Справа № 359/9359/24
Провадження № 1-кп/359/646/2024
18 вересня 2024 року м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 та потерпілого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією в залі суду кримінальне провадження № 12024111100001556, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.08.2024 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом, щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ревне Бориспільського району Київської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,
по обвинуваченню у скоєнні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, за таких обставин.
Так, 28.06.2024 у вечірній час доби, більш точної дати під час досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 перебував у свого знайомого ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , допомагаючи останньому по господарству. Знаходячись у приміщенні кімнати, ОСОБА_4 побачив на столі мобільний телефон «Fossibot F101» та тример для гоління «Raf Sky» RS7311, які належать потерпілому ОСОБА_5 .
В цей час у ОСОБА_4 раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме вищевказаного мобільного телефону та тримеру для гоління.
Після чого ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, з корисливих мотивів, впевнившись, що за його діями в цей час ОСОБА_5 не спостерігає, підійшов до вищевказаного столу та, переконавшись, що його дії є непомітними для сторонніх осіб, таємно викрав вищевказаний мобільний телефон «Fossibot F101» вартістю 3639 грн. 30 коп. та тример для гоління «Raf Sky» RS7311 вартістю 137 грн. 20 коп., які поклав до кишені своїх штанів.
Заволодівши вищевказаним мобільним телефоном та тримером для гоління, ОСОБА_4 вийшов з квартири за адресою: АДРЕСА_2 та в подальшому розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 майнової шкоди на загальну суму 3776 грн. 50 коп.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Доказами вчинення указаних кримінальних правопорушень, є особисті показання ОСОБА_4 , надані ним в судовому засіданні.
З урахуванням позиції обвинуваченого, та думки прокурора, суд в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження обставин вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, крім допиту обвинуваченого та дослідження документів, що характеризують особу обвинуваченого, зважаючи на те, що учасниками судового провадження обставини кримінального правопорушення не оспорювались. При цьому судом було роз'яснено учасникам судового провадження, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні, інкримінованого кримінального правопорушення, визнав повністю, щиро розкаявся, фактичні обставини не оспорював та у судовому засіданні показав обставини їх скоєння, що відповідали зазначеним в обвинувальному акті та пред'явленому обвинуваченні.
Так, ОСОБА_4 повністю підтвердив обставини, вчиненого злочину, відповідно до викладеного в обвинувальному акті, та показав, що 28.06.2024 у вечірній час доби він перебував у свого знайомого ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , допомагаючи останньому по господарству та знаходячись у приміщенні кімнати побачив на столі мобільний телефон «Fossibot F101» та тример для гоління «Raf Sky» RS7311, які належать потерпілому ОСОБА_5 в нього раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме вищевказаного мобільного телефону та тримеру для гоління.
Також обвинувачений зазначив, що у скоєному він щиро розкаюється та завіряв суд, що більше не порушуватиме закон в майбутньому. На даний час проходить амбулаторне лікування від алкоголізму. Він зробив відповідні висновки та дуже сильно жалкує, що так вчиняв. Тому просив суд суворо його не карати та надати йому можливість виправитись.
У суду не викликає сумнівів добровільність та істинність позиції обвинуваченого ОСОБА_4 щодо дачі ним показань з приводу обвинувачення, оскільки його показання достовірні і послідовні, та знаходять своє відображення в рамках пред'явленого йому обвинувачення.
Також судом досліджено докази обвинувачення, що характеризують особу обвинуваченого, процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні.
Інші докази судом не досліджувались, зважаючи на позицію учасників судового провадження.
При встановлених обставинах, аналізуючи в сукупності надані прокурором та перевірені в судовому засіданні докази, які узгоджуються між собою, суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень у судовому засіданні доведена повністю і досліджених доказів достатньо для визнання ОСОБА_4 винним, зважаючи на надані ним покази в ході судового розгляду.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану.
Таку кваліфікацію дій обвинуваченого суд вважає правильною.
Так, майно, яким заволодів обвинувачений, було для нього чужим, адже не перебувало в його власності чи законному володінні. ОСОБА_4 не мав на нього жодного права, цим майном він заволодів у спосіб, який заборонений законом. Це означає, що заволодіння майном відбулось протиправно. Викрадення майна здійснювалось обвинуваченим у відсутності потерпілого та інших осіб. За цією ознакою воно є таємним та визначається як крадіжка. Умови воєнного стану не оспорюються і є загальновідомим фактом, ОСОБА_4 досяг віку, з якого наступає кримінальна відповідальність за вчинення крадіжки. Його дії характеризуються умислом та корисливою метою. Викрадання цього майна здійснювалось всупереч волі потерпілого, але незважаючи на це, ОСОБА_4 бажав ним заволодіти. Корисливий мотив обвинуваченого полягав у тому, що при вчиненні кримінального правопорушення він прагнув обернути чуже майно на свою користь. В результаті цих діянь він одержав фактичну можливість володіти, користуватись та розпоряджатись викраденим майном, тоді як потерпілий такої можливості був позбавлений. Таким чином, вчинений ОСОБА_4 кримінального правопорушення є закінченим.
Кримінально-правова кваліфікація дій ОСОБА_4 із інкримінуванням ознаки, що кваліфікує злочин, - "в умовах воєнного стану", є правильною, враховуючи, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2402-IX) у зв'язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції РНБО, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, ЗУ "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022 на 30 діб. Надалі цей строк був неодноразово продовжений Законами України й продовжує діяти станом на час ухвалення цього вироку.
