Провадження № 1-кс/537/737/2024
Справа № 537/3715/24
24.09.2024 слідчий суддя Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового ОСОБА_2 , представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , старшого слідчого ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кременчука клопотання ОСОБА_7 про скасування арешту майна,
установив:
На адресу суду надійшло клопотання ОСОБА_7 відповідно до якого, останній просить скасувати арешт на майно, а саме: автомобіль «Шкода Октавіа» д.н.з. НОМЕР_1 та ключі від автомобіля, накладений ухвалою слідчого судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області ОСОБА_1 у справі № 537/3715/24; зобов'язати слідчого у кримінальному провадженні № 12024170530000443 від 14.07.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України повернути ОСОБА_7 арештоване майно.
В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_7 є власником автомобіля «Шкода Октавіа», д.н.з. НОМЕР_1 , що підтверджується технічним паспортом (серія НОМЕР_2 ). Ухвалою слідчого судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 24.07.2024 в кримінальному провадженні № 12024170530000443 від 14.07.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, на вище зазначений автомобіль та ключі від нього було накладено арешт з позбавленням права на розпорядження та користування. Даний автомобіль було вилучено 14.07.2024 в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , перехрестя вул. С. Мельничука та пров. Робочий. Транспортний засіб має значні пошкодження з розгерметизацією салону, так як потрапив в дорожньо - транспортну пригоду (зіткнувся з перешкодою). Автомобіль зберігається на відкритій площадці, ніяким чином не захищений від атмосферних опадів та внаслідок погодних умов може бути пошкоджений або фактично знищений та втратить будь - яку товарну цінність. ОСОБА_7 не має будь - якого відношення до кримінального провадження № 12024170530000443 не має статусу будь - якого учасника зазначеного кримінального провадження, крім статусу особи, права та законні інтереси якої обмежено. З моменту вилучення автомобіля та визнання його речовим доказом пройшло два місяці, що є цілком достатнім для проведення з ним будь - яких експертиз чи інших процесуальних дій. Відповідно до змісту ухвали, на автомобіль та ключі від автомобіля арешт накладено в зв'язку з тим, що автомобіль є речовим доказом та міг зберегти сліди злочину або інші відомості, які можуть бути використанні як доказ. Подальше перебування автомобіля під арештом при відсутності належних для його зберігання умов грубо порушує конституційне право власності ОСОБА_7 та наносить йому значну матеріальну шкоду, яка з плином часу збільшується, що свідчить про неспіврозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді з даним клопотанням.
ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином.
Представник ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні поставив додаткову вимогу за поданого раніше клопотання, а саме просив скасувати постанову старшого слідчого ОСОБА_6 від 24.09.2024 про відмову у задоволенні клопотання по кримінальному провадженню №12024170530000443 від 14.07.2024 та зобов'язати останню повернути ОСОБА_9 майно, яке було вилучено 14.07.2024 в ході огляду місця події на перехресті вулиці Сержанта Мельничука та провулку Робочий в місті Кременчуці Полтавської області.
Прокурор ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання ОСОБА_7 . Зазначив, що на даний час кримінальне провадження №12024170530000443 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, закрите на підставі постанови слідчого, тому відповідно до судової практики арешт майна, як захід забезпечення кримінально провадження автоматично скасовано.
Старший слідчий ОСОБА_6 в судовому засіданні при вирішення питання щодо задоволення клопотання ОСОБА_7 поклалась на розсуд слідчого судді.
