Справа № 357/16661/23
Провадження № 2/357/414/24
26 вересня 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючий суддя - Цукуров В. П.,
секретар судового засідання - Чайка О.В.,
за участю представника позивача - адвоката Любченко Н.Ю., представника відповідача - Романчук І.В. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №1 в місті Біла Церква Київської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційної контори №1, третя особа - Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради «БІЛОЦЕРКІВТЕПЛОМЕРЕЖА», про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, пошкодження майна, -
Короткий зміст позовних вимог. Рух справи.
У грудні 2023 року ОСОБА_2 (далі - «Позивач») через свого представника звернувся до Комунального підприємства Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційної контори №1 (далі - «Відповідач»), з даним позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.
В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач посилається на наступні обставини.
Позивач є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 21.03.2020 року №204973048.
Указана квартира розташована на 3 поверсі 4-х поверхового будинку та складається з 2-х житлових кімнат, кухні, ванної кімнати, вбиральні, коридору, балкону, житловою площею - 35,00 кв.м. та загальною площею - 57,00 кв.м.
31.03.2022 року в будинку АДРЕСА_2 сталася аварія в системі центрального опалення - розрив труби центрального опалення на горищі будинку, про що 05.04.2022 року працівниками Відповідача було складено акт №841 про залиття, аварію, що трапилася в системі центрального опалення, гарячого, холодного водопостачання або водовідведення. Згідно з указаним актом в результаті залиття виявлено наступне. Зал: на стінах замокання шпалер зі слідами затікання та відшарування приблизно5,5 м2, стеля натяжна пошкоджена по всій площині; спальня: сліди затікання на шпалерах приблизно 3 м2, стеля натяжна (вода від дня залиття), розтягнута. Ремонт у квартирі свіжий, від 2021 року, шпалери високоякісні, стеля натяжна. Причиною залиття, аварії, що сталася на системі центрального опалення може бути підвищення тиску у мережі центрального опалення, що призвело до порушення цілісності труби на горищі будинку.
Відповідно до рішень Білоцерківської міської ради Київської області від 23.01.2018 року №39 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій комунальних підприємств міської ради житлово-комунальних контор №1,6,7, розрахованих шляхом коригування діючих тарифів» та від 24.05.2018 року №2278-52-VII «Про списання з балансу комунальних підприємств Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційних контор №1,6,7 багатоквартирних будинків» надання послуг з утримання будинку АДРЕСА_2 здійснює саме Відповідач.
20.04.2022 року за наслідками події Позивач звернувся до Відповідача з заявою про компенсацію збитків, завданих внаслідок прориву труби опалення.
Листом №284 від 13.05.2022 року Відповідач повідомив Позивачу про те, що його працівниками було зафіксовано факт події, про що було складено відповідний акт. Стосовно відшкодування збитків у Відповідача відсутня будь-яка інформація, що підтверджує вину ЖЕК №1 у нанесенні збитків, а також розмір таких збитків.
Відповідно до звіту №021/08-22 про оцінку майна: вартості відновлювальних робіт та визначення розміру матеріального збитку, (з метою відшкодування розміру заподіяної матеріальної шкоди), житлової двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 , вартість відновлювального ремонту указаної житлової квартири станом на 05.04.2022 року буде становити 46368,00 гривень.
Згідно з квитанцією до прибуткового касового ордера від 18.08.2022 року №21/08 вартість виготовлення указаного висновку склала 3500,00 гривень.
У зв'язку із указаними діями Відповідача Позивач зазнала моральної шкоди, розмір якої він оцінює у 10000,00 гривень.
Наявність моральної шкоди обґрунтовує наступним. У зв'язку із пошкодженням майна Позивач зазнав душевних страждань, отримав стрес та обурення, від відношення Відповідача до події. Затоплена пошкоджена квартира є власністю Позивача, якою останній не міг вільно користуватися та був вимушений нести додаткові витрати для відновлення стану квартири.
З огляду на викладене, Позивач просив суд стягнути з Відповідача на його користь:
відшкодування завданої матеріальної шкоди в розмірі 46368,00 гривень;
витрати на проведення оцінки майна в розмірі 3500,00 гривень;
відшкодування моральної шкоди у розмірі 10000,00 гривень;
судові витрати по справі.
