Іменем України
Справа № 285/3205/24
провадження № 1-кс/0285/1072/24
30 вересня 2024 року м. Звягель
Слідчий суддя Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
скаржника ОСОБА_3
розглянувши скаргу ОСОБА_3 на постанову дізнавача ОСОБА_4 про відмову у задоволенні клопотання від 02.08.2024 року у кримінальному провадженні № 12024065530000180 від 17.05.2024 року в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, -
13.08.2024 року до Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області із звернулась ОСОБА_3 зі скаргою на постанову дізнавача ОСОБА_4 про відмову у задоволенні клопотання від 02.08.2024 року у кримінальному провадженні № 12024065530000180 від 17.05.2024 року в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.
У скарзі ОСОБА_3 посилається на те, що 02.08.2024 року вона звернулась із клопотанням про зупинення злочинних дій особами, які є колаборантами та мають зброю на своїй території, які вдерлися 30.08.2024 року на її привату власність, нанесли їй моральну шкоду, зруйнували її сім'ю, викравши четверо малолітніх дітей, дочці ОСОБА_5 нанесли тілесні ушкодження, однак дізнавач ОСОБА_4 не вчинила дій, передбачених вимогами ч. 1 ст. 214 КПК України та інших дій для припинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 111 КК України. ОСОБА_4 навмисно затягує строки досудового розслідування з метою сприяння учасникам злочинної організації сектантів села Вільха та укриття їх злочинної діяльності. Злочинна організація села Вільха, яку очолюють «батюшка» ОСОБА_6 , настоятельниця жіночого монастиря ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , шляхом маніпуляцій, з використанням ймовірно психотропних речовин та наркотичних препаратів, без відома її доньки (через продукти харчування) та під дією гіпнозу незаконно викрали та утримують її доньку ОСОБА_9 з 03.07.2023 року, не під своєю свідомістю та з частковою втратою пам'яті. У зв'язку із цим звернулась до слідчого судді із вказаною скаргою та просить постановити ухвалу про скасування незаконної постанови дізнавача ОСОБА_4 від 02.08.2024 року, постановити ухвалу, якою зобов'язати дізнавача внести відповідні відомості до ЄРДР за її повідомленням про злочини відносно бандугрупування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст 111 КК України, зобов'язати дізнавача ОСОБА_4 провести допит усіх учасників правопорушення, зобов'язати дізнавача ОСОБА_4 провести слідчі та розшукові дії та встановити місцезнаходження її доньки, зобов'язати дізнавача ОСОБА_4 змінити кваліфікацію кримінального правопорушення скоєного ОСОБА_10 на ст. 127 КК України, катування, зобов'язати дізнавача ОСОБА_4 визнати її потерпілою та вручити їй пам'ятку про права та обов'язки.
Скаржник ОСОБА_3 пояснила, що вона 02.08.2024 року звернулась із клопотанням до відділу поліції. Однак, ОСОБА_4 , отримавши докази не звернулась до СБУ та не повідомила про державну зраду. ОСОБА_4 не виконала усі обов'язки, які покладаються на неї. В подальшому пояснення ОСОБА_3 зводились до того, що її доньку - ОСОБА_11 незаконно, проти її волі утримують у жіночому монастирі де знущаються із неї та змушують її вживати наркотичні засоби, піддають гіпнозу. Дізнавач ОСОБА_4 не вживає заходів щодо примусового відібрання її доньки із жіночого монастиря у с. Вільха. Крім цього, у вказаному монастирі тримають багатьох дівчат примусово та залякують родичів розправою.
Дізнавач СД Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 заперечила проти задоволення скарги. Пояснила, що кримінальне провадження було зареєстроване на підставі ухвали слідчого судді за заявою ОСОБА_3 Донька скаржниці - ОСОБА_12 написала заяву, в якій вказала, що тілесних ушкоджень їй не було нанесено, вона перебуває у монастирі із власної волі. ОСОБА_3 заявляє багато клопотань, які не стосуються розслідування, тому нею було відмовлено у задоволенню клопотань.
Свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні надала свої покази, з яких випливає наступне. Перебуває вона у жіночому монастирі добровільно. Свого часу її мати сама привела у цей монастир та, через певний час, вона вирішила там лишитися. Після того. Як вона вирішила лишитися у монастирі її мати почала агресивно ставитися до неї. Такі дії були викликані тим, що її мати втратила домогосподарку. Вона робила по дому усю важку роботу, доглядала дітей, яких її мати забрала до себе. Коли вона вже проживала у монастирі то виникла необхідність забрати свій паспорт, який знаходився у будинку матері, де ще вона була зареєстрована і мала право цим будинком користуватися. Вона з подругами приїхали до будинку щоб забрати свій паспорт. Однак її мати, ОСОБА_3 , агресивно почала до усіх відноситись та із своєю сестрою завдали тілесних ушкоджень їй. Забрали мобільний телефон у подруги. Свідок ОСОБА_13 додатково повідомила, що ніякого тиску на неї у монастирі не чинять, ніяких наркотичних засобів не вживають, під дію гіпнозу не вводять. Просила не реагувати на скарги її матері.
Скаржник ОСОБА_3 у судовому засіданні заявляла клопотання про відмову у допиті її доньки ОСОБА_14 , оскільки у доньки, на її думку, змінений фізіологічний стан, вона перебуває під дією гіпнозу. Заявляла ряд інших клопотань, з метою зриву допиту свідка ОСОБА_15 .
При допиті свідка ОСОБА_15 слідчим суддею не було виявлено жодного ознаку зміненого фізіологічного стану, свідок вела себе адекватно та зрозуміло. Жодної підозри, яка могла б викликати сумнів в адекватності дій свідка ОСОБА_15 чи зміни її фізіологічного стану слідчим суддею не виявлено.
Свідок ОСОБА_16 надала свої пояснення з яких встановлено, що вона є свідоком, як ОСОБА_12 жила з матір'ю. На даний час вона не спілкується із своєю матір'ю, та проживає у жіночому монастирі. Також послалась на те, що її там тримають примусово.
Слідчий суддя, заслухавши скаржника ОСОБА_3 , дізнавача ОСОБА_4 , свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_11 , дослідивши докази, що надані до скарги, матеріали кримінального, дійшов наступного висновку.
Встановлено, що у провадженні СД Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до ЄРДР № 12024065530000180 від 17.05.2024 року за ч. 1 ст. 125 КК України.
Із короткого витягу обставин зазначених у витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань встановлено, що 30.08.2023 року за адресою АДРЕСА_1 (за адресою проживання ОСОБА_3 ) невстановлена особа на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин спричинила тілесні ушкодження ОСОБА_3 .
02.08.2024 року ОСОБА_3 зверталась до дізнавача ОСОБА_4 із клопотанням «Про зупинення злочинних дій злочинцями, які є виявленими колаборантами та мають зброю на своїй території в с. Вільха в Спасо-Покровському нібито жіночому монастирі, що призводять до тяжких наслідків - психічної та фізичної шкоди здоров'ю та життю доньки ОСОБА_17 та іншим жертвам, що утримуються там незаконно під невідомими препаратами та негайне примусове вивезення доньки із тоталітарної релігійної секти в присутності матері, ОСОБА_3 та врятування інших полонених, яких незаконно бандугрупування утримує в цій злочинній організації».
Щодо посилань ОСОБА_3 щодо незаконного утримання її доньки ОСОБА_14 у монастирі було допитано ОСОБА_9 . Пояснення скаржниці повністю спростовано поясненнями її доньки ОСОБА_14 .
Решта вимог клопотання за своєю правовою природою не відноситься до кримінального провадження внесеного до ЄРДР № 12024065530000180 від 17.05.2024 року за ч. 1 ст. 125 КК України а тому задоволенню не підлягають.
Окрім цього, слідчий суддя звертає увагу скаржника на те, що скарга, яка подана на розгляд слідчому судді має перелік вимог, які не були предметом скарги, поданої дізнавачу ОСОБА_4 , а тому рішення нею в цій частині не приймалося.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
У свою чергу, ст. 85 КПК України передбачає, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Відповідно до ст. 307 КПК України, за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу.
Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:
1) скасування рішення слідчого чи прокурора;
2) зобов'язання припинити дію;
3) зобов'язання вчинити певну дію;
4) відмову у задоволенні скарги.
Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.
На підставі вищевикладеного слідчий суддя вирішив відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 напостанову дізнавача ОСОБА_4 про відмову у задоволенні клопотання від 02.08.2024 року у кримінальному провадженні № 12024065530000180 від 17.05.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, за недоведеністю.
Керуючись ст. 110, 303-309 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні скарги ОСОБА_3 напостанову дізнавача ОСОБА_4 про відмову у задоволенні клопотання від 02.08.2024 року у кримінальному провадженні № 12024065530000180 від 17.05.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом 5 днів з дня оголошення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено 02.10.2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1