Апеляційне провадження № 22-ц/824/11997/2024
Справа № 753/428/24
Іменем України
30 вересня 2024 року
м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Кашперської Т.Ц. (суддя - доповідач), Фінагеєва В.О., Яворського М.А.,
розглянув в порядку письмового провадження в приміщенні Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на рішення Дарницького районного суду м. Києва, ухвалене у складі судді Шаповалової К.В. у м. Київ 10 квітня 2024 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи,
У грудні 2023 року позивач АТ «Універсал Банк» звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості, просив стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 38224,18 грн. та судові витрати.
Заявлені вимоги мотивував тим, що «monobank» є мобільним банком, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Особливістю проекту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Онбординг - встановлення ділових відносин з клієнтом, починаючи з травня 2020 року, відбувається в тому числі дистанційно шляхом: відеоверифікації працівником банку дистанційно; ДІЯ шеринг на точці дистанційно та селфі клієнта; спрощена процедура через бюро кредитних історій, селфі клієнта та селфі клієнта з паспортом. Пройти віддалену ідентифікацію можна за такими документами: id карта та РНОПП (за наявності), паспорт у формі книжечки та РНОКПП (за наявності), закордонний паспорт та РНОКПП.
Пройшовши реєстрацію, одним із вищезазначених шляхів та надавши один із пакетів документів, відповідач підписала анкету-заяву клієнта до договору про надання банківських послуг monobank шляхом застосування цифрового власноручного підпису.
Положеннями анкети-заяви визначено, що ця анкета-заява разом з умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів monobank/Universal Bank, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/termsта тарифами, складають договір про надання банківських послуг. Отже, підписанням анкети-заяви цифровим власноручним підписом на екрані власного смартфону у мобільному додатку monobank 02 листопада 2020 року ОСОБА_1 п. 1 цієї анкети підтвердила отримання примірника договору в мобільному додатку monobank, ознайомлення та згоду з умовами договору, укладання договору та зобов'язання виконувати умови договору.
Відповідно до п.п. 4.2.19 п. 4 Розділу І на постійній основі, але не рідше ніж один раз на 30 календарних днів, клієнт зобов'язаний ознайомлюватися з чинною редакцією договору, що розташований за посиланням https://www.monobank.ua/terms та/або https://www.monobank.com.ua/terms та/або в мобільному додатку, з метою виконання умов договору з урахуванням можливих змін до нього.
Відповідно до п. 4.3 розділу І Умов і правил, банк має право для різних цілей, зокрема повідомлення про зміну тарифів, активації додаткових послуг, зміни умов договору встановити контакт з клієнтом, використовуючи будь-які зазначені канали зв'язку. Згоду клієнта зі змінами, доповненнями Умов і правил може бути підтверджено, зокрема та не виключно, проведенням клієнтом банківських операцій.
На етапі реєстрації відповідача за допомогою смартфону клієнта здійснюється генерація ключової пари (особистого та відкритого ключів), яка буде використовуватися УЕП у мобільному додатку для засвідчення усіх дій.
Згідно п. 6 анкети-заяви до договору про надання банківських послуг monobank, яка підписана клієнтом, сторонами визначено, що власноручний підпис або його аналоги (у т.ч. удосконалений електронний підпис) є обов'язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті в банку; засвідчено генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем (який знаходиться в анкеті-заяві), який буде використовуватися УЕП у мобільному додатку для засвідчення усіх дій; визнано, що УЕП є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях; підтверджено, що всі наступні правочини (у т.ч. підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися з використанням простого електронного підпису або УЕП.
В п. 3 анкети-заяви до договору про надання банківських послуг monobank відповідач просила встановити кредитний ліміт на суму, вказану в мобільному додатку. Пільговий період користування кредитним лімітом становить до 62 днів. У разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися відсоткова ставка на 3,1 % в місяць. Решта умов, передбачених ч. 1 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», визначені в договорі та тарифах. Відповідач беззастережно погодився з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту; з тим, що про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту банк повідомляє шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.
На підставі укладеного договору та вищезазначених пунктів відповідач отримала кредит в розмірі 30000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .
Кредитний ліміт - розмір грошових коштів, зобов'язання з надання яких клієнту бере на себе банк з моменту укладання договору. До кредитного ліміту відносяться в тому числі суми коштів, що можуть бути отримані клієнтом за рахунок кредитного ліміту з метою погашення заборгованості із сплати відсотків за користування кредитним лімітом та штрафів за прострочені платежі згідно тарифів, відповідно до п. 1 розділу 1 «Терміни та визначення» Умов. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту може надаватись послуга - розстрочка/переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.
Зауважував, що на відміну від кредитних договорів, за якими загальний розмір кредиту надається відразу (одноразово), в договорі про надання споживчого кредиту у вигляді кредитного ліміту на платіжну картку (за яким позичальник має можливість використовувати ліміт частинами з правом подальшого використання вільного залишку ліміту, а у разі повного повернення коштів до закінчення строку кредитування - повторно отримати кредит (зняти кошти) або його частину в межах ліміту), - розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені, тому сукупна сума всієї заборгованості за тілом кредиту може включати в себе заборгованість за частиною кредиту, строк сплати якої не закінчився (поточне тіло кредиту), та/або заборгованість за частиною кредиту, яка не була повернута в обумовлений термін (прострочене тіло кредиту).
