30 вересня 2024 року Справа № 280/5818/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Тетерюк Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» (69000, м.Запоріжжя, вул. Штабна, буд. 13, прим. 23; ЄДРПОУ 42822115)
до Тернопільської митниці (46400, м. Тернопіль, вул. Текстильна, буд. 38; ЄДРПОУ 43985576)
про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» (далі - позивач, ТОВ «ТД «АМТ») до Тернопільської митниці (далі - відповідач, Митниця), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403020/2024/000007/2 від 26.01.2024.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що ним виконані усі умови, визначені Митним кодексом України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі - МК України) для забезпечення можливості перевірити та підтвердити заявлену позивачем митну імпортованого вартість товару. За результатами перевірки поданих до митного оформлення документів Митницею направлено на адресу позивача повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, без будь-якого обґрунтування підстав витребування. Жодна з підстав для коригування митної вартості задекларованих товарів, не була визначена відповідачем як чинник розбіжностей при визначенні переліку документів, що вимагалися від позивача відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 53 МК України. Посилається на те, що виявлені митним органом розбіжності в поданих документах не відповідають фактичним обставинам, а твердження відповідача про наявність обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, є безпідставними. Приймаючи рішення про коригування митної вартості товару, митниця виходила з наявної інформації щодо раніше визначеного рівня митної вартості, проте, факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів. Вважає, що ним виконані всі умови, визначені МК України, для підтвердження заявленої митної вартості товару. Просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 25.06.2024 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
10.07.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач висловлює незгоду із заявленими позовними вимогами та зазначає, що за результатами застосування автоматизованої системи управління ризиками згенеровано форми митного контролю та визначено перелік необхідних до виконання митних процедур, у тому щодо можливого заниження митної вартості товару. За результатами опрацювання інформації яка міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, виявлено, що в документах поданих до митного оформлення, наявні розбіжності. Крім того, у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару оскільки вартість раніше оформлених в попередніх періодах митними органами таких товарів є значно вищою. Митницею розпочато консультацію між митним органом та декларантом, зокрема, направлено уповноваженій особі декларанта електронними повідомленнями вимоги на надання додаткових документів. Позивачем повідомлено Митницю про те, що інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару надаватись не будуть, у зв'язку з чим просив здійснити митне оформлення за наявними документами. Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв'язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні, та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару. Вважає, що спірне рішення прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства, є законним та обґрунтованим. Просить в задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду від 10.07.2024 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
05.08.2024 позивачем подано додаткові письмові пояснення, у яких висловлює незгоду з аргументами відзиву на позовну заяву з підстав, аналогічних викладеним у позові.
На підставі матеріалів справи, судом встановлено такі обставини.
01.09.2022 між позивачем (покупець) та іноземною компанією "CHONGQING HONPAN MACHINERY" CO., LTD, Китай (Продавець), укладено зовнішньоекономічний контракт № HONPAN-1-2022-TD на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід'ємною частиною даного контракту .
Відповідно до Специфікацій №3 від 01.08.2023 сторони узгодили поставку партії товару «генератор бензиновий Vitals Master EST 8.0 bat» у кількості 52 шт. за ціною 52 дол.США, «генератор бензиновий Vitals Master EST 8.0-3 bat» у кількості 44 шт. за ціною 447 дол.США, загальною вартістю поставки 41 508,00 до.США,
Додатковою угодою №2 від 01.09.2023 до контракту № HONPAN-1-2022-TD від 01.09.2022 сторони узгодили зміни до Специфікації №3 від 01.08.2023 щодо попередньої оплати товару в розмірі 41 508,00 до.США.
Додатковою угодою №3 від 18.09.2023 до контракту № HONPAN-1-2022-TD від 01.09.2022 сторони узгодили зміни до Специфікації №3 від 01.08.2023 щодо строку поставки: грудень 2023 - лютий 2024.
