19 вересня 2024 року
м. Київ
cправа № 914/2450/22(914/429/23)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого судді Погребняка В.Я., суддів Білоуса В.В., Огородніка К.М.,
за участю секретаря судового засідання Громак В.О.
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "БНК-Україна"
арбітражний керуючий, ліквідатор - Коваль В.В. (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.)
відповідач - Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів
представник відповідача - Серьогін С.Ю., в порядку самопредставництва,
розглянув у відкритому судовому засіданні адвокат (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.) касаційну скаргу
Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів
на рішення Господарського суду Львівської області
від 22.03.2024
у складі судді: Чорній Л.З.,
та постанову Західного апеляційного господарського суду
від 23.05.2024
у складі колегії суддів: Матущака О.І. - головуючий, Кравчук Н.М., Скрипчук О.С.,
у справі за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-Україна"
до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів
про стягнення 170 960,96 євро та 420,18 грн. нарахованих відсотків, 215,09 грн. та 113,82 грн. нарахованих відсотків
в межах справи № 914/2450/22 за заявою
Товариства з обмеженою відповідальністю "Бел-Петрол Трейдінг"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-Україна"
про банкрутство,-ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст руху справи
1. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.11.2022 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-Україна" (далі - ТОВ "БНК-України", боржник);
визнано грошові вимоги ТОВ "Бел-Петрол Трейдінг" до боржника у розмірі 325 736 124,00 грн. заборгованості та 24 810,00 грн. судового збору;
введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника та процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Коваля Віталія Валерійовича (далі - арбітражний керуючий Коваль В.В.).
2. Постановою суду від 24.05.2023 припинено процедуру розпорядження майном ТОВ "БНК-Україна" та повноваження розпорядника майна Коваля В.В.;
боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, а ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Коваля В.В.
3. 12.02.2024 ТОВ "БНК-Україна" через систему "Електронний суд" в порядку статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) подало позовну заяву до відповідача - Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - Національне агентство, АРМА) про стягнення 170 960,96 євро та 420,18 грн. нарахованих відсотків, 215,09 грн. та 113,82 грн. нарахованих відсотків.
3.1. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою керівника Подільської окружної прокуратури м. Києва 12.04.2022 у кримінальному провадженні № 42022102070000082 було накладено арешт на грошові кошти, які належать ТОВ "БНК-Україна" у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у АБ "Банк Альянс".
3.2. Разом з тим, зазначений арешт було скасовано Галицьким районним судом міста Львова ухвалою від 24.11.2023 у справі № 461/9916/23, що свідчить про відсутність підстав подальшого утримання майна ТОВ "БНК-Україна".
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
4. Постановою керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва 12.04.2022 у кримінальному провадженні № 42022102070000082 від 05.04.2022 накладено на грошові кошти, які належать ТОВ "БНК-Україна" у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у АТ "Банк Альянс" (МФО 300119).
5. Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва у справі № 758/4113/22 від 10.06.2022 визначено порядок зберігання арештованих речових доказів у кримінальному провадженні № 42022102070000082 від 05.04.2022 шляхом передачі АРМА (код ЄДРПОУ 41037901), в управління для реалізації або передачі в управління за договором у порядку та на умовах, визначених статтями 1, 9, 19-24 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" рухоме майно, майно ТОВ "БНК-Україна", зокрема грошових коштів, на які постановою прокурора накладено арешт, в розмірі 170 960,96 євро та 215,09 грн., які знаходяться на рахунках, відкритих в АТ "БАНК АЛЬЯНС".
6. 20.06.2022 та 22.06.2022 грошові кошти, належні ТОВ "БНК-Україна", в розмірі 170 960,96 євро, які знаходилися на рахунку UA753001190000026005095562001 (євро; код валюти 978) та 215,09 грн., які знаходилися на рахунку UA753001190000026005095562001 (українська гривня; код валюти 980), на виконання ухвали Подільського районного суду міста Києва від 10.06.2022 у справі № 758/4113/22, перераховані на рахунки Національного агентства та отримані Агентством.
7. Перерахування коштів Національному агентству та отримання останнім коштів ТОВ "БНК-Україна" підтверджуються наданими на запит арбітражного керуючого АТ "Банк Альянс" листом № 19.2/1811-БТ від 12.07.2023 виписками по рахунку UA753001190000026005095562001, код валюти 980, 978, а також офіційними даними, оприлюдненими Національним агентством у Єдиному державному реєстрі активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, які долучені до матеріалів справи.
8. З Єдиного державного реєстру активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні вбачається, що грошові кошти розміщені 04.07.2022 Національним агентством на депозиті в Філії Головного управління по місту Києву та Київській області АТ "Ощадбанк".
9. Сума, розміщена Національним агентством на депозитному рахунку в Філії Головного управління по місту Києву та Київській області АТ "Ощадбанк" на момент подання позову складає 170 960,96 євро та 420,18 грн. нарахованих відсотків, 215,09 грн. та 113,82 грн. нарахованих відсотків.