26.12.2023 року ухвалою суду було відкрито провадження у даній справі та постановлено провести її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 65).
22.02.2024 року до канцелярії суду представником Відповідача було подано відзив на позовну заяву у якому остання просила суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Зазначила, що 01.12.2021 року за №225/У між Відповідачем та співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 було укладено договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком. Відповідно до витягу з наряду-завдання №31207 з 01.03.2022 року по 31.03.2022 року послуга з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем: холодного водопостачання, водовідведення, централізованого опалення проводилася вчасно та згідно з графіком. Зауважила, що Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин залиття квартири АДРЕСА_1 , через підвищення тиску у мережі центрального опалення, що призвело до порушення цілісності труби на горищі будинку. Наголосила на необґрунтованості факту та розміру нібито заподіяної Позивачу моральної шкоди (а.с. 94-100).
18.06.2024 року до канцелярії суду представником позивача подано клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради «БІЛОЦЕРКІВТЕПЛОМЕРЕЖА» (а.с. 140-141).
18.06.2024 року ухвалою суду залучено до участі в даній цивільній справі Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради «БІЛОЦЕРКІВТЕПЛОМЕРЕЖА» в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні Відповідача (а.с. 145-146).
03.07.2024 року до канцелярії суду представником Третьої особи - КП БМР «БІЛОЦЕРКІВТЕПЛОМЕРЕЖА» подано пояснення на позовну заяву у яких остання не заперечувала проти задоволення позовних вимог. Зазначила, що при складанні Відповідачем акту № 841 від 05.04.2022 року про залиття квартири Позивача, що мало місце 31.03.2022 року, висунуто припущення, що причиною залиття квартири може бути підвищення тиску теплоносія у мережі централізованого опалення, із чим Третя особа категорично не погоджується. Із посиланням на ст.6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» зазначила, що КП БМР «БІЛОЦЕРКІВТЕПЛОМЕРЕЖА» є виконавцем послуг з постачання теплової енергії. Натомість теплова мережа, на якій стався витік, балансово належить співвласникам житлового будинку, а Відповідач, як управитель, надає співвласникам житлову послугу з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_2 , та забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна указаного багатоквартирного будинку, що не оспорюється Відповідачем. Відповідно до укладеного між сторонами по справі договору №225/У від 01.12.2021 року про надання послуг з управління багатоквартирним будинком Відповідач, поміж іншим, надає послугу з утримання і технічного обслуговування внутрішньобудинкових інженерних та комунікаційних мереж (централізованого опалення, централізованого водопостачання та водовідведення, централізованого постачання гарячої води, електропостачання) та технічного обслуговування внутрішньобудинкових інженерних мереж і комунікацій для забезпечення надання житлово-комунальних послуг. Разом з цим, згідно з п.3 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою КМУ 1198 від 03.10.2007 року, межа балансової належності (відповідальності) - межа розподілу теплової мережі між теплопостачальною організацією і споживачем; межа експлуатаційної відповідальності - межа розподілу теплової мережі за ознакою договірних зобов'язань з експлуатації та утримання тих чи інших її ділянок або елементів. Таким чином, відповідальність за утримання та експлуатацію внутрішньобудинкових мереж, у тому числі і мереж централізованого опалення, покладається на співвласників будинку та за наявності - управителя будинку, тобто Відповідача (а.с. 155-160).
03.07.2024 року до канцелярії суду представником Третьої особи - КП БМР «БІЛОЦЕРКІВТЕПЛОМЕРЕЖА» подано пояснення на відзив у яких остання зазначила, що Відповідачем, як управителем багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 та виконавцем послуг у даному будинку, при підготовці даного об'єкта - житлового будинку до опалювального сезону 2021 -2022 років на виконання було проведено заходи з підготовки будинку та теплового господарства будинку до опалювального сезону про що 22.06.2021 року було складено акт готовності будинку до опалювального періоду 2021-2022 років за участі всіх сторін. Як вбачається з Вахтового журналу реєстрації параметрів теплоносія №2 на котельні Гайок, 4л за добу 31.03.2022 року показники та параметри підвищення тиску, що могли б слугувати причиною аварії за припущенням Відповідача, не зафіксовані та подавалися в межах показників режимної карти, що затверджена КП БМР «БІЛОЦЕРКІВТЕПЛОМЕРЕЖА» для даної котельні на опалювальний період 2021-2022 років. Тобто, у період виникнення аварії, підвищення тиску теплоносія у мережі централізованого опалення будинку АДРЕСА_2 , що призвело до порушення цілісності труби на горищі будинку, не було (а.с. 181-186).