Згідно з платіжною інструкцією в іноземній валюті №146 від 17.08.2023 позивач сплатив на користь "CHONGQING HONPAN MACHINERY" CO., LTD кошти в сумі 12 452,40 дол.США, призначення платежу містить посилання на оплату товару бензинових генераторів (gasoline generators) згідно контракту № HONPAN-1-2022-TD від 01.09.2023 та специфікації №3 від 01.08.2023.
Згідно з платіжною інструкцією в іноземній валюті №156 від 07.09.2023 позивач сплатив на користь "CHONGQING HONPAN MACHINERY" CO., LTD кошти в сумі 29 055,60 дол.США, призначення платежу містить посилання на оплату товару бензинових генераторів (gasoline generators) згідно контракту № HONPAN-1-2022-TD від 01.09.2023 та специфікації №3 від 01.08.2023.
Продавцем виписано рахунок-фактуру (інвойс) № HPCQ2023-08-TH-006 від 06.10.2023 на суму 41508,00 дол.США.
Для здійснення митного оформлення товару, декларантом позивача подано до митного органу електронну митну декларацію (МД) № 24UA403020001232U9 від 25.01.2024, в якій заявлено до митного оформлення товар «Електрогенераторні установки виробництва торговельних марок «Vitals», що складаються з електрогенератора у поєднанні з 4-х тактним поршневим бензиновим двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, потужністю понад 7,5 кВА: електрогенератори одно та трифазні, змінного струму 230В / 380В / 50Гц, з блоком автоматичного керування ATS, який забезпечує резервування енергопостачання у автоматичному або ручному режимах, стандартним комплектом приладдя для налагоджування та обслуговування: -мод.EST 8.0 bat (ном.потужність 8,0 кВА) -52шт.; -мод.EST 8.0-3 bat (ном.потужність 10,0 кВА) -44шт. Галузь застосування - в якості резервного джерела електроживлення у побуті, комунальному господарстві».
Митна вартість товару визначена за першим методом (за ціною контракту) 41 508,00 дол.США.
Разом із митною декларацією позивачем надано документи на підтвердження заявленої митної вартості товару (графа 44 МД): пакувальний лист № б/н від 06.10.2023; рахунок-фактура (інвойс) № HPCQ2023-08-TH-006 від 06.10.2023; коносамент №YJHYCK23100001A від 23.09.2023; автотранспортна накладна № UA-2201-1AMT від 22.01.2024; декларація про походження товару № HPCQ2023-08-TH-006 від 06.10.2023; платіжна інструкція в іноземній валюті № 146 від 17.08.2023; платіжна інструкція в іноземній валюті № 156 від 07.09.2023; рахунок-фактура №24-PBT-4469-1 від 22.01.2024 про оплату транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору транспортно-експедиторського обслуговування № 1092022 від 01.09.2022; Заявка на міжнародне морське перевезення №28-6 від 15.08.2023 до договору транспортно-експедиторського обслуговування № 1092022 від 01.09.2022; специфікація № 3 від 01.08.2023; Додаткова угода № 3 від 18.09.2023; Контракт № HONPAN-1-2022-TD від 01.09.2022, договір транспортно-експедиторського обслуговування № 1092022 від 01.09.2022.
Автоматизованою системою митного оформлення «Інспектор» згенеровано форми митного контролю та необхідні митні процедури:
«103-1 Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби - За участі фізичної особи (гр. 54 МД) наявні протоколи про порушення митних правил. Розглянути питання щодо посилення митного контролю з метою недопущення повторних порушень»;
«105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів - По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1)Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ.»;
«106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів - За участі фізичної особи (гр. 54 МД) наявні протоколи про порушення митних правил. Розглянути питання щодо посилення митного контролю з метою недопущення повторних порушень. По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1)Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ.».
25.01.2024 Митниця направила уповноваженій особі декларанта повідомлення з вимогою надання додаткових документів наступного змісту:
«Прошу відповідно до ч. 2 ст 53 МКУ надати документи: - прайс-листи; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: - копію митної декларації країни відправлення; - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією».