10. Зі змісту запиту слідчого відділу управління Служби безпеки України у Львівській області №62/6-2/22/18/43/0949 від 14.11.2023, який надійшов на адресу ліквідатора ТОВ "БНК-Україна", вбачається, що в подальшому кримінальне провадження № 42022102070000082 від 05.04.2022 доєднано до кримінального провадження № 22022180000000043 від 03.04.2022 та визначено підслідність за слідчим відділом УСБУ у Львівській області.
11. Ліквідатор ТОВ "БНК-Україна" Коваль В.В. звернувся до слідчого судді Галицького районного суду міста Львова з клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 22022180000000043 від 03.04.2022 (приєднаний №4 2022102070000082 від 05.04.2022), в якому просив скасувати арешт, накладений постановою керівника Подільської окружної прокуратури м. Києва від 12.04.2022, на грошові кошти у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках в АТ "Банк Альянс" та скасувати визначений ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 10.06.2022 у справі № 758/4113/22 порядок зберігання речових доказів, зобов'язати Національне агентство повернути майно ТОВ "БНК-Україна".
12. Ухвалою Галицького районного суду міста Львова від 24.11.2023 у справі № 461/9916/23 скасовано арешт, накладений постановою керівника Подільської окружної прокуратури м. Києва 12.04.2022 у кримінальному провадженні № 42022102070000082 від 05.04.2022 (до якого приєднане кримінальне провадження № 22022180000000043 від 03.04.2022), грошових коштів які належать ТОВ "БНК-Україна" (код ЄДРПОУ 43217016) у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі коштів та цінностей, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у АТ "БАНК АЛЬЯНС" (МФО 300119);
скасовано визначений ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 10.06.2022 у справі № 758/4113/22 порядок зберігання речових доказів у кримінальному провадженні № 42022102070000082 від 05.04.2022 в частині передачі Національному агентству (код ЄДРПОУ: 36949031) в управління для реалізації або передачі в управління за договором у порядку та на умовах, визначених статтями 1, 9, 19-24 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" рухомого майна, майна ТОВ "БНК-Україна" (ЄДРПОУ 36949031), а саме: грошових коштів, на які постановою керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва від 12.04.2022 накладено арешт, що знаходилися на рахунках ТОВ "БНК-Україна" (ЄДРПОУ 36949031), а саме: 170 960,96 євро та 215,09 грн., які знаходилися на рахунках, відкритих в АТ "БАНК АЛЬЯНС";
зобов'язано Національне агентство повернути майно, а саме: 170 960,96 євро та усі нараховані за ними відсотки, а також 215,09 грн. та усі нараховані за ними відсотки власнику ТОВ "БНК-Україна" (ЄДРПОУ 36949031).
13. Ухвала Галицького районного суду міста Львова від 24.11.2023 у справі № 461/9916/23 набрала законної сили.
14. Позивач звертався до відповідача з листами з проханням повернути грошові кошти та вказував реквізити рахунка для повернення, однак Національне агентство безпідставно не повернуло грошові кошти ТОВ "БНК-Україна".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
15. Рішенням Господарського суду Львівської області від 22.03.2024 позов задоволено повністю;
стягнуто з Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ 41037901) на користь ТОВ "БНК-Україна" (код ЄДРПОУ 36949031) грошові кошти в розмірі 170 960,96 євро та 420,18 грн. нарахованих відсотків, 215,09 грн. та 113,82 грн. нарахованих відсотків та 83 122,48 грн. судового збору.
16. Місцевий господарський суд, з огляду на встановлені обставини, дійшов висновку про те, що в результаті скасування ухвалою Галицького районного суду міста Львова від 24.11.2023 у справі № 461/9916/23 арешту, накладеного постановою керівника Подільської окружної прокуратури від 12.04.2022 у кримінальному провадженні № 42022102070000082 від 05.04.2022, а також, в результаті скасування визначеного ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 10.06.2022 у справі № 758/4113/22 порядку зберігання речових доказів, правова підстава подальшого утримання майна ТОВ "БНК-Україна" Національним агентством відпала, у зв'язку з чим таке майно має бути негайно повернуте власнику, а подальше безпідставне утримання останнім грошових коштів порушує право законного власника на мирне володіння та розпорядження своїм майном.
17. Також суд першої інстанції зазначив, що частина друга статті 7 КУзПБ містить спеціальне правило, яке прямо вирішує питання територіальної (виключної) підсудності спорів у справах про банкрутство. На відміну від ГПК України, в якому за критерій розгляду справи взято місцезнаходження суду або особи, КУзПБ встановлює самостійний універсальний критерій підсудності справ, стороною в яких є боржник. Тому позов ліквідатора підлягає розгляду господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника - ТОВ "БНК-Україна".