Надання і обслуговування кредиту обумовлене п. 5 розділу ІІ Умов. Також п. п. 5.5 - 5.19 п. 5 Розділу ІІ Умов визначена відповідальність за порушення строків виконання грошового зобов'язання клієнтом за договором.
Відповідно до п. 8.20 п. 8 розділу І Умов з урахуванням положень ч. 2 ст. 625 ЦК України сторони погодили, що за несвоєчасне виконання клієнтом вимоги про повне повернення всієї суми заборгованості за кредитом, що свідчить про несанкціоноване користування чужими грошовими коштами, клієнт несе відповідальність за порушення грошового зобов'язання шляхом сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 74,4 (69,6 процентів - для держателів платіжної картки monobank Platinum або Iron Bank) процентів річних від простроченої суми за весь час прострочення. Таким чином, від цього моменту подальше неповернення клієнтом раніше одержаних від банку коштів свідчить про несанкціоноване користування клієнтом чужими грошовими коштами, за що останній відповідальності зі ст. 625 ЦК України та п.п. 8.20 п. 8 розділу І Умов має сплатити банку суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 74,4 (69,6 процентів - для держателів платіжної картки monobank Platinum або Iron Bank) процентів річних від простроченої суми за весь час прострочення.
Вказував, що відповідач своєчасно не надавав банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору (не сплатив щомісячні мінімальні платежі), що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Відповідач на підставі п. 5.11 розділу ІІ Умов зобов'язався щомісяця сплачувати щомісячний мінімальний платіж в розмірі та в термін, зазначені в мобільному додатку. При несплаті щомісячного мінімального платежу клієнт повинен сплатити штраф за несплату щомісячного мінімального платежу згідно з Тарифами.
Станом на 27 лютого 2023 року у відповідача прострочення зобов'язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів, в зв'язку з чим на підставі п.п. 5.17 п. 5 розділу ІІ Умов, відбулось істотне порушення клієнтом зобов'язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 27 лютого 2023 року направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Проте відповідач на контакт не виходив та не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості, в зв'язку з чим відповідно до п. 5.18, 5.19 Умов кредит 11 листопада 2022 року став у формі «на вимогу».
На залишок простроченої заборгованості банк нараховував неустойку, передбачену Тарифами. На підставі вищевикладеного загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед банком за договором станом на 02 листопада 2023 року становить 38224,18 грн., в тому числі загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 38224,18 грн., заборгованість за пенею 0 грн., заборгованість за порушення грошового зобов'язання 0 грн.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 10 квітня 2024 року позов АТ «Універсал Банк» задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість в розмірі 38224,18 грн. та судові витрати.
Відповідач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 , не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення Дарницького районного суду м. Києва від 10 квітня 2024 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові, покласти на позивача витрати на оплату правничої допомоги в розмірі 4000 грн.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, посилалася на те, що АТ «Універсал банк» обґрунтовувало свої вимоги письмовими доказами: анкетою-заявою до договору про надання банківських послуг 02 листопада 2020 року, Умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів (monobank), витягом з тарифів обслуговування кредитних послуг, розрахунком заборгованості за договором від 02 листопада 2020 року. Жодних інших доказів існування заборгованості відповідача по кредиту та її розміру позивачем разом з позовною заявою не було надано. В подальшому позивачем разом із відповіддю на відзив ОСОБА_1 на позовну заяву було надано до суду додаткові письмові докази - виписку по рахунку ОСОБА_1 , довідку про наявність рахунку та про розмір встановленого кредитного ліміту, ці письмові докази було подано позивачем з порушенням процесуального порядку подання доказів, без зазначення поважності причин, які завадили надати докази разом з позовною заявою та без клопотання про встановлення додаткового строку на подання доказів. За таких підстав подані позивачем з порушенням процесуального порядку подання докази мали бути не прийняті судом в якості доказів та повернуті позивачу.
Але навіть з врахуванням наданої позивачем виписки по картковому рахунку відповідача за період з 02 листопада 2020 року по 12 лютого 2024 року вбачається, що баланс на початок періоду складає 9500 грн., баланс на кінець періоду -10908,18 грн., що спростовує твердження позивача про заборгованість в розмірі 38224,18 грн.
Анкета-заява до договору про надання банківських послуг від 02 листопада 2020 року не містить умов щодо розміру кредитного ліміту, а також розміру, підстав та порядку нарахування процентів. У заяві-анкеті зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг і тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомлений та погодився з Умовами та правилами надання банківських послуг та тарифами банку. Матеріали справи не містять підтверджень, що саме витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал банк» та тарифи розумів відповідач, ознайомився та погодився з ними, підписуючи анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, а також, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати комісії та сплати неустойки, та зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані до позову, розмірах і порядках нарахування. Крім того, роздруківка з сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (справа № 6-16цс15).
