Ухвала від 17.09.2024 по справі 359/8191/24

Справа №359/8191/24

Провадження №1-кп/359/614/2024

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2024 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , законного представника - потерпілого ОСОБА_5 ,

розглянувши під час підготовчого судового засідання у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією питання про закриття кримінального провадження №12024111100001488, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.07.2024 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Переяслав, Бориспільського району Київської області, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, -

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, за наступних обставин.

Так, 22 липня 2024 року, приблизно о 10 годині 40 хвилин, водій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у світлий час доби, в умовах достатньої видимості, керуючи технічно справним автомобілем марки «SKODA» модель «OCTAVIA» реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснюючи рух в лівій крайній смузі для руху проїжджої частини вулиці Київський Шлях, поблизу будинку АДРЕСА_2 , наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, виявивши транспортні засоби, які рухались в попутному напрямку попереду в правій смузі для руху та зменшували швидкість, проявляючи злочинну недбалість, не будучі уважною під час керування транспортним засобом, не стежила за дорожньою обстановкою та не реагуючи на її зміну, внаслідок чого своїми діями створила загрозу безпеці дорожнього руху, також грубо порушуючи вимоги пункту 18.4 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002 (далі - Правила дорожнього руху), відповідно до якого «Якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека», здійснила наїзд на пішохода ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який в цей момент перетинав пішохідний перехід з права - на ліво по ходу руху автомобіля.

В результаті зазначеної дорожньо-транспортної пригоди, пішохід ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді: рани підборіддя та правого гомілко-ступного суглобу, саден лівого ліктьового суглобу та передпліччя, закритого перелому суглобового відростку нижньої щелепи зліва без зміщення, закритого перелому тіла нижньої щелепи зліва без зміщення, які в сукупності відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

Своїми діями, водій ОСОБА_4 , порушуючи вищезазначені вимоги Правил дорожнього руху, передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, у вигляді можливості наїзду на пішохода, оскільки дорожня обстановка, дорожні умови, обрана водієм швидкість руху та оглядова спроможність проїжджої частини дороги, дозволяла своєчасно виявити інші транспортні засоби, які рухалися в попутному напрямку попереду та зменшували швидкість перед нерегульованим пішохідним переходом та пішохода, який перетинав проїжджу частину, але легковажно розраховувала на їх відвернення, допустила тим самим кримінально протиправну самовпевненість.

Порушення водієм ОСОБА_4 п. 18.4 Правил дорожнього руху перебувають в прямому причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою та заподіянням ОСОБА_6 середньої тяжкості тілесного ушкодження.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 заявила клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку із її примиренням, та закриття даного кримінального провадження. Клопотання обґрунтовує тим, що вона є особою, яка вперше вчинила необережний нетяжкий злочин, вона відшкодовує потерпілому шкоду та примирився із потерпілим.

Представник неповнолітнього потерпілого - ОСОБА_5 підтвердив у суді обставини щодо примирення потерпілого з обвинуваченою, підтримав клопотання обвинуваченої.

Прокурор у судовому засіданні проти задоволення заявленого клопотання обвинуваченої та її звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України, і закриття кримінального провадження, не заперечував.

Сторонам роз'яснено судом наслідки закриття кримінального провадження згідно ст. 46 КК України.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши наявні у розпорядженні суду матеріали кримінального провадження, суд приходить до такого висновку.

За змістом ст. 44 КК України особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом, у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

У відповідності з ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до ч. 8 ст. 284 КПК України, закриття провадження з підстави передбаченої пунктом 1 частини 2 даної статті не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує.

У відповідності до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться постанові «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23.12.2005 року, звільнення особи від кримінальної відповідальності із закриттям справи можливе на будь-яких стадіях судового розгляду справи, за умови вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбачений Особливою частиною Кримінального кодексу України, та за наявності визначених законом матеріально-правових підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності. Судам слід звернути увагу на те, що ухвалити рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності можна лише за наявності її згоди на закриття справи з відповідної підстави. Примирення винної особи з потерпілим (потерпілими) належить розуміти як акт прощення її ним (ними) в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором, та з яких мотивів. За наявності передбачених у ст. 46 КК підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.

