30 вересня 2024 року Справа № 280/8580/24 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Новікова І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову за позовною заявою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
12 вересня 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 13.05.2024 №00076320709 та №00076340709.
Ухвалою суду від 16.09.2024 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом із зазначенням інших причин пропуску такого строку та наданням доказів їх поважності.
20.09.2024 від позивача до суду надійшла заява про поновлення строку звернення до суду. В поданій заяві позивач не зазначає про наявність поважних причин пропуску місячного строку звернення до суду, а лише посилається на те, що строк, протягом якого особа може звернутися до суду після застосування процедури досудового оскарження вимоги контролюючого органу про сплату єдиного внеску, визначений частиною четвертою статті 122 КАС України. Вказує на те, що указана норма є процесуальною, регулює процесуальний порядок захисту судом порушеного або оскаржуваного суб'єктивного права і створює оптимальні умови для досягнення юридично визначеного результату. При цьому, позивач посилається на постанову Верховного Суду від 25.02.2021 по справі №580/3469/19.
Інших документів/пояснень на виконання ухвали суду від 16.09.2024 до суду не надходило.
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Стаття 123 КАС України встановлює наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду, зокрема, частиною третьою цієї статті визначено, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Верховний Суд у постанові від 26 листопада 2020 року у справі №500/2486/19 сформував правовий висновок, відповідно до якого норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини 4 статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац 3 пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Оскільки позивач скористався досудовим порядком оскарження податкових повідомлень-рішень (процедурою адміністративного оскарження), тому застосуванню підлягає норма пункту 56.19 статті 56 ПК України, яка прямо встановлює строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання, і цей строк становить один місяць.
Зазначена правова позиція є усталеною, чіткою, такою, що не дозволяє неоднозначного тлумачення.
Зокрема така позиція підтримана у постанові ВЕРХОВНОГО СУДУ від 19.09.2024 по справі №260/311/24.
Матеріалами справи підтверджується, що судом встановлено, що позивачем проводилась процедура адміністративного оскарження податкових повідомлень - рішень від 13.05.2024 №00076320709 та №00076340709.
Рішенням ДПС України від 25.07.2024 у задоволенні скарги позивача відмовлено.
Позивач отримав зазначене рішення 31.07.2024, про що самостійно зазначає у позовній заяві.
Отже, з урахуванням процедури адміністративного оскарження позивач мав місячний строк для звернення з позовом до суду щодо оскарження податкових повідомлень - рішень від 13.05.2024 №00076320709 та №00076340709, проте позовна заява подана до суду лише 12.09.2024.
Суд зазначає, що позивач не скористався наданим правом та не зазначив у заяві про поновлення строку звернення до суду поважних причини пропуску строку звернення до суду, а лише висловив не згоду з ухвалою суду від 16.09.2024, а також із правовою позицію викладеною у постанові ВЕРХОВНОГО СУДУ по справі №500/2486/19.
При цьому, позивач помилково посилається на постанову Верховного Суду по справі №580/3469/19, оскільки зазначена постанова стосувалася застосування вирішення питання застосування строків звернення до суду визначених у статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та ч.4 ст.122 КАС України.
Проте, зазначені висновки не мають відношення до ситуації, що досліджується у даній справі, оскільки у цій справі правовідносини регулюються Податковим кодексом України, а не Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
За таких обставин, правова позиція ВЕРХОВНОГО СУДУ по справі №580/3469/19 жодним чином не суперечить правовій позиції викладеній у справі №500/2486/19, оскільки стосується різних правовідносин, які регулюються різними нормами права.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з пунктом 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскільки позивачем не наведено у заяві поважних причин пропуску строку звернення до суду, то позовна заява підлягає поверненню позивачу.
Керуючись п.9 ч.4 ст.169, ст.241, ст.256 КАС України, суддя
Позовну заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 166, код ЄДРПОУ 44118663) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви, згідно ч.8 ст.169 КАС України, не позбавляють права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її підписання.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Новікова