Посилалася на правові висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року в справі №342/180/17, вказувала, що в цій справі також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України щодо договору приєднання, оскільки кредитор міг додати до позовної заяви тарифи та витяг з умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову. Витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ «Універсал Банк», які містяться в матеріалах справи, не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання анкети-заяви. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Наводила зміст ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 42 Конституції України щодо захисту державою прав споживачів, ст. 1, 3, 509 ЦК України, п. 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року № 39/248, ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 11 липня 2013 року в справі № 1-12/2013, в якому зазначено, що з огляду на приписи ч. 4 ст. 42 Конституції України участь в договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту, і ця ж правова позиція сформована в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року в справі №342/180/17.
Виходячи з вищевикладеного, вказувала, що відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 позивачем було дотримано вимог, передбачених ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження із споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк. Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з'ясування змісту кредитного договору.
Зауважувала, що позивач, звертаючись до суду з позовом, в якості доказів наявності заборгованості надав власний розрахунок заборгованості, копію анкети-заяви, витяг з умов обслуговування рахунків фізичних осіб та копії своїх статутних документів. Тобто позивачем не було надано суду жодного документу, який би підтверджував отримання відповідачем кредиту саме в тому розмірі, який було заявлено до стягнення в позові, та підтверджував наявність непогашеної заборгованості на день звернення позивача з позовом до суду. Не можна визнати в якості належного доказу розрахунок заборгованості в підтвердження вимог про стягнення відсотків, який за відсутності погоджених сторонами розмірів та порядку нарахування таких, є внутрішнім документом банку, підготовленим його працівниками, та відображає односторонню арифметичну калькуляцію позивача, і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідача.
Вказувала, що згідно розрахунку заборгованості, позивач, розуміючи незаконність нарахування процентів за користування кредитом на підставі умов та правил, розміщених на сайті позивача, включив проценти в тіло кредиту, щомісяця збільшуючи розмір тіла кредиту на суму нарахованих за місяць процентів.
Зазначала, що належним та достовірним доказом проведення безготівкового розрахунку є відповідний платіжний документ, передбачений положеннями Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, що затверджена постановою Правління НБУ від 21 січня 2004 року № 22, заповнений відповідно до вимог цього нормативного документу. З долучених до матеріалів справи доказів в обґрунтування позову, відсутнє відповідне платіжне доручення чи його належним чином завірена копія на підтвердження тих обставин, що АТ «Універсал Банк» перерахувало відповідачу на платіжну картку тощо кредитні кошти згідно договору від 02 листопада 2020 року.
Таким чином, оскільки позивачем не підтверджено належними доказами факту надання кредитних коштів АТ «Універсал Банк» відповідачу ОСОБА_1 , вимоги позивача не є доведеними. Водночас, надана позивачем виписка з карткового рахунку відповідача, подана з порушенням процесуального порядку подання доказів, без подання клопотання про залучення доказів та обґрунтування поважності неподання ним доказів разом з позовною заявою, не є належним доказом у справі та не може враховуватись при ухваленні рішення суду.
Відзивів на апеляційну скаргу не надійшло.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 369 ЦПК України з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції даним вимогам закону відповідає.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що 02 листопада 2020 року між сторонами в електронній формі було укладено кредитний договір, за умовами якого кредитор надав позичальнику кредитні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом. позивач свої зобов'язання за договором про надання банківських послуг виконав у повному обсязі, а саме випустив платіжну картку № НОМЕР_1 , тип карки - "Чорна картка", статус картки - до 08/29, та надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Станом на 22 січня 2022 року кредитний ліміт становив 30000,00 грн. Натомість, відповідач не виконала зобов'язання за кредитним договором належним чином, в зв'язку з чим станом на 02 листопада 2023 року мала заборгованість в загальному розмірі 38 224,18 грн., яка підлягає стягненню з неї на користь позивача.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Судом встановлено, що на а. с. 10 знаходиться роздрукований скріншот анкети-заяви до договору про надання банківських послуг від 02 листопада 2020 року, з копією паспорту та ідентифікаційного коду ОСОБА_1 , підписаної ОСОБА_1 , в якій вона погоджується, що ця анкета-заява разом з умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк», у разі надання банківських послуг щодо продуктів Monobank|Universal Bank), таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/terms, тарифами, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/rates, складають договір про надання банківських послуг. Підписуючи цю анкету-заяву власноручним підписом або цифровим власноручним підписом на екрані власного смартфону у мобільному додатку monobank, вона підтверджує отримання примірника договору в мобільному додатку monobank, підтверджує своє ознайомлення та згоду з умовами договору, підтверджує укладання нею договору, зобов'язується виконувати умови договору, підтверджує, що інформація, передбачена ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» їй надана шляхом її розміщення в договорі та на офіційному сайті банку. Виходячи з того, що ця анкета-заява є також заявою на відкриття рахунку, просила відкрити поточний рахунок в АТ «Універсал Банк» НОМЕР_2 у гривні на ім'я ОСОБА_1 , встановити кредитний ліміт на суму, вказану у мобільному додатку. Пільговий період за користування кредитним лімітом становить до 62 днів. У разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися відсоткова ставка 3,1 % на місяць, решта умов, передбачених ч. 1 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначені в договорі та Тарифах. Вона беззастережