ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 46/39522.10.10
За позовом Відкритого акціонерного товариства «АРМА-Лізинг»
До Державного підприємства «Готель Спорт»
Про стягнення 599 590,99 грн.
Суддя Омельченко Л.В.
Представники:
Від позивача Достова Т.В. - представник за довіреністю №41/10 від 09.07.2010 р.
Від відповідача Паньшина О.П. -представник за довіреністю №387 від 07.09.2010 р.
22.10.2010 р. у судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У серпні 2010 року Відкрите акціонерне товариство «АРМА-Лізинг» звернулося до суду з позовом про стягнення з Державного підприємства «Готель «Спорт» основного боргу в сумі 591 546,03 грн., 8044,96 грн. 3 % річних.
Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2010 р. № 46/395, яку призначено до розгляду на 13.09.2010 р.
13.09.2010 р. у справі було оголошено перерву до 27.09.2010 р. зважаючи на клопотання представника відповідача про можливість врегулювання спору шляхом укладення мирової угоди. 27.09.2010 р. у справі було оголошено перерву до 08.10.2010 р. Сторонами було подано заяву про продовження строку розгляду справи. 08.10.2010 р. у справі було оголошено перерву на 22.10.2010 р.
Під час розгляду спору по суті представник позивача подав заяву про збільшення позовних вимог, просив стягнути з ДП «Готель «Спорт»заборгованість у сумі 391 982, 03 грн., пеню у розмірі - 227 778, 90 грн., 3% річних у розмірі -8313, 10 грн., державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 6231, 91 грн., а разом -634305, 94 грн.
Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити, стягнувши з відповідача заборгованість, штрафні санкції та суми, нараховані відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, посилаючись на невиконання останнім зобов'язань за договором від 14.01.2008 р. № 8-03 про надання фінансових лізингових послуг. На підтвердження заявлених вимог до позовної заяви позивачем подано договір, додаткові угоди до договору, договір про розірвання договору, акт приймання-передачі майна, розрахунок заборгованості, розрахунок ціни позову.
Відповідач заперечував проти позову з мотивів, викладених у відзивах на позовну заяву та просив суд відмовити у задоволенні позову та застосувати строки позовної давності щодо нарахування пені.
Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
14.01.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством «АРМА -Лізинг»у якості Лізингодавця таДержавним підприємством «Готель «Спорт»у якості лізингоодержувача укладено договір № 8-03 про надання фінансових лізингових послуг.
Згідно п. 1.1 Договору позивач, «лізингодавець»за договором, передає, а відповідач, «лізингоодержувач»за договором, отримує в платне користування на умовах фінансового лізингу автомобілі у кількості 5 одиниць.
Згідно п. 4.1. договору загальна сума Договору становить -сума без ПДВ - 1476371, 46 грн., ПДВ - 221 628, 54 грн., всього з ПДВ - 1698000, 00 грн.
У п. 5.1 договору визначено порядок сплати лізингових платежів, а саме: Лізингоотримувач здійснює оплату лізингових платежів Лізингодавцю шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Лізингодавця. У п. 5.2. встановлено, що лізингові платежі складаються з таких складових: п.п. 5.2.1 Фіксований періодичний платіж -частина балансової вартості майна, пропорційна строку дії Договору, яка покриває всі витрати Лізингодавця в зв'язку з придбанням майна за замовленням Лізингоодержувача. Комісія Лізингодавця - плата за користування майном. Графік сплати лізингових платежів визначається в Розрахунку лізингових платежів (додаток №2 до Договору), який є його невід'ємною частиною.
Згідно п. 11.2 договору відповідач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору.
У п. 12.6 договору визначено, що у випадку прострочення відповідачем виконання своїх грошових зобов'язань, останній на вимогу позивача сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє за період, за який нараховується пеня, від вартості робіт у звітному місяці, за кожний день прострочення.
Позивач згідно умов договору № 8-03 про надання фінансових лізингових послуг відповідно до актів приймання-передачі майна від 23.06.2008 року та 30.07.2008 року повністю виконав свої зобов'язання щодо передачі майна у платне користування на умовах фінансового лізингу. Претензії щодо якості/кількості ВАТ «Арма-Лізинг»від ДП «Готель «Спорт»не отримувало.
24.12.2009 року сторонами було укладеного договір про розірвання договору фінансового лізингу (про надання фінансових лізингових послуг) №8-03 від 14.01.2009 року в зв'язку з неможливістю виконання умов договору Лізингоодержувачем.
24.12.2009 року сторонами складено та підписано акт звірки розрахунків, згідно якого за даним ВАТ «Арма-Лізинг»заборгованість ДП «Готель «Спорт»складає 391 982, 03 грн.
Відповідно до ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Нормами ст. 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, вимога про стягнення з відповідача 391 982, 03 грн. основного боргу визнається судом обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 227 778,90 грн. пені. У п. 12.6 договору зазначено, що у випадку прострочення Лізингоодержувачем виконання своїх грошових зобов'язань , останній на вимогу Лізингодавця, сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який нараховується пеня, від вартості робіт у звітному місяці за кожний день прострочення.
Статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання визнається його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачається, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно п.1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України передбачається, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Згідно частин 2 та 3 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачається, що заява про захист цивільного права або інтересу може бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, заявленою до винесення рішення.
Представником відповідача було заявлено вимогу про застосування строків позовної давності. Враховуючи те, що договір № 8-03 від 14.01.2008 року розірвано на підставі договору від 14.01.2009 року, суд приходить до висновку про необхідність застосування строків позовної давності, передбачених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.
Позивач просить стягнути з відповідача три відсотки річних в сумі 8313, 10 грн. за період з 25.12.2009 по 01.10.2010 року.
Щодо стягнення трьох відсотків річних суд приходить до висновку, про обґрунтованість та необхідність задоволення даної позовної вимоги в повному обсязі.
Згідно частини 4, 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита. Витрати пов'язані з розглядом справи при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних витрат.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства «Готель «Спорт» (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 55, ідентифікаційний код 01997700) на користь Відкритого акціонерного товариства «АРМА-Лізинг» (03037, м. Київ, просп. Червонозоряний, 52, ідентифікаційний код 32552855) 391 982 (триста дев'яносто одну тисячу дев'ятсот вісімдесят дві) грн. 03 коп. основного боргу, 8313 (вісім тисяч триста тринадцять) грн. 10 коп. 3 % річних, 3919 (три тисячі дев'ятсот дев'ятнадцять) грн. 82 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Л.В. Омельченко
Повне рішення складено: 27.10.10