Справа №705/3993/24
2/705/2036/24
01 жовтня 2024 року м. Умань
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Годік Л.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування заборони на нерухоме майно,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про скасування заборони на нерухоме майно. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вона та відповідач ОСОБА_2 є спільними частковими власниками квартири АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їхній батько ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилася спадщина, в тому числі на 1/3 частину вище вказаної квартири. Вона є дочкою покійного та єдиною спадкоємицею за законом, оскільки інші спадкоємці відмовилися від прийняття спадщини на її користь. У встановлений законом термін та порядок вона звернулася до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, проте у видачі свідоцтва про право на спадкове майно їй було відмовлено, у зв'язку з виявленням накладених на цю квартиру арештів. Позивач звернулася до суду з позовом про визнання права власності на 1/3 частину вищевказаної квартири, в результаті рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29.04.2022 її позовні вимоги були задоволені. В подальшому нею було зареєстровано право власності, але при видачі витягу з Державного реєстру речових прав, реєстратор їй повідомив, що існують арешти на ім'я ОСОБА_2 , у зв'язку з чим вона не буде мати можливість розпоряджатися своїм майном. Тому, вона знову звернулася до суду з відповідним позовом та в результаті рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 13.03.2023 було припинено обтяження зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 47046367, Уманською міською державною нотаріальною конторою від 08.05.2007 та припинено обтяження зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, арешт (архівний запис) за № 4921179, Уманською міською державною нотаріальною конторою від 08.05.2007 на підставі постанови серія та номер АА 929076 виданої 29.03.2004 року, а саме: на квартиру АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 померла їхня мати, яка була співвласницею зазначеної квартири та після її смерті відкрилася спадщина на 1/3 частину цієї квартири. Оскільки, відповідач відмовився від прийняття спадщини на користь позивача, тому вона як єдиний спадкоємець прийняла спадщину у виді 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 . У січні 2024 року вона звернулася до приватного нотаріуса з питанням укладення договору дарування належних їй 2/3 частини вказаної квартири, проте нотаріусом було виявлено ще два арешти на квартиру. Як з'ясувалося зазначені арешти накладені на все майно, належне відповідачу ОСОБА_2 , в тому числі на всю квартиру АДРЕСА_1 , не дивлячись на те, що йому належить лише 1/3 частка цієї квартири. Хоча на даний час відпала необхідність в арешті майна, оскільки заборгованості у відповідача не існує, в добровільному порядку дане питання вирішити не вдалося можливим, оскільки відповідач не бажає вчиняти дії задля скасування арешту на майно. Позивач зазначає, що наявні обтяження на майно порушують її право, як співвласника в частині вільного користування та розпорядження своїм майном, тому з даним позовом вона вимушена звернутися до суду.
Ухвалою судді від 10.07.2024 у справі відкрите спрощене позовне провадження, а також роз'яснено відповідачу право подати відзив на позовну заяву або пред'явити зустрічний позов до позивача у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі. Розгляд справи по суті вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Станом на 01.10.2024 року відзив на позовну заяву не надходив.
У відповідності до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.
Відповідно до ч ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд, дослідивши докази, встановив фактичні обставини та відповідні правовідносини, які виникли у справі.
На підставі свідоцтва № 4801 від 14 березня 1995 року, виданого Уманським відділом житлового господарства, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності належала квартира АДРЕСА_1 .
Після смерті одного зі співвласників - ОСОБА_3 , право власності на 1/3 вищевказаної квартири перейшло спадкоємцю за законом - ОСОБА_1 , що підтверджується рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29.04.2022 року, яке вступило в законну силу 31.05.2022, та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності сформованого 13.06.2022 за № 302576282.
В подальшому ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на нерухоме майно, але при видачі витягу з Державного реєстру речових прав, реєстратор повідомив, що існують арешти на ім'я ОСОБА_2 , у зв'язку з чим вона не буде мати можливість розпоряджатися своїм майном.
Вказане стало підставою для звернення з позовом до суду. Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 13.03.2023 було припинено обтяження зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 47046367, Уманською міською державною нотаріальною конторою від 08.05.2007 року та припинено обтяження зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, арешт (архівний запис) за № 4921179, Уманською міською державною нотаріальною конторою від 08.05.2007 року на підставі постанови серія та номер АА 929076 виданої 29.03.2004 року, а саме: на квартиру АДРЕСА_1 .
29.03.2023 померла мати позивача та відповідача, яка була співвласницею зазначеної квартири та після її смерті відкрилася спадщина на 1/3 частину цієї квартири. Оскільки, відповідач ОСОБА_2 відмовився від прийняття спадщини на її користь, тому вона як єдиний спадкоємець прийняла спадщину у виді 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 .