У судових засіданнях представник Позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити. Надала пояснення, аналогічні за змістом позовній заяві. Наголосила, що на ступінь моральних страждань Позивача вплинуло те, що затоплення його квартири відбулося на початку повномасштабного вторгнення армії росії на територію України та ведення на території Київської області бойових дій. При цьому Відповідач окрім як фіксації події у відповідному акті, відмовився у будь-який спосіб сприяти Позивачу у відновленні його порушених майнових прав, як тоді, так і на теперішній час.
У судових засіданнях представники Відповідача проти задоволення позовних вимог заперечували, просили відмовити у їх задоволенні у повному обсязі. Надали пояснення, аналогічні за змістом позовній заяві. Наголосили, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту наявності вини Відповідача у завданні матеріальної та моральної шкоди Позивачу. Водночас у якості обставин, що пом'якшують вину Відповідача у завданні моральної шкоди Позивачу, Представник Відповідача наголошувала на тому, що затоплення квартири відбулося на початку повномасштабного вторгнення армії росії на територію України, і в той час на території Київської області велися бойові дії, що у свою чергу впливало на можливість Відповідача сприяти відновленню порушених прав Позивача.
У судові засідання представник Третьої особи не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. До канцелярії суду подала заяву про розгляду справи без її участі (а.с. 187).
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Позивач є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 21.03.2020 року №204973048 (а.с. 13).
Указана квартира розташована на 3 поверсі 4-х поверхового будинку та складається з 2-х житлових кімнат, кухні, ванної кімнати, вбиральні, коридору, балкону, житловою площею - 35,00 кв.м. та загальною площею - 57,00 кв.м. (а.с. 14-15).
31.03.2022 року в будинку АДРЕСА_2 сталася аварія на системі центрального опалення - розрив труби центрального опалення на горищі будинку, про що 05.04.2022 року працівниками Відповідача було складено акт №841 про залиття, аварію, що трапилася на системі центрального опалення, гарячого, холодного водопостачання або водовідведення. Згідно з указаним актом в результаті залиття виявлено наступне: зал: на стінах замокання шпалер зі слідами затікання та відшарування приблизно5,5 м2, стеля натяжна пошкоджена по всій площині; спальня: сліди затікання на шпалерах приблизно 3 м2, стеля натяжна (вода від дня залиття), розтягнута. Ремонт у квартирі свіжий, від 2021 року, шпалери високоякісні, стеля натяжна. Причиною залиття, аварії, що сталася на системі центрального опалення може бути підвищення тиску у мережі центрального опалення, що призвело до порушення цілісності труби на горищі будинку (а.с. 16).
Відповідно до рішень Білоцерківської міської ради Київської області від 23.01.2018 року №39 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій комунальних підприємств міської ради житлово-комунальних контор №1,6,7, розрахованих шляхом коригування діючих тарифів» та від 24.05.2018 року №2278-52-VII «Про списання з балансу комунальних підприємств Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційних контор №1,6,7 багатоквартирних будинків» надання послуг з утримання будинку АДРЕСА_2 здійснює саме Відповідач (а.с. 54-55, 56, 57-58).
01.12.2021 року за №225/У між Відповідачем та співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 було укладено договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком. Відповідно до п.1 указаного договору Відповідач зобов'язується надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком. Згідно з п.3 Договору послуга з управління полягає у забезпеченні управителем належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території. Послуга з управління включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів (у разі наявності) тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку (а.с. 114-120, 121-122, 123-124, 125, 126-128, 129-130)
Відповідно до витягу з наряду-завдання №31207 з 01.03.2022 року по 31.03.2022 року послуга з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем: холодного водопостачання, водовідведення, централізованого опалення проводилася Відповідачем вчасно та згідно з графіком (а.с. 104).
