Справа № 495/4423/24
Номер провадження 2/495/2761/2024
28 серпня 2024 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Боярського О.О.,
за участі секретаря судових засідань Кісіль А.
представника відповідача - Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району,
позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Білгород-Дністровському цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району про стягнення моральної шкоди -
17.05.2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району в якому просив суд:
- стягнути з Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району, ЄДРПОУ: 04378043, юридична адреса: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Шабо, вул. Центральна, буд. 63 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди грошові кошти у сумі 8000 гривень, а також стягнути з відповідача понесені ним витрати на правову допомогу у розмірі 1500 грн.
Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог.
23.08.2022 року адміністративна комісія при виконавчому комітеті Шабівської сільської ради винесла незаконну постанову N?13, якою було визнано ОСОБА_1 винним у порушені ст. 152 КУпАП та наклала адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1360 грн. Крім цього, до набранням рішення адмін. комісії законної сили, працівники Шабівської сільської ради незаконно направили постанову N?13 про накладення на позивача адміністративного штрафу до Державної виконавчої служби, з метою примусового стягнення з нього штрафу.
На підставі звернення Відповідача до Державної виконавчої служби, було відкрито виконавче провадження № ВП 70203143 від 03.11.2022 р, про примусове стягнення з позивача штрафу.
Постановою від 23.01. 2023 року накладено арешт на кошти (пенсію) та внесення даних позивача в програму ДІЯ, як боржника.
П'ятим Апеляційним адміністративним судом від 24 січня 2024 року постанова адміністративної комісії Виконавчого комітету Шабівської сільської ради N?13 від 23. 08. 2022 року про накладення на позивача штрафу в розмірі 1360 грн, визнана противоправною, а справу про адміністративне правопорушення закрито.
Крім цього П'ятий Апеляційний адміністративний суд постановив стягнути з Виконавчого комітету Шабівської сільської ради на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового зборі в сумі 1301,4 грн.
3 23.08.2022 року по 24 січня 2024 року, тривало оскарження незаконного рішення адміністративної комісії Виконавчого комітету Шабівської сільської ради в судах.
До вступу постанови №13 адміністративної комісії Шабівської сільської ради в законну силу, відповідач 01.11.2022 року направив матеріали до Державної виконавчої служби, про примусове стягнення з позивача штрафу і 03.11. 2022 року було відкрито виконавче провадження.
Це при тому, що відповідачеві достовірно було відомо, що 15 вересня 2022 року ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду було відкрито позовне провадження, постанова N?13 на підставі оскарження не вступила в законну силу, але відповідач направив матеріали до Державної виконавчої служби.
На підставі незаконного направлення матеріалів до виконавчої служби було відкрито виконавче провадження № ВП 70203143 (до вступу постанови N?13 в законну силу), накладення арешту на кошти позивача, дія обмежень в Дії, інше.
За цей час позивач зазнав значних душевних переживань, моральних потрясінь, був порушений стан його нормального життя, ці обставини негативно змінили його образ життя та ведення справ.
При цьому, він приймав всі міри, щоб Виконавчий комітет Шабівської сільської ради не допускав та не продовжував час дії допущеного відносно нього порушення. Так, у встановлений законом термін, він оскаржив винесення незаконної постанови N?13 від 23.08.2022 року.
Проте замість об'єктивного розгляду скарги, відповідач, до набрання рішення постанови законної сили, направив матеріали до Державної виконавчої служби, з метою примусового стягнення з позивача штрафу.
Незаконність і безпідставність направлення матеріалів до Державної виконавчої служби підтверджується наявними матеріалами. Так, судове провадження по заяві на скасування незаконної постанови про притягнення позивача до адмін. відповідальності було відкрито 03.11.2022 року.
Позивач вимушений був звертися до Державної виконавчої служби та надавати рішення суду про відкриття провадження, подавати заяви про закриття виконавчого провадження, заяви про закриття постанови про накладення заборони на користування рахунками іншими обмеженнями.
