30 вересня 2024 року Справа № 915/95/23
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Коваль С.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження
без виклику сторін
справу № 915/95/23
за позовом: Акціонерного товариства "Українська залізниця",
вул. Єжи Гедройця, 5, м. Київ, 03680, електронна адреса: uz@uz.gov.ua;
в особі Регіональної філії "Південна залізниця",
вул. Євгена Котляра, 7, м. Харків, 61052;
до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон",
54002, узвіз Каботажний, буд. 1, м.Миколаїв, електронна адреса: maill@nibulon.com.ua;
про: стягнення грошових коштів у загальній сумі 210778 грн. 08 коп.
Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі ? АТ "Українська залізниця") пред'явлено позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства (ТОВ СП) "Нібулон" грошових коштів у сумі 210778 грн. 08 коп. ? збору за зберігання вантажу згідно накопичувальних карток: від 18.12.2021 № 18120127; від 10.01.2022 № 1001006; від 20.01.2022 № 20010013; від 27.01.2022 № 27010018; від 03.02.2022 № 03020028 по договору від 26.06.2020 № 40-14291113/2020-001 (№8211375) про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом та договору від 30.05.2017 № 4230 про подачу та забирання вагонів.
Позивач також просить про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування судових витрат з оплати позовної заяви судовим збором.
Позивач в обґрунтування своїх вимог зазначає, що 26.06.2020 між позивачем та відповідачем укладено Договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом за №8211375 (40-14291113/2020-0001); відповідач на станції Решетилівка проводить навантаження зернових вантажів на під'їзній колії на умовах Договору про подачу та забирання вагонів від 30.05.2017 №4230; для забезпечення заявок відповідача 18.12.2021, 09.01.2022, 20.01.2022, 28.01.2022, 04.02.2022 під навантаження зернових вантажів на станцію Решетилівка Південної залізниці прибули вагони перевізника, після закінчення навантаження та накопичення маршруту представником відповідача були оформлені накладні на відправлення вагонів та була закінчена затримка вагонів, про що складені акти загальної форми ГУ-23, вагони прийняті до перевезення по накладним; працівниками станції Решетилівка були сформовані накопичувальні картки форми ФДУ-92 №18120127 від 18.12.2021, №10010006 від 10.01.2022, №20010013 від 20.01.2022, № 27010018 від 27.01.2022, № 03020028 від 03.02.2022 та нараховано збір за зберігання вантажу на підставі пунктів 8, 9 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000; позивач зазначає, що затримка вагонів на станційних коліях відбулась саме з вини відповідача, затримка вагонів відбувалась в очікуванні накопичення маршруту та оформлення документів перевезення відправником. Факт затримки вантажу засвідчується актами загальної форми ГУ-23. Відповідачем здійснено оплату за накопичення вагонів на коліях загального користування, водночас збір за зберігання вантажу на коліях загального користування по накопичувальним карткам форми ФДУ-92 не сплачено, у зв'язку з внесенням до накопичувальних карток заперечень стосовно того, що відповідач не згоден з даним нарахуванням, оскільки "маршрут був сформований відповідно до розділу 17 пункту 2 Правил перевезення вантажів та накопичений на станції відповідно до додатку 1-4 до Договору про надання послуг з погодженим замовленням про окремі послуги, а саме організація накопичення вагонів на станції накопичення, з залізницею погоджено від 30.09.2021, що не передбачає нарахування за зберігання вантажу"; також позивач просить у позові визнати поважними причини пропущення позовної давності при зверненні до суду з даним позовом з причин, що від нього не залежали та зазначає, що правовідносини між сторонами виникли в період карантину, закінчення строку позовної давності також припало на строк періоду карантину, який на даний час продовжено, тому вважає, що строк позовної давності щодо вимог по даній справі не сплинув в силу п.12 Прикінцевих положень ЦК України. Також, пред'явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила) - введення воєнного стану в Україні. Зазначає, що обставини, які завадили позивачу подати позов у встановлений чинним законодавством строк є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення АТ "Українська залізниця" та такими, що пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідної дії у визначений законом строк.
Ухвалою суду від 30.01.2023 відкрито провадження у даній справі та визначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження. Цією ж ухвалою, зокрема, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов, оформленого згідно вимог ст. 165 ГПК України п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. При цьому, визначено провести розгляд справи № 915/95/23 поза межами встановленого ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого визначається з урахуванням існування в Україні воєнного стану.
14.02.2023 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову В обґрунтування зазначає, що предметом спору є правовідносини, які виникли між сторонами, мають спеціальні умови та є "маршрутним перевезенням", яке відноситься до "окремої послуги" (Додаток 1-4, 2-5 до Договору) та є відмінним від загальних умов перевезень внаслідок своєї специфіки і суті операцій - "накопичення вагонів з вантажем". Відповідно до п.13.1 Договору у випадку, якщо додатками до Договору визначені умови інші ніж в основному тексті Договору, такі умови додатків мають переважну силу над умовами основного тексту Договору; . накопичення вагонів з вантажем (маршрутний проїзд) - є предметом "окремої послуги" обов'язковою умовою якої є формування поїзду установленої довжини (50 вагонів) - Правила перевезення вантажів маршрутами відправника, Договір. За умовами Договору, Додатку 1-5, Правил маршрутний поїзд приймається до перевезення після повного формування (в разі порушення цих вимог відправник сплачує штраф ст.106 Статуту, Додаток 1-5). Відповідно до п.1.3. Маршрутний проїзд може бути оформлений одним або декількома перевізними документами. Отже хибним є твердження позивача, що частина маршрутного потягу в обсязі 8 вагонів могла бути відправлена залізницею однак затримувалась внаслідок ненадання відповідачем накладної; даний предмет договору "накопичення вагонів з вантажем до 50 вагонів - маршрутний потяг" кореспондується з тарифом на дану послугу обумовленого п.9 Додатку 1-4 в якому визначено, що саме платиться в рамках даної "особливої послуги"; відповідач не має власних потужностей для формування маршрутного поїзда в 50 вагонів на власній території, а тому, саме для отримання послуги з накопичення вагонів відповідач скористався передбаченими Договором відповідними можливостями; ТОВ СП "Нібулон" на коліях станції Решетилівка (коліях загального користування), здійснювало накопичення вагонів. Таким чином, Перевізник надав Замовнику, згідно Договору послугу з накопичення вагонів, за попередньо погодженими планом, який мав ознаку "маршрутний" та за попередньою заявкою, без отримання якої Замовник не спроможний сформувати маршрутний проїзд. В свою чергу, Замовник отримав вказану послугу з накопичення вагонів, оскільки в спірний період фактично сформовано маршрутний проїзд, проведено навантаження вагонів та оформлено перевізний документ (накладну), за що відповідачем було сплачено відповідні платежі, які визначені у п.9 Додатку №1-4 до Договору. Інших платежів послуга "накопичення вагонів" не передбачає; ТОВ СП «НІБУЛОН» повністю дотримано умови Договору та нормативних актів щодо оформлення маршрутного потягу декількома накладними з відомість вагонів що перевозяться маршрутом. Накопичення вагонів з вантажем (маршрут) в даному випадку відбувається в рамках договірних відносин (є предметом послуги, за яку сплачується тариф), отже не може кваліфікуватись як «матеріальна відповідальність» та не має такого елементу як «вина» відправника; матеріали справи не містять наявності вини відповідача, а тому відсутні підстави стягнення коштів з ТОВ СП "Нібулон" в якості матеріальної відповідальності; надані позивачем Акти загальної форми ГУ-23 фіксують виключно факт виконання договірних зобов'язань та накопичення маршрутного потягу.
