про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження у справі
30 вересня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/5836/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Збройних сил України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,-
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Збройних сил України (надалі - відповідач), у якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , за період з 29 січня 2020 року по 20 травня 2023 року грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 року, на 01.01.2021 року, на 01.01.2022 року та на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 провести ОСОБА_1 , за період з 29 січня 2020 року по 20 травня 2023 року нарахування та виплатити грошове забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 року, на 01.01.2021 року, на 01.01.2022 року та на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704;
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , грошової допомоги на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2020 рік, 2021 рік, 2022 рік та 2023 рік, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 провести нарахування та виплату ОСОБА_1 , грошової допомоги на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2020 рік, 2021 рік, 2022 рік та 2023 рік, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704;
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, 2021 рік, 2022 рік та 2023 рік, у розмірі місячного грошового забезпечення виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 провести нарахування та виплату ОСОБА_1 , матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, 2021 рік, 2022 рік та 2023 рік, у розмірі місячного грошового забезпечення, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704.
Ухвалою суду від 09.09.2024 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Запропоновано усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням підстав для його поновлення за весь період його пропуску, а також доказів поважності причин його пропуску.
26.09.2024 позивачем на виконання ухвали суду подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якій зазначає, що є учасником бойових дій, з 14.07.2003 і по теперішній час проходить військову службу в Збройних силах України. У зв'язку з чим не має можливості вільно переміщуватися територією України, отримувати кваліфіковану правничу допомогу, дізнаватися про порушення своїх прав та звертатися до суду за їх захистом. Перебуваючи поза місцем постійного проживання не мав можливості оскаржити бездіяльність відповідача.
З огляду на наведене, позивач вказує, що ці обставини стали причиною невчасного звернення з адміністративним позовом до суду, просить визнати поважними такі обставини та поновити строк звернення до суду.
Вирішуючи питання щодо пропуску строку звернення до суду позивачем з вказаним позовом, суд враховує наступне.
Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
За змістом частин першої та другої статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. У разі неподання особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Аналогічна позиція застосована Верховним Судом, зокрема, у постановах від 22.01.2019 у справі №201/9987/17, від 07.02.2019 у справі №802/497/16-а, від 14.05.2019 у справі № 826/26174/15, від 21.12.2019 у справі №826/12776/15 та від 05.05.2022 у справі № 240/10663/20.
Суд зазначає, що в постанові від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22 Верховний Суд зауважив, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 990/115/22.
З матеріалів адміністративного позову вбачається, що позивач є військовослужбовцем з 14.07.2003 безперервно по теперішній час. Відповідно до довідки від 17.09.2024 №631/1910 позивач перебуває на військовій службі в Військовій частині НОМЕР_1 .
Суд зауважує, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначений підхід неодноразово був застосований Верховним Судом, зокрема у постановах від 21.05.2021 у справі № 1.380.2019.006107, від 22.07.2021 у справі № 340/141/21, від 16.09.2021 у справі № 240/10995/20 та від 12.09.2022 у справі №120/16601/21-а.
Крім того, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.
Відповідно до вимог статті 6 КАС України - суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини в Рішенні від 19 червня 2001 року у справі “Креуз проти Польщі» констатував, що право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Проявом цього права є забезпечення для кожної особи можливості звернутися до суду.
З урахуванням наведеного, з метою запобігання обмеження прав позивача на доступ до правосуддя, суд вважає за необхідне визнати причину пропуску строку звернення до адміністративного суду поважною та поновити ОСОБА_1 пропущений з поважних причин строк звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою.
За результатами перевірки матеріалів позову в порядку статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено:
1) позовна заява подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність (частина друга статті 43 КАС України);
2) позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу;
3) позовну заяву належить розглядати за правилами адміністративного судочинства (статті 19, 20, 21 КАС України);
4) позовну заяву подано з дотриманням правил підсудності (статті 25, 26 КАС України);
5) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху (частина перша статті 169 КАС України), повернення позовної заяви (частина четверта статті 169 КАС України) або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом (стаття 170 КАС України).
З урахуванням значення справи для сторін, обраного позивачем способу захисту, категорії та складності справи, обсягу та характеру доказів у справі, кількості сторін та інших учасників справи, суспільного інтересу до справи, на підставі частини третьої статті 257 та частини п'ятої статті 262 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи (частина четверта статті 9 КАС України).
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (частина перша статті 72 КАС України).
Відповідно до приписів частини третьої статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Частиною третьою статті 80 КАС України передбачено, що про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Згідно з частинами шостою-восьмою статті 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
За приписами частини першої статті 147 КАС України у разі неподання без поважних причин письмових, речових чи електронних доказів, що витребувані судом, або неповідомлення причин їх неподання суд може постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів державним виконавцем для дослідження судом.
За таких обставин, суд вважає за необхідне витребувати від Військової частини НОМЕР_1 Збройних сил України належним чином засвідчені докази, а саме: інформацію про перебування ОСОБА_1 у період з 29.01.2020 по 20.05.2023 у відпустці із зазначенням періодів та видів відпусток; інформацію про нараховані та виплачені ОСОБА_1 суми грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2023, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2023 дати та суми таких виплат з вказівкою розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, інших складових, що брались за основу нарахування; довідки про розмір щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення, за період з 29.01.2020 по 20.05.2023 включно ОСОБА_1 із зазначенням у ній сум: посадового окладу; окладу за військове звання; надбавки за вислугу років; надбавки за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці; надбавки за кваліфікацію; надбавки за особливі умови служби; премії; індексації; додаткової винагороди (ПКМУ від 22.02.2022 року №168); грошової допомоги на оздоровлення; матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
Керуючись статтями 12, 49, 77, 80, 147, 171, 248, 256, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
Клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду задовольнити.
Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 Збройних сил України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, та поновити такий строк.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 Збройних сил України (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій.
Розгляд справи здійснюватиметься суддею Савонюком М.Я. одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в строки, визначені статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України.
Витребувати від Військової частини НОМЕР_1 Збройних сил України:
-інформацію про перебування ОСОБА_1 у період з 29.01.2020 по 20.05.2023 у відпустці із зазначенням періодів та видів відпусток;
-інформацію про нараховані та виплачені ОСОБА_1 суми грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2023, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2023 дати та суми таких виплат з вказівкою розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, інших складових, що брались за основу нарахування;
-довідки про розмір щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення, за період з 29.01.2020 по 20.05.2023 включно ОСОБА_1 із зазначенням у ній сум: посадового окладу; окладу за військове звання; надбавки за вислугу років; надбавки за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці; надбавки за кваліфікацію; надбавки за особливі умови служби; премії; індексації; додаткової винагороди (ПКМУ від 22.02.2022 року №168); грошової допомоги на оздоровлення; матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
Надіслати до Військової частини НОМЕР_1 Збройних сил України копію ухвали для виконання, а іншим учасникам справи для відома.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Збройних сил України направити копії витребуваних документів на адресу суду протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Невиконання цієї ухвали може мати наслідком застосування такого процесуального примусу, як тимчасове вилучення доказів державним виконавцем для дослідження судом (стаття 147 КАС України).
Роз'яснити учасниками справи, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими Кодексом адміністративного судочинства України для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 цього Кодексу.
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня вручення ухвали, для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання (вручення) відзиву для подання до суду відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана (вручена) іншим учасникам у справі.
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання (вручення) відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана (вручена) іншим учасникам у справі.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud1170/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо не оскаржується, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК