Справа № 296/4103/24
1-кп/296/652/24
Вирок
Іменем України
01 жовтня 2024 року м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
потерпілого ОСОБА_5
захисника адвоката ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження №12024065400000307 від 08.03.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомира, громадянина України, інваліда 2-ї групи загального захворювання, фізичної особи підприємця « ОСОБА_4 », зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимого,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України,-
Згідно обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 07.03.2024 близько 11 год. 50 хв., інспектор з паркування сектору контролю за паркуванням муніципальної інспекції Житомирської міської ради ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , виконуючи свої посадові обов'язки, перебували за адресою: АДРЕСА_2 , де помітили припаркований транспортний засіб, марки «Тесла» р.н. НОМЕР_1 в кузові чорного кольору із порушенням правил дорожнього руху України, а саме зупинка в два ряди і більше.
У зв'язку з чим, ОСОБА_7 підійшов до вищевказаного автомобіля де за кермом перебував ОСОБА_4 , якому повідомив, що транспортний засіб припаркований з порушенням правил дорожнього руху та потрібно його перепаркувати, після чого відійшовши від автомобіля чекав поки водій транспортного засобу перепаркує автомобіль.
Об 11 год. 56 год. ОСОБА_4 вийшов із автомобіля та швидко підійшовши до ОСОБА_7 своєю правовою рукою схопив останнього за верхній одяг, при цьому висловлюючись словами нецензурної лайки в його адресу.
В подальшому, ОСОБА_4 продовжуючи провокувати ОСОБА_7 на бійку, почав погрожувати останньому фізичною розправою та висловлюватися нецензурною лайкою в його адресу, на що останній зробив усну вимогу, що у разі не припинення неправомірних дій, до нього буде застосований спецзасіб «газовий балон» для самозахисту. ОСОБА_4 в той час розвернувся та мав намір йти до автомобіля та ОСОБА_5 звернувся до останнього, що потрібно розібратись в ситуації яка склалась.
В цей же час, місці та за вказаних обставин, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 будучи достовірно обізнаним про те, що ОСОБА_5 є інспектором з паркування сектору контролю за паркуванням муніципальної інспекції Житомирської міської ради, умисно, переслідуючи ціль противоправного заподіяння тілесних ушкоджень, у зв'язку із виконанням ним своїх службових обов'язків, раптово коліном лівої ноги наніс останньому один удар в ділянку паху та продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, лівою рукою, затиснутою в кулак, наніс один удар в обличчя, а саме в ділянку правого ока.
В результаті вказаних злочинних дій ОСОБА_5 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді синця на повіках правого ока, яке відноситься до легкого тілесного ушкодження.
Своїми діями, які виразились в умисному заподіянні працівнику правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 345 КК України.
01.10.2024 року до суду надійшла угода про визнання винуватості яка була укладена 01.10.2024 року між прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , у відповідності до вимог ст. 472 КПК України.
Згідно даної угоди прокурор Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_4 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.2 ст.345 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_4 із застосуванням ст. 69 КК України, у виді штрафу у розмірі 5 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 000 грн.
Крім того, в даній угоді прокурор зазначає, що стороною захисту було додано заяву та розписку від потерпілого ОСОБА_5 про добровільну згоду на укладення угоди з обвинуваченим, який відшкодував йому матеріальну та моральну шкоду на лікування у повному обсязі, будь-яких матеріальних та інших претензій він не має.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам при наданні згоди потерпілим на укладення такої угоди.
Згідно з ч. 3 ст. 474 КПК України якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене сторонами покараннями.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні просив суд затвердити дану угоду. зазначив, що потерпілому шкоду відшкодував в повному обсязі.
Захисник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні повністю підтримав думку обвинуваченого ОСОБА_4 та просив суд затвердити вище вказану угоду про визнання винуватості.
Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні надав згоду на укладення угоди, зазначив, що обвинувачений відшкодував йому матеріальну та моральну шкоду на лікування у повному обсязі, будь-яких матеріальних та інших претензій він не має.
Судом встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, який згідно ст. 12 КК України, є нетяжким злочином.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє права визначені абз. 1, 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_8 згідно ст. 66 КК України є щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку та усунення заподіяної шкоди.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_8 згідно ст. 67 КК України не встановлено.
ОСОБА_8 раніше несудимий, на обліках у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, з вищою освітою, фізична особа підприємець « ОСОБА_4 », є інвалідом 2 групи загального захворювання, запевнив суд, що більше вчиняти кримінальних правопорушень не буде.
Виходячи з викладеного, враховуючи характеризуючі дані обвинуваченого, враховуючи, те, що інкриміноване ОСОБА_4 кримінальне правопорушення не відноситься до корупційних або правопорушень, пов'язаних з корупцією, зважаючи на викладені обставини в їх сукупності, з урахуванням пом'якшуючих обставин та відсутності обтяжуючих обставин, ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Керуючись ст. ст. 373, 374, 472, 473, 474, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду від 01 жовтня 2024 року про визнання винуватості між прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України.
Призначити ОСОБА_4 узгоджене сторонами покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді штрафу у розмірі 5 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 000 (вісімдесят п'ять тисяч) гривень.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1