26.06.2020 ТОВ СП "Нібулон" в порядку, встановленому ст. 634 Цивільного кодексу України, направлено АТ "Українська залізниця" заяву про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення договору про надання послуг з організації перевезень вантажів залізничним транспортом № 14291113/2020-001 від 24.03.2020. Заява підписана шляхом накладення електронного цифрового підпису 26.06.2020. Метою укладання між сторонами договору було саме накопичення вагонів для формування маршрутного поїзда в 50 вагонів. Накопичення вагонів проводилось за Договором із залізницею за попередньо погодженим планом, який мав ознаку "маршрутний" та за попередньою заявкою, за що відповідачем було сплачено відповідні платежі.
Зазначає, що 20.11.2019 АТ "Укрзалізниця" видано роз'яснення № Ц-2/58/405-19 щодо надання послуг з організації перевезень вантажів та порожніх вагонів за узгодженим розкладом руху вантажного поїзда (РРМП), згідно п. 3.5 яких зазначено, що збір за зберігання вантажів та маневрова робота під час накопичення маршрутного поїзда не нараховується.
21.07.2023 від відповідача до суду надійшло клопотання про поновлення строку на подання доказів та долучення до матеріалів справи висновку експерта № 02/07-23 від 17.07.2023.
05.02.2024 відповідачем подано клопотання про врахування висновків Верховного Суду у справі № 915/305/22 під час розгляду даної справи.
Згідно з приписами ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
Отже, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі матеріалами, у відповідності до ч. 13 ст. 8, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 5 ст. 252 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
До матеріалів позовної заяви долучено Договір № 4230 про подачу і забирання вагонів під'їздної колії ТОВ СП «НІБУЛОН» при станції Решетилівка Південної залізниці від 30.05.2017. Відповідно до умов п.1 Договору №4230, згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору здійснюється подача, розставляння на місця навантаження, вивантаження і забирання вагонів з під'їзної колії, яка належить Власнику, примикає через стрілку №9 до колії № 1 станції Решетилівка Південної залізниці і обслуговується локомотивом Залізниці. Межею під'їзної колії є знак «Межа під'їзної колії», який встановлено на відстані 156 м від вістря стрілки № 9.
Розгорнута довжина під'їзної колії становить 537 погонних метрів.
Згідно п.6 Договору №4230 загальна кількість вагонів, які передаються на під'їзну колію однією групою, не більша 08 одиниць.
Як зазначали сторони, Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "НІБУЛОН" не має власних потужностей для формування маршрутного поїзда в 50 вагонів на власній території. У зв'язку з цим 26.06.2020 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (Акціонерним товариством "Українська залізниця") та Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарським підприємством "НІБУЛОН" було укладено Договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №40-14291113/2020-0001 зокрема Додаток 1-4 «Умови організації накопичення вагонів» з метою надання-отримання спеціальної послуги «накопичення вагонів», яка передбачає накопичення вагонів з вантажем на коліях загального користування для відправлення їх маршрутними поїздами.
26.06.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "НІБУЛОН" в порядку, встановленому ст.634 ЦК України, направлено Акціонерному товариству "Українська залізниця" заяву про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №14291113/2020-001 від 24.03.2020.
26.06.2020 Акціонерним товариством "Українська залізниця" направлено Відповідачу інформаційне повідомлення про укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №40-14291113/2020-001 від 25.02.2020, яким Позивач засвідчив прийняття від Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "НІБУЛОН" пропозиції (акцепт) укладення договору та повідомив про присвоєння замовнику кодів відправника/одержувача 8496, платника 8211375 з відкриттям особового рахунку з ідентичним номером.
Повідомлено, що код платника використовується для ідентифікації договірних відносин як номер договору.
Згідно п.1.1 Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 25.02.2020 (в редакції, що оприлюднене 26.11.2021, та яка вводиться в дію 01.12.2021) (далі - Договір) предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах Замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги.
У розумінні Договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за користування власним вагоном перевізника не є орендною платою.
Відповідно до п.1.2 договору при його виконанні сторони використовують такі скорочені найменування нормативно-правових актів:
- статут залізниць України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 (далі - Статут залізниць України);
- правила перевезення вантажів, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №861/5082 (далі - Правила №644);
- правила планування перевезень вантажів (статті 17-21 Статуту), затверджені наказом Міністерства транспорту України від 09.12.2002 №873 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2002 за №1030/7318 (далі - Правила планування перевезень вантажів);
- правила користування вагонами і контейнерами, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за №165/3458 (далі - Правила користування вагонами).
- збірник Тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги та Коефіцієнти, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів, затверджені наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 №317 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за №340/16356 (далі - Збірник Тарифів, Коефіцієнти, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів, відповідно).
- угода про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі - СМГС)
- конвенція про міжнародні залізничні перевезення (далі - КОТІФ).
Відповідно до п.1.3 Договору наведені нижче визначення вживаються в договорі в такому значенні:
- маршрутна відправка - партія вантажу за однією накладною, яка відповідає ваговій нормі та/або кількості вагонів у поїзді, що встановлені перевізником;
- маршрутний поїзд - вантажний поїзд, одночасно пред'явлений до перевезення замовником, який відповідає установленій перевізником масі та/або довжині та прямує без переробки на одну станцію призначення/вихідну станцію. Маршрутний поїзд може бути оформлений одним або декількома перевізними документами;
- первинні документи - документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення, зокрема: перевізні документи, зведена відомість, накопичувальна картка, відомість плати за користування вагонами та контейнерами, подавання, забирання вагонів та маневрову роботи інші;
- послуги, пов'язані з організацією та здійсненням перевезення вантажів - послуги, що надаються Перевізником Замовнику згідно з Договором (додатків до нього), у т.ч. на підставі окремої заявки Замовника.
Відповідно до п.1.4 Договору надання послуг за Договором може підтверджуватись накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання / забирання вагонів та маневрову роботу, зведеними відомостями та іншими документами.
