25 вересня 2024 року м. Дніпросправа № 280/1595/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Баранник Н.П.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 травня 2024 р. (суддя: Стрельнікова Н.В) в адміністративній справі №280/1595/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом в якому просила:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №083950020020 від 15 січня 2024 р. про відмову в призначенні їй пенсії;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області поновити їй пенсію з моменту звернення з заявою про її поновлення.
В обґрунтування позову зазначено, що їй була призначена пенсія за віком у м. Запоріжжі, а у 2008 р. вона переїхала до Автономної Республіки Крим де і отримувала її, там зберігалася і пенсійна справа. У 2014 р. у зв'язку з анексією Криму виплати пенсії їй припинено. В 2022 р. вона повернулась до м. Запоріжжя та отримала статус внутрішньо переміщеної особи. 08 січня 2024 р. звернулась з заявою про поновлення виплати пенсії. Однак, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №083950020020 від 15 січня 2024 р. їй було відмовлено у зв'язку з відсутністю документів про припинення виплат пенсії органами пенсійного забезпечення Російської Федерації.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 01 травня 2024 р., ухваленим за результатами розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 15 січня 2024 р. №083950020020 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області поновити ОСОБА_1 нарахування пенсії за віком з 08 січня 2024 р., а Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити її виплату. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211, 20 грн.
Рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області, який посилаючись на порушення норм матеріального права просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 повністю.
Скаргу обгрунтовує тим, що збройна агресія Російської Федерації проти України призвела до розірвання дипломатичних відносин, тому неможливо на даний час направити до Російської Федерації запит щодо отримання пенсійної справи ОСОБА_1 .
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обгрунтоване.
Справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до положень статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка оскарженого рішення суду першої інстанції здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено частиною 1 статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України. Водночас частиною 2 статті 308 Кодексу передбачено, що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 06 січня 2001 р. призначено пенсію за віком, яку вона отримувала на території Автономної Республіки Крим, що у 2014 р. був анексований. Перемістившись у 2022 р. до м. Запоріжжя отримала статус внутрішньо переміщеної особи та 08 січня 2024 р. звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про призначення/поновлення пенсії. За принципом екстериторіальності заяву позивача передано на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 15 січня 2024 р. №083950020020 в призначенні пенсії позивачці відмовлено у зв'язку з відсутністю документів про припинення виплат пенсії органами пенсійного забезпечення Російської Федерації.
Не погоджуючись з даним рішенням ОСОБА_1 звернулась до суду.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність паперової пенсійної справи, не може бути підставою для відмови особі у поновленні виплати пенсії.
Колегія суддів зазначає наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг, врегульовано Законом України від 09 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
У розумінні статті 1 Закону №1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до частини 1 - 3 статті 49 Закону №1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.
Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058-IV, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 р. №22-1 (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до п. 2.8, 4.3 Порядку №22-1 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин визначено, що поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.
У випадку поновлення виплати пенсії особі, якій не було проведено перерахунок відповідно до статті 43 Закону, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до статті 40 Закону із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсій, призначених до 2004 р.
При поновленні виплати пенсії та переведенні з одного виду пенсії на інший до наявних документів особа може додати:
1) документи про страховий стаж за період роботи до 01 січня 2004 р., який не врахований у пенсійній справі, у тому числі після призначення пенсії. За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу;
2) довідку про заробітну плату відповідно до абзаців другого і третього підпункту 3 пункту 2.1 цього розділу;
3) документи про обставини, що впливають на розмір пенсії (наприклад, зміна кількості членів сім'ї, які перебували на утриманні пенсіонера чи померлого годувальника, виникнення (втрата) права на надбавку на непрацездатних членів сім'ї і надбавку на догляд за ними, визнання заявника одиноким і таким, що потребує сторонньої допомоги, визнання заявника особою з інвалідністю або учасником війни тощо).
Громадянами України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації, для поновлення виплати пенсії до наявних документів додається заява в довільній формі про відсутність громадянства держави-окупанта. Орган, що призначає пенсію, здійснює поновлення виплати пенсії цим особам після надходження на запит пенсійної справи з документами про припинення виплати пенсії органами пенсійного забезпечення Російської Федерації.
Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
На підставні Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. №64/2022, введено на території України воєнний стан у зв'язку військовою агресією Російської Федерації проти України, тому починаючи з 24 лютого 2022 р. листування із Російською Федерацією зупинено.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2022 р. №1328 "Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійною забезпечення" передбачено вихід України з Угоди, що пов'язано зі збройною агресією Російської Федерації проти України.
Вказане унеможливило отримання пенсійним органом від Російської Федерації паперової пенсійної справи ОСОБА_1 , яка була направлена до Автономної Республіки Крим після її виїзду туди на постійне місце проживання, ще до його анексії.
На момент її виїзду ще не діяла норма п.4.8 Порядку № 22-1 яка передбачала, що усі документи на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата, інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та "Про захист персональних даних".
Верховний Суд у постанові від 22 вересня 2021 р. по справі №308/3864/17 зазначив, що відсутність паперової пенсійної справи не є підставою для відмови у відновленні виплати пенсії, оскільки особа не може нести з цього приводу негативних наслідків.
Викладене свідчить про вірно зроблений судом першої інстанції висновок про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 15 січня 2024 р. №083950020020 та зобов'язання його поновити ОСОБА_1 нарахування пенсії за віком з 08 січня 2024 р., а Головному управлінню Пенсійного фонду України в Запорізькій області - здійснити її виплату.
Разом з цим, колегія суддів звертає увагу на допущене судом першої інстанції порушення норм процесуального права при вирішенні питання розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції стягнув за рахунок бюджетних асигнувань відповідача -Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь позивачки витрати на оплату судового збору, які нею понесені. Проте, згідно платіжної інструкції №3285 від 15 лютого 2024 р. судовий збір за подачу позову ОСОБА_1 до Запорізького окружного адміністративного суду був сплачений Благодійною організацією "Благодійний фонд "Право на захист" (а.с.14).
Можливість сплати судового збору за подання позовної заявою іншою, ніж позивач, особою підтверджена постановою Великої Палати Верховного Суду від 30 вересня 2020 р. у справі №9901/144/20. Проте, відшкодування судових витрат, які понесені не позивачем, а іншою особою, статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, не передбачено.
Частиною 2 статті 308 Кодексу передбачено, що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права.
Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 травня 2024 р. в адміністративній справі №280/1595/24 - скасувати в частині розподілу судових витрат. В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 травня 2024 р. в адміністративній справі №280/1595/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 25 вересня 2024 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя О.О. Круговий
суддя Н.П. Баранник