 Порядку №76 підприємства, установи і організації, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), подають список до органу державної влади, іншого державного органу, який встановив (довів) мобілізаційне завдання (замовлення).
Список подається за формою згідно з додатком 1 в паперовій та/або електронній формі разом з відповідним обґрунтуванням та довідкою про кількість військовозобов'язаних за формою згідно з додатком 2.
В обґрунтуванні зазначається:
дата прийняття і номер акта Кабінету Міністрів України, рішення центрального або місцевого органу виконавчої влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування про встановлення (доведення) мобілізаційного завдання (замовлення) підприємству, установі і організації, дата і номер укладеного договору (контракту) на виконання підприємством, установою і організацією мобілізаційного завдання (замовлення);
інформація про відповідність облікових даних військовозобов'язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам.
Орган державної влади, інший державний орган, який встановив (довів) мобілізаційне завдання (замовлення), проводить перевірку повноти заповнення списку, наявності наданого до нього обґрунтування, а також дотримання вимог щодо кількості військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню, та у строк не більше ніж п'ять робочих днів з дня отримання списку подає його на погодження Генеральному штабу Збройних Сил (СБУ, Службі зовнішньої розвідки).
Згідно з п. 9 Порядку №76 з метою погодження списки, подані відповідно до пунктів 4-8 цього Порядку, розглядаються щодо повноти заповнення та наявності обґрунтувань Генеральним штабом Збройних Сил (СБУ, Службою зовнішньої розвідки) у строк не більше ніж 10 робочих днів з дня їх отримання.
Генеральний штаб Збройних Сил (СБУ, Служба зовнішньої розвідки) подає погоджені відповідно до абзацу першого цього пункту списки до Мінекономіки.
Пунктом 10 Порядку №76 передбачено, що за результатами перевірки списків, поданих відповідно до пункту 9 цього Порядку, щодо повноти їх заповнення, наявності обґрунтувань та погодження Генеральним штабом Збройних Сил (СБУ, Службою зовнішньої розвідки) Мінекономіки приймає у строк не більше ніж п'ять робочих днів з дня отримання зазначених списків рішення про бронювання військовозобов'язаних.
Відповідно до п. 11 Порядку №76 з метою оформлення військовозобов'язаним відстрочок Мінекономіки надсилає рішення про бронювання військовозобов'язаних органам державної влади, іншим державним органам, якими подано списки, а також Генеральному штабу Збройних Сил (СБУ, Службі зовнішньої розвідки).
Генеральний штаб Збройних Сил (СБУ, Служба зовнішньої розвідки) у триденний строк доводить зазначене рішення до відома відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу Центрального управління та/або регіональних органів СБУ, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки).
Орган державної влади, інший державний орган, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа і організація видає військовозобов'язаному витяг із зазначеного рішення за формою згідно з додатком 3.
Витяг, завірений підписом керівника та печаткою (у разі її наявності) відповідного органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи чи організації, є документом, що підтверджує надання військовозобов'язаному відстрочки.
Витяг видається військовозобов'язаному під розпис у відомості видачі бланків спеціального військового обліку, складеній за формою згідно з додатком 4.
Органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації у п'ятиденний строк з дня видачі витягу військовозобов'язаному надсилають до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, де військовозобов'язаний перебуває на військовому обліку (відповідного підрозділу Центрального управління та/або регіональних органів СБУ, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки), повідомлення про бронювання військовозобов'язаного за формою згідно з додатком 5 для зарахування його на спеціальний військовий облік.
Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в якому військовозобов'язаний перебуває на військовому обліку (відповідний підрозділ Центрального управління та/або регіональний орган СБУ, відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки), на підставі рішення про бронювання військовозобов'язаних зараховує у строк не більше ніж п'ять робочих днів з дня його отримання такого військовозобов'язаного на спеціальний військовий облік.
Пунктом 12 Порядку №76 встановлено, що надана відстрочка підлягає анулюванню у разі:
1) закінчення строку її дії;
2) завершення підприємством, установою, організацією виконання мобілізаційного завдання (замовлення) або його скасування;
3) завершення підприємством, установою, організацією виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань;
4) позбавлення підприємства, установи і організації статусу критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період органом, який прийняв рішення про визначення таких підприємств, установ і організацій критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;
5) ліквідації органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації;
6) звільнення військовозобов'язаного з органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації.
