Справа № 761/4728/24
Провадження № 2/761/5536/2024
30 вересня 2024 року Шевченківський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Романишеної І.П.,
за участі секретаря Решти Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про стягнення страхового відшкодування, -
У лютому 2024 року ОСОБА_1 (далі по текст - позивач) звернулась до суду із позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (далі по тексту - відповідач) про стягнення страхового відшкодування.
Звернення до суду мотивовано тим, що 12 жовтня 2023 року близько 14 год. 50 хв. ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки VOLKSWAGEN Golf, державний номерний знак НОМЕР_1 , та рухаючись в с. Віта-Поштова Фастівського району Київської області по вул. Звенигородська (поблизу буд. 23), здійснила зіткнення з автомобілем марки AUDI Q5, державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_1 , що стояв попереду. У результаті зазначеної дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб AUDI, д.н.з. НОМЕР_3 , отримав механічні пошкодження, а саме - пошкодження бампера, капоту та фари. Зазначені вище обставини підтверджуються Повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду від 12.10.2023, у якому, зокрема, зафіксовано той факт, що ОСОБА_2 (особа, яка завдала шкоду) визнає свою вину у скоєнні ДТП. Крім того, згідно з Повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду від 12.10.2023, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу VOLKSWAGEN Golf, д.р.н. НОМЕР_1 застрахована згідно з страховим полісом № 215394711 у страховій компанії ПрАТ «СК «ПЗУ Україна». На виконання вимог закону, позивач звернулась до відповідача щодо виплати їй страхового відшкодування у зв?язку із заподіянням матеріального збитку внаслідок ДТП. У встановленому порядку відповідачу були надані всі необхідні документи, а експерту відповідача було надано для огляду пошкоджений автомобіль марки AUDI Q5, д.н.з. НОМЕР_3 . З приводу розгляду заяви позивача про страхове відшкодування відповідачем заведено страхову справу під № 33168. На запит представника позивача, відповідачем було надано звіт № 33168 від 11.11.2023 року. Як вбачається зі звіту № 33168 від 11.11.2023 р., ринкова вартість транспортного засобу визначена у розмірі 1 082 150 грн., а вартість відновлювального ремонту оцінена в розмірі 29 346,78 грн. При цьому, оцінювачем застосовано коефіцієнт фізичного зносу зі значенням 0,56, внаслідок чого вартість матеріального збитку, заподіяного внаслідок ДТП, за результатами оцінки визначена у розмірі 23 783, 06 грн. (з урахуванням ПІДВ). В свою чергу, позивач замовив оцінку вартості матеріального збитку заподіяного йому внаслідок ДТП у суб?єкта оціночної діяльності - ТОВ «Клевер Експерт» (сертифікат суб?єкта оціночної діяльності №430/2023 від 19.07.2023 р. Дійсний до 19.07.2026 р.). За результатами оцінки складено Звіт про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 465/11-23 від 07.12.2023, відповідно до якого зроблено такі висновки: ринкова вартість КТ3 - 1 252 729,78 грн; вартість відновлювального ремонту КТЗ - 188 722,67 грн; значення фізичного зносу - 0,49; вартість матеріального збитку з урахуванням ПДВ - 108 438, 23 грн; вартість матеріального збитку без урахування ПДВ - 90 365,19 грн. Також представник позивача надіслав на адресу відповідача претензію № 1778 від 24.11.2023, в якій зазначається про те, що виплачене страхове відшкодування не відповідає реальній вартості завданого збитку, з огляду на що представник позивача вимагав виплатити ОСОБА_1 в порядку відшкодування завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди шкоди залишок вартості відновлювального ремонту у розмірі 165 872,35 грн. У відповідь на претензію № 1778 від 24.11.2023 відповідач надіслав лист вих. № 948-31 від 29.11.2023, в якому повідомив, що розмір страхового відшкодування по страховій справі №33168 розраховано та виплачено на підставі звіту незалежного оцінювача № 33168 від 11.11.2023р., з огляду на що у відповідача відсутні підстави для перегляду рішення та проведення доплати страхового відшкодування по даній страховій справі. Однак, позивач не погоджується ні з визначеною у звіті №33168 від 11.11.2023р. оцінкою вартості відновлювального ремонту (29 346, 78 грн), ні з виплаченим розміром страхового відшкодування (21 659,22 грн), вважає їх несправедливими, заниженими та такими, що не відповідають реальній вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, а тому звернулась до суду із цим позовом з метою стягнення справедливого розміру страхового відшкодування та просила суд стягнути з Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ПЗУ УКРАЇНА» на користь ОСОБА_1 суму у розмірі 61 957 гривень 87 копійок, з них: страхове відшкодування у розмірі 58 340 гривень 78 копійок, інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 408 гривень 39 копійок, пеню у розмірі 2 921 гривень 36 копійок, три відсотки річних від простроченої суми боргу у розмірі 287 гривень 34 копійок.
