Справа №295/14443/24
1-кс/295/6118/24
Іменем України
27.09.2024 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника підозрюваного ОСОБА_6 (брав участь в судовому засіданні 26.09.2024),
захисника підозрюваного ОСОБА_7 (брав участь в судовому засіданні 27.09.2024),
розглянувши у відкритому судовому засіданні
клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, подане слідчим другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_4 ,
погоджене прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 ,
у кримінальному провадженні за №62023240020001349 від 18.10.2023,
стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Черневе Глухівського району Сумської області, з середньою спеціальною освітою, зі слів, одружений та має на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,
з перервою в судовому засіданні, оголошеною з 26.09.2024 до 27.09.2024,
Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просить застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів з утриманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до змісту клопотання, 04.10.2023 військовослужбовець за мобілізацією військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_5 самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_3 , та незаконно перебував поза її межами по 26.09.2024, коли прибув до другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Житомирі) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому.
24.09.2024 зазначеного військовослужбовця в порядку ст. 278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
26.09.2024 вказаному військовослужбовцю повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення.
Обґрунтованість підозри сторона обвинувачення доводить зібраними під час досудового розслідування доказами, зокрема, матеріалами службового розслідування військової частини та показаннями свідків.
Поряд з наявністю підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, орган досудового розслідування вважає, що у кримінальному провадження існують ризики, передбачені п. 1,3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Сторона обвинувачення вказує, що про наявність ризику переховуватись від суду свідчить тяжкість покарання, яке може загрожувати підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення (позбавлення волі), а також те, що його місцезнаходження не було відоме та він був оголошений у розшук. Про наявність ризику незаконного впливу на свідків свідчить те, що свідками вчиненого кримінального правопорушення є військовослужбовці того ж підрозділу зазначеної військової частини. Про наявність ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином свідчить можливість вказаного військовослужбовця перешкоджати розслідуванню шляхом неприбуття або несвоєчасного прибуття на вимоги слідчого чи прокурора, слідчого судді.
На переконання слідчого, викладені обставини свідчать про неможливість виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст.2 КПК України, забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання вказаним ризикам у разі обрання відносно нього більш м'якого запобіжного заходу.
В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання та просили задовольнити.
Підозрюваний у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання.
Захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні вказав, що ризики, на які посилається слідчий у клопотанні, є необґрунтованими. Підозрюваний самостійно з'явився на виклик слідчого та у судове засідання. ОСОБА_5 за станом здоров'я не може проходити службу у ДШВ, ним вживалися заходи для переміщення в інші частини, проте, виявились безрезультатними. Наразі ОСОБА_5 має підстави для звільнення з військової служби, оскільки його рідний брат зник безвісти на території бойових дій. У разі, якщо до підозрюваного буде застосований запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, він повернеться на службу. У задоволенні клопотання просив відмовити.
Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить наступного висновку.
Встановлено, що у провадженні другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудового розслідування за №62023240020001349 від 18.10.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
26.09.2024 ОСОБА_5 вручене письмове повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення з правою кваліфікацією за ч. 5 ст. 407 КК України.
Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 ст.177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до приписів ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
При цьому, згідно з ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід тримання під вартою.
У відповідності до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Окрім того, згідно з ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а відтак слідчий суддя приймає до уваги, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини "розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (див. рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, § 34).
Розумна підозра, згадана в ст. 5 § 1(с) Конвенції, не означає, що винуватість підозрюваного має бути встановлена на цій стадії. Саме у чіткому доведенні як події, так і характеру того злочину, у якому підозрюється особа, і полягає мета розслідування (див. рішення N.C. v. Italy of 11 January 2001, §45).
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що надані слідчим та прокурором докази у їх сукупності переконали б неупередженого спостерігача, що ОСОБА_5 , можливо, вчинив злочин, передбачений ч. 5 ст. 407 КК України, що наразі підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
При цьому, при оцінці існуючих ризиків, на які покликались слідчий та прокурор, суд враховує також, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення в сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі "Ілійков проти Болгарії" №33977/96 від 26.07.2001 Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
З клопотання та доданих до нього матеріалів слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, санкція якої передбачає позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
На переконання слідчого судді, слідчим доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені у п. 1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України.
Так, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному, у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, обставини та характер можливого правопорушення, а саме що ОСОБА_5 самовільно залишив місце служби та не повідомляв про місце свого перебування компетентні органи, є підстави припускати, що у разі не застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, він може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, та таким чином перешкоджати досудовому розслідуванню.
Також слідчий суддя вбачає небезпідставним посилання слідчого на наявність ризику незаконного впливу ОСОБА_5 на потерпілого та свідків, оскільки, як вказано у клопотанні, підозрюваному відомі такі особи.
Таким чином, оцінивши в сукупності додані до клопотання докази, за наведених обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою. Дані обставини є істотними і такими, що виправдовують тримання підозрюваного під вартою, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини повинно забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті (ч.3 ст.183 КПК України).
З урахуванням приписів п.3 ч.4 ст.183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
У даному випадку слідчий суддя вбачає за доцільне визначити розмір застави, враховуючи у т.ч. пояснення захисника стосовно наміру підозрюваного повернутися на службу, що, за встановлених слідчим суддею обставин, уможливить реалізацію підозрюваним дій для повернення його до служби, в подальшому вирішення у встановленому законом порядку питання звільнення за існуючою для цього обставиною, водночас, запобігаючи наявним ризикам у досудовому розслідуванні.
При визначенні розміру застави суд враховує приписи п.2 ч.5 ст.182 КПК України, встановлені відомості про підозрюваного, зокрема перебування на його утриманні двох малолітніх дітей, та наявні ризики за ст.177 КПК України, суд вважає достатнім для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбаченим КПК України, встановлення розміру застави у межах 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 58400 грн (п'ятдесят вісім тисяч чотириста гривень).
Керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 376, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою до 25.11.2024 включно, з утриманням на гаупвахті ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Строк дії ухвали - до 25.11.2024 включно.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України, яка може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Богунського районного суду м.Житомира.
Розмір застави визначити у межах 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 58400 грн (п'ятдесят вісім тисяч чотириста гривень).
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому підозрюваний зареєстрований (проживає) без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі установи виконання покарань.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Відповідно до ч.4 ст.202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання підозрюваного під вартою.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Оголошення повного тексту ухвали о 16-45 год 01.10.2024.
Слідчий суддя ОСОБА_1