Відповідно до п.2.1 Договору замовник зобов'язаний, зокрема:
- сплачувати послуги Перевізника та інші платежі, належні Перевізнику за Договором з сум внесеної передоплати за кодом платника (п.2.1.4);
- відшкодовувати Перевізнику витрати, пов'язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів з причин, що не залежать від Перевізника, які виникли на станціях залізниць України, зокрема з наступних причин: неправильне оформлення відправниками перевізних документів; недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил чи невірне їх оформлення; перевірка вантажів (маси вантажу) митними та іншими державними органами контролю; недотримання технічних умов розміщення та кріплення вантажів; недостатність грошових коштів та закриття коду платника; інші причини. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника (п.2.1.5);
- у строки, встановлені розд.4 Договору, підписувати акти звіряння розрахунків, зведені відомості. Підписувати не пізніше двох робочих днів від дня надання послуг накопичувальні картки зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов'язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) форми ФДУ-92, відомості плати за користування вагонами форми ГУ46, відомості плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, відомості плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу форми ГУ-46а. А у випадку оформлення вказаних вище документів в паперовій формі на вимогу Замовника - підписувати та надавати Перевізнику не пізніше двох робочих днів від дня надання такої його вимоги (п.2.1.7);
Відповідно до п.2.3 Договору перевізник зобов'язаний, зокрема:
- приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) Замовника або у власних вагонах (контейнерах) Перевізника, надавати власні вагони (контейнери) Перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками Замовника згідно інформації розміщеної у Системі планування перевезень, надавати додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатках до Договору та Збірнику тарифів (п.2.3.2);
- складати документи, передбачені п.п.1.3, 1.4 та розд.4 Договору, щодо нарахування сум платежів (п.2.3.5).
Відповідно до п.3.1 Договору розмір провізних платежів за перевезення вантажу у вагонах Замовника та вагонах залізниць інших держав, додаткових зборів, пов'язаних з перевезенням, розраховується за ставками і тарифами, які визначаються у відповідності до умов Збірника Тарифів.
Відповідно до п. 13 Договору невід'ємною частиною договору є додатки, зокрема:
- додаток 1-1 «Ставки плати за додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, що надаються за вільними тарифами»;
- додаток 1-4 «Умови організації накопичення вагонів».
Відповідно п.13.1 Договору у випадках, якщо додатками до Договору визначені умови інші ніж в основному тексті Договору, такі умови додатків мають переважну силу над умовами основного тексту Договору.
Договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №40-14291113/2020-001 від 26.06.2020 містить спеціальні умови, які відносяться до "окремих послуг", зокрема, Додаток №1-4 до Договору, який є невід'ємною частиною останнього.
Відповідно до п.1 Додатку №1-4 до Договору «Умови організації накопичення вагонів» (надалі - Додаток) на окреме замовлення перевізник надає послуги замовнику з накопичення порожніх та/або з вантажем власних вагонів перевізника та/або вагонів замовника на коліях загального користування станцій накопичення для відправлення їх групами (маршрутами) на станції призначення (далі - накопичення вагонів).
Відповідно до п.2 Додатку станціями накопичення можуть бути станції відправлення та /або станції на шляху прямування вагонів до станції призначення.
Відповідно до п.3 Додатку для організації накопичення вагонів замовник направляє для погодження перевізником звернення із зазначенням бажаних станцій накопичення та максимальної кількості вагонів, що може бути накопичено на кожній з них. Строк розгляду перевізником такого звернення становить не більше ніж 15 робочих днів. За результатом розгляду звернення замовника, перевізник інформує про можливість накопичення вагонів із зазначенням станцій накопичення та кількості вагонів, що може бути накопичено на них, або надає обґрунтовану відмову.
Відповідно до п.4 Додатку в межах узгоджених станцій накопичення та кількості вагонів, що може бути накопичено, замовник щомісячно надає перевізнику на такі станції накопичення заявки на накопичення вагонів із зазначенням: станції накопичення; граничної кількості вагонів для накопичення; розподілу для накопичення вагонів за їх видами, різновидом вантажу, станції призначення; періоду дії такої заявки.
Відповідно до п.5 Додатку на станціях накопичення на шляху прямування Перевізник контролює накопичення вагонів відповідно до заявки Замовника для подальшого формування поїзду та відправлення на станцію призначення.
Відповідно до п.6 Додатку початком накопичення вагонів є: на шляху прямування порожніх та/або з вантажем - прибуття вагонів на станцію накопичення; на станції відправлення - момент фактичної передачі Замовником вагонів Перевізнику.
Відповідно до п.7 Додатку часом закінчення накопичення вагонів є: на шляху прямування порожніх та/або з вантажем - формування поїзду з таких вагонів; на станції відправлення - приймання останнього вагону Перевізником.
Відповідно до п.8 Додатку час перебування вагонів на коліях загального користування станції накопичення відображається в акті загальної форми ГУ-23.
Відповідно до п.9 Додатку за послугу з накопичення вагонів Замовник сплачує:
- плату за вільним тарифом "Організація перевезень і накопичення власного рухомого складу" відповідно до Додатку 1-1 до Договору. При нарахуванні такої плати 1 вагоно-доба розраховується з округленням неповної доби (24 години від початку накопичення) до повної (24 години до закінчення накопичення) (п.9.1);
- за затримку вагонів Замовника: платежі пов'язані з затримкою вантажу на шляху прямування з вини Замовника згідно з Збірником тарифів та Правилами перевезення вантажів (п.9.2);
- за затримку власних вагонів Перевізника: платежі пов'язані з затримкою вантажу на шляху прямування з вини Замовника згідно з Збірником тарифів та Правилами перевезення вантажів та п. 3.4. Договору (п.9.3).
Плата за маневрову роботу під час надання послуг з накопичення Замовнику не нараховується.
Відповідно до п.10 Додатку нарахування платежів відбувається на станції накопичення за накопичувальною карткою ФДУ-92, відомістю плати за користування вагонами ГУ-46 з коду платника Замовника, яким замовлено надання такої послуги.
Судом встановлено наступні обставини:
1) Накопичувальна картка форми ФДУ-92 №18120127 від 18.12.2021, накладні від 18.12.2021 №44630812, №44630465, №44630648, №44630655, № 44630671, № 44630747, № 44630853.
Судом встановлено, що протягом 16-18 грудня 2021 року по станції Решетилівка Південної залізниці Відповідач проводив навантаження 49 залізничних вагонів у складі одного маршрутного поїзда, які були замовлені на умовах аукціону ID: RCE001-UA-20211118- 39096 та надалі слідували по маршрутній відправці №121882 (графа №7 Накладних) Решетилівка - Миколаїв-Вантажний. До складу маршрутного поїзду увійшли і вагони вказані в актах загальної форми ГУ-23 від 16.12.2021 № 814, № 808, від 17.12.2021 № ,829, № 816, № 830, № 827, № 821, № 828, від 18.12.2021 № 836, № 842, № 840, № 843.
В графі 7 накладних від 18.12.2021 №44630812, №44630465, №44630648, №44630655, № 44630671, № 44630747, № 44630853 зазначено «Перевезення здійснюється на умовах аукціону № RCE001-UA-20211118-39096. «Ставка за аукціоном - 3438 грн». Маршрутний поїзд №121882. В графі 29 «відправка» міститься відмітка «групова/маршрутна».
Отже, між сторонами склались правовідносини, що регулюють перевезення маршрутним поїздом.
Відповідачем сплачено збір за накопичення таких вагонів на коліях загального користування, про що зазначено у позовній заяві та не заперечується сторонами у справі.