Ухвалою суду від 09.02.2024 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
28.02.2024 року засобами поштового зв'язку до суду надійшов відзив на позов, відповідно до змісту якого представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вказувала на недопустимість поданих позивачем доказів про розмір завданого матеріального збитку, зокрема, звіту № 465/11-23 від 07.12.2023 року. Представник наголосила увагу, що ПрАТ СК «ПЗУ Україна» у повному обсязі виконало свої зобов?язання перед позивачем та сплатило позивачу страхове відшкодування у сумі, визначеній відповідно до законодавства. Також, відповідач не погоджується із відшкодуванням вартості всіх інших вимог, в т.ч. проведеної позивачем експертизи, оскільки останні є похідними вимогами від основного зобов?язання, штрафних санкцій, а отже не підлягають стягненню.
Відповідь на відзив до суду не надходила.
12.03.2024 року від представника позивача надійшла заява про призначення транспортно-товарознавчої експертизи.
Ухвалою суду від 15.03.2024 року судом вирішено здійснити перехід з розгляду справи до спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Ухвалою суду від 02.04.2024 року клопотання представника позивача про призначення транспортно-товарознавчої експертизи задоволено.
09.04.2024 року матеріали справи скеровано до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
08.07.2024 року на адресу суду надійшов висновок експерта від 28.06.2024 року №5942/24-54.
В судове засідання 25.09.2024 року позивач та його представник не з'явилися, від представника позивача надійшла заява щодо розгляду справи за його відсутності.
Представник відповідача в судове засідання з розгляду даної справи не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
З урахуванням неявки всіх учасників справи у судове засідання, датою ухвалення рішення у справі є дата складення повного судового рішення - 30.09.2024 року, що узгоджується з висновком Верховного Суду у постанові від 05.09.2022р. справа №1519/2-5034/11.
Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
За змістом ч.ч.1, 2, 3, 4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.ч.1,5-6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст.15 ЦК України).
Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власницею транспортного засобу AUDI державний номер НОМЕР_3 .
Як вбачається з повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, 12 жовтня 2023 року близько 14 год. 50 хв. ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки VOLKSWAGEN Golf, державний номерний знак НОМЕР_1 , та рухаючись в с. Віта-Поштова Фастівського району Київської області по вул. Звенигородська (поблизу буд. 23), здійснила зіткнення з автомобілем марки AUDI Q5, державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_1 , що стояв попереду.
У результаті зазначеної дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб AUDI, д.н.з. НОМЕР_3 , отримав механічні пошкодження, а саме - пошкодження бампера, капоту та фари.
Вказаним повідомленням також зафіксовано той факт, що ОСОБА_2 визнає свою вину у скоєнні ДТП, про що остання зазначила у повідомленні про ДТП.
Згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів №215394711, який діяв станом на 12.10.2023р., цивільно-правова відповідальність власника автомобіля VOLKSWAGEN Golf, державний номерний знак НОМЕР_1 , була застрахована в ПАТ СК «ПЗУ Україна».
Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Також згідно з п. 33.2. Закону у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.
У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.
Постановою Правління Національного банку України № 108 від 30.05.2022 за поданням Моторного (транспортного) страхового бюро України затверджені максимальні розміри страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Національної поліції України в розмірі 80000 гривень на потерпілого.
Позивачем було повідомлено страховика винної особи про страховий випадок та представником страховика було оформлено Протокол технічного огляду КТ3 від 12.10.2023 року.
У вказаному протоколі були відображені пошкодження внаслідок події, що сталася 12.10.2023 року та зазначені пошкодження, що не відносяться до ДТП, а саме: відслоєння матеріалу на склі фари лівої внутрішньої частини, деформація дверей правих передніх та задні праві з лакофарбовим покриттям, арка боковини ЗПР.
З метою оцінки завданої шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, на підставі даних Протоколу технічного огляду КТЗ від 12.10.2023 на замовлення ПрАТ СК «ПЗУ Україна» 11.11.2023 року був складений Звіт № 33168 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу AUDI Q5, державний номерний знак НОМЕР_2 (далі - Звіт).
Згідно вказаного звіту вартість матеріального збитку, заподіяного пошкодженням транспортного засобу AUDI Q5, державний номерний знак НОМЕР_2 склала 23783,06 грн, включаючи ПДВ на запчастини та матеріали.
З метою отримання страхового відшкодування, позивач звернулась до ПАТ СК «ПЗУ Україна» з заявою про виплату страхового відшкодування.
За результатами проведеної оцінки, ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» на підставі страхового акту прийняло рішення про виплату страхового відшкодування за шкоду, заподіяну внаслідок пошкодження належного позивачу майна.
17.11.2023 року відповідач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 21659,22 грн., що не заперечується сторонами.
При розрахунку страхового відшкодування враховано положення ст. 36.2 Закону стосовно зменшення суми страхового відшкодування на суму ПДВ 2123,84 грн. - якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.
Не погоджуючись з розміром страхового відшкодування, розрахованим відповідачем, позивач замовив експертне дослідження.
Згідно висновку щодо вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 465/11-23 від 07.12.2023 року, здійсненого ТОВ «Клевер експерт» на замовлення позивача, вартість матеріального збитку без урахування ПДВ складає 90 365,19 грн.
Як вбачається зі змісту позову, в обгрунтування позовних вимог представник позивача також вказував, що із позивачем не погоджувалася сума страхового відшкодування, позивач не погоджувалась з визначеним страховиком розміром відшкодування та пред'явила з даного приводу претензію, яка залишилася без задоволення.
Відповідно до п. 36.2 ст.36 Закону № 1961-IV страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:
у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна;
у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Таким чином, розмір матеріального збитку, який підлягає відшкодуванню страховиком, визначається за результатами відповідної оцінки, однак виплата страхового відшкодування здійснюється лише після узгодження страховиком розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування.
Проте, в порушення зазначених вище норм права, відповідач не узгоджував розмір страхового відшкодування із позивачем, а фактично в односторонньому порядку визначив розмір страхового відшкодування, повідомивши про розмір страхового відшкодування до виплати позивачу та здійснивши відповідну виплату у розмірі 21 659,22 грн.
У разі заперечення відповідної оцінки шкоди (збитку), зробленої страховиком чи на його замовлення, заперечення порядку визначення розміру збитку, елементів цього порядку, зокрема, й правомірності застосування відповідного коефіцієнтна зносу транспортного засобу, його запасних частин тощо, належним у розумінні ст.ст. 76-80 ЦПК України доказом у цивільній справі може слугувати саме висновок відповідної (автотоварознавчої (транспортно-товарознавчої), комплексної тощо) судової експертизи, яким, власне, усуваються суперечності щодо певних обставин, з'ясовуються обставини, які мають значення у справі, перевіряються доводи сторін. Для цього необхідні спеціальні знання в галузі товарознавства та оцінки майна. Висновок судової експертизи, рівно як і оцінка страховика, оцінюється в такому разі за правилами ст. 89 ч.ч. 1, 2, 3, ст. 110, ст. 263 ч.ч. 1, 2, 5 ЦПК України.
