Справа № 605/420/24
Провадження № 3/605/253/2024
Іменем України
01 жовтня 2024 рокум.Підгайці
Суддя Підгаєцького районного суду Тернопільської області Кравчук В.М., розглянувши матеріали, які надійшли з сектору поліцейської діяльності № 2 відділу поліції № 1 (м. Бережани) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Поплави Бережанського району Тернопільської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працючого, інваліда II групи (пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1 , видане 17.07.2024, терміном дії до 30.06.2026), розлученого, не депутата, що зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_2 , виданий 6130 17.12.2021 року, РНОКПП НОМЕР_3 , неповнолітніх дітей та осіб похилого похилого віку на утриманні не має, раніше не судимий,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 51 КУпАП,
за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 278024 від 17 вересня 2024 року, 11 червня 2024 року близько 20 години ОСОБА_1 , перебуваючи у своєму житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , викрав грошові кошти в сумі 3000 гривень із папки, що належала громадянці ОСОБА_2 , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.51 КУпАП, а саме: дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину свою визнав, пояснив, що дійсно 11 червня 2024 року у вечірню пору доби перебував вдома, за адресою: АДРЕСА_1 , разом із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які в нього гостювали. При цьому приблизно о 20.00 год., коли ОСОБА_2 і ОСОБА_3 вже заснули, він з папки з документами, яку на кухні його будинку залишила ОСОБА_2 , витягнув і забрав грошові кошти у сумі 3000 грн, чим вчинив адміністративне правопорушення, а саме дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки.
Крім власного визнання вини, вина ОСОБА_1 у скоєному правопорушенні підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 278024 від 17 вересня 2024 року, рапортом працівників поліції від 18 вересня 2024 року.
Ухвалою Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 28 серпня 2024 року щодо ОСОБА_1 за фактом вчинення вказаного діяння було закрите кримінальне провадження за №12024211050000184 від 19.07.2024 у зв'язку із частковою втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, а матеріали кримінального провадження повернуто до сектору поліцейської діяльності № 2 відділу поліції № 1 (м. Бережани) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
За змістом ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП встановлює відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вартість викраденого майна на момент вчинення правопорушення становила 3000 (три тисячі) грн, отже перевищувала 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян і не перевищувала 2 неоподатковуваних мінімумів громадян.
Аналізуючи здобуті в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_1 правильно квалiфiковано за ч. 2 ст. 51 КУпАП, оскільки він вчинив дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, вартістю від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Накладаючи стягнення на ОСОБА_1 , суд враховує характер i ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення та його особу, а також те, що він повністю визнав свою вину та надав пояснення про всі обставини вчинення адміністративного правопорушення; щиро покаявся у скоєнні правопорушення, шкоду, заподіяну потерпілій ОСОБА_2 добровільно відшкодував в повному обсязі. Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.
З урахуванням викладеного, а також того, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти стягнення, яке б відповідало вчиненому ним правопорушенню, в межах санкції ч. 2 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення в редакції, яка була чинна на момент вчинення правопорушення. Оскільки ч. 2 ст. 51 КУпАП в редакції станом на 11 червня 2024 року, встановлює відповідальність за повторне протягом року вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а повторності судом не встановлено, то суд вважає правильним застосувати адміністративне стягнення, передбачене ч.1 ст. 51 КУпАП, яка в редакції станом на 11 червня 2024 року, встановлювала, що дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати тягне за собою накладення штрафу від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк від п'яти до десяти діб.
Таким чином, суд вважає, що слід притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 340, 00 грн (триста сорок гривень 00 коп.).
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи, що підтверджується характеристикою №114 від 17.09.2024 року, виданою Поплавським старостинським округом Підгаєцької міської ради Тернопільського району Тернопільської області (арк.7) та пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим 17.07.2024, терміном дії до 30.06.2026, суд вважає, що його слід звільнити від сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 38, 40-1, 51, 268, 283-285 КУпАП, ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 грн (триста сорок гривень 00 коп.).
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.
У разі несплати штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.
У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Підгаєцький районний суд Тернопільської області.
Суддя: Валентина КРАВЧУК