Тому суд вважає, що ОСОБА_4 повинен бути засудженим:
- за ч. 4 ст. 185 КК України, за таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненого в умовах воєнного стану.
Так, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, обставини їх вчинення, дані про особу обвинуваченого й обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, у зв'язку з чим суд прийшов до висновку про необхідність обрання покарання, у межах санкцій визначених ч. 4 ст. 185 КК України.
Судом враховується те, що ОСОБА_4 вчинив злочин, який згідно ст. 12 КК відносяться до категорії тяжких злочинів. Також суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним кримінального правопорушення, яке є умисним та посягає на право власності.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 , відповідно ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Доказів скрутного матеріального становища ОСОБА_4 матеріали кримінального провадження не містять.
Обставин, які обтяжують відповідно ст. 67 КК України покарання при проведенні досудового розслідування та судового розгляду не встановлено.
Аналіз даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 вказує на те, що він раніше не судимий, раніше не притягався до адміністративної відповідальності, має місце реєстрації та місце постійного проживання, не одружений, проходить амбулаторне лікування від алкоголізму/ офіційно не працевлаштований.
Також при призначенні покарання суд враховує ту обставини, що обвинувачений ОСОБА_4 в найближчому майбутньому планує офіційно працевлаштуватися та відшкодувати потерпілому завдану шкоду.
Зазначені обставини потребують додаткового врахування при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , оскільки мають істотне значення щодо вивчення особистості та відношення останнього до скоєного ним.
Обвинувачений не є інвалідом та не досяг пенсійного віку.
З цього приводу, суд вважає за доцільне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, визначений в санкції ч. 4 ст. 185 КК України.
Дана міра покарання щодо обвинуваченого є необхідною і достатньою для виправлення та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та його особу.
Підстави для застосування положення ст. 69 КК України судом не встановлені.
Разом з тим, виходячи із фактичної тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, зокрема, характеру діяння, обстановки, способу і місця його вчинення, суми завданого збитку потерпілому ОСОБА_5 (який є незначним), з урахуванням форми, виду, ступеня вини, обставин, що характеризують поведінку обвинуваченого до вчинення кримінального правопорушення, та що безпосередньо пов'язані із вчиненням кримінального правопорушення, характеризують поведінку останнього після вчинення кримінального правопорушення, та індивідуальних особливостей обвинуваченого, зокрема: його вік, його матеріальний та сімейний стан, спосіб та умов його життя, а саме те, що він має міцні соціальні зв'язки, останній не працює, планує в майбутньому працевлаштуватись та відшкодувати завдані потерпілому матеріальні збитки, наявність обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, а також відсутності обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, що на думку суду істотно знижує фактичну ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і ступінь небезпечності винної особи для суспільства, що у своїй сукупності утворює підставу для висновку суду, що перевиховання та виправлення ОСОБА_4 залишається можливим без ізоляції від суспільства, та вважає, за доцільне застосувати до нього положення ст. 75 та ст. 76 КК України, призначивши покарання з іспитовим строком терміном в один рік з визначенням відповідних обов'язків судом.
Суд, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, його тяжкість, обставин за яких він вчинений, та особу обвинуваченого, а також застосовуючи принцип індивідуалізації та співмірності покарання, переконаний, що саме дане покарання, без ізоляції від суспільства ОСОБА_4 , але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 , та саме за таких обставин буде досягнута мета покарання, яка полягає не тільки у покаранні, а й виправленні засуджених, а також запобіганні вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Крім того, з обвинуваченого на користь судового експерта ОСОБА_6 слід стягнути витрати на проведення судової товарознавчої експертизи, згідно звіту про фактичні затрати №3946/24 від 13.08.2024, що становлять 340 грн. 00 коп., що є документально підтвердженим за матеріалами судової справи.
Долю речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України. Слід також вирішити питання про дію заходів забезпечення кримінального провадження в порядку ст. 174 КПК України.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обирався, підстав для його обрання судом не встановлено. Цивільний позов потерпілим не заявлявся.
На підставі викладеного та ст. 50, 65-67, 75, 76, ч. 4 ст. 185 КК України, та керуючись ст. 100, 124, 318, ч. 3 ст. 349, ст. 342-351, 358, 363-368, 373, 374, 376 КПК України, суд
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком терміном в 2 (два) роки з покладенням на нього, відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, обов'язків: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи.
Іспитовий строк ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 рахувати з моменту проголошення вироку судом, тобто 18.09.2024 року.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), - на користь Держави України (рахунок отримувача: НОМЕР_2 ; отримувач коштів: ІНФОРМАЦІЯ_2 ; код отримувача (код за ЄДРПОУ): НОМЕР_3 ; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): НОМЕР_4 ; код класифікації доходів бюджету: 24060300, за проведення експертизи по кримінальному провадженні №12024111100001556 від 03.08.2024 року, справа №359/9359/24), - 340 грн. 00 коп., процесуальних витрат, пов'язаних із залученням експерта у цьому кримінальному провадженні.
Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.
Вирок суду набирає законної сили по завершенню строку на його апеляційне оскарження, а у разі оскарження вироку в апеляційному порядку - після постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками перегляду такого вироку суду.
Копія вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору та надіслати потерпілій.
Суддя ОСОБА_1