Накопичення вагонів 16-18 грудня 2021 року по станції Решетилівка Південної залізниці підтверджується актами загальної форми ГУ-23, а саме: акти загальної форми від 16.12.2021 № 814, № 808, від 17.12.2021 № ,829, № 816, № 830, № 827, № 821, № 828, від 18.12.2021 № 836, № 842, № 840, № 843.
Опис обставин, що викликали складання актів: «Затримка вагонів, пов'язана з оформленням вантажу після забирання їх з місць навантаження/вивантаження. Вагони простоюють в очікуванні оформлення перевізних документів та накопичення маршруту.
Отже, з тексту складених Актів форми ГУ-23 вбачається, що в них відображено час «затримки вагонів» в очікуванні формування маршрутного поїзда відповідно до п.8 Додатку 1-4 до Договору.
На підставі актів загальної форми ГУ-23 від 16.12.2021 № 814, № 808, від 17.12.2021 № ,829, № 816, № 830, № 827, № 821, № 828, від 18.12.2021 № 836, № 842, № 840, № 843 Позивачем нараховано Відповідачу плату за зберігання вантажів, що підтверджується накопичувальною карткою форми ФДУ-92 №18120127 від 18.12.2021 на загальну суму 38464,60 грн без ПДВ. Розрахунок заборгованості по накопичувальній картці форми ФДУ-92 №18120127 від 18.12.2021 на загальну суму 38464,60 грн. без ПДВ (46157,52 грн. з ПДВ), виконаний Позивачем на підставі п.2.1 розділу 2 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затверджені наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 №317, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за №340/16356, виходячи зі ставки плати в розмірі 4 грн за одну тонну вантажу за кожну добу із застосуванням коефіцієнту 3,023 грн згідно з наказом Міністерства інфраструктури України від 11.08.2021 №418.
Нараховану плату за зберігання вантажів по накопичувальній картці форми ФДУ-92 №18120127 від 18.12.2021 на загальну суму 38464,60 грн. без ПДВ (46157,52 грн. з ПДВ) Відповідачем не сплачено, що і стало підставою для звернення Позивача до суду із даним позовом в цій частині.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги посиланням на п.п.8, 9 Правил перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №861/5082 (далі-Правила №644), якими врегульовані порядок та умови нарахування збору за зберігання вантажу.
Часовий період відображений в Актах ГУ-23 збігається з умовами п.6, 7, 8 Додатку 1-4 до Договору «Умови організації накопичення вагонів» до Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №40-14291113/2020-0001.
ТОВ СП «НІБУЛОН» тариф «Організація перевезень і накопичення власного рухомого складу» (п.9.1 Додаток 1-4) сплачено у повному обсязі. В частині оплати «збору за зберігання вантажу» в цей же період часу (п.8, 9 Правил зберігання вантажу №644) Відповідач заперечує.
Накопичувальну картку ФДУ-92 №18120127 від 18.12.2021 підписано вантажовласником ТОВ СП «НІБУЛОН» із зауваженнями наступного змісту:
" Маршрут був сформований відповідно розділу 17 пункт 2 Правил перевезення вантажів та накопиченні на станції відповідно до додатку 1-4 до Договору про надання послуг з погодженим замовлення про окремі послуги, а саме організація накопичення вагонів на станції накопичення, залізницею погоджено від 30.09.2021, що не передбачає нарахування за зберігання вантажу".
2) Накопичувальна картка форми ФДУ-92 №10010006 від 10.01.2022, накладна від 09.01.2022 №44824167.
Судом встановлено, що протягом 04-09 січня 2022 року по станції Решетилівка Південної залізниці Відповідач проводив навантаження 50 залізничних вагонів у складі одного маршрутного поїзда, які слідували по маршрутній відправці Решетилівка - Миколаїв-Вантажний. До складу маршрутного поїзду увійшли і вагони вказані в актах загальної форми ГУ-23 від 08.01.2022 № 24, № 26, від 09.01.2022 № 34, № 36, № 38, № 40, № 41, № 42, № 43, № 44.
В графі 29 накладної від 09.01.2022 №44824167 міститься відмітка, що «відправка» - «групова/маршрутна».
Відповідачем сплачено збір за накопичення таких вагонів на коліях загального користування, про що зазначено у позовній заяві та не заперечується сторонами у справі.
Накопичення вагонів 04-09 січня 2022 року по станції Решетилівка Південної залізниці підтверджується актами загальної форми ГУ-23, а саме: акти загальної форми від 08.01.2022 № 24, № 26, від 09.01.2022 № 34, № 36, № 38, № 40, № 41, № 42, № 43, № 44.
Опис обставин, що викликали складання актів: «Затримка вагонів, пов'язана з оформленням вантажу після забирання їх з місць навантаження/вивантаження. Вагони простоюють в очікуванні оформлення перевізних документів та накопичення маршруту».
Отже, з тексту складених Актів форми ГУ-23 вбачається, що в них відображено час «затримки вагонів» в очікуванні формування маршрутного поїзда відповідно до п.8 Додатку 1-4 до Договору.
На підставі актів загальної форми ГУ-23 від 08.01.2022 № 24, № 26, від 09.01.2022 № 34, № 36, № 38, № 40, № 41, № 42, № 43, № 44 Позивачем нараховано Відповідачу плату за зберігання вантажів, що підтверджується накопичувальною карткою форми ФДУ-92 №10010006 від 10.01.2022 на загальну суму 35574,70 грн. без ПДВ (42689,64 грн. з ПДВ).
Нараховану плату за зберігання вантажів по накопичувальній картці форми ФДУ-92 №10010006 від 10.01.2022 на загальну суму 35574,70 грн. без ПДВ (42689,64 грн. з ПДВ) Відповідачем не сплачено, що і стало підставою для звернення Позивача до суду із даним позовом в цій частині.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги посиланням на п.п.8, 9 Правил перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №861/5082 (далі-Правила №644), якими врегульовані порядок та умови нарахування збору за зберігання вантажу.
Часовий період відображений в Актах ГУ-23 збігається з умовами п.6, 7, 8 Додатку 1-4 до Договору «Умови організації накопичення вагонів» до Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №40-14291113/2020-0001.
ТОВ СП «НІБУЛОН» тариф «Організація перевезень і накопичення власного рухомого складу» (п.9.1 Додаток 1-4) сплачено у повному обсязі. В частині оплати «збору за зберігання вантажу» в цей же період часу (п.8, 9 Правил зберігання вантажу №644) Відповідач заперечує.
Накопичувальну картку ФДУ-92 №10010006 від 10.01.2022 підписано вантажовласником ТОВ СП «НІБУЛОН» із зауваженнями наступного змісту:
" Маршрут був сформований відповідно розділу 17 пункт 2 Правил перевезення вантажів та накопиченні на станції відповідно до додатку 1-4 до Договору про надання послуг з погодженим замовлення про окремі послуги, а саме організація накопичення вагонів на станції накопичення, залізницею погоджено від 30.09.2021, що не передбачає нарахування за зберігання вантажу".