На вимогу митного органу позивачем направлено лист №004-25/1 від 25.01.2024, до якого додано прайс-лист від 21.07.2023, комерційну пропозицію виробника від 27.07.2023, завірені банком платіжні інструкції №146 від 17.08.2023 та №156 від 07.09.2023, виписки з банківського рахунку декларанта за вересень, серпень 2023, додаткова угода №2 від 01.09.2023, а також повідомлено Митницю, що усі наявні у підприємства, документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв'язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару надаватись не будуть.
За результатами розгляду поданих позивачем документів та пояснень, Митницею винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA403020/2024/000007/2 від 26.01.2024, відповідно до якого заявлена декларантом митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв'язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні, та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару.
За змістом рішення зазначено такі розбіжності в поданих документах:
1. Декларантом згідно договору на міжнародне перевезення від 01.09.2022 №1092022 на дане перевезення надано, рахунок на перевезення від 22.01.2024 № 24-PBT-4469-1, заявка на перевезення №28-6 від 15.08.2023, проте довідка про транспортні витрати не надана, що унеможливлює перевірку усіх числових частин складових митної вартості.
2. Згідно пакувального листа від 06.10.2023 зазначено, що даний товар перевантажено в транспортний засіб з контейнера CCLU7850559, однак вартість робіт в супровідних документах не підтверджено.
3. Із порту призначення до митного кордону України, задекларований товар переміщувався автомобільним видом транспорту перевізником ФОП “ЗАРІЦЬКИЙ ІВАН» що підтверджено CMR № UA-2201-1AMT від 22.01.2024, однак декларантом не надано транспортно-експедиційного договору, документів, що містять відомості про вартість перевезення та рахунків про оплату за надані послуги від даного перевізника.
Зазначено, що у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару, оскільки вартість раніше оформлених в попередніх періодах митними органами таких товарів є значно вищою. Враховуючи дану інформацію, заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що , що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний, оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару.
Митна вартість товару визначена за резервним методом згідно ста.64 МК України, за основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо вартості обрахованого згідно митного оформлення, яке здійснено в попередніх періодах самостійно, визначеної митної вартості ТОВ «ТД «АТМ» за ЕМД від 27.04.2023 № UA403020/2023/006109 на рівні 6,21 дол. США/кг. (624,105 дол.США за 1 шт.) Товар - бензиновий генератор Vitals -мод. EST 8.0 bat - 105шт.; EST 8.0- 3 bat - 55шт., умови поставки - FOB CHONGQING, країна відправлення/походження - Китай, Виробник, "CHONGQING HONPAN MACHINERY" CO., LTD.».
Декларантом подано нову митну декларацію № 24UA403020001309U6 від 26.01.2024, сплачено вартість донарахованих митних платежів відповідно до спірного рішення про коригування митної вартості товарів, товар випущено у вільний обіг.
Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості товарів №UA403020/2024/000007/2 від 26.01.2024, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 МК України).
Згідно з ч.1 ст.246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до ч.1 ст.248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно з ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Відповідно до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно ч.1 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною 1 ст.52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 МК України).
Відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч.5 ст.53 МК України).
За правилами ч.6 ст.53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Частиною 1 ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Згідно з ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною 6 ст. 54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
За положеннями ч.1 ст. 55 МК України рішення про коригування митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
При цьому, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування (частина 2 статті 55 Митного кодексу України).
За визначенням, наведеним у ч. 1 ст. 256 МК України, відмова у митному оформленні це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ч.12 ст. 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.
Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст.VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі «Оцінка товарів для митних цілей», згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.
При цьому митний орган перевіряє правильність визначення саме числового значення і складових митної вартості товару, заявленого декларантом до митного оформлення, достовірність та точність заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, та відсутність обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у вищезазначених нормах.
Сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені, зокрема, неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
З огляду на наведені норми, суд також зазначає, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною договору, а обов'язок доведення митної вартості товару покладається саме на декларанта.
При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.
Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх передбачених статтею 53 МК документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості лише у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об'єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації про митну вартість товару.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлена Верховним Судом у подібних правовідносинах, зокрема, але не виключно, у постановах від 27.03.2020 (справа №540/2605/18), від 06.05.2020 (справа №140/1713/19), від 02.07.2019 (справа №804/1416/16), від 30.07.2018 (справа №804/16582/14), від 05.06.2018 (справа №804/475/16), від 02.06.2022 -(справа № 460/2674/20) тощо.
Необхідно також зауважити, що Законом України №227-V від 05.10.2006 "Про приєднання України до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур у зміненій редакції згідно з Додатком I до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур" Верховна Рада України постановила: Приєднатися до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, вчиненого 26 червня 1999 року в м.Брюсселі, в тому числі Додатку I та Додатку II до нього, прийнявши Спеціальні додатки (додаток III до Протоколу).
Відповідно до Стандартного правила 8 Розділу 1 Спеціального додатку А "Додатку III до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (Спеціальні додатки)" у випадках, коли митна служба вимагає документи в зв'язку з представленням їй товарів, інформація, що міститься у цих документах, обмежується лише даними, необхідними для ідентифікації товарів та транспортного засобу.
Рекомендації Європейської економічної комісії ООН №18 "Заходи щодо спрощення процедур міжнародної торгівлі" 26-29 березня 2001 року вимагають, щоб документарні вимоги були зведені до мінімуму.
Відповідно до Стандартного правила 3.16. Розділу 3 Загального додатку Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (Кіотська конвенція) від 18.05.1973: "На підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства".
Отже, митний орган може додатково вимагати лише ті документи, які можуть усунути обґрунтовані сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товару.
Вирішуючи даний спір, суд зазначає, що відповідно до встановлених обставин справи, за результатами розгляду поданих позивачем документів Митниця направляла декларанту повідомлення про необхідність подання додаткових документів, водночас вказане повідомлення не містило жодної інформації про виявлені розбіжності у поданих документах, у тому числі, що стосуються складових митної вартості.
Отже, додаткові документи витребувані Митницею безпідставно.
Крім, суд вважає, що вказані митним органом в оскаржуваному рішенні розбіжності в поданих документах не могли бути підставою для витребування додаткових документів та коригування заявленої позивачем митної вартості товару, оскільки подані позивачем для митного оформлення товару документи були достатніми для підтвердження задекларованої митної вартості і у своїй сукупності не викликали сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації про ціну товару та інші складові митної вартості.
Щодо виявленої розбіжності про те, що декларантом згідно договору на міжнародне перевезення від 01.09.2022 №1092022 на дане перевезення надано, рахунок на перевезення від 22.01.2024 № 24-PBT-4469-1, заявка на перевезення №28-6 від 15.08.2023, проте довідка про транспортні витрати не надана, що унеможливлює перевірку усіх числових частин складових митної вартості, суд зазначає таке.
Згідно з п. 6 ч. 2ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
У розділі III Правил заповнення декларації митної вартості, що затверджені наказом Міністерства фінансів України № 599 від 24.05.2012 (далі - наказ № 599), визначено, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:
- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;
- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно- експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;
- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Варто наголосити, що наказ № 599 містить лише приблизний перелік документів, які можуть бути подані декларантом або уповноваженою ним особою для підтвердження витрат на транспортування.
Вичерпного переліку документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів та які можуть бути подані під час митного оформлення оцінюваних товарів, законодавством України з питань державної митної справи не встановлено.
Верховний Суд у постанові від 31.05.2019 у справі №804/16553/14 звернув увагу на те, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами.
Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що таким доказом може бути лише довідка про транспортні витрати), а тому декларанту надано свободу розсуду у виборі документів, які мають бути надані на підтвердження витрат на перевезення товарів.