Відповідачем, як управителем багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 та виконавцем послуг у даному будинку, при підготовці даного об'єкта - житлового будинку до опалювального сезону 2021 -2022 років на виконання було проведено заходи з підготовки будинку та теплового господарства будинку до опалювального сезону про що 22.06.2021 року було складено акт готовності будинку до опалювального періоду 2021-2022 років за участі всіх сторін (а.с. 163).
Як вбачається з Витягу з Вахтового журналу реєстрації параметрів теплоносія №2 на котельні Гайок, 4л за добу 31.03.2022 року показники та параметри підвищення тиску, що могли б слугувати причиною аварії за припущенням Відповідача, не зафіксовані та подавалися в межах показників режимної карти, що затверджена КП БМР «БІЛОЦЕРКІВТЕПЛОМЕРЕЖА» для даної котельні на опалювальний період 2021-2022 років (а.с. 170-173).
20.04.2022 року за наслідками події Позивач звернувся до Відповідача з заявою про компенсацію збитків, завданих внаслідок прориву труби опалення (а.с. 17).
Листом №284 від 13.05.2022 року Відповідач повідомив Позивача про те, що його працівниками було зафіксовано факт події, про що було складено відповідний акт. Стосовно відшкодування збитків у Відповідача відсутня будь-яка інформація, що підтверджує вину ЖЕК №1 у нанесенні збитків, а також розмір таких збитків (а.с. 18).
Відповідно до звіту №021/08-22 про оцінку майна: вартості відновлювальних робіт та визначення розміру матеріального збитку, (з метою відшкодування розміру заподіяної матеріальної шкоди), житлової двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 , вартість відновлювального ремонту указаної житлової квартири станом на 05.04.2022 року буде становити 46368,00 гривень (а.с. 202).
Згідно з квитанцією до прибуткового касового ордера від 18.08.2022 року №21/08 вартість виготовлення указаного висновку склала 3500,00 гривень (а.с. 199).
Норми матеріального та процесуального права України, якими керується суд.
Згідно з приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який, зокрема, вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Стаття 13 Конвенції гарантує кожному, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, право на ефективний спосіб юридичного захисту в національному органі. А статтею 1 Першого протоколу до Конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, до якого згідно з практикою Суду відносяться й грошові кошти.
У пункті 36 рішення від 09 грудня 2010 року у справі «Буланов і Купчик проти України», Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке, відповідно до практики Суду, включає не тільки право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Така сама правова позиція викладена Європейським судом з прав людини й у пункті 50 рішення від 13 січня 2011 року у справі «Чуйкіна проти України» та інших рішення Суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК України).
Відповідно до частин третьої-четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За правилами ч.ч.1,3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
У свою чергу, ст. 80 ЦПК України передбачає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Аналіз наведених норм процесуального та матеріального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів (Постанова Верховного Суду від 08 серпня 2019 року у справі №450/1686/17).
Верховний Суд також неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
У частині третій статті 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 12 цього Кодексу.
Згідно з п.9 ч.2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
У частинах першій, другій статті 22 ЦК визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Статтею 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частин другої-п'ятої цієї статті моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Статтею 1166 ЦК передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Згідно з ст.1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ, тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
За змістом статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.
Згідно з ч.1 ст.6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавцем комунальних послуг є, зокрема, для послуг з постачання теплової енергії - теплопостачальна організація.
За правилами п.3 ч.1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» - споживач має право на відшкодування збитків, завданих його майну, шкоди, заподіяної його життю або здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг та незаконного проникнення в належне йому житло (інший об'єкт нерухомого майна).
Статтею 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що балансоутримувач/ власник, зокрема, зобов'язаний забезпечувати управління майном власними силами або укладати договір з юридичною особою на управління майном; забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил; забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.