В січні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса з питанням укладення договору дарування належних їй 2/3 частини вказаної квартири, проте нотаріусом було виявлено ще два арешти на квартиру, які були накладені Уманською міською державною нотаріальною конторою від 03.05.2007 на підставі постанови б/н, виданої 02.08.2001, видавник: Уманський РВ УМВС, реєстраційний номер обтяження: 4900860 та 08.05.2007 на підставі постанови серії та номер АА 929076 виданої 29.03.2004, видавник: відділ виконавчої служби Уманського міського УЮ, реєстраційний номер обтяження 4921191. Підставами виникнення вказаних обтяжень є постанови б/н, виданої 02.08.2001, видавник: Уманський РВ УМВС та постанова АА 929076, виданої 29.03.2004, видавник: відділ виконавчої служби Уманського міського УЮ.
Зазначені арешти накладені на все майно, яке належить відповідачу ОСОБА_2 , в тому числі на всю квартиру АДРЕСА_1 , не дивлячись на те, що йому належить лише 1/3 частка цієї квартири.
Згідно повідомлення Уманського міського відділу Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) № 13388-5 від 28.04.2021 року, направленого на ім'я ОСОБА_2 , у зв'язку із його заявами від 06.04.2021 та 16.04.2021 щодо обтяження майна, належного останньому, на виконанні у відділі ДВС перебували виконавчі провадження: по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-1821-2003 виданого Уманським міським судом 30.07.2003 року про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 та по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-1924-03 виданого Уманським міським судом 18.08.2003 року про стягнення аліментів з ОСОБА_2 та користь ОСОБА_6 . Станом на 26.04.2021 року матеріали вищевказаних виконавчих проваджень знищено в зв'язку із закінченням терміну зберігання в архіві. Крім того, згідно даних Єдиного Державного Реєстру виконавчих та Автоматизованої системи виконавчих проваджень на виконанні в Уманському міському відділі Державної виконавчої служби перебували виконавчі провадження про стягнення боргів з ОСОБА_2 , а саме: ВП № 1223118 по примусовому виконанню постанови № 3-3600 виданої 26.07.2005 року Уманським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_2 штрафу на користь держави в сумі 15 грн., 31.08.2020 року виконавче провадження закінчено на підставі п. 9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження»; ВП № 48893734 по примусовому виконанню постанови № 705/3329/15-п, 3/705/714/15 виданої 26.06.2015 року Уманським міськрайонним судом Черкаської області про стягнення з ОСОБА_2 судового збору на користь держави в сумі 36,54 грн., 31.08.2020 року виконавче провадження закінчено на підставі п. 9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження»; ВП № 48893965 по примусовому виконанню постанови № 705/3329/15-п, 3/705/714/15 виданої 26.06.2015 року Уманським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_2 штрафу на користь держави в сумі 3400,00 грн., 23.09.2020 року виконавче провадження закінчено на підставі п. 9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження»; ВП № 32089258 по примусовому виконанню постанови № 21418289 виданої 30.09.2010 року Уманським МВ ДВС Уманського МРУЮ про стягнення з ОСОБА_2 виконавчого збору на користь держави в сумі 52,00 грн., 31.08.2020 року виконавче провадження закінчено на підставі п. 9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження»; ВП № 32089402 по примусовому виконанню постанови № 21418289 виданої 30.09.2010 року Уманським МВ ДВС Уманського МРУЮ про стягнення з ОСОБА_2 витрат на проведення виконавчих дій в сумі 30,00 грн., 31.08.2020 року виконавче провадження закінчено на підставі п. 9 ст. 39 «Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст. 41 Конституції України право власності є непорушним. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Статтею 92 Конституції України визначено, що правовий режим власності визначається виключно законами України.
За положеннями ст. ст.15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту є відновлення становища, яке існувало до порушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 30 ЦПК України позови про зняття арешту з майна пред'являються за місцем знаходження цього майна або основної його частини.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 316, ст. 317, ч. 1 ст. 319, ч. 1,2 ст. 321 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, використання та розпорядження своїм майном, які він здійснює на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
За положеннями ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно з п.2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов'язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним (незалежно від заявленім вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо.
На підставі викладеного, враховуючи, що наразі відсутні будь-які відомості щодо невиконання зобов'язання ОСОБА_2 тому, з метою недопущення надмірного та тривалого втручання у права позивача на вільне володіння та розпорядження нерухомим майном, належному їй на праві власності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Керуючись 2, 23, 76-81, 258, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, ст. ст.15, 16,316,317,319,321, 391 ЦК України, суд,
Позов - задовольнити.
Припинити обтяження зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №4921192 Уманською міською державною нотаріальною конторою від 08.05.2007 на підставі постанови серія та номер: АА 929076 виданої 29.03.2004, видавник: відділ виконавчої служби Уманського міського УЮ, та обтяження зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №4900860, Уманською міською державною нотаріальною конторою від 03.05.2007 на підставі постанови б/н, виданої 02.08.2001, видавник: Уманський РВ УМВС.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Леся Сергіївна Годік