18. Місцевий господарський суд також зазначив, що відповідач не надав та матеріали справи не містять доказів придбання Національним агентством за рахунок коштів позивача в національній валюті, переданих на зберігання відповідно до ухвали слідчого судді Подільського районного суду міста Києва у справі № 758/4113/22 від 10.06.2022 облігацій внутрішньої державної позики "Військові облігації", як і не надано відповідачем жодних рішень про їх придбання за рахунок коштів позивача, переданих на зберігання в національній валюті відповідно до вказаної ухвали.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
19. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 01.08.2023 апеляційну скаргу Національного агентства залишено без задоволення, рішення Господарського суду Львівської області від 22.03.2024 - без змін.
20. Суд апеляційної інстанції погодився із висновком місцевого господарського суду про те, що Національне агентство безпідставно утримує грошові кошти ТОВ "БНК-Україна", які є активом боржника у справі про банкрутство останнього, що підлягають включенню в ліквідаційну масу і повинні бути спрямовані на погашення вимог кредиторів відповідно до КУзПБ. Тому Національне агентство зобов'язане повернути грошові кошти їх законному власнику, оскільки правова підстава для їх подальшого утримання відпала.
21. Суд апеляційної інстанції також критично оцінив доводи апелянта про те, що Національне агентство вкладає грошові кошти, розміщені на рахунках АРМА у придбання військових облігацій, оскільки скаржником не долучено до матеріалів справи жодних доказів придбання Національним агентством за рахунок коштів позивача в національній валюті, переданих на зберігання відповідно до ухвали слідчого судді Подільського районного суду міста Києва у справі № 758/4113/22 від 10.06.2022, облігацій внутрішньої державної позики "Військові облігації", як і не надано жодних рішень про їх придбання за рахунок зазначених коштів позивача.
22. Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів 14.06.2024, засобами електронного зв'язку, звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Львівської області від 22.03.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.05.2024 у справі № 914/2450/22 (914/429/24).
23. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 914/2450/22 (914/429/24) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Білоус В.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2024.
24. Ухвалою Верховного Суду від 08.07.2024 відкрито касаційне провадження у справі № 914/2450/22 (914/429/24) за касаційною скаргою Національного на рішення Господарського суду Львівської області від 22.03.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.05.2024.
24.1. Повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної Національного агентства на рішення Господарського суду Львівської області від 22.03.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.05.2024 відбудеться 03.09.2024 об 11:00 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 в залі судових засідань №330.
24.2. Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 06.08.2024.
24.3. Витребувано з Господарського суду Львівської області та Західного апеляційного господарського суду матеріали справи № 914/2450/22 (914/429/24.
24.4. В задоволенні клопотання Національного агентства про зупинення виконання рішення Господарського суду Львівської області від 22.03.2024 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 23.05.2024 у справі № 914/2450/22 (914/429/24) - відмовлено.
24.5. Матеріали справи № 914/2450/22(914/429/23) надійшли до Верховного Суду 21.08.2024 у кількості 4 т із супровідним листом від 17.07.2024 № 914/2450/22(914/429/24)/2/24 від Господарського суду Львівської області
25. 08.08.2024 від представника ТОВ "БНК-Україна" Коваля В.В. надійшов відзив на касаційну скаргу Національного агентства, в якому представник позивача просив задоволенні касаційної скарги Національного агентства на рішення Господарського суду Львівської області від 22.03.2024 та на постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.05.2024 відмовити; рішення Господарського суду Львівської області від 22.03.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.05.2024 залишити без змін.
26. У відзиві зазначено, що суди першої та апеляційної інстанцій повно дослідили та на підставі належних та допустимих доказів встановили усі обставини справи, дотримався норм процесуального права та правильно застосували норми матеріального права, дійшли справедливого та правильного висновку про те, що Національне агентство безпідставно утримує грошові кошти ТОВ "БНК-Україна", які є активом боржника у справі про банкрутство позивача, який підлягає включенню в ліквідаційну масу і повинні спрямовуватися на погашення вимог кредиторів відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства, а відтак відповідач зобов'язаний повернути грошові кошти їх законному власнику, оскільки правова підстава їх подальшого утримання відпала з постановленням ухвали про скасування арешту майна.
27. У зв'язку з відпусткою судді Білоуса В.В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 914/2450/22 (914/429/24) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В, суддя - Огороднік К.М., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2024.
28. Ухвалою Верховного Суду від 18.07.2024 задоволено заяву Національного агентства про зупинення виконання рішення Господарського суду Львівської області від 22.03.2024 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 23.05.2024.
28.1. Зупинено виконання рішення Господарського суду Львівської області від 22.03.2024 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 23.05.2024 у справі № 914/2450/22 (914/429/23) до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
29. Ухвалою Верховного Суду за результатами судового засідання від 03.09.2024 оголошено перерву в судовому засіданні у справі № 914/2450/22 (914/429/23);
29.1. Повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги Національного агентства на рішення Господарського суду Львівської області від 22.03.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.05.2024 відбудеться 12.09.2024 о 14:30.
30. У зв'язку з перебуванням судді Васьковського О.В. на лікарняному автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 914/2450/22 (914/429/24) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Огороднік К.М., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.09.2024.