Згідно з пунктом 2.2 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17.05.2005 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за № 927/11207, позапланові огляди передбачають огляд окремих елементів будинку або приміщень після злив, ураганних вітрів, сильних снігопадів, повеней та інших явищ стихійного характеру, що викликають ушкодження окремих елементів будинків, а також у разі аварій на зовнішніх комунікаціях чи при виявленні деформації конструкцій і несправності інженерного обладнання, що порушують умови нормальної експлуатації. Позапланові огляди проводяться комісією або окремими працівниками виконавця послуг у залежності від обсягу та характеру пошкоджень, що виникли. Виявлені у процесі загального та позапланового огляду несправності та причини, що їх викликали, а також технічний стан елементів жилого будинку записуються в журналі обліку результатів огляду. Журнал обліку результатів огляду жилих будинків заводиться виконавцем послуг на будинок чи групу будинків, залежно від кількості поверхів, рівня благоустрою та інших характеристик. Відомості, що заносяться до журналу, є вихідними даними для визначення технічного стану елементів будинку та його обладнання. Відповідальність за ведення і збереження журналу обліку результатів огляду будинків покладається на майстра (техніка) технічної дільниці. Узагальнені відомості про технічний стан жилого будинку та про проведені ремонти відображаються щорічно в технічному паспорті будинку. Виявлені під час оглядів дефекти, деформації конструкцій або обладнання будинків, що можуть призвести до зниження несучої спроможності й стійкості конструкцій або будинків, обвалів чи порушення нормальної роботи обладнання, усуваються виконавцем послуг із залученням, у разі необхідності, спеціалізованої організації. Виконавець послуг повинен уживати термінових заходів для забезпечення безпеки людей, попередження подальшого розвитку деформацій, а також негайно інформувати про те, що трапилося, власника будинку чи уповноважену ним особу.
У пункті 2.3.6 Правил зазначено, що у разі залиття, аварії квартири складається відповідний акт, форма якого затверджена додатком № 4. Відповідно до даного додатку акт повинен містити дані про події, які відбулись, наслідки таких подій, причину залиття, винну особу, яка здійснила неправомірні дії, та підписи осіб, у присутності яких такий акт складено.
Відповідно до Розділу «Терміни, що використовуються у Правилах» Правил балансоутримувач/власник будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - це власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.
Розділом 2 Правил передбачено, що система технічного обслуговування жилих будинків повинна забезпечувати безпечне та безперебійне функціонування будинків, інженерних мереж та обладнання протягом установленого терміну служби будинку. Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо. Контроль за технічним станом здійснюється шляхом впровадження системи технічного огляду жилих будинків.
Пунктом 2.1 Правил встановлено, що система технічного огляду жилих будинків включає проведення планових та позапланових оглядів. Планові огляди житлових будинків розподіляються на загальні та профілактичні. Загальні огляди передбачають комплексне обстеження комісією елементів приміщень будинку, а також їх зовнішнього благоустрою з метою визначення технічного і санітарного стану, виявлення несправностей і прийняття рішень щодо їх усунення, а також визначення готовності будинків до експлуатації в наступний період. Загальний огляд проводиться з періодичністю два рази на рік - навесні та восени (весняний та осінній огляди. Форма акта загального огляду жилого будинку наведена у додатку 1. Профілактичні огляди жилих будинків та їх конструктивних елементів здійснюються відповідними спеціалістами виконавця послуг відповідно до встановленої періодичності. При профілактичних оглядах потрібно здійснювати контроль за виконанням власниками, наймачами (орендарями) умов договору. У разі необхідності, власникам, наймачам (орендарям) рекомендується виконати роботи з ремонту жилих приміщень чи обладнання, які згідно з договором входять в їх обов'язки. Профілактичне обслуговування будинків є складовою технічного обслуговування і полягає в усуненні дрібних несправностей елементів будинків з метою забезпечення їх безперебійної роботи, а також попередження порушень санітарно-гігієнічних вимог до приміщень будинків, налагодження та регулювання окремих видів технічних пристроїв. Періодичність проведення профілактичного обслуговування елементів жилих будинків та граничні строки невідкладної ліквідації виявлених несправностей елементів жилих будинків наведена відповідно у додатках 2 та 3.
Згідно з п.3 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою КМУ 1198 від 03.10.2007 року межа балансової належності (відповідальності) - межа розподілу теплової мережі між теплопостачальною організацією і споживачем; межа експлуатаційної відповідальності - межа розподілу теплової мережі за ознакою договірних зобов'язань з експлуатації та утримання тих чи інших її ділянок або елементів.