Дослідивши клопотання та матеріали подані в його обґрунтування, вислухавши учасників розгляду клопотання, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Слідчим суддею встановлено, що СВ ВП №1 Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області здійснювало досудове розслідування кримінального провадження №12024170530000443 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Ухвалою слідчого судді Крюківського районного суду міста Кременчука від 24.07.2024 накладено арешт на тимчасово вилучене майно, яке визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12024170530000443 від 14.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, а саме: автомобіль «Шкода Октавія», д.н.з. НОМЕР_1 , ключ від автомобіля, предмет, зовні схожий на пістолет «Форт 19-Р» 9 мм № НОМЕР_3 , 10 предметів, схожих на набої, 5 змивів з автомобіля, 2 вирізи з подушок безпеки автомобілю, футболку білу чоловічу просякнуту РБК, які були виявлені та вилучені 14.07.2024 в ході огляду місця події на перехресті вулиці Сержанта Мельничука та провулку Робочий в місті Кременчуці Полтавської області, з позбавленням права на розпорядження та користування, до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.
Відповідно до статті 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Положеннями частини другої статті 168 КПК України передбачено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; у разі скасування арешту; за вироком суду в кримінальному провадженні щодо кримінального проступку.
24.09.2024 року старший слідчий СВ ВП№1 Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_6 винесла постанову про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_4 про повернення автомобіля «Шкода Октавія», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_7 , оскільки на зазначений транспортний засіб ухвалою слідчого судді Крюківського районного суду м. Кременчука ОСОБА_1 від 27.07.2024 накладено арешт, який на час звернення з клопотанням не скасовано.
Як достовірно встановлено в судовому засіданні та не заперечувалось учасниками розгляду клопотання, кримінальне провадження №12024170530000443 від 14.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, закрите. При закритті кримінального провадження долю речових доказів не вирішено.
Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Частиною 4 ст. 132 КПК України передбачено, що ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17.07.97 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі "Бакланов проти російської федерації", Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі "Фрізен проти російської федерації", Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.
Об'єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у своїй постанові від 15.04.2024 (справа № 554/2506/22) зазначила, що у разі закриття кримінального провадження постановою слідчого або прокурора, ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно (речові докази) припиняє свою дію, з огляду на що припиняє свою дію і застосоване слідчим суддею позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування відповідним майном. Після закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому законом слідчим, речовий доказ перебуває у володінні органу досудового розслідування за відсутності процесуального рішення про арешт майна.
Враховуючи викладене, а саме те, що після закриття кримінального провадження №12024170530000443 від 14.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, ухвала слідчого судді від 24.07.2024 про накладення арешту на майно, а саме: автомобіль «Шкода Октавія», д.н.з. НОМЕР_1 , ключ від автомобіля, предмет, зовні схожий на пістолет «Форт 19-Р» 9 мм № НОМЕР_3 , 10 предметів, схожих на набої, 5 змивів з автомобіля, 2 вирізи з подушок безпеки автомобілю, футболку білу чоловічу просякнуту РБК, припинила свою дію, у зв'язку з чим відмова страшого слідчого щодо повернення тимчасово вилученого майна є необгрунтованою та такою, що суперечить нормам кримінально-процесуального законодавства, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність скасувати постанову від 24.09.2024 про відмову у задоволенні клопотання по кримінальному провадженню №12024170530000443 від 14.07.2024 та зобов'язати старшого слідчого повторно вирішити питання про повернення ОСОБА_7 тимчасово вилученого майна, яке було виявлено та вилучено 14.07.2024 в ході огляду місця події на перехресті вулиці Сержанта Мельничука та провулку Робочий в місті Кременчуці Полтавської області, у зв'язку з чим клопотання ОСОБА_7 про скасування арешту майна підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 3, 170, 174, 371, 372, 376, 539 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання ОСОБА_7 про скасування арешту майна - задовольнити частково.
Скасувати постанову старшого слідчого СВ ВП № 1 Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_6 від 24.09.2024 про відмову у задоволенні клопотання по кримінальному провадженню №12024170530000443 від 14.07.2024.
Зобов'язати старшого слідчого СВ ВП №1 Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_6 повторно вирішити питання про повернення ОСОБА_7 тимчасово вилученого майна, яке було виявлено та вилучено 14.07.2024 в ході огляду місця події на перехресті вулиці Сержанта Мельничука та провулку Робочий в місті Кременчуці Полтавської області.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та оголшено 30.09.2024.
Слідчий суддя ОСОБА_1