26 вересня 2024 року Справа 160/25124/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до відповідача 1-Військової частини НОМЕР_1 , відповідача 2 - Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність та скасування наказу,-
17 вересня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідача 1- Військової частини НОМЕР_1 , відповідача 2 - Військової частини НОМЕР_2 , в якій позивач просить:
- визнати протиправним бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) щодо ненадання відповіді та ненадання завіреної копії акту службового розслідування або витяг з акту, що стосується ОСОБА_1 про притягнення до дисциплінарної відповідальності;
- визнати протиправним бездіяльність військової частини НОМЕР_4 (ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) щодо ненадання відповіді на подану скаргу ОСОБА_1 про оскарження притягнення до дисциплінарної відповідальності;
- визнати протиправним і скасувати акт проведення службового розслідування військовою частиною НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) відносно ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним і скасувати наказ командира військовою частиною НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) №153 від 05.04.2024 р. за всіма пунктами.
Згідно з частиною 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160,161 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч. 5 ст. 122 КАС України).
Відповідно до пункту 17 частини 1 статті 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності (частина 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»).
Таким чином, військова служба як державна служба особливого характеру є публічною службою, а для спорів щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби законодавець встановив місячний строк звернення до адміністративного суду.
Статтею 88 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV, визначено, що військовослужбовець, який вважає, що не вчинив правопорушення, має право протягом місяця з часу накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командирові або звернутися до суду у визначений законом строк.
Із змісту позовної заяви слідує, що предметом спору у цій справі, є зокрема, визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 05.04.2024 року №153 «Про притягнення до відповідальності військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 », про накладення на молодшого сержанта ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - «СУВОРА ДОГАНА», таким чином, строк звернення до суду із цим позовом становить один місяць.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивач у період з 24.05.2022 року по теперішній час проходить військову службу по мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 . Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 05.04.2024 року №153 «Про притягнення до відповідальності військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 » на молодшого сержанта ОСОБА_1 було накладено дисциплінарне стягнення - «СУВОРА ДОГАНА» та особисто ознайомлено під підпис. Позивач вказує, що лише 10.06.2024 року він отримав примірник оскаржуваного наказу, при цьому копії акту службового розслідування або витягу з акту відносно нього, ним отримано не було. Не погодившись з такими діями, позивач звернувся до військової частини НОМЕР_2 (якій підпорядковується військова частина НОМЕР_1 ) із скаргою щодо скасування оскаржуваного наказу, однак на момент подачі позову, відповіді надано так і не було, що і стало підставою звернення до суду з даним позовом.
Як встановлено судом та не заперечується позивачем, оскаржуваний наказ він отримав особисто - 10.06.2024 року, однак з даним позовом звернувся до суду лише 17 вересня 2024 року, тобто, з порушенням місячного строку звернення до суду, встановленого ч. 5 ст. 122 КАС України.
Суд звертає увагу на те, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
До матеріалів справи позивачем не було надано жодних доказів поважності пропуску строку звернення до суду або будь - якої заяви про поновлення строку звернення до суду.
У відповідності до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
За таких обставин, позивачем до суду повинні бути надані докази поважності пропуску строку звернення до суду, у разі необхідності - подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, з наведенням відповідних підстав.
Згідно з частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За викладених обставин, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:
- доказів поважності пропуску строку звернення до суду, у разі необхідності - заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску вказаного строку та докази на підтвердження таких обставин.
На підставі викладеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача 1-Військової частини НОМЕР_1 , відповідача 2 - Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність та скасування наказу - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Тулянцева