Відповідно до п. 1 розділу 2 Правил підготовки теплових господарств до опалювального періоду, затверджених Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерством житлово-комунального господарства України №620/378 від 10.12.2008 року, споживачі теплової енергії незалежно від організаційно-правових форм та форм власності- власники/балансоутримувачі, ОСББ, ЖЕК, ЖБК - зобов'язані вжити всіх заходів, що передбачені розділом 4 цих Правил та скласти Акт стану готовності теплового господарства до роботи в опалювальний період.
Згідно з п.4 Розділу 8 Правил перед початком опалювального періоду суб'єкти відносин у сфері теплопостачання проводять перевірку готовності систем опалення та системи теплопостачання у цілому шляхом виконання пробного пуску з метою визначення їх готовності до роботи.
Висновки суду.
Як встановлено судом у даній справі та не оспорювалося сторонами, 31.03.2022 року відбулося залиття квартири, власником якої є Позивач.
Причиною залиття квартири є порушення цілісності труби централізованого опалення, яка знаходиться на горищі будинку № НОМЕР_1 , у якому знаходиться квартира, власником якої є Позивач.
Як вбачається з наявних у справі доказів, а саме: рішень Білоцерківської міської ради Київської області від 23.01.2018 року №39 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій комунальних підприємств міської ради житлово-комунальних контор №1,6,7, розрахованих шляхом коригування діючих тарифів» та від 24.05.2018 року №2278-52-VII «Про списання з балансу комунальних підприємств Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційних контор №1,6,7 багатоквартирних будинків», договору №225/У від 01.12.2021 року про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, акту готовності будинку до опалювального періоду 2021-2022 років, витягу з наряду-завдання №31207 з 01.03.2022 року по 31.03.2022 року, надання послуг з утримання будинку АДРЕСА_2 , у тому числі з обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання комунальної послуги з постачання теплової енергії здійснює саме Відповідач (а.с. 54-55, 56, 57-58, 104, 114-120, 121-122, 123-124, 125, 126-128, 129-130, 163).
Матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження факту укладення Позивачем індивідуального договору з КП БМР «БІЛОЦЕРКІВТЕПЛОМЕРЕЖА» про надання послуги обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги, за умовами якого обслуговування системи централізованого опалення здійснюється указаним підприємством.
Разом з цим, доводи Відповідача про те, що порушення цілісності труби централізованого опалення, яка знаходиться на горищі будинку №103, могло статися з вини КП БМР «БІЛОЦЕРКІВТЕПЛОМЕРЕЖА», а саме -підвищення працівниками останнього тиску у трубах, спростовується наявним у справі Витягом з Вахтового журналу реєстрації параметрів теплоносія №2 на котельні Гайок, 4л, відповідно до якого за добу 31.03.2022 року показники та параметри підвищення тиску, що могли б слугувати причиною аварії за припущенням Відповідача, не зафіксовані та подавалися в межах показників режимної карти, що затверджена КП БМР «БІЛОЦЕРКІВТЕПЛОМЕРЕЖА» для даної котельні на опалювальний період 2021-2022 років (а.с. 170-173).
Беручи до уваги наведені норми чинного законодавства, обов'язок щодо відшкодування шкоди, завданої Позивачу, лежить саме на Відповідачеві.
Цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 27.05.2021 року у справі №761/12945/19.
Факт залиття квартири, власником якої є Позивач, з вини Відповідача підтверджується наявними у справі доказами. Разом з цим, вину у завданні шкоди Позивачу Відповідачем не спростовано.
У судових засіданнях головуючим було роз'яснено сторонам право заявити клопотання про призначення судової експертизи з метою визначення розміру завданих Позивачу залиттям квартири збитків. Утім, сторони/їхні представники із таким клопотанням до суду не звернулися. А тому, суд вирішує справу за наявними у ній доказами.
Наявним у справі звітом №021/08-22 про оцінку майна: вартості відновлювальних робіт та визначення розміру матеріального збитку, (з метою відшкодування розміру заподіяної матеріальної шкоди), житлової двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 , встановлено, що вартість відновлювального ремонту указаної житлової квартири станом на 05.04.2022 року становить 46368,00 гривень.