31. Представник АРМА в судових засіданнях 03.09.2024 (в режимі відеоконференції), 12.09.2024 та 19.09.2024 (в залі засідань) надав пояснення по суті доводів і вимог касаційної скарги, повністю підтримав вимоги касаційної скарги за доводами викладеними в ній, просив Суд оскаржувані судові рішення скасувати, відмовити у задоволенні позовної заяви ТОВ "БНК-Україна у справі № 914/2450/22 (914/429/24) повністю.
31.1. Уповноважений представник ТОВ "БНК-Україна" та ліквідатор Коваль В.В. проти задоволення касаційної скарги заперечили, просили оскаржувані судові рішення залишити в силі.
32. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (19.09.2024) від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов'язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 19.09.2024.
33. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 23.07.2024 № 469/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 23.07.2024 № 3891-IX, з огляд на обставини, зазначені в пунктах 24.5., 25, 30, Верховний Суд розглядає справу № 914/2450/22 (914/429/23) у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
Доводи скаржника
(АРМА)
34. Скаржник аргументував, що через оголошення повітряних тривог у Вінницькій області 23.05.2024 з 09:48 до 11:50 та з 12:05 до 12:33 явка представника АРМА Серьогіна С.Ю. - начальника управління Центрально-західного міжрегіонального територіального управління АРМА (м. Вінниця) у судове засідання апеляційного господарського суду, призначене на в цей день на 11:30 була унеможливлена, оскільки в день судового засідання (23.05.2024) у Вінницькій області повітряну тривогу було оголошено з 09:48 і на момент початку судового засідання, об 11:30 представник АРМА перебував в укритті, без можливості повідомити суд про вищезазначену надзвичайну подію. В зв'язку з оголошенням повітряної тривоги в 12:05 представник АРМА не встиг повернутися на робоче місце і вимушений був повернутися назад в укриття. Засобами телефонного зв'язку представником АРМА було повідомлено секретаря судового засідання Західного апеляційного господарського суду про неможливість участі в судовому засіданні у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги і перебуванням в укритті, яке не обладнано для повноцінної участі в судовому засіданні. Однак, всупереч положенням ГПК України, Західний апеляційний господарський суд 23.05.2024 провів розгляд справи без участі представника АРМА.
35. Скаржник зазначив, що між АРМА та ТОВ "БНК-Україна" не укладено жодного правочину, більше того, між зазначеними сторонами відсутні будь-які господарські відносини, що урегульовані Цивільним чи Господарським кодексами України, іншими актами господарського і цивільного законодавства. Крім того між зазначеними сторонами (АРМА та ТОВ "БНК-Україна") відсутній спір про право, що виникає з відповідних відносин. Тому розгляд справи Господарським судом Львівської області був здійснений з порушенням правил юрисдикції господарських судів, а тому оскаржуване рішення підлягало скасуванню Західним апеляційним господарським судом. На думку представника АРМА саме адміністративні суди мали з'ясувати, чи були дії Національного агентства здійснені в межах повноважень, відповідно до закону та з дотриманням встановленої процедури, а також, чи були їх рішення прийняті на законних підставах.
36. Також скаржник звернув увагу на те, що відповідно до фактичних обставин, Господарським судом Львівської області винесено рішення від 22.03.2024 у справі № 914/2450/22 (914/429/24). Національним агентством подано апеляційну скаргу на зазначене рішення. Однак, всупереч вимогам інструкції з діловодства Західним апеляційним господарським судом при реєстрації апеляційної скарги зазначено інший номер судової справи, а саме № 914/2450/22 (914/429/23).
37. Крім того, скаржник доводив, що кошти, зазначені в оскаржуваних АРМА судових рішеннях у цій справі не можуть бути стягнуті з рахунка Національного агентства, який відкрито в органах Казначейства саме у національній валюті, відповідно до вимог Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Мінфіну від 22.06.2012 № 758, зареєстрованого в Мін'юсті 18.07.2012 за № 1206/21518, оскільки такі кошти були розміщені на депозитних рахунках Національного агентства в АТ "ОЩАДБАНК".
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
38. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
39. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
40. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
41. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
42. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятними касаційну скаргу щодо доводів, зазначених в пунктах 34 - 37 описової частини цієї Постанови.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
43. Предметом судового розгляду у цій справі є вимога позивача про повернення грошових коштів, заарештованих на підставі ухвали суду у кримінальному провадженні та переданих в управління Національного агентства, у зв'язку із скасування арешту на підставі ухвали суду. Правовою підставою позивачем визначено положення статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
44. Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
45. За змістом статті 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором та/або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
46. Відповідно, у разі вчинення дій, які не врегульовані нормами цивільного законодавства, перед судом може постати завдання оцінки таких дій.
47. Виходячи з формулювання статті 11 ЦК України, можна зробити висновок, що такі дії повинні відповідати загальним засадам цивільного законодавства України, які закріплені в статті 3 ЦК України.
Отже, принцип добросовісності передбачає, що сторони повинні діяти добросовісно під час реалізації своїх прав та передбаченого договором та/або законом виконання своїх зобов'язань.
