Справа № 185/7251/24
Провадження № 1-кп/185/973/24
26 вересня 2024 року м. Павлоград
Дніпропетровської області
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілого - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши, під час запровадженого Указом Президента України № 64 від 24 лютого 2022 року воєнного стану в Україні, у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області матеріали кримінального провадження № 120240463700000291 від 01 липня 2024 року, відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Павлоград, Дніпропетровської області,громадянина України, з середньою освітою, проживає у цивільному шлюбі, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -
Сторони, кожен окремо, не заперечували щодо розгляду справи під час воєнного стану.
ОСОБА_5 , 30 червня 2024 року близько 17.50 год., перебував на міському пляжі, що розташований в парку «Першого травня» м. Павлоград, де на ґрунті сталих неприязних відносин вступив в словесну сварку з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у ході якої в нього виник умисел на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4 .
Реалізуючи свій протиправний намір ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх злочинних дій, підійшов до ОСОБА_4 та, стоячи навпроти ОСОБА_4 , діючи умисно, наніс один удар кулаком правої руки в область лівого ока, внаслідок чого ОСОБА_4 впав на землю, після чого ОСОБА_5 кулаками обох рук умисно наніс близько 8 ударів в область обличчя ОСОБА_4 .
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_5 , спричинив потерпілому ОСОБА_4 , тілесні ушкодження у вигляді синця навколо лівого ока, субкон'юнктивального крововиливу біля зовнішнього кута, саден біля зовнішнього кута лівого ока, часткової травматичної екстракції 1 зуба верхньої щелепи справа, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Обвинувачений ОСОБА_5 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України визнав частково, та дав покази про те, що потерпілий є його двоюрідним братом, відносини між ними неприязні. 30 червня 2024 року близько 17.50 год., він перебував на міському пляжі, що розташований в парку «Першого травня» м. Павлоград, де між ними відбулась словесна сварка, у ході якої він підійшов до ОСОБА_4 та, стоячи навпроти останнього, наніс йому один удар кулаком правої руки в область лівого ока, а потім наніс ще один удар долонею по обличчю. Більше він ударів не наносив.
Додав, що згоден з висновками експерта відповідно до яких від його ударів у потерпілого ОСОБА_4 утворилисьтілесні ушкодження у вигляді синця навколо лівого ока, субкон'юнктивального крововиливу біля зовнішнього кута, саден біля зовнішнього кута лівого ока, часткової травматичної екстракції 1 зуба верхньої щелепи справа.
Вказав, що ОСОБА_4 спровокував конфлікт, ображаючи його, не вітаючись з ним, та бив парасолькою.
Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні у відповідності до ст. 56 КПК України відмовився давати показання.
Крім наведених вище показань обвинуваченого, винність обвинуваченого у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується такими письмовими доказами.
Висновками судово-медичних експертиз № 393 від 02 липня 2024 року, № 395-Д від 03 липня 2024, № 396-Д від 03 липня 2024 року відповідно до яких встановлено спричинення потерпілому ОСОБА_4 , тілесні ушкодження у вигляді синця навколо лівого ока, субкон'юнктивального крововиливу біля зовнішнього кута, саден біля зовнішнього кута лівого ока, часткової травматичної екстракції 1 зуба верхньої щелепи справа, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень. Враховуючи локалізацію та характер виявлених тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_4 , не виключена можливість їх утворення за обставин та умов, на які вказує потерпілий, в ході проведення слідчого експерименту за його участю, а саме потерпілий зазначив, що брат ОСОБА_6 наніс йому удар кулаком в область обличчя зліва, після чого ОСОБА_4 впав, а ОСОБА_6 продовжив наносити йому удари по обличчю, по голові та по тулобу. Тобто механізм утворення виявлених тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_4 не суперечить механізму їх спричинення, зазначеному в ході проведення слідчого експерименту за його участю. Крім того механізм утворення виявлених тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_4 не суперечить механізму їх спричинення, зазначеному в ході проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_7 .
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 05 липня 2024 року, згідно якого в присутності понятих, свідок ОСОБА_8 , впізнав ОСОБА_5 , як особу, яка заподіяла тілесні ушкодження ОСОБА_4 .
Протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілого від 01 липня 2024 року, під час якого останній розказав про обставини та перебіг вчинення кримінального правопорушення відносно нього, та показав на статисту механізм спричинення йому обвинуваченим легких тілесних ушкоджень, шляхом завдання ударів.
Протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_7 від 01 липня 2024 року, під час якого остання розказала та показала за яким механізмом, та за розвитку яких обставин ОСОБА_5 , завдаючи удари руками, спричинив потерпілому ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження та вказала кількість завданих ударів.
Підсумовуючи досліджені судом докази у справі, аналізуючи позицію обвинуваченого в судовому засіданні, співставляючи її з обвинуваченням, що інкримінується ОСОБА_5 , а також з дослідженими судом протоколами слідчих дій, документами, висновками експертів, тощо, які у своїй сукупності повністю викривають обвинуваченого у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, суд робить висновок про те, що наведені судом докази винності обвинуваченого у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення мають характер логічних, змістовних, послідовних, об'єктивних та узгоджених між собою.
Наведені докази винності обвинуваченого ОСОБА_5 є такими, що доповнюють одне одного, є належними, достовірними, допустимими та достатніми, оскільки, у відповідності до ст.ст.84-86 КПК України прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженню, та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а також є такими, що отримані у порядку, встановленому Конституцією та КПК України.
Натомість, доводи обвинуваченого про кількість завданих ударів потерпілому судом не беруться до уваги, оскільки, будь-якими іншими доказами, крім показань обвинуваченого, ці доводи не підтверджені.
Навпаки, зазначені показання обвинуваченого ОСОБА_5 в зазначеній частині спростовуються слідчим експериментом під час якого 01 липня 2024 року потерпілий ОСОБА_4 , у присутності понятих, розказав та показав за яким механізмом, його брат ОСОБА_5 наніс йому удар кулаком в область обличчя зліва, після чого вказав, що він впав, а ОСОБА_5 наніс ще близько 8 хаотичних ударів по обличчю та тулобу.
Крім зазначеного доказу наведена вище позиція обвинуваченого спростовується й експертними висновками № 395-Д від 03 липня 2024 року та № 395-Д від 03 липня 2024 року, відповідно до яких враховуючи локалізацію та характер виявлених тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_4 , не виключена можливість їх утворення за обставин та умов, на які вказує потерпілий та свідок ОСОБА_7 , в ході проведення слідчих експериментів за їх участі.. Тобто механізм утворення виявлених тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_4 не суперечить механізму їх спричинення, зазначених в ході проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_7 .
Отже, на переконання суду, показання обвинуваченого ОСОБА_5 з приводу пред'явленого обвинувачення є такими, що мають на меті, не зважаючи на декларацію про визнання вини, ввести суд в оману, пом'якшити міру своєї відповідальності, або й взагалі, уникнути її.
Отже, винність обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України доказана повністю та підтверджена дослідженими у судовому засіданні доказами.
Дії обвинуваченого ОСОБА_5 необхідно правильно кваліфікувати за ч.1 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.
При призначенні виду і розміру покарання, у відповідності до ст.ст.65-67 КК України суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_5 підлягає покаранню за вчинення кримінального проступку, в силу ст.. 89 КК України раніше не судимий.
В якості пом'якшувальних обставин суд враховує що обвинувачений має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . .
Обтяжуючі обставини у справі відсутні.
Наведені обставини, а також той факт, що обвинувачений притягається до кримінальної відповідальності за проступок, має можливість виконати судове рішення в частині призначення йому покарання у виді штрафу, приводить суд до висновку, що обвинувачений ОСОБА_5 має бути засудженим за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу, в межах санкції, передбаченої вказаною статтею.
Судові витрати відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368, 370, 371, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винним у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 125 КК України.
ОСОБА_5 призначити покарання за ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, у сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
До набрання вироком чинності запобіжний захід відносно ОСОБА_5 не обирати.
Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в строк тридцять днів з дня його проголошення.
СУДДЯ ОСОБА_10 .