Таким чином, встановивши, що Позивач довів розмір завданої шкоди, протиправність дій Відповідача, причинний зв'язок між ними, що призвело до залиття квартири Позивача, суд приходить до висновку про те, що завдана Позивачу шкода в указаному вище розмірі підлягає відшкодуванню Відповідачем.
Стосовно позовних вимог про стягнення з Відповідача на користь Позивача відшкодування моральної шкоди в розмірі 10000,00 гривень суд зазначає наступне.
Зобов'язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.
Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 05.12.2022 року по справі № 214/7462/20.
У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв'язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов'язання з її відшкодування.
Указаний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 05.12.2022 року по справі № 214/7462/20.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2020 року у справі № 752/17832/14-ц, указано, що моральна шкода - це страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення стосунків з оточенням, до інших негативних наслідків морального характеру. Суд визначає його залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.
Виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб'єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.
Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 року у справі № 216/3521/16-ц.
Відповідно до пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами від 25.05.2001 року) під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок фізичних чи моральних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльності інших осіб.
Згідно з пунктом 9 вищезазначеної постанови, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
Судом встановлено, що Позивач внаслідок пошкодження його квартири за наслідками її залиття, з вини Відповідача, зазнав моральних переживань, які полягали у відчутті негативних емоцій та переживань з приводу пошкодження майна та неможливості нормального користування ним, порушенні звичного способу життя, необхідності докладання додаткових зусиль для його нормалізації.
Визначаючи розмір відшкодування, суд керується принципами розумності, справедливості та співмірності, зважаючи на те, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб Позивача, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення із Відповідача на користь Позивача моральної шкоди в розмірі 10000,00 гривень підлягають задоволенню.
Стягуючи із Відповідача на користь Позивача 10000,00 гривень на відшкодування моральної шкоди, суд враховує тривалість порушення прав позивача, а саме - з квітня 2022 року, час та зусилля, які потрібні для відновлення попереднього стану, глибину його душевних та психічних страждань, пов'язаних із пошкодженням майна, порушення нормального ритму життя, тяжкість вимушених змін (неможливість користування належним позивачу майном), а також вимоги розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Таким чином, справу розглянуто в межах заявлених Позивачем позовних вимог, з урахуванням обраного ним способу захисту права, на підставі поданих доказів.
Судові витрати.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При подачі позову Позивачем було понесено судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2147,20 гривень (а.с. 59). Оскільки позовні вимоги задоволено повністю з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2147,20 гривень, сплату якого документально підтверджено.
З огляду на задоволення позовних вимог у повному обсязі, витрати на проведення оцінки майна в розмірі 3500,00 гривень необхідно також стягнути з Відповідач на користь Позивача (а.с.199).
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.3, 12, 13, 81, 141, 254, 263, 264-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Комунального підприємства Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційної контори №1, третя особа - Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради «БІЛОЦЕРКІВТЕПЛОМЕРЕЖА», про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, пошкодження майна - задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційної контори №1 на користь ОСОБА_2 суму відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 46368,00 гривень (сорок шість тисяч триста шістдесят вісім гривень 00 копійок).
Стягнути з Комунального підприємства Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційної контори №1 на користь ОСОБА_2 витрати на проведення оцінки майна в розмірі 3500,00 гривень (три тисячі п'ятсот гривень 00 копійок).
Стягнути з Комунального підприємства Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційної контори №1 на користь ОСОБА_2 суму відшкодування моральної шкоди в розмірі 10000,00 гривень (десять тисяч гривень 00 копійок).
Стягнути з Комунального підприємства Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційної контори №1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 2147,20 гривень (дві тисячі сто сорок сім гривень 20 копійок).
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: місце реєстрації АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідач - Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційної контори №1, місцезнаходження: вулиця Підвальна, будинок 28, місто Біла Церква, Київська область, 09117, код ЄДРПОУ: 19420176.
Третя особа - Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради «БІЛОЦЕРКІВТЕПЛОМЕРЕЖА», ЄДРПОУ 04654336, адреса: 09117, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Мережна, будинок 3.
Повне судове рішення складено 01.10.2024 року.
Суддя В. П. Цукуров