48. Водночас, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
49. Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
50. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
51. Водночас відповідно до частини першої, другої статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
52. Тлумачення статті 1212 ЦК України свідчить, що необхідно встановити обставини, які в сукупності є підставою для виникнення такого зобов'язання: факт набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи, відсутність для цього підстав.
53. Стаття 1212 ЦК України застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Якщо правочин утворює правову підставу для набуття (збереження) майна, статтю 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому законом порядку відпала.
54. Зазначена норма є загальною і її застосування можливе лише тоді, коли відсутній спеціальний порядок набуття (збереження) майна особою, встановлений законом. Разом з тим, якщо підстави такого порядку в силу прямої вимоги закону чи рішення суду відпали, особа, права якої порушено, не позбавлена права повернути набуте (збережене) майно іншою особою саме на підставі статті 1212 ЦК України.
55. Частиною першою статті 170 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
56. Відповідно до абзацу 7 частини шостої, частини сьомої статті 100 КПК України речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.
57. Пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" унормовано, що активи - кошти, майно, майнові та інші права, на які може бути накладено або накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковані за рішенням суду у кримінальному провадженні чи стягнені за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.
58. Водночас, пунктом 4 зазначеної норми Закону встановлено, що управління активами - діяльність із володіння, користування та розпорядження активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави і вирішено питання про їх передачу Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, тобто забезпечення збереження активів, збереження (за можливості - збільшення) їх економічної вартості, передача їх в управління або реалізація активів у випадках та порядку, передбачених цим Законом, а також реалізація активів, конфіскованих у кримінальному провадженні чи стягнених за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.
59. Статтею 19 цього Закону передбачено, що Агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред'явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, а також у позовному провадженні у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави із встановленням заборони користуватися такими активами, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати.
60. Відповідно до частини першої статті 20 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" управління грошовими коштами у готівковій та безготівковій формах у будь-якій валюті, а також банківськими металами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні або у позовному провадженні у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, здійснюється Національним агентством шляхом:
1) їх розміщення на депозитних рахунках Національного агентства у відповідній валюті або банківському металі, відкритих у державних банках, визначених на конкурсних засадах у порядку, встановленому законодавством про державні (публічні) закупівлі, за договором банківського вкладу на вимогу, за наявності висновку Національного банку України про створення умов для визнання банку проблемним або неплатоспроможним;
2) продовження їх розміщення до закінчення строку дії договору депозиту на депозитному рахунку власника в банку, в якому вони були розміщені на момент накладення арешту, із забороною здійснення видаткових операцій та виплати процентів чи доходу в іншій формі згідно з умовами договору. У випадку закінчення строку дії договору депозиту з наступного дня подальше управління відповідними коштами або банківськими металами разом з нарахованими після накладення арешту процентами чи іншими видами доходу здійснюється в порядку, визначеному пунктом 1 цієї частини.
61. Майно банку (крім коштів, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку), а також кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що перебувають у банку та на які накладено арешт, передаються в управління (перераховуються на рахунки) Національного агентства не пізніше наступного робочого дня після надходження до банку платіжної вимоги, оформленої Національним агентством, та доданих до неї копій звернення прокурора, ухвали слідчого судді, суду про накладення арешту.
62. Водночас, частиною третьою зазначеної норми Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" встановлено, що у разі надходження винесеного у межах наданих законом повноважень рішення прокурора або судового рішення, що набрало законної сили, яким скасовано арешт розміщених на рахунках Національного агентства грошових коштів або банківських металів, Національне агентство перераховує відповідні кошти та нараховані за ними проценти або здійснює переказ банківських металів та нарахованих за ними процентів на рахунок їх законного власника протягом трьох робочих днів з дня надання ним інформації про реквізити рахунка.
63. Також колегія суддів приймає до уваги те, що відповідно до частини першої статті 21 зазначеного Закону, управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління.
64. Аналіз частини другої, третьої зазначеної статті Закону дає підстави для висновку про те, що управління активами здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, і дія такого договору припиняється у разі скасування арешту прийнятих в управління активів або їх конфіскації, спеціальної конфіскації, іншого судового рішення про їх стягнення в дохід держави.
65. Також системний аналіз зазначених норм свідчить, що Національне агентство здійснює управління грошовими коштами, як активом, на який накладено арешт та переданим в управління в межах кримінального провадження на підставі відповідного рішення суду. Водночас, Національне агентство повинно повернути такий актив за наявності рішення прокурора або судового рішення, що набрало законної сили, та яким скасовано арешт розміщених на рахунках Національного агентства грошових коштів.
66. При цьому, в силу прямої вимоги закону Національне агентство зобов'язане перерахувати відповідні кошти та нараховані за ними проценти на рахунок їх законного власника протягом трьох робочих днів з дня надання ним інформації про реквізити рахунка.