У випадках, зазначених у підпунктах 2-6 цього пункту, анулювання відстрочки здійснюється за рішенням Мінекономіки на підставі обґрунтованого подання органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації. Відповідно до зазначеного рішення органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації у п'ятиденний строк з дня його прийняття вилучають у військовозобов'язаного витяг, виданий відповідно до пункту 11 цього Порядку, та надсилають його до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, де військовозобов'язаний перебуває на військовому обліку (відповідного підрозділу Центрального управління та/або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки), з відміткою у відомості видачі бланків спеціального військового обліку (додаток 4).
Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487 (далі Порядок №1487).
Пунктом 16 Порядку №1487 визначено, що військовий облік поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, з урахуванням обсягу та деталізації - на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
За п. 17 Порядку №1487 військовий облік військовозобов'язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний та спеціальний.
На загальному військовому обліку перебувають військовозобов'язані та резервісти, які не заброньовані за державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями на період мобілізації та на воєнний час.
Військовозобов'язані, які згідно із Законом України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію заброньовані за державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та на воєнний час, перебувають на спеціальному військовому обліку.
Указом Президента України від 29.10.2012 року №618/2012 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі Положення).
За п. 3 Положення громадяни проходять службу у військовому резерві в добровільному порядку, а в особливий період особи, звільнені з військової служби, які за своїми професійно-психологічними характеристиками і станом здоров'я придатні до служби у військовому резерві та відповідають встановленим вимогам проходження служби у військовому резерві, - в обов'язковому порядку.
Пунктом 120-1 Положення (в редакції, чинній станом на дату звільнення позивача з військової служби) передбачалося, що під час особливого періоду військовослужбовці, які були звільнені із строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, в обов'язковому порядку зараховуються до військового оперативного резерву першої черги.
Відповідно до п. 120-2 Положення призов резервістів військового оперативного резерву на військову службу здійснюється у випадках та порядку, визначених законами України "Про військовий обов'язок і військову службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Згідно п. 1 наданого відповідачем розпорядження Генерального штабу Збройних Сил України, доведеного листом Генерального штабу Збройних Сил України від 09.04.2024 року №300/1/С/2527/ДСК, визначено порядок поводження центрів комплектування та соціальної підтримки з документами на підтвердження бронювання осіб. В свою чергу за п. 3 цього розпорядження запропоновано не здійснювати зарахування на спеціальний військовий облік військовозобов'язаних після проведення звірення у випадках, якщо громадянин включений до військового оперативного резерву.
Згідно п. 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року №154 (далі Положення №154) районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
Згідно п. 15 Положення №154 керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки зобов'язаний організовувати:
-ведення персонально-якісного обліку (цілодобово під час проведення мобілізації та/або у період воєнного стану) військовозобов'язаних;
- здійснювати контроль за бронюванням військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час в органах державної влади.
Згідно п. 4 Порядку №1487 завданням військового обліку є: організація своєчасного бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час.
Застосовуючи вищевикладені положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.
Визначальними обставинами цієї справи є те, що позивач, перебуваючи в статусі резервіста (при звільненні був зарахований до оперативного резерву) був заброньований, що відповідач визначає підставою для незарахування позивача на спеціальний облік.
Суд констатує відсутність імперативної заборони для бронювання осіб, які перебувають в оперативному резерві, сам відповідач такого нормативного положення не навів.
Також суд зазначає, що п. 11 Порядку №76 передбачає імперативний обов'язок відповідача у строк не більше ніж п'ять робочих днів з дня отримання рішення про бронювання військовозобов'язаного зарахувати його на спеціальний військовий облік. В цьому відношенні наявність у позивача статусу резервіста не змінює зміст рішення про бронювання позивача та не впливає на юридичні властивості та правові наслідки такого рішення. Відповідно, єдиним правомірним варіантом поведінки відповідача після отримання відомостей про бронювання позивача, було зарахування позивача на спеціальний облік.
Суд наголошує, що відповідач як центр комплектування та соціальної підтримки не має повноважень для прийняття рішення про зарахування чи незарахування особи на спеціальний військовий облік. Наявна система правового врегулювання спірних правовідносин передбачає узгодженість факту бронювання з фактом перебування на спеціальному військовому обліку, розвивання та відокремлення цих обставин щодо однієї особи нівелює наявну систему законодавчого врегулювання спірних правовідносин, за якої центри комплектування та соціальної підтримки мають відокремити заброньованих осіб від інших осіб, які перебувають на обліку в такому центрі комплектування, шляхом зарахування заброньованих осіб на спеціальний військовий облік.