Проте, виконавче провадження було закрито тільки 18 березня 2024 року, за відсутністю підстав для стягнення з позивача штрафу. Все це продовжувалося тривалий час. Після прийняття судового рішення про скасування постанови № 13 від 23.08.2022 року та виплати позивачу затрат на судові збори і вступу в законну силу. Позивач звернувся із заявою до Виконавчого комітету Шабівської сільської ради, про добровільне відшкодування судового збору, на підставі рішення суду, та моральної шкоди завданої незаконним рішенням та обмеженнями прийнятими відносно мене на підставі цього незаконного рішення.
Проте, відповідач, безпідставно відмовив у добровільному врегулюванні цих питань та виплати судового збору і моральної шкоди. Позивач змушений був звернутися до Державної виконавчої служби, про примусове стягнення з відповідача судового збору.
Таким чином, на думку позивача підставою для задоволення позовних вимог, щодо моральної шкоди є незаконне рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності та його тривалі душевні переживання, порушення нормального образу життя. У зв'язку з вищезазначеним позивач оцінює завдану йому моральну шкоду у сумі 8000 гривень, які підлягають стягненню з відповідача.
Процесуальні дії.
Ухвалою суду від 20.05.2024 року провадження по справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.
В судовому засіданні позивач просив суд задовольнити його позову у повному обсязі.
В судовому засіданні представник відповідача заперечувала проти задоволення позову. Надала до суду відзив в якому зазначила, що у позовній заяві відсутнє будь-яке
пояснення вартості моральних страждань та в чому вони полягали. Позов є
безпідставним та має на меті спосіб незаконного збагачення за рахунок коштів
місцевого бюджету.
До того ж, як видно з матеріалів справи 495/6801/22 за позовом Позивача
до Відповідача про скасування Постанови про адміністративне правопорушення, а
потім і розгляд цієї справи в апеляційному проваджені, Адміністративний протокол
№13 від 23.08.2022 р. був скасований на підставі процесуальних порушень щодо
складання самого протоколу, а не визнано відсутність вини та відсутність самого
факту скоєння правопорушення (спил дерев в лісосмузі в с. Біленьке).
ОСОБА_1 заявляв лише про факт порушення складання протоколу, а не оскаржував свою безвинність та безпідставні звинувачення. Справа закрита в апеляційному
провадження лише через порушення процедури складання протоколу про
адміністративне правопорушення. Матеріали цивільної справи, наявність відео в
справі , беззаперечно доказує вину та самовизнання вини ОСОБА_1 .
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, повно, обґрунтовано, всебічно та безпосередньо з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги,об'єктивно оцінивши наявні докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті,вважає необхідним частково задовольнити позовні вимоги виходячи з наступного.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Судом встановлено, що Відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 21.07.2022 року о 16.45 годині на узбіччі автомобільної дороги здійснював спил дерева акації, що є порушенням Правил благоустрою території населених пунктів Шабівської сільської ради Білгород Дністровського району Одеської області
23.08.2022 року адміністративна комісія при виконавчому комітеті Шабівської ради винесла постанову про накладення адміністративного стягнення №13, якою визнала ОСОБА_1 винним у порушенні правил благоустрою, та таким, що порушив ст.152 КУпАП, та наклала на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1360 грн.
Згідно постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду 24.01.2024 року по справі № 495/6801/22 рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05 грудня 2023 року було скасовано та ухвалено постанову про задоволення позову ОСОБА_1 .
Визнано протиправною та скасовано постанову Виконавчого комітету Шабівської сільської ради про накладення адміністративного стягнення №13 від 23 серпня 2023 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП та накладено на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1360 грн, а справу про адміністративне правопорушення закрито.
Суд зазначає, що не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом (постанова КГС ВС від 19.12.2019 по справі №916/1041/17).
Так колегією суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду було встановлено, що позивача було незаконно притягнуто до адміністративної відповідальності, що безумовно є вагомою підставою для звернення ним з позовом до суду про стягнення моральної шкоди за завдану йому моральну шкоду, яку він поніс у зв'язку з судовим процесами та як наслідок з виконавчими провадженнями, які були відкрити відносно нього.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою державного виконавця Білгород-Дністровського відділу виконавчої служби у Білгород-Дністровському району Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Одеса від 03 листопада 2022 року, відкрито виконавче провадження № 70203141 на підставі постанови № 13 виданої 23.08.2022 року Адміністративною комісією Шабівської сільської ради.