67. Водночас, з огляду на зазначене, обґрунтованим є висновок про те, що у випадку вирішення питання щодо зняття арешту та повернення грошових коштів його власнику, такі кошти втрачають статус речового доказу у кримінальному провадженні, а власник такого майна відновлює право володіння, розпорядження та користування таким майном в порядку, визначеному загальними положеннями цивільного законодавства, тому не позбавлений можливості захисту зазначених прав у загальному порядку, передбаченому положенням цивільного законодавства.
Щодо розгляду касаційної скарги по суті
68. Суди попередніх інстанцій встановили та матеріалами справи підтверджено, що постановою керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва 12.04.2022 у кримінальному провадженні № 42022102070000082 від 05.04.2022 на грошові кошти ТОВ "БНК-Україна" було накладено арешт, а ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва у справі № 758/4113/22 від 10.06.2022 визначено порядок зберігання арештованих речових доказів у кримінальному провадженні № 42022102070000082 від 05.04.2022 шляхом передачі Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ 41037901), в управління для реалізації або передачі в управління за договором у порядку та на умовах, визначених статтями 1, 9, 19-24 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" рухоме майно, майно ТОВ "БНК-Україна", зокрема грошових коштів, на які постановою прокурора накладено арешт, в розмірі 170 960,96 євро та 215,09 грн., які знаходяться на рахунках, відкритих в АТ "БАНК АЛЬЯНС".
Отже, в цьому випадку Національне агентство здійснювало свою діяльність як суб'єкт управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, в порядку, визначеному положеннями абзацом 7 частини шостої, частини сьомої статті 100 КПК, статтею 19 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів".
69. Також судами попередніх інстанцій встановлено та учасниками справи не заперечується, що грошові кошти, на які було накладено арешт постановою керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва 12.04.2022 у кримінальному провадженні № 42022102070000082, розміщені 04.07.2022 Національним агентством на депозиті в Філії Головного управління по місту Києву та Київській області АТ "Ощадбанк". Сума, розміщена на депозитному рахунку становить 170 960,96 євро та 420,18 грн. нарахованих відсотків, 215,09 грн. та 113,82 грн. нарахованих відсотків.
70. Кримінальне провадження №42022102070000082 від 05.04.2022 доєднано до кримінального провадження № 22022180000000043 від 03.04.2022 та визначено підслідність за слідчим відділом УСБУ у Львівській області, а ухвалою Галицького районного суду міста Львова від 24.11.2023 у справі № 461/9916/23 за зверненням ліквідатора було скасовано арешт, накладений постановою керівника Подільської окружної прокуратури м. Києва 12.04.2022 у кримінальному провадженні № 42022102070000082 від 05.04.2022 (новий номер кримінального провадження № 22022180000000043 від 03.04.2022), на грошові кошти ТОВ "БНК-Україна" (код ЄДРПОУ 43217016); скасовано визначений ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 10.06.2022 у справі № 758/4113/22 порядок зберігання речових доказів у кримінальному провадженні № 42022102070000082 від 05.04.2022 в частині передачі Національному агентству грошових коштів, на які постановою керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва від 12.04.2022 накладено арешт, що знаходилися на рахунках ТОВ "БНК-Україна" (ЄДРПОУ 36949031), а саме: 170 960,96 євро та 215,09 грн., які знаходилися на рахунках, відкритих в АТ "БАНК АЛЬЯНС", та зобов'язано Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів повернути зазначене майно ТОВ "БНК-Україна" (ЄДРПОУ 36949031).
Отже, в цьому випадку питання щодо зняття арешту та повернення коштів вже було вирішено судом, тому підстави подальшого застосування положень КПК України до грошових коштів відпали, а, отже, позивачем правильно обрано спосіб захисту, правову підставу (стаття 1212 ЦК України), і суд, до юрисдикції якого належить вирішення спору, який виник саме у цій справі.
71. За наявною в Єдиному державному реєстрі судових рішень інформацією, ухвала Галицького районного суду міста Львова від 24.11.2023 у справі № 461/9916/23 в апеляційному та касаційному порядку не оскаржена, набрала законної сили 24.11.2023, тому, в силу прямої вимоги статті 1291 Конституції України, статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" така ухвала є обов'язковою для виконання.
72. Колегія суддів звертає увагу, що на підставі аналізу статей 3, 8, частин першої, другої статті 55, статті 129, частин першої, другої статті 129-1 Конституції України у їх системному зв'язку, Конституційний Суд України у Рішенні від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
73. З огляду на зазначене та встановлені судами попередніх інстанцій обставини щодо звернення позивач до відповідача з листами з проханням повернути грошові кошти на ТОВ "БНК-Україна" та з урахуванням положень статті 1291 Конституції України, статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та частини третьої статті 20 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.
74. Щодо доводів скаржника, викладених у пункті 34 описової частини цієї Постанови, колегія суддів не вважає їх достатніми для висновку про обов'язкове скасування судового рішення суду апеляційної інстанції, з огляду на таке.
75. Обґрунтовуючи неможливість участі в судовому засіданні Західного апеляційного господарського суду 23.05.2024, представник АРМА зазначив, що в день судового засідання у Вінницькій області неодноразово оголошувалася повітряна тривога і у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги в 12:05 представник АРМА не встиг повернутися на робоче місце, оскільки вимушений був повернутися назад в укриття.
76. Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що оголошена о 12:05 год. повітряна тривога була скасована о 12:33 год., що також не заперечувалося представником Національного агентства у судовому засіданні. При цьому за змістом протоколу судового засідання вбачається, що початок розгляду справи відбувся о 13:04 год., тобто у представника АРМА було принаймні 30 хвилин для того, щоб не лише з'ясувати обставини щодо розгляду справи, але й повернутися з укриття з метою безпосередньої участі у судовому засіданні або з метою подання відповідного клопотання про відкладення розгляду справи на інші дату та час.
77. Обґрунтованих доказів на підтвердження неможливості участі представником у судовому засіданні починаючи з 13:04 год., скаржником у порядку, передбаченому положеннями статей 74, 76 -77 ГПК України не надано.
78. Також колегія суддів вважає необґрунтованими доводи скаржника про те, що в цьому випадку розгляд справи Господарським судом Львівської області був здійснений з порушенням правил юрисдикції господарських судів (доводи пункту 35 цієї Постанови).
79. Так, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.11.2022 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "БНК-Україна";
визнано грошові вимоги ТОВ "Бел-Петрол Трейдінг" до боржника у розмірі 325 736 124,00 грн. заборгованості та 24 810,00 грн. судового збору;
введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника та процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Коваля В.В.
80. Надалі, постановою господарського суду першої інстанції від 24.05.2023 припинено процедуру розпорядження майном ТОВ "БНК-Україна" та повноваження розпорядника майна Коваля В.В.;
боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, а ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Коваля В.В.
81. Зазначені судові рішення не скасовані, набрали законної сили.
82. Колегія суддів звертає увагу, що провадження у справах про банкрутство є самостійним видом судового провадження і характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб'єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно відрізняють це провадження від позовного. З моменту порушення щодо боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника.
83. Пунктом 8 частини першої статті 20 ГПК України у взаємозв'язку зі статтею 7 КУзПБ унормовано щодо розгляду усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, лише господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах саме цієї справи (подібні висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц, від 18.02.2020 у справі № 918/335/17, від 15.06.2021 у справі № 916/585/18 (916/1051/20), а також у постановах Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 921/557/15-г/10, від 06.02.2020 у справі № 910/1116/18, від 12.01.2021 у справі № 334/5073/19.)
84. Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц виснувала, що визначення юрисдикції усіх майнових спорів господарському суду, який порушив справу про банкрутство, має на меті як усунення правової невизначеності, так і захист прав кредитора, який може за умови своєчасного звернення реалізувати свої права й отримати задоволення своїх вимог.
85. Визначені частиною другою статті 7 КУзПБ спори розглядаються та вирішуються судом у відокремленому позовному провадженні за правилами ГПК України. Судові рішення, ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій за результатами розгляду заяв, скарг, клопотань, поданих у межах основного провадження у справі про банкрутство, розглядаються судом без застосування усіх стадій судового розгляду, притаманних виключно розгляду справ позовного провадження. Такий підхід повністю відображає конструкції статей 7, 9 КУзПБ щодо порядку розгляду як основної справи про банкрутство, так і спорів, стороною в яких є боржник, які хоча і вирішуються в межах основної справи про банкрутство, проте є справами позовного провадження, відокремленими від основної справи про банкрутство (див. правові висновки, викладені у мотивувальній частині постанови Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/97/20).
86. Водночас, колегія суддів звертає увагу, що за правилами пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
87. Ужитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України).
88. Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
89. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. При цьому, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
90. Отже, може бути переданий на розгляд до адміністративного суду спір, який виник між конкретними суб'єктами відносно їх прав та обов'язків в конкретних публічно-правових відносинах, в яких один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою інших суб'єктів.
91. Водночас, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
92. Спір є приватноправовим і підвідомчим господарському суду, зокрема, за таких умов: а) участь у спорі суб'єкта господарювання; б) наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих Цивільним, Господарським кодексами України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; в) відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
93. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
94. Водночас, з наведеного вбачається, що до адміністративної юрисдикції не належить розгляд справ, якщо у спірних відносинах вбачається спір про право (така правова позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постанові від 11.04.2018 у справі № 910/8424/17).
95. У цій справі позивачем не оскаржується законність рішень, дій чи бездіяльності АРМА, прийняті або вчинені Агентством при здійсненні владних управлінських функцій. Позивачем визначено правовою підставою положення статті 1212 ЦК України та позовною вимогою визначено приватноправовий майновий інтерес щодо повернення грошових коштів, на які було накладено та в подальшому скасовано арешт в межах кримінального провадження.
96. Позивачем у цьому випадку є боржник - особа приватного права, яку представляє арбітражний керуючий, який здійснює свої повноваження з урахуванням положень частини другої статті 10, статті 61 КУзПБ, з метою формування ліквідаційної маси та задоволення вимог кредиторів, що узгоджується з повноваженнями ліквідатора, визначеними КУзПБ та ГПК України.