3) Накопичувальна картка форми ФДУ-92 №20010013 від 20.01.2022, накладна від 20.01.2022 №44930931.
Судом встановлено, що протягом 18-20 січня 2022 року по станції Решетилівка Південної залізниці Відповідач проводив навантаження 46 залізничних вагонів у складі одного маршрутного поїзда, які слідували по маршрутній відправці Решетилівка - Миколаїв-Вантажний. До складу маршрутного поїзду увійшли і вагони вказані в актах загальної форми ГУ-23 від 19.01.2022 № 83, № 84, від 20.01.2022 № 90, № 95, № 97, № 98, № 99, № 100.
В графі 29 накладної від 20.01.2022 №44930931 міститься відмітка, що «відправка» - «групова/маршрутна».
Відповідачем сплачено збір за накопичення таких вагонів на коліях загального користування, про що зазначено у позовній заяві та не заперечується сторонами у справі.
Накопичення вагонів 18-20 січня 2022 року по станції Решетилівка Південної залізниці підтверджується актами загальної форми ГУ-23, а саме: акти загальної форми від 19.01.2022 № 83, № 84, від 20.01.2022 № 90, № 95, № 97, № 98, № 99, № 100.
Опис обставин, що викликали складання актів: «Затримка вагонів, пов'язана з оформленням вантажу після забирання їх з місць навантаження/вивантаження. Вагони простоюють в очікуванні оформлення перевізних документів та накопичення маршруту».
Отже, з тексту складених Актів форми ГУ-23 вбачається, що в них відображено час «затримки вагонів» в очікуванні формування маршрутного поїзда відповідно до п.8 Додатку 1-4 до Договору.
На підставі актів загальної форми ГУ-23 від 19.01.2022 № 83, № 84, від 20.01.2022 № 90, № 95, № 97, № 98, № 99, № 100 Позивачем нараховано Відповідачу плату за зберігання вантажів, що підтверджується накопичувальною карткою форми ФДУ-92 №20010013 від 20.01.2022 на загальну суму 33857,60 грн. без ПДВ (40629,12 грн. з ПДВ).
Нараховану плату за зберігання вантажів по накопичувальній картці форми ФДУ-92 №20010013 від 20.01.2022 на загальну суму 33857,60 грн. без ПДВ (40629,12 грн. з ПДВ) Відповідачем не сплачено, що і стало підставою для звернення Позивача до суду із даним позовом в цій частині.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги посиланням на п.п.8, 9 Правил перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №861/5082 (далі-Правила №644), якими врегульовані порядок та умови нарахування збору за зберігання вантажу.
Часовий період відображений в Актах ГУ-23 збігається з умовами п.6, 7, 8 Додатку 1-4 до Договору «Умови організації накопичення вагонів» до Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №40-14291113/2020-0001.
ТОВ СП «НІБУЛОН» тариф «Організація перевезень і накопичення власного рухомого складу» (п.9.1 Додаток 1-4) сплачено у повному обсязі. В частині оплати «збору за зберігання вантажу» в цей же період часу (п.8, 9 Правил зберігання вантажу №644) Відповідач заперечує.
Накопичувальну картку ФДУ-92 №20010013 від 20.01.2022 підписано вантажовласником ТОВ СП «НІБУЛОН» із зауваженнями наступного змісту:
" Маршрут був сформований відповідно розділу 17 пункт 2 Правил перевезення вантажів та накопиченні на станції відповідно до додатку 1-4 до Договору про надання послуг з погодженим замовлення про окремі послуги, а саме організація накопичення вагонів на станції накопичення, залізницею погоджено від 30.09.2021, що не передбачає нарахування за зберігання вантажу".
4) Накопичувальна картка форми ФДУ-92 №27010018 від 27.01.2022, накладна від 26.01.2022 №44992352.
Судом встановлено, що протягом 25-26 січня 2022 року по станції Решетилівка Південної залізниці Відповідач проводив навантаження 46 залізничних вагонів у складі одного маршрутного поїзда, які слідували по маршрутній відправці Решетилівка - Миколаїв-Вантажний. До складу маршрутного поїзду увійшли і вагони вказані в актах загальної форми ГУ-23 від 26.01.2022 № 120, № 130, № 122, № 128, № 124, № 129, № 126, № 131.
В графі 29 накладної від 26.01.2022 №44992352 міститься відмітка, що «відправка» - «групова/маршрутна».
Відповідачем сплачено збір за накопичення таких вагонів на коліях загального користування, про що зазначено у позовній заяві та не заперечується сторонами у справі.
Накопичення вагонів 25-26 січня 2022 року по станції Решетилівка Південної залізниці підтверджується актами загальної форми ГУ-23, а саме: акти загальної форми від 26.01.2022 № 120, № 130, № 122, № 128, № 124, № 129, № 126, № 131.
Опис обставин, що викликали складання актів: «Затримка вагонів, пов'язана з оформленням вантажу після забирання їх з місць навантаження/вивантаження. Вагони простоюють в очікуванні оформлення перевізних документів та накопичення маршруту».
Отже, з тексту складених Актів форми ГУ-23 вбачається, що в них відображено час «затримки вагонів» в очікуванні формування маршрутного поїзда відповідно до п.8 Додатку 1-4 до Договору.
На підставі актів загальної форми ГУ-23 від 26.01.2022 № 120, № 130, № 122, № 128, № 124, № 129, № 126, № 131 Позивачем нараховано Відповідачу плату за зберігання вантажів, що підтверджується накопичувальною карткою форми ФДУ-92 №27010018 від 27.01.2022 на загальну суму 33869,70 грн. без ПДВ (40643,64 грн. з ПДВ).
Нараховану плату за зберігання вантажів по накопичувальній картці форми ФДУ-92 №27010018 від 27.01.2022 на загальну суму 33869,70 грн без ПДВ (40643,64 грн. з ПДВ) Відповідачем не сплачено, що і стало підставою для звернення Позивача до суду із даним позовом в цій частині.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги посиланням на п.п.8, 9 Правил перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №861/5082 (далі-Правила №644), якими врегульовані порядок та умови нарахування збору за зберігання вантажу.
Часовий період відображений в Актах ГУ-23 збігається з умовами п.6, 7, 8 Додатку 1-4 до Договору «Умови організації накопичення вагонів» до Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №40-14291113/2020-0001.
ТОВ СП «НІБУЛОН» тариф «Організація перевезень і накопичення власного рухомого складу» (п.9.1 Додаток 1-4) сплачено у повному обсязі. В частині оплати «збору за зберігання вантажу» в цей же період часу (п.8, 9 Правил зберігання вантажу №644) Відповідач заперечує.
Накопичувальну картку ФДУ-92 №27010018 від 27.01.2022 підписано вантажовласником ТОВ СП «НІБУЛОН» із зауваженнями наступного змісту:
" Маршрут був сформований відповідно розділу 17 пункт 2 Правил перевезення вантажів та накопиченні на станції відповідно до додатку 1-4 до Договору про надання послуг з погодженим замовлення про окремі послуги, а саме організація накопичення вагонів на станції накопичення, залізницею погоджено від 30.09.2021, що не передбачає нарахування за зберігання вантажу".