Згідно висновку експерта за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи від 28.06.2024 року № 5942/24-54, призначеної згідно ухвали суду від 02.04.2024 року за клопотанням представника позивача, вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу та розрахунком вартості ПДВ на вартість матеріалів та складових автомобіля AUDI Q5, державний номерний знак НОМЕР_2 , який було пошкоджено внаслідок ДТП, яка відбулась 12.10.2023 року станом на 12.10.2023 року складала 180377, 65 грн.
Суд в межах розгляду даної справи приймає даний висновок експерта за належний та допустимий доказ, яким встановлено вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу та розрахунком вартості ПДВ на вартість матеріалів та складових автомобіля AUDI Q5, державний номерний знак НОМЕР_2 , який було пошкоджено внаслідок ДТП, яка відбулась 12.10.2023 року.
В свою чергу, відповідачем не надано доказів на спростування висновку судової експертизи, не спростовано розмір матеріального збитку.
Правовідносини, що склались між сторонами регулюються нормами спеціального закону - Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV.
Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено як засади, так і процедури отримання потерпілими особами за наслідками ДТП, відшкодування заподіяної шкоди.
Згідно зі ст. 3 Закону, обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.
Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування».
Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (стаття 980 ЦК України).
Згідно зі ст. 999 ЦК України, до відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
Суд зазначає, що з аналізу вказаних правових норм вбачається, що основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми.
Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов'язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону).
Також наведене знайшло своє відображення у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі №147/66/17.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи (пункт 22.1 статті 22 Закону).
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Приписами ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. При настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно вимог п.п. 34.2, 34.3 ст. 34 вказаного Закону протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо представник страховика не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).
При цьому, згідно п. 36.2 ст. 36 цього Закону страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст.35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню страхове відшкодування у розмірі 58 340 (п'ятдесят вісім тисяч триста сорок) гривень 78 копійок, інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 408 (чотириста вісім) гривень 39 копійок, пеня у розмірі 2 921 (дві тисячі дев'ятсот двадцять одна) гривень 36 копійок, три відсотки річних від простроченої суми боргу у розмірі 287 (двісті вісімдесят сім) гривень 34 копійок за період часу з 30.11.2023р. по 28.01.2024р., виходячи з розміру суми страхового відшкодування 58340,78 грн., і з урахуванням положень п.36.5 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Згідно ч. 1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати пов'язані з проведенням експертизи (ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 1211,20 грн., витрати на експертне дослідження для звернення до суду в розмірі 4 500, 00 грн., а також витрати на проведення судової експертизи у розмірі 3 787, 00 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354-355 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про стягнення страхового відшкодування, - задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ПЗУ УКРАЇНА» на користь ОСОБА_1 суму у розмірі 61 957 (шістдесят одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят сім) гривень 87 копійок, з них: страхове відшкодування у розмірі 58 340 (п'ятдесят вісім тисяч триста сорок) гривень 78 копійок, інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 408 (чотириста вісім) гривень 39 копійок, пеню у розмірі 2 921 (дві тисячі дев'ятсот двадцять одна) гривень 36 копійок, три відсотки річних від простроченої суми боргу у розмірі 287 (двісті вісімдесят сім) гривень 34 копійок.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ПЗУ УКРАЇНА» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 00 копійок, витрати на експертне дослідження для звернення до суду в розмірі 4500 (чотири тисячі п'ятсот) гривень 00 копійок., а також витрати на проведення судової експертизи у розмірі 3787 (три тисячі сімсот вісімдесят сім) гривень 00 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ;
Відповідач - Приватне акціонерне товариство «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ПЗУ УКРАЇНА» код ЄДРПОУ 20782312, 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 40.
Повний текст рішення складено 30.09.2024 року.
СУДДЯ І.П.РОМАНИШЕНА