Крім того, постановою державного виконавця Білгород-Дністровського відділу виконавчої служби у Білгород-Дністровському району Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Одеса від 24 січня 2024 року, було накладено арешт на кошти ОСОБА_1 в рамках виконавчого провадження № 70203141 на підставі постанови № 13 виданої 23.08.2022 року Адміністративною комісією Шабівської сільської ради.
У зв'язку з вищезазначеним, суд приймає до уваги той факт, що внаслідок вказаних дій, позивачеві було завдано моральну шкоду, оскільки він безпідставно був позбавлений можливості розпоряджатися своїми коштами.
Мотиви та застосовані норми права.
Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
На підставі вказаної норми права відшкодуванню за рахунок держави підлягає шкода у випадку встановлення факту заподіяння такої шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади.
Згідно з частиною першою статті15, частиною першою статті16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей1166,1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами.
Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статтею 1167 ЦК Українивизначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.
Стаття 23ЦК України передбачає право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Статтями 2, 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» передбачено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку, зокрема, закриття справи про адміністративне правопорушення.
На підставі пункту 2 частини першої статті 1 вказаного Закону в особи виникає право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок незаконного накладення штрафу.
Тобто, здійснення провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, яка в подальшому закрита судом за відсутністю складу адміністративного правопорушення, свідчить про незаконні дії посадових осіб, які ініціювали та здійснювали вказане провадження (складання протоколу, отримання пояснень та інше).
У справі, яка розглядається, підставою для відшкодування шкоди є закриття справи про адміністративне правопорушення у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Разом із тим суд наголошує, що вищезазначений факт не спростовує того, що такими діями позивачу завдано моральної шкоди, оскільки закриття справи про адміністративне правопорушення через відсутність його складу свідчить про те, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності незаконно, а відшкодування шкоди здійснюється незалежно від вини.
Відшкодування моральної шкоди провадиться незалежно від того, чи застосувались з боку держави будь-які заходи примусу, чи було понесено особою витрати на погашення штрафу.
При вирішенні питання про розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує наступне.
Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих відносин через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
У пункті 5 цієї ж Постанови Пленуму №4 зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту. Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб'єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров'я потерпілого. У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв'язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам.
Суд наголошує, що, визначаючи співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам, потрібно виходити із засад розумності та справедливості. З огляду на те, що «розумність» і «справедливість» є оціночними поняттями, суди першої та апеляційної інстанцій, які заслуховують сторін та встановлюють фактичні обставини справи, мають широку свободу розсуду під час визначення розумного та справедливого (співмірного) розміру відшкодування моральної шкоди.
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).
Отже, законом установлено загальні критерії щодо меж судової дискреції у вирішенні питання про розмір грошового відшкодування моральної шкоди. Тобто визначення розміру такого відшкодування становить предмет оціночної діяльності суду.
Разом з тим, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення 8000 грн. моральної шкоди є необґрунтованими, завищеними та суперечать засадам розумності і справедливості.
В даному випадку, наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в розмірі 5000 грн. При визначені розміру відшкодування моральної шкоди, суд приймає до уваги обставини справи, ступінь моральних переживань позивача з приводу неправомірних дій відповідача, та вважає, що вказана вище сума в повній мірі зможе компенсувати заподіяну позивачу моральну шкоду.
Щодо вимоги про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 1500 гривень, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.114 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані із витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
В той же час, позивачем не надано жодних доказів отримання правової допомоги та понесених відповідних витрат. Зокрема, такими доказами є договір про надання правової допомоги, повноваження представника, докази оплати, акт виконаних робіт та інше.
З огляду на відсутність доказів отримання правової допомоги, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 1500 грн.
Керуючись ст. 12, 13,23,76,81,141,258,259,265 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 до Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району про стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району, ЄДРПОУ: 04378043, юридична адреса: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Шабо, вул. Центральна, буд. 63 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди грошові кошти у сумі 5000 гривень.
В решті інших вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя О.О. Боярський