З матеріалів справи встановлено, що на підтвердження розміру транспортних витрат до митного оформлення товару позивачем надано договір транспортно-експедиційного обслуговування №1092022 від 01.09.2022, укладений між позивачем (Клієнт) та «P&B Terminal SIA», Рига, Латвія (Експедитор) за умовами якого Експедитор надає Клієнту послуги з транспортно-експедиторського обслуговування (ТЕО) експортних, імпортних, транзитних та інших вантажів Клієнта, в тому числі організації перевезень різними видами транспорту, перевалки в портах та надання інших узгоджених Сторонами послуг. Під кожне конкретне перевезення Клієнт подає Експедитору письмову заявку на експедирування з інформацією про найменування та кількість вантажу, маршруту перевезення (порт навантаження, порт вивантаження, місце доставки вантажу), заплановану дату надання вантажу відправником, тип транспортного засобу, дані про вантажовідправника і вантажоодержувача та іншу необхідну інформацію, що стосується організації ТЕО. При підтвердженні заяви Експедитор зазначає в заявці перелік послуг, їх вартість, розмір плати Експедитора.
Крім того, до митного оформлення надано Заявку на перевезення №28-6 від 15.08.2023, якою сторони договору транспортно-експедиційного обслуговування №1092022 від 01.09.2022 погодили умови і вартість послуги вантажоперевезень в сумі 1130,00 дол.США. Заявка містить, крім іншого, інформацію про маршрут перевезення: порт Чунцин, Китай - Тернопіль, Україна; відправника - «CHONGQING HONPAN MACHINERY CO., LTD»; одержувача - ТОВ «ТД «АМТ»; загальну вагу вантажу - 9936,00 кг, кількість упакувань - 192 місця, а також вартість послуги з інформацію про конкретні етапи транспортування: - відшкодування витрат за Морське перевезення (фрахт), включаючи перевантаження Порт Чунцин, Китай - Порт Рига, Латвія (540,00 дол.США), - відшкодування витрат на Автомобільне перевезення за єдиним міжнародним перевізним документом, включаючи перевантаження, з пункта Рига, Латвія, до пункта м.Тернопіль, Україна (570,00 дол.США), - винагорода за транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО) на території України (10 дол.США), - винагорода за транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО) за межами території України (10,00 дол.США).
Також надано інвойс/рахунок №24-PBT-4469-1 від 22.01.2024, з терміном сплати 05.02.2024, який містить аналогічну інформацію про складові витрат на транспортування.
Крім того, в наданих до митного оформлення коносаменті (bill of landing) № YJHYCK23100001A від 23.09.2023, автотранспортній накладній (CMR) № UA-2201-1AMT від 22.01.2024 наявні інформація про перевізника, яким є «P&B Terminal SIA», Рига, Латвія.
Отже, надані позивачем до митного оформлення документи дозволяли Митниці в повній мірі перевірити задекларовані позивачем витрати на транспортування товаву, а тому відповідні посилання є безпідставними.
Суд також відхиляє посилання відповідача на те, що позивачем не підтверджено вартість перевантаження товару з контейнера CCLU7850559 в транспортний засіб.
Так, відповідно до п.2.2.9 договору транспортно-експедиційного обслуговування №1092022 від 01.09.2022 Експедитор узяв на себе зобов'язання, у тому числі, надавати Клієнту послуги з організації погрузо-розвантажувальних робіт контейнерного обладнання, зберігання. Пунктом п.4.2 сторони узгодили, що в разі перевантаження контейнера на інше судно в проміжному порту вартість даного перевантаження включається у загальну вартість перевезення, зазначену в рахунку(інвойсі) та акті виконаних робіт.
Включення вартості перевантаження до загальної вартості витрат на транспортування підтверджується даними Заявки на перевезення №28-6 від 15.08.2023 та інвойсу/рахунку №24-PBT-4469-1 від 22.01.2024.
Таким чином спростовуються доводи митного органу щодо ненадання декларантом документального підтвердження включення витрат перевантаження товару з контейнера до транспортного засобу до митної вартості товару, оскільки навантажувально-розвантажувальні роботи включені до вартості послуг з перевезення відповідно до умов договору.