97. Водночас, з урахуванням встановлених судами попередніх інстанцій обставин, Національне агентство здійснює утримання коштів боржника без відповідної правової підстави, оскільки арешт, за наслідком якого грошові кошти були передані в управління відповідачу, був скасований рішенням суду.
98. Доводи скаржника, викладені у пункті 36 описової частини цієї Постанови колегія суддів також вважає безпідставними, оскільки скаржником у порядку, визначеному статтями 74, 76-77 ГПК України не доведено, що зазначені скаржником обставини прямо вплинули на можливість оскаржити судове рішення суду першої інстанцій у визначеному процесуальним законом порядку, надати свої доводи та заперечення під час апеляційного розгляду справи, а також бути присутнім при проголошенні такого судового рішення.
99. Також колегія суддів вважає безпідставними і доводи скаржника, викладені у пункті 37. описової частини цієї Постанови.
100. За змістом резолютивної частини рішення місцевого господарського суду від 22.03.2024 вбачається, що суд першої інстанції стягнув з Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів на користь ТОВ "БНК-Україна" грошові кошти без зазначення будь-якого рахунку, з якого відповідні кошти повинні бути стягненні.
101. Суд першої інстанції ані в описовій, ані в мотивувальній, ані в резолютивній частині рішення від 22.03.2024 не зазначив, що такі кошти повинні бути стягнуті з державного чи місцевого бюджетів, або безпосередньо з рахунка Національного агентства, який відкрито в органах Казначейства відповідно до вимог Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Мінфіну від 22.06.2012 № 758, зареєстрованого в Мін'юсті 18.07.2012 за № 1206/21518.
102. При цьому, резолютивна частина оскаржуваного судового рішення відповідає вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 238 ГПК України, так як будь-якого конкретного рахунку Національного агентства, з якого мають стягуватися грошові кошти, судове рішення не містить, оскільки це не передбачено вимогами ГПК України.
103. Оскільки такі кошти були розміщені на депозитних рахунках Національного агентства в АТ "Ощадбанк", то саме з цих рахунків, на яких розміщені відповідні суми, зазначені кошти і повинні бути повернуті позивачу.
104. Національне агентство, з урахуванням положень частини третьої статті 20, частин другої, третьої статті 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", не позбавлене можливості виконати вимоги ухвали Галицького районного суду міста Львова від 24.11.2023 у справі № 461/9916/23 та рішення Господарського суду Львівської області від 22.03.2024 у цій справі самостійно.
105. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц та Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.09.2020 у справі № 908/1795/19).
106. З огляду на зазначене вище Верховний Суд дійшов висновку, що доводи касаційної скарги про порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, як і аргументи про неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах при ухваленні оскаржуваних судових рішень не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій.
107. Водночас доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з наданою судом оцінкою доказів та встановлених на їх підставі обставин, спрямовані на доведення необхідності переоцінки цих доказів і обставин. Однак порушень норм процесуального права, які б призвели до прийняття по суті невірного рішення або є підставами для обов'язкового скасування оскарженого судового рішення (частина перша статті 310 ГПК України), колегією суддів під час касаційного провадження не встановлено.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
108. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
109. Згідно зі статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
110. Ураховуючи наведені положення законодавства та встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає, що підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови апеляційного суду відсутні, тому в задоволенні касаційної скарги слід відмовити.
Щодо поновлення виконання рішення місцевого суду та постанови апеляційного суду у цій справі
111. Відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 294, статті 332 ГПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії, якщо зупинити його виконання неможливо.
112. Водночас, відповідно до частини третьої статті 332 ГПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).
113. Верховний Суд, враховуючи, що підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови апеляційного суду відсутні, а в задоволенні касаційної скарги слід відмовити, поновлює виконання рішення Господарського суду Львівської області від 22.03.2024 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 23.05.2024 у справі № 914/2450/22(914/429/23).
114. Водночас, колегія суддів звертає увагу, що виконання рішення у випадку задоволення позову залежить повністю від поведінки відповідача - воно може бути виконано як в добровільному порядку так і в примусовому. Тобто відповідач може виконати рішення в добровільному порядку і перерахувати відповідні кошти з того рахунку, який вважає за потрібне, а у випадку невиконання рішення про задоволення позову у добровільному порядку таке рішення має бути виконане в примусовому порядку з урахуванням вимог Закону України "Про виконавче провадження", Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Мінфіну від 22.06.2012 № 758, зареєстрованого в Мін'юсті 18.07.2012 за № 1206/21518.
Судові витрати
115. У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін оскаржені судові рішення у справі № 914/2450/22 (914/429/23), витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.
На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
1. Касаційну скаргу Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Львівської області від 22.03.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.05.2024 справі № 914/2450/22 (914/429/23) залишити без змін.
3. Поновити виконання рішення Господарського суду Львівської області від 22.03.2024 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 23.05.2024 у справі № 914/2450/22 (914/429/23).
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Я. Погребняк
Судді В.В. Білоус
К.М. Огороднік