Справа № 170/574/24 Провадження №33/802/651/24 Головуючий у 1 інстанції:Жевнєрова Н. В.
Доповідач: Гапончук В. В.
30 вересня 2024 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Гапончук В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Пузіна Дениса Миколайовича в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Шацького районного суду Волинської області від 03 вересня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , помічника машиніста електровоза АТ «Укрзалізниця», до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України,
Постановою Шацького районного суду Волинської області від 03.09.2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, та призначено йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі одна тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 10.08.2024 року о 19:48 годині на вулиці Степана Бандери, 23 в селищі Шацьк Ковельського району Волинської області керував транспортним засобом марки "RENAULT MEGANE", д.н.з НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Водій відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України (а.с.25-26).
Не погоджуючись із постановою судді захисник Пузін Д.М. в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України у зв'язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.
Вважає зазначену постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню. Вказує на те, що 10.08.2024 року водій ОСОБА_2 здійснював перевезення ОСОБА_3 до лікарні з пошкодженням ока, що підтверджується відповідними документами, які ОСОБА_3 може надати суду, що свідчить, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом в стані крайньої необхідності (а.с.30-31).
В судове засідання особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та його захисник Пузін Д.М., будучи належним чином повідомленими про час та місце судового розгляду справи (а.с.36, 37) не з'явилися. Від них на адресу апеляційного суду не надходили заяви про відкладення розгляду справи. А тому апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_2 та його захисника Пузіна Д.М., відповідно до вимог ст.268 КпАП України.
Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та матеріалів справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до статтей 245, 252, 280 КпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, об'єктивна сторона правопорушення полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КпАП України, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.
Факт вчинення ОСОБА_1 згаданого адміністративного правопорушення за обставин, зазначених в оскаржуваній постанові судді, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими судом доказами. Так, його вина у вчиненні цього адміністративного правопорушення доводиться:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 111332 від 10.08.2024 року (а.с.1);
-актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів щодо ОСОБА_1 (а.с.2);
-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції у КНП «Шацька лікарня» від 10.08.2024 року щодо ОСОБА_1 (а.с.3);
-копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №2801894 від 10.08.2024 року щодо ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КпАП України (а.с.4);
-відеозаписом події (а.с.8).
-зобов'язанням ОСОБА_1 від 10.08.2024 року (а.с.9).
Згідно довідки, складеної начальником СПД № 1 (сел.Шацьк) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області Лайтара А. від 11.08.2024 року, вбачається, що згідно з відомостями ІКС ІПНП України ОСОБА_1 , 1998 року народження, протягом року до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст.130 КпАП України не притягувався (а.с.5).
Також згідно довідки, складеної начальником СПД № 1 (сел.Шацьк) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області Лайтара А. від 11.08.2024 року, вбачається, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель села Любеля, Львівської області, згідно з даними ІКС ІПНП отримував посвідчення водія: НОМЕР_2 від 18.10.2017 року (а.с.6).
При розгляді справи місцевим судом було допитано в якості свідка ОСОБА_3 Взяті показання свідка судом першої інстанції належним чином обґрунтовані.
Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КпАП України, які містяться в матеріалах справи.
Вищевикладені докази у своїй сукупності відтворюють реальну картину перебігу подій, є чіткими та послідовними та не викликають сумніву в апеляційного суду.
Беручи до уваги вищенаведене апеляційний суд прийшов до висновку, що доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції і цим доводам місцевим судом надано вірну правову оцінку.
Доводи апеляційної скарги апелянта про те, що ОСОБА_1 керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння в стані крайньої необхідності, оскільки здійснював перевезення ОСОБА_3 до лікарні з пошкодженням ока, на увагу апеляційного суду не заслуговують з наступних підстав.
Згідно зі статтею 18 КпАП України крайня необхідність - це стан, в якому була вчинена дія, передбачена цим Кодексом або іншими законами України, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, і який виключає можливість кваліфікації цієї дії як адміністративного правопорушення. Обов'язковими ознаками крайньої необхідності є вчинення дії: 1) з метою усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління; 2) якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами; 3) якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
Лише за наявності усіх трьох наведених вище умов особа звільняється від адміністративної відповідальності на підставі статті 17 цього Кодексу, а провадження у справі про адміністративне правопорушення, вчинене у стані крайньої необхідності, підлягає закриттю.
Таким чином крайньої необхідності у діях ОСОБА_1 апеляційний суд не вбачає.
Відповідно усі доводи апелянта, які викладені в апеляційній скарзі щодо незаконності судового рішення, жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, а на думку апеляційного суду фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України.
В судове засідання під час розгляду справи апеляційним судом ОСОБА_1 та його захисник не з'явилися щоб надати пояснення в обґрунтування вимог викладених в апеляційній скарзі, а також ніяких клопотань від них на адресу суду не надходило. Суд приходить до висновку, що підстави для закриття провадження у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України відсутні.
З урахуванням наведеного апеляційний суд вважає, що місцевий суд обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, постанова судді першої інстанції є законною та мотивованою, а накладене на ОСОБА_1 безальтернативне стягнення відповідає вимогам ст.ст.23, 33 КпАП України.
За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення, при цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та зміни чи скасування оскаржуваної постанови.
На підставі викладеного, керуючись статтею 294 КпАП України, -
Апеляційну скаргу захисника Пузіна Дениса Миколайовича в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову судді Шацького районного суду Волинської області від 03 вересня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду Гапончук В.В.