5) Накопичувальна картка форми ФДУ-92 №03020028 від 03.02.2022, накладна від 03.02.2022 №43068592.
Судом встановлено, що протягом 01-03 лютого 2022 року по станції Решетилівка Південної залізниці Відповідач проводив навантаження 47 залізничних вагонів у складі одного маршрутного поїзда, які слідували по маршрутній відправці Решетилівка - Миколаїв-Вантажний. До складу маршрутного поїзду увійшли і вагони вказані в актах загальної форми ГУ-23 від 02.02.2022 № 146, від 03.02.2022 № 148, № 150, № 153, № 155, № 156, № 157, № 158.
В графі 29 накладної від 03.02.2022 №43068592 міститься відмітка, що «відправка» - «групова/маршрутна».
Відповідачем сплачено збір за накопичення таких вагонів на коліях загального користування, про що зазначено у позовній заяві та не заперечується сторонами у справі.
Накопичення вагонів 01-03 лютого 2022 року по станції Решетилівка Південної залізниці підтверджується актами загальної форми ГУ-23, а саме: акти загальної форми від 02.02.2022 № 146, від 03.02.2022 № 148, № 150, № 153, № 155, № 156, № 157, № 158.
Опис обставин, що викликали складання актів: «Затримка вагонів, пов'язана з оформленням вантажу після забирання їх з місць навантаження/вивантаження. Вагони простоюють в очікуванні оформлення перевізних документів та накопичення маршруту».
Отже, з тексту складених Актів форми ГУ-23 вбачається, що в них відображено час «затримки вагонів» в очікуванні формування маршрутного поїзда відповідно до п.8 Додатку 1-4 до Договору.
На підставі актів загальної форми ГУ-23 від 02.02.2022 № 146, від 03.02.2022 № 148, № 150, № 153, № 155, № 156, № 157, № 158 Позивачем нараховано Відповідачу плату за зберігання вантажів, що підтверджується накопичувальною карткою форми ФДУ-92 №03020028 від 03.02.2022 на загальну суму 33881,80 грн. без ПДВ (40658,16 грн. з ПДВ).
Нараховану плату за зберігання вантажів по накопичувальній картці форми ФДУ-92 №03020028 від 03.02.2022 на загальну суму 33881,80 грн. без ПДВ (40658,16 грн. з ПДВ) Відповідачем не сплачено, що і стало підставою для звернення Позивача до суду із даним позовом в цій частині.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги посиланням на п.п.8, 9 Правил перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №861/5082 (далі-Правила №644), якими врегульовані порядок та умови нарахування збору за зберігання вантажу.
Часовий період відображений в Актах ГУ-23 збігається з умовами п.6, 7, 8 Додатку 1-4 до Договору «Умови організації накопичення вагонів» до Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №40-14291113/2020-0001.
ТОВ СП «НІБУЛОН» тариф «Організація перевезень і накопичення власного рухомого складу» (п.9.1 Додаток 1-4) сплачено у повному обсязі. В частині оплати «збору за зберігання вантажу» в цей же період часу (п.8, 9 Правил зберігання вантажу №644) Відповідач заперечує.
Накопичувальну картку ФДУ-92 №03020028 від 03.02.2022 підписано вантажовласником ТОВ СП «НІБУЛОН» із зауваженнями наступного змісту:
" Маршрут був сформований відповідно розділу 17 пункт 2 Правил перевезення вантажів та накопиченні на станції відповідно до додатку 1-4 до Договору про надання послуг з погодженим замовлення про окремі послуги, а саме організація накопичення вагонів на станції накопичення, залізницею погоджено від 30.09.2021, що не передбачає нарахування за зберігання вантажу".
На підставі повного і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були надані сторонами, з наданням оцінки всім аргументам сторін, суд дійшов наступних висновків.
Предметом даного спору є правовідносини, які виникли під час «маршрутного перевезення» при застосуванні послуги щодо накопичення вагонів з вантажем на коліях загального користування, яке передбачено укладеним між сторонами Договором про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №40-14291113/2020-001 та зокрема Додатком 1-4 «Умови організації накопичення вагонів».
Відповідно до п.2 Правил перевезення вантажів маршрутами відправника, затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002 №334 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за №565/6853, маршрутом відправника (далі - маршрут) уважається поїзд установленої маси або довжини, сформований відправником відповідно до Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Мінтрансу України від 20.12.1996 №411 та зареєстрованих у Мін'юсті України 25.02.1997 за №50/1854, та плану формування поїздів на залізничній під'їзній колії підприємства або за договором із залізницею - на коліях залізничної станції призначенням на одну станцію або з розпиленням на кількох станціях з обов'язковим зменшенням кількості його переробок на попутних технічних станціях.
Перевезення вантажів на особливих умовах здійснюються за окремими договорами. При цьому сторони вправі передбачати у договорах додаткову відповідальність за виконання зобов'язань щодо перевезень вантажів (п. 63 Статуту залізниць України).
Виходячи з вищезазначеного, умов Договору №40-14291113/2020-001 та матеріалів даної справи, між сторонами склались спеціальні правовідносини з перевезення вантажів, а саме: перевезення маршрутним потягом, який відповідає установленій довжині та прямує на одну станцію призначення. В рамках даних правовідносин Позивач запропонував надання спеціальної послуги - накопичення вагонів з вантажем на коліях загального користування з метою формування маршрутного поїзду установленої довжини.
Як зазначалось вище, пунктом 13.1 вказаного Договору встановлено, що у випадку, якщо додатками до Договору визначені умови інші ніж в основному тексті договору, такі умови додатків мають переважну силу над умовами основного тексту договору.
Договір №40-14291113/2020-001 від 25.02.2020 має спеціальні умови, що відносяться до «окремих послуг», що унормовано, зокрема, Додатком №1-4 до Договору, і які є відмінними від загальних умов перевезень внаслідок своєї специфіки і суті операцій - «накопичення вагонів з вантажем».
Додаток №1-4 до Договору є невід'ємною частиною останнього.
Виходячи з приписів Додатку №1-4 «Умови накопичення вагонів» до Договору, при перевезенні вантажу маршрутними відправками та відсутності можливості формувати маршрут на під'їзній колії, що належить Відповідачу, навантажені вагони затримуються на коліях станції.
Судом взято до уваги, що враховуючи характер укладеного між сторонами Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №40-14291113/2020-0001 від 25.02.2020, сторони домовились про перевезення вантажів на спеціальних умовах - маршрутний поїзд (Додаток 1-4). При цьому, сторонами погоджено специфічні умови перевезення вантажів, які є визначальними щодо порядку надання відповідних послуг та особливостей їх оплати. Накопичення вагонів проводилось за попередньо погодженим планом, який мав ознаку "маршрутний". При цьому, перевізник інформує замовника про можливість накопичення вагонів із зазначенням станції накопичення та кількості вагонів, що може бути накопичено на них, або надає обґрунтовану відмову.