Також суд зазначає, що у відповідача відсутні повноваження щодо визнання рішення Мінекономіки про бронювання особи нікчемним.
Суд підкреслює, що відповідач не виконує рішення Мінекономіки про бронювання особи. Так, на відміну від відстрочок, які підтверджуються центрами комплектування та соціальної підтримки та щодо яких саме останніми видаються відповідні посвідчення, заброньовані особи мають відстрочку вже в силу факту їх бронювання, центр комплектування та соціальної підтримки лише сприймає цей факт та здійснює облік особи відповідним чином, не приймаючи при цьому жодних рішень щодо права особи на відстрочку. Це очевидно вбачається з положень п. 11 Порядку №76, згідно яких факт надання відстрочки (а не право на відстрочку) підтверджується витягом з наказу Мінекономіки.
Це має значення також в аспекті заявлених позовних вимог, адже позивач фактично оспорював ненадання йому відстрочки, хоча така відстрочка у позивача наявна в силу факту його бронювання, а не надається відповідачем.
Також суд звертає увагу на те, що позиція позивача в цій справі зводиться до надання переваги листу Генерального штабу Збройних Сил України, яким запропоновано діяти певним чином, над системою правового регулювання, яка визначена законами України та постановами Кабінету Міністрів України, що мають вищу юридичну силу та обов'язковий характер (не пропонують поводитись певним чином, а визначають зміст правила поведінки). Це має значення в т.ч. згідно принципу законності, закріпленого в ст. 19 Конституції України.
Суд звертає увагу, що обставини статусу у позивача резервіста могли б бути предметом звернення відповідача до Мінекономіки для прийняття останнім юридично значущих рішень, однак в будь-якому випадку не є підставою для заперечення відповідного правового статусу позивача, який йому надано Мінекономіки. Такі дії відповідача не мають правових підстав та є необґрунтованими.
Узагальнюючи вищевказане суд констатує протиправність бездіяльності відповідача щодо незарахування позивача на спеціальний військовий облік.
В аспекті вирішення питання про ефективний захист прав позивача суд зазначає, що відповідач в своїх листах від 30.04.2024 року та від 08.05.2024 року відмовив позивачу в зарахуванні на спеціальний військовий облік, чим порушив права позивача. Водночас, відповідач не вчиняв та не міг вчинити жодних дій щодо надання позивачу відстрочки, оскільки вона в нього наявна незалежно від позиції відповідача в силу самого факту бронювання позивача. Отже, ефективним способом захисту прав позивача є визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо незарахування позивача на спеціальний військовий облік та зобов'язання відповідача здійснити таке зарахування.
Строк дії відстрочки позивача в зв'язку з бронюванням згідно витягу з наказу Мінекономіки від 15.04.2024 року №9458 про бронювання позивача спливає 15.10.2024 року. Водночас, постановою Кабінету Міністрів України «Про продовження строків дії відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації» від 07.05.2024 року №516 автоматично продовжено строк дії відстрочок на місяць, а згодом, з урахуванням змін згідно постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2024 року №642 на три місяці. Отже, позивач є заброньованим до 14.01.2025 року. Відповідно, відповідач має правові підстави та обов'язок для зарахування позивача на спеціальний військовий облік.
При цьому, позовні вимоги позивача в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача не внесення відомостей про надану ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 відстрочку в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, не видачі ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період та не повернення ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 військового квитка з відміткою підстав для відстрочки під час мобілізації на особливий період та зобов'язання відповідача внести відомості про надану ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 відстрочку в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, видати ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період за формою, визначеною у додатку 6 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року за № 560 та проставити у графі 8 паперового військово-облікового документу - військового квитка ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 підстави відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період та повернути ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 військово-обліковий документ - військовий квиток, серія НОМЕР_2 не підлягають до задоволення з огляду на передчасність.
Оскільки йдеться про виконання імперативного положення законодавства та відсутність у відповідача жодного іншого правомірного варіанту поведінки, втручання в дискреційні повноваження відповідача відсутні.
За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Положеннями частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Водночас суд зауважує, що на користь позивача підлягає відшкодуванню вся сума судового збору в розмірі 1211,20 грн., адже незважаючи на часткове задоволення позовних вимог, суд визнав порушення законних прав позивача внаслідок протиправних дій суб'єкта владних повноважень, і спір по суті вирішено на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо незарахування ОСОБА_1 на спеціальний військовий облік як особи, яка є заброньованою.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 зарахувати ОСОБА_1 на спеціальний військовий облік як особу, яка є заброньованою.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С. В. Прудник