Крім того, не заслуговують на увагу також твердження Митниці про те, що позивач повинен був надавати до митного оформлення транспортно-експедиційний договір та документи, що містять відомості про вартість перевезення з порту призначення до митного кордону України перевізником ФОП « ОСОБА_1 ».
Так, відповідно до п.п. 2.1.2 договору транспортно-експедиційного обслуговування №1092022 від 01.09.2022 Експедитор має право укладати від свого імені чи від імені Клієнта договори з портами, перевізниками та іншими організаціями на перевезення, перевалку, зберігання вантажів та інші послуги, що пов'язані з виконанням цього Договору, в т.ч. перепакування, перемаркування, ремонт тари, завантаження та розвантаження контейнерів, відбір проб і зразків, зважування, фумігацію, дезактивацію, визначення кількості та якості, сертифікацію, страхування вантажів та контейнерів.
Отже, за умовами договору передбачено право експедитора укладати договори з іншими перевізниками з метою виконання умов договору транспортно-експедиційного обслуговування.
При цьому, витрати на Автомобільне перевезення за єдиним міжнародним перевізним документом, включаючи перевантаження, з пункта Рига, Латвія, до пункта м.Тернопіль, Україна в сумі 570,00 дол.США включені Експедитором до вартості перевезення згідно Заявки на перевезення №28-6 від 15.08.2023 та інвойсу/рахунку №24-PBT-4469-1 від 22.01.2024.
Вказані обставини спростовують висновки митного органу щодо відсутності документального підтвердження наявності договірних відносин з безпосереднім перевізником товару за коносаментом CMR № UA-2201-1AMT від 22.01.2024, а саме ФОП « ОСОБА_1 », адже позивач не зобов'язаний мати безпосередні господарські відносини з вказаним перевізником, оскільки всі обов'язки щодо належного, своєчасного перевезення вантажу та оформлення необхідних транспортних документів покладено на «P&B Terminal SIA», Рига, Латвія.
Подібний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 13.08.2020 у справі №804/4963/16
Також безпідставними є доводи відповідача про ненадання декларантом додаткових документів на вимогу митного органу, оскільки останнім не доведено наявність підстав для витребування додаткових документів у позивача.
Крім того, відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України додаткові документи надаються декларантом за наявності, відтак, саме по собі подання таких документів не в повному обсязі або неподання таких документів не може бути підставою для коригування митної вартості товару.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач надав митному органу усі необхідні документи, які надають можливість перевірити та підтвердити заявлену митну вартість товару, проте, митним органом необґрунтовано витребувано додаткові документи, а вказані в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості недоліки у поданих позивачем документах спростовані в ході судового розгляду справи.
Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Разом з тим суд встановив, що надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а також заявлену митну вартість, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
Натомість митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як не довів і правових підстав для застосування другорядного методу.
У постанові від 09.11.2022 у справі № 815/2162/17 Верховний Суд зазначив про те, що доводи митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів суд оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17, від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17).
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом визначеним в декларації митної вартості.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем для оформлення товару за основним методом надано всі передбачені чинним законодавством документи на підтвердження задекларованої митної вартості товару за ціною договору, а митним органом безпідставно витребувано у позивача додаткові документи та необґрунтовано застосовано другорядний метод визначення митної вартості товару, а тому оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Суди повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» № 33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05).
У контексті встановлених обставин справи, інші аргументи учасників справи не мають вирішального впливу на вищенаведені висновки суду.
Відповідно до ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням з'ясованих обставин та досліджених письмових доказів суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 3028,00 грн, інших судових витрат не заявив.
Отже, у зв'язку із задоволенням позову, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів № UA403020/2024/000007/2 від 26.01.2024.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ», місцезнаходження: 69000, м. Запоріжжя, вул. Штабна, буд. 13, прим. 23; ЄДРПОУ 42822115;
Відповідач - Тернопільська митниця, місцезнаходження: 46400, м. Тернопіль, вул. Текстильна, буд. 38; ЄДРПОУ 43985576.
Повне судове рішення складено 30.09.2024.
Суддя М.О. Семененко