Згідно зі ст. 46 КК особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Тобто, правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із примиренням винного з потерпілим є вчинення кримінального проступку або необережного нетяжкого злочину вперше, факт примирення з потерпілим та відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди (ст. 46 КК України).

Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із примиренням винного з потерпілим є виключно згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.

Дії ОСОБА_4 , які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло неповнолітньому потерпілому ОСОБА_6 середньої тяжкості тілесні ушкодження, суд кваліфікує за ч. 1 ст. 286 КК України.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК, за своєю правовою природою належить до категорії необережних нетяжких злочинів, тобто передбачає можливість звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Як вбачається з обвинувального акту, за даними органу досудового розслідування, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, було вчинено ОСОБА_4 без будь-яких обтяжуючих обставин.

Відповідно до примітки до ст. 45 КК України злочин, передбачений ч.1 ст. 286 КК України не є корупційним злочином.

При вирішенні клопотання суд приймає до уваги те, що обвинувачена раніше не судима, вчинене нею кримінальне правопорушення, відноситься до категорії необережних нетяжких злочинів, в скоєному щиро розкаялася, добровільно відшкодувала заподіяну злочином шкоду в повному обсязі, примирилася з неповнолітнім потерпілим.

Встановлено, що діяння, яке поставлено обвинуваченій ОСОБА_4 в провину, дійсно мало місце; що воно містить склад кримінального правопорушення і вона винна у його вчиненні; тобто існують умови та підстави звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності, передбачені ст. 46 КК України під час підготовчого судового засідання, а також, що ОСОБА_4 та представник неповнолітнього потерпілого згодні на закриття кримінального провадження у зв'язку із їх примиренням.

Обставин, які б виключали звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та закриття даного кримінального провадження у зв'язку з примиренням обвинуваченої з потерпілим, судом не встановлено.

На підставі наведеного, суд вважає, що клопотання ОСОБА_4 про звільнення її від кримінальної відповідальності є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. Тому суд вважає за можливе звільнити обвинуваченої ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з примиренням обвинуваченої з потерпілим, а кримінальне провадження відносно неї закрити.

Крім того, з обвинуваченої на користь держави слід стягнути витрати на проведення експертиз у розмірі 6 058 грн. 24 коп.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 46, 286 КК України, ст.ст. 42, 100, 284, 318, 323, 324, 350, 372, 376 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від кримінальної відповідальності, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, у зв'язку з примиренням винної з потерпілим на підставі ст. 46 КК України.

Кримінальне провадження №12024111100001488, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.07.2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, - закрити.

Речовий доказ після набрання ухвалою суду законної сили, а саме: автомобіль марки «SKODA» модель «OCTAVIA» реєстраційний номер НОМЕР_1 , - залишити в користуванні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Держави України ( НОМЕР_2 ; отримувач коштів: ГУК у Київській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; код класифікації доходів бюджету: 24060300), - процесуальні витрати в розмірі 6 058 грн. 24 коп., пов'язаних із залученням експертів.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Копію ухвали суду після її оголошення вручити учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1

Попередній документ
121992549
Наступний документ
121992551
Інформація про рішення:
№ рішення: 121992550
№ справи: 359/8191/24
Дата рішення: 17.09.2024
Дата публікації: 03.10.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Бориспільський міськрайонний суд Київської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (17.10.2024)
Дата надходження: 01.08.2024
Розклад засідань:
17.09.2024 14:00 Бориспільський міськрайонний суд Київської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
ВОЗНЮК СЕРГІЙ МИХАЙЛОВИЧ
суддя-доповідач:
ВОЗНЮК СЕРГІЙ МИХАЙЛОВИЧ
законний представник неповнолітнього потерпілого:
Желевський Сергій Михайлович
обвинувачений:
Намоченко Юлія Володимирівна
потерпілий:
Желевський Вадим Сергійович
прокурор:
Дмитро Володимирович Тимошенко