Судом встановлено, що ТОВ СП НІБУЛОН не має власних потужностей для формування маршрутного поїзда в 50 вагонів на власній території, а тому, саме для отримання послуги з накопичення вагонів з вантажем на коліях загального користування АТ «Українська залізниця» (після завантаження на під'їзних коліях ТОВ СП «НІБУЛОН») Відповідач скористався передбаченими Договором відповідними можливостями. Суд враховує, що згідно з п.6 Договору про подачу та забирання вагонів ТОВ СП «НІБУЛОН» загальна кількість вагонів, які передаються на під'їзну колією однією групою, становить не більше 8 вагонів. Отже, з урахуванням приписів Додатку №1-4 до Договору та умов Договору №4230, у даному випадку метою Відповідача, при замовленні спеціальної послуги, було саме накопичення вагонів для формування маршрутних поїздів в 50 вагонів.
Сама по собі процедура накопичення вагонів апріорі передбачає затримку окремих вагонів (порожніх та/або з вантажем) на певний час з метою формування маршрутного поїзда, на що Залізниця надала свою згоду шляхом розробки та укладання з Відповідачем Договору (Додаток 1-4). Таким чином, Перевізник надав Замовнику, згідно Договору послугу з накопичення вагонів, за попередньо погодженим планом, який мав ознаку «маршрутний», без отримання якої Замовник не спроможний сформувати маршрутний поїзд.
В свою чергу, Замовник отримав вказані послуги з накопичення вагонів з вантажем на коліях загального користування, оскільки 16.12.2021-18.12.2021, 04.01.2022-09.01.2022, 18.01.2022-20.01.2022, 25.01.2022-26.01.2022, 01.02.2022-03.02.2022 по станції Решетилівка Південної залізниці Відповідачем фактично проведено навантаження вагонів та сформовано маршрутні поїзди, оформлено перевізні документи (накладну) з відміткою маршрутного поїзду, за що Відповідачем було сплачено відповідні платежі, які визначені у п.9 Додатку №1-4 до Договору. Інших платежів послуга «накопичення вагонів» не передбачає.
З матеріалів справи вбачається, що Позивач обґрунтовує свою позицію посиланням на п.п. 8, 9 Правил перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №861/5082 (далі Правила №644), якими врегульовані порядок та умови нарахування збору за зберігання вантажу.
Пунктом 5 Правил №644 встановлено, що якщо одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені статтею 46 Статуту, з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу.
Статтею 46 Статуту залізниць України передбачено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Відповідно до п. 3 зазначених Правил, для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, у разі затримки вагонів на станції призначення через вину відправника, складаються акти загальної форми.
Згідно п. 8 Правил № 644, збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки.
Приписами п. 9 Правил №644 встановлено, що за зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки.
Якщо вантаж для відправлення завозиться на місця загального користування частинами і в день завезення першої частини не був зданий повністю, то збір за зберігання нараховується за кожну ввезену частину вантажу. Збір у таких випадках визначається як сума зборів за ввезені частини вантажу. Час зберігання кожної частини завезеного вантажу визначається від моменту ввезення цієї частини до моменту оформлення перевізних документів. У такому самому порядку визначається збір за зберігання вантажу на складі станції відправлення, поверненого на вимогу відправника.
Виходячи з приписів пунктів 8 та 9 Правил №644 нарахування збору за зберігання вантажу на коліях загального користування відбувається у разі наявності вини відправника у затримці та у разі, коли простій відбувся в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі з причин, не залежних від залізниці).
Пункт 9 Правил №644 застосовується у випадку сформованого до відправки відправлення (вагону), причиною затримки/невідправлення якого є «очікування оформлення документів». Відтак, відповідне нарахування є штрафними санкціями (матеріальною відповідальністю) до вантажовідправника, яке направлено на скорочення часу простою вже готових до відправлення вагонів в період оформлення документів на таку відправку.
Судом взято до уваги, що виходячи з умов Додатку №1-4 «Умови організації накопичення вагонів» до Договору, при перевезенні вантажу маршрутним поїздом та відсутності можливості формувати маршрут на під'їзній колії, що належить Відповідачу, навантажені вагони затримуються на коліях станції, на що залізниця надала свою згоду шляхом укладання з Відповідачем Договору та Додатку №1-4.
У даному разі (в період часу надання спеціальної послуги - накопичення вагонів з вантажем на коліях загального користування) вина, обґрунтована протиправною поведінкою Відповідача відсутня та Позивач безпідставно заявляє вимоги до замовника. Затримка вагонів під час накопичення останніх для формування маршрутного поїзду не може кваліфікуватись як одностороннє порушення зобов'язань з боку Відповідача, оскільки такі дії цілком відповідають умовам укладеного сторонами договору, який передбачає надання спеціальних послуг та додатку 1-4 до нього.
Щодо твердження Позивача відносно затримки вагонів в зв'язку з очікуванням оформлення перевізних документів.
Відповідно п.1.3 Договору маршрутний поїзд - вантажний поїзд, одночасно пред'явлений до перевезення замовником, який відповідає установленій перевізником масі та/або довжині та прямує без переробки на одну станцію призначення/вихідну станцію. Маршрутний поїзд може бути оформлений одним або декількома перевізними документами.
«Очікування накопичення маршрутного поїзду до установленої довжини» і «очікування оформлення перевезення» - це різні, не тотожні речі. Як зазначалось вище, вагони з маршрутного поїзду не будуть відправлені поки не буде сформований повний обсяг маршрутного поїзду, навіть якщо буде оформлено не одним перевізним документом, а декількома (п. 1.3. Договору).
При цьому, ст.23 Статуту надано право оформлення однієї накладної на маршрут або групу вагонів, при перевезенні масових вантажів, на зворотному боці якої зазначаються для кожного вагона маса вантажу і кількість місць.
Пунктом 1.1 Правил оформлення перевізних документів (затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644) встановлено, що на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред'явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів (додаток 2 до цих Правил) або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною (додаток 4 до Правил перевезення вантажів в універсальних контейнерах, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 №542, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.09.2001 за №798/5989);
В силу п.п.6, 7 Додатку 1-4 до Договору, початком накопичення вагонів на станції відправлення є момент фактичної передачі замовником вагонів перевізнику, а часом закінчення накопичення на станції відправлення - приймання останнього вагону перевізником. Оскільки оформлення накладних на маршрут не могло відбутись до моменту накопичення (сформування) до 50 вагонів (маршруту), то перебування вагонів на станції не було викликано «затримкою оформлення документів», а стало наслідком цілком законних дій обох сторін Договору щодо «накопичення» маршрутного поїзда, що в свою чергу, є предметом договірної послуги з боку Позивача, оскільки до моменту повного формування маршрутний поїзд не міг бути відправлений.
Таким чином, у період накопичення вагонів (порожніх/з вантажем) маршрутного поїзду у Позивача не було підстав застосовувати матеріальну відповідальність за зберігання вантажу на коліях загального користування, приймаючи до уваги, що у цей час здійснювалось накопичення вагонів з вантажем у відповідності до умов Додатку №1-4.
