Справа № 188/2255/24
Провадження № 3/188/1307/2024
02 жовтня 2024 року смт. Петропавлівка
Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Місюри К.В., за участю секретаря Лисяк А.Є., прокурора Фурсова Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал, який надійшов від Департаменту стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області Національної поліції України відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 виданий 28.08.2013 р. Петропавлівським РВ ГУ ДМС України в Дніпропетровській області, зареєстрована та проживає: АДРЕСА_1 , працює: спеціаліст відділу культури , туризму, молоді та спорту
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-6 КУпАП,
ОСОБА_1 , будучи спеціалістом відділу культури , туризму, молоді та спорту Виконавчого комітету Миколаївської сільської ради Дніпропетровської області, являючись при цьому відповідно до підпункту «б» пункту 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» та примітки до ст. 172-6 КУпАП суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язане з корупцією, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 зазначеного Закону, несвоєчасно, а саме 11.04.2024 року, без поважних на те причин, подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік.
Зокрема, з даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, вбачається, що ОСОБА_1 подала щорічну декларацію за 2022 рік лише 11.02.2024 року, коли таку відповідно до вимог ч.1 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» необхідно було подати в строк до 00:00 год. 31.01.2024 року.
Дані дії ОСОБА_1 органом поліції кваліфіковані за ч.1 ст.172-6 КупАП, як несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнала та пояснила, що подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування лише 11.02.2024 року.
Прокурор в судовому засіданні просив визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП та призначити стягнення у вигляді штрафу.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та думку прокурора, перевіривши матеріали справи та дослідивши наявні в ній докази, приходжу такого висновку.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП).
Тобто адміністративне правопорушенняце вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об'єктивну сторону, об'єкт, суб'єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб'єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Згідно вимогст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом.
Відповідно дост. 252 КУпАПвисновок про наявність чи відсутність у діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження усіх обставин справи в їх сукупності.
Згідност.251КУпАПдоказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, котрі мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності з положеннямист. 280 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В силу положень підпункту «б» пункту 1 ч. 1ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», Особи, зазначені упункті 1, підпунктах "а"і"в" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Згідно з ч.1ст.172-6 КУпАП за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, настає відповідальність у вигляді накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, ОСОБА_1 щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік зобов'язана була подати до 31.01.2024р.
Оглядом публічної сторінки Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування встановлено, що ОСОБА_1 декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік подала лише 11.02.2024, чим допустила порушення встановленого строку подання щорічної декларації, що підтверджується витягом.
Враховуючи інформацію, витяг з реєстру, можна зробити висновок, що ОСОБА_1 була обізнана про необхідність подання щорічної електронної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік, але не вжила заходів щодо своєчасного подання такої декларації.
При цьому відповідно постанови великої палати Верховного суду від 24/01/2021 року у справі № 800/30/17(990/1/1328/18) суд встановив, що вжиття конструкції «повинна була дізнатися» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строків.
Поважними можуть бути визнані лише ті обставини, які були об' єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
В ході збору доказів поважних причин для несвоєчасного подання ОСОБА_1 , щорічної декларації не встановлено.
На підставі викладеної Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі від 22.05.2017 року за № 223-943/0/4-17 позиції слід зазначити, що невжиття заходів суб'єктом декларування щодо своєчасності отримання електронного ключа, відомостей про склад сім'ї, їх доходи та інших необхідних даних для заповнення декларації, не може визнаватися реабілітуючою обставиною та поважною причиною для несвоєчасного подання декларації, так як законодавцем надано трьохмісячний термін для збору даних та подання декларації.
Тобто ОСОБА_1 мала достатньо часу для отримання всієї необхідної інформації для заповнення та подачі декларації.
На підставі вищевикладеного ОСОБА_1 не мала поважних причин подати електронну декларацію з порушенням визначених законодавством строків.
Відповідно листа Державного підприємства «Українські спеціальні системи» , де вказані дати некоректної роботи Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування в якому чітко вказано, що на час необхідний для подачі електронної декларації Реєстр працював в належному режимі.
Починаючи із зазначеного часу дотепер портал Реєстру функціонує в штатному режимі.
Відповідно до абзацу 14 частини 1 статті 1 Закону спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції - органи прокуратури, Національної поліції, НАБУ та Національне агентство з питань запобігання корупції.
Згідно з пунктом 3 частини 1статті 23 Закону України «Про Національну поліцію'поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень, припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
В свою чергу частиною 2статті 251 КУпАПвстановлено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на виконання складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихст. 255 цього Кодексу.
Згідност. 255 КУпАПвизначено, що працівники Національної поліції уповноважені на складання протоколів про вчинення адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією, застаттями 172-4 - 172 - 9 КУпАП.
Таким чином, Закон України «Про запобігання корупції'не передбачає затвердження Національним агентством обґрунтованого висновку або повідомлення із встановленим фактом порушення вимог фінансового контролю у разі виявлення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією за частинами першою, другоюстатті 172-6 КУпАП, уповноваженими особами Національної поліції України.
Вирішуючи питання про притягнення осіб до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 172-6 КУпАП, щодо порушення вимог фінансового контролю, яке полягало у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, слід враховувати об'єктивні ознаки складу цього адміністративного правопорушення, зокрема його об'єктивну сторону, яка має активну форму прояву та полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації.
Для розкриття об'єктивних складових адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 172-6 КУпАП, слід зазначити, що диспозиція цієї норми за своїм змістом лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших норм. Так, примітка до ст. 172-6 КУпАП, містить вказівку на суб'єкт цього правопорушення, відсилає до норм спеціального антикорупційного закону, зокрема частин 1 і 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», в яких, крім іншого, передбачено певну деталізацію відповідних положень нормативно-правових актів, що наповнює норму ч. 1ст. 172-6 КУпАПбільш конкретним змістом для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації зазначеного діяння.
Так, для кваліфікації діяння за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП необхідним є встановлення несвоєчасності подання декларації, тобто подання поза строком, визначеним законом.
Конструктивною ознакою цього правопорушення є також несвоєчасне подання декларації без поважних на те причин. Тобто за наявності останніх відповідальність за аналізованою частиною статті виключається. Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв'язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Сукупність досліджених доказів дає підстави зробити висновок, що особа, що притягається до адміністративної відповідальності знала про свій обов'язок подати декларацію до 11.10. 2023р., проте легковажно віднеслася до такого.
Досліджені докази суддя вважає належними та допустимими, а в своїй сукупності достатніми. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини, надано не було.
Таким чином, оцінюючи докази в їх сукупності, суддя приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1ст. 172-6 КУпАП.
Призначаючи адміністративне стягнення суддя враховує: особу правопорушника, який притягається до адміністративної відповідальності вперше, щире каяття, характер вчиненного правопорушення; ступінь вини у вчиненому, яка доведена повністю, а тому ОСОБА_1 слід призначити адміністративне стягнення в межах санкції ч.1ст.172-6 КУпАПу виді штрафу.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП суд стягує з правопорушника на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст.40-1,276-280,283-285 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень .
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605, 60 ( шістсот п'ять гривень) 60 коп.
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області.
Суддя К. В. Місюра