30 вересня 2024 р. Справа № 902/383/24
Господарський суд Вінницької області у складі : головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Полотнянко Б.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції матеріали у справі
за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Санрайс Логистикс" (вул.Європейська, 2, офіс 209, м. Полтава, Полтавська обл., 36014, код ЄДРПОУ 42044752)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мего ЛТД" (Хмельницьке шосе, 13, кім.502, м. Вінниця, 21036; код ЄДРПОУ 34455332)
про банкрутство
за участю :
від Головного управління ДПС у Вінницькій області : Панасюк В.В.
арбітражний керуючий Демчан О.І. (в режимі відеоконференцзв'язку)
В провадженні Господарського суду Вінницької області (суддя Тісецький С.С.) перебуває справа № 902/383/24 за заявою ТОВ "Санрайс Логистикс" до ТОВ "Мего ЛТД" про банкрутство.
Ухвалою суду від 17.06.2024 року відкрито провадження у справі № 902/383/24 про банкрутство ТОВ "Мего ЛТД". Введено процедуру розпорядження майном боржника - ТОВ "Мего ЛТД". Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Демчана О.І..
Також, 24.06.2024 року оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі № 902/383/24 про банкрутство ТОВ "Мего ЛТД" та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
04.07.2024 року до суду від Головного управління ДПС у Вінницькій області надійшла заява б/н від 02.07.2024 року (вх. № 01-36/712/24) про визнання конкурсних кредиторських вимог до боржника в розмірі 255 958,05 грн у справі № 902/383/24.
У зв'язку з перебуванням судді Тісецького С.С. у відпустці, на підставі розпорядження керівника апарату суду від 05.07.2024 року було здійснено повторний автоматизований розподіл заяви Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання конкурсних кредиторських вимог до боржника у справі № 902/383/24, за результатами якого вказану заяву передано на розгляд судді Лабунської Т.І..
Ухвалою суду від 08.07.2024 року (суддя Лабунська Т.І.) заяву Головного управління ДПС у Вінницькій області б/н від 02.07.2024 про визнання конкурсних кредиторських вимог до боржника у справі № 902/383/24 призначено до розгляду в судовому засіданні на 10.09.2024 року.
Разом з цим, 05.08.2024 року суддя Тісецький С.С. приступив до роботи.
При цьом, 05.08.2024 року на підставі заяви судді Лабунської Т.І., згідно розпорядження керівника апарату суду та протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, зазначену вище кредиторську заяву у справі № 902/383/24, передано на розгляд судді Тісецькому С.С..
Ухвалою суду від 06.08.2024 року, зокрема, заяву Головного управління ДПС у Вінницькій області б/н від 02.07.2024 про визнання конкурсних кредиторських вимог до боржника у справі № 902/383/24 прийнято до свого провадження. Призначено заяву Головного управління ДПС у Вінницькій області б/н від 02.07.2024 про визнання конкурсних кредиторських вимог до боржника у справі № 902/383/24, до розгляду в судовому засіданні на 30.09.2024 року.
На визначену дату в судове засідання, яке проведено в режимі відеоконференції, з'явились представник Головного управління ДПС у Вінницькій області та арбітражний керуючий Демчан О.І..
При цьому, судом встановлено, що 09.08.2024 року до суду від арбітражного керуючого Демчана О.І. надійшло доповнення до звіту № 02-132/46 від 05.08.2024 року про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог від 01.08.2024 вих. № 02-132/45 у справі № 902/383/24.
В ході розгляду справи, представник Заявника просила суд задоволити подану кредиторську заяву.
Арбітражний керуючий надав пояснення по суті поданого доповнення до звіту.
Суд, заслухавши учасників судового процесу, розглянувши вказану вище кредиторську заяву, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, встановив наступне.
Так, за змістом заяви Головного управління ДПС у Вінницькій області б/н від 02.07.2024 року, станом на дату звернення до суду, відповідно до інтегрованих карток особового рахунку платника податків, що містить хронологію та підстави виникнення боргу, конкурсні вимоги ГУ ДПС у Вінницькій області до ТОВ "Мето ЛТД" становлять 255 958,05 грн, а саме:
- податок на додану вартість - основного платежу - 111 316,77 грн, штрафної санкції - 83493,11 грн, пені - 4 554,42 грн;
- податок на прибуток - основного платежу - 56 430,32 грн, штрафної санкції - 0,00 грн, пені - 163,43 грн;
Отже, сума конкурсних вимог, які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів становить 255 958,05 грн із яких : основний платіж - 167 747,09 грн, штрафна санкція - 83493,11 грн та пеня - 4 717,85 грн.
При цьому, заборгованість з податку на додану вартість виникла 30.01.2024 року та підтверджується карткою особового рахунку, податковою декларацією з податку на додану вартість від 19.01.2024 року, податковим повідомленням-рішенням № 0107850406 від 27.03.2024 року.
Заборгованість з податку на прибуток виникла 11.03.2024 року та підтверджується карткою особового рахунку, податковою декларацією від 29.02.2024 року.
Водночас, податкове повідомлення-рішення № 0107850406 від 27.03.2024 року було направлено в електронний кабінет ТОВ "Мето ЛТД", що підтверджується квитанцією про доставку документів в електронний кабінет.
На підставі викладеного, Заявник просить суд : визнати конкурсні кредиторські вимоги ГУ ДПС у Вінницькій області до ТОВ "Мето ЛТД" у розмірі 255 958,05 грн, із яких : основний платіж - 167 747,09 грн, штрафна санкція - 83 493,11 грн, пеня - 4 717,85 грн; включити відповідні грошові вимоги, а також суму судового збору у розмірі 6 056,00 грн до реєстру кредиторів у справі № 902/383/24.
На підтвердження обставин, викладених у кредиторській заяві, Заявником надані відповідні письмові докази.
Відповідно до доповнення до звіту арбітражного керуючого Демчана О.І. № 02-132/46 від 05.08.2024 року про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог від 01.08.2024 вих. № 02-132/45 у справі № 902/383/24, розпорядником майна заявлені грошові вимоги ГУ ДПС у Вінницькій області визнані повністю у загальній сумі 262 014,05 грн, які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів у наступному порядку:
- 6 056,00 грн, як вимоги, які включаються у першу чергу реєстру вимог кредиторів (судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами до боржника);
- 88 210, 96 грн, як вимоги, які включаються у шосту чергу реєстру вимог кредиторів, а саме: 83 493,11 грн - штрафних санкцій; 4 717,85 грн - пені;
- 167 747,09 грн, як вимоги, які включаються у третю чергу вимог кредиторів.
З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
За змістом ст. 1 КУзПБ, кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Згідно ч. 1 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Як вказувалось вище, 24.06.2024 року оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі № 902/383/24 про банкрутство ТОВ "Мего ЛТД" та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Згідно матеріалів справи, заява Головного управління ДПС у Вінницькій області б/н від 02.07.2024 року про визнання конкурсних кредиторських вимог до боржника у справі № 902/383/24, надійшла до суду 04.07.2024 року за вх. № 01-36/712/24, тобто в межах визначеного КУзПБ строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника.
Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.07.2024 року у cправі № 910/1246/21, заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);
- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);
- покладення обов'язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18, від 01.03.2023 у справі №902/221/22);
- розглядаючи кредиторські вимоги, суд в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).
- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18).
Розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (див.висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 29.03.2021 у справі № 913/479/18, постанова Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 15.03.2023 у справі № 904/10560/17).
У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17).
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідно до інтегрованих карток особового рахунку платника податків, що містить хронологію та підстави виникнення боргу, кредиторські вимоги ГУ ДПС у Вінницькій області до ТОВ "Мето ЛТД" становлять 255 958,05 грн, а саме:
- податок на додану вартість - основного платежу - 111 316,77 грн, штрафної санкції - 83493,11 грн, пені - 4 554,42 грн;
- податок на прибуток - основного платежу - 56 430,32 грн, штрафної санкції - 0,00 грн, пені - 163,43 грн;
Вказана вище заборгованість з податку на додану та з податку на прибуток підтверджується наявними у справі картками особового рахунку, податковою декларацією з податку на додану вартість від 19.01.2024 року, податковою декларацією від 29.02.2024 року, податковим повідомленням-рішенням № 0107850406 від 27.03.2024 року.
Крім цього, судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення № 0107850406 від 27.03.2024 року було направлено в електронний кабінет боржника - ТОВ "Мето ЛТД", що підтверджується квитанцією про доставку документів в Електронний кабінет від 27.03.2024 року.
Згідно п. 6.1. ст. 6 Податкового кодексу України (далі - ПК України), податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету або на єдиний рахунок, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
В силу п. 8.1. ст. 8 ПК України, в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.
За змістом підпунктів 9.1.1., 9.1.3. п. 9.1. ст. 9 ПК України, до загальнодержавних податків належать: податок на прибуток підприємств; податок на додану вартість.
Відповідно до пунктів 42.1, 42.2, 42.4 статті 42 ПК України, податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Для осіб, які є фінансовими агентами, листування з контролюючим органом в електронній формі є обов'язковим у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно п. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов'язання, у тому числі податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.
За змістом п. 113.7. ст. 113 ПК України, у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення-рішення.
Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України, нарахування пені розпочинається при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов'язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов'язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов'язання, визначеного за результатами перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов'язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.
З огляду викладене, суд дійшов висновку, що заявлені Заявником до визнання кредиторські вимоги в загальному розмірі 255 958,05 грн (167 747,09 грн + 83 493,11 грн + 4717,85 грн), підтверджуються наявими у справі доказами та відповідають наведеним приписам законодавства.
Згідно ч. 6 ст. 45 КУзПБ, заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Враховуючи викладене та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення заяви Головного управління ДПС у Вінницькій області б/н від 02.07.2024 року (вх. № 01-36/712/24) про визнання конкурсних кредиторських вимог до боржника у справі № 902/383/24 в повному обсязі та визнання заявлених кредиторських вимог до Боржника в розмірі 255 958,05 грн, з яких : основний платіж - 167 747,09 грн, штрафна санкція - 83 493,11 грн, пеня - 4 717,85 грн, які підтверджені належними письмовими доказами, з віднесенням їх до відповідних черг задоволення вимог кредиторів згідно положень ст. 64 КУзПБ.
Також, підлягають визнанню вимоги Кредитора у розмірі 6 056,00 грн - судового збору за подання заяви про визнання кредитором.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 9, 45, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 2, 3, 18, 73, 74, 76-79, 86, 234-236 ГПК України, суд -
1. Задоволити заяву Головного управління ДПС у Вінницькій області б/н від 02.07.2024 року (вх. № 01-36/712/24) про визнання конкурсних кредиторських вимог до боржника у справі № 902/383/24, повністю.
2. Визнати конкурсні кредиторські вимоги ГУ ДПС у Вінницькій області (вул.Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100; код ЄДРПОУ ВП 44069150) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мего ЛТД" (Хмельницьке шосе, 13, кім. 502, м. Вінниця, 21036; код ЄДРПОУ 34455332) в розмірі 255 958,05 грн, із яких : основний платіж - 167747,09 грн (третя черга задоволення), штрафна санкція - 83 493,11 грн (шоста черга задоволення), пеня - 4 717,85 грн (шоста черга задоволення); а також 6 056,00 грн судового збору за подання заяви про визнання кредитором у справі № 902/383/24 (перша черга задоволення).
3. Арбітражному керуючому (розпоряднику майна) Демчану О.І. внести відповідні кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Мего ЛТД" у справі № 902/383/24.
4. Копію ухвали надіслати до електронних кабінетів ЄСІТС та на електронні адреси: ТОВ "Санрайс Логистикс" - office@sunriselog.com.ua; представнику ТОВ "Санрайс Логистикс", адвокату Лазоренку І.В. - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ТОВ "Мего ЛТД" - mego999@ukr.net; арбітражному керуючому (розпоряднику майна) Демчану О.І. - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ТОВ "Буг Поділля" - bugpodillia@gmail.com, представнику ТОВ "Буг Поділля", адвокату Упадову Д.Д. - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ГУ ДПС у Вінницькій області - vin.official@tax.gov.ua.
Згідно ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 ГПК України.
Суддя Тісецький С.С.
Віддрук. прим.: 1 - до справи.