Щодо тверджень Позивача відносно Актів ГУ-23. Відповідно до п.3 зазначених Правил, для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, у разі затримки вагонів на станції призначення через вину відправника, складаються акти загальної форми.
Позивач наполягає на тому, що існує факт затримки вагонів з вини клієнта, який пов'язаний з оформленням вантажу після забирання їх з місць навантаження/вивантаження, та який зафіксований належним чином - шляхом складання Актів загальної форми ГУ-23.
Слід зазначити, що складені акти загальної форми ГУ-23 не можуть беззаперечно вважатись документами, що засвідчують вину вантажовідправника стосовно затримки вагонів, оскільки за умовами п.8 Додатку №1-4, час перебування вагонів на коліях загального користування станції накопичення відображається в Акті загальної форми ГУ-23. В Актах загальної форми вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери (п. 8 Правил користування вагонами та контейнерами).
Відповідно ч.3 ст.6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Відповідно п.1.3 Договору первинні документи - документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення, зокрема: перевізні документи, зведена відомість, накопичувальна картка, відомість плати за користування вагонами та контейнерами, подавання, забирання вагонів та маневрову роботи інші.
Відповідно до п.1.4 Договору надання послуг за Договором може підтверджуватись накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, зведеними відомостями та іншими документами.
Відповідно п.8 Додатку 1-4 час перебування вагонів на коліях загального користування станції накопичення відображається в акті загальної форми ГУ-23.
Тобто, умовами Договору, що регулює спеціальну послугу, сторонами узгоджено, що Актом загальної форми ГУ-23 фіксується час перебування вагонів на коліях загального користування, що в свою чергу, є предметом послуги «накопичення вагонів з вантажем до 50 вагонів - маршрутний поїзд», оскільки вказаний Акт відображає час, за який сплачується тариф. При цьому, у самих актах зазначено, що вагони простоюють в очікуванні накопичення маршруту та оформлення перевізного документу.
Відповідно до п.9.1 Додатку №1-4, за послугу з накопичення вагонів замовник сплачує плату за вільним тарифом "Організація перевезень і накопичення власного рухомого складу" відповідно до Додатку 1-1 до Договору. При нарахуванні такої плати 1 вагоно-доба розраховується з округленням неповної доби (24 години від початку накопичення) до повної (24 години до закінчення накопичення).
Тобто, у даному випадку, Акт загальної форми ГУ-23 призваний зафіксувати час, за який сплачується тариф з накопичення вагонів з вантажем установленої довжини (до 50 вагонів).
За таких обставин, затримка вагонів під час накопичення останніх для формування маршрутного поїзду не може кваліфікуватись як одностороннє порушення зобов'язань з боку Відповідача, оскільки цілком відповідають умовам укладеного сторонами спеціального договору - Додаток 1-4, який передбачає надання спеціальних послуг.
Накопичення вагонів з вантажем (маршрут) в даному випадку відбувається в рамках договірних відносин (є предметом спеціальної послуги, за яку сплачується кореспондуючий тариф), отже не може кваліфікуватись як «матеріальна відповідальність» та не має такого елементу як «вина» відправника.
Суд відхиляє довід Позивача про те, що у даному випадку саме акти загальної форми ГУ-23 є підставою для матеріальної відповідальності Відповідача, оскільки в умовах спірних спеціальних правовідносин, які виникли між сторонами, вказані акти лише здійснюють роль документування часу перебування вагонів на коліях перевізника в рамках Додатку 1-4 та є підтвердженням надання спеціальної договірної послуги, а не належним доказом вини замовника, оскільки у даному випадку, у зв'язку із формуванням потягу, замовник не може передбачити період такого формування, тим більш, що останнім вивантаження продукції, яке врегульоване окремими строками не проводилось. Відповідно п.8 Додатку 1-4 Акти загальної форми ГУ-23 фіксують час початку та час закінчення накопичення вагонів, у відповідності до умов договору та додатку до нього.
Таким чином, у період накопичення вагонів (порожніх/з вантажем) маршрутного поїзду у Позивача не було підстав застосовувати матеріальну відповідальність за зберігання вантажу на коліях загального користування, також і з огляду на те, що у цей час здійснювалось накопичення вагонів з вантажем у відповідності до умов додатку № 1-4 і ці правовідносини були предметом окремої, належним чином сплаченої Відповідачем спеціальної послуги.
Відповідно до умов додатку № 1-4 "Умови організації накопичення вагонів" у період "накопичення" сплачується плата, встановлена у пункті 9.1. цього додатку - за вільним тарифом "Організація перевезень і накопичення власного рухомого складу" відповідно до додатку № 1-1 до Договору. При цьому додаток №1-1 - це "Ставки плати за додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, що надаються за вільними тарифами".
Разом з цим в період затримки вагонів з вини Замовника (саме затримки вагонів, а не накопичення) сплачуються платежі, пов'язані з затримкою вантажу на шляху прямування. При цьому обов'язковим елементом, встановленим для застосування пункту 9.2. додатку № 1-4 до Договору, є "затримка з вини Замовника".
Отже, навіть пункт 9 додатку №1-4 не ототожнює, а розділяє поняття "накопичення рухомого складу" (пункт 9.1.) та "затримку вагонів Перевізника" (пункт 9.2.).
Правовідносини з накопичення маршрутного поїзда з 50 вагонів з вантажем мають невід'ємну складову - перебування / накопичення вагонів з вантажем на коліях загального користування протягом часу накопичення до приймання останнього вагона Перевізником (пункти 6, 7 додатку №1-4 до Договору), що водночас є предметом окремої послуги (додаток №1-4 до Договору), а отже, вагони не могли бути відправлені не тому, що немає документів, а тому що не сформовано 50 вагонів (маршрут).
Схожа за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у подібних правовідносинах справа № 915/305/22 та №915/5/23.
Так, за висновками Верховного Суду, п. 8, 9 Правил зберігання вантажів не можуть застосовуватись до спірних правовідносин, оскільки затримка вагонів відбулась з обставин, що залежали від Позивача, а саме: наявність договірних відносин з накопичення вагонів на коліях Позивача з метою формування маршрутного потяга, про, що також вказував Відповідач у зауваженнях до накопичувальних карток. А тому, і у даному разі, Позивачем не доведено існування обставин, з якими пов'язується можливість застосування до спірних правовідносин приписів, передбачених пунктами зазначених вище Правил зберігання вантажів.
Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що затримка вагонів на коліях загального користування сталася поза межами встановлених у Договорі строків та з порушенням порядку, визначеного у Додатку №1-4 до Договору «Умови організації накопичення вагонів».
За вказаних обставин, суд вважає, що підстави для нарахування збору за зберігання вантажу відсутні, у зв'язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.
Стосовно клопотання про поновлення строку позовної давності суд зазначає наступне.
У ст. 256 Цивільного кодексу України вказано, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється у три роки.
Згідно з ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
За умовами ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Тобто перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
У відповідності до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 195, 196, 210, 220, 232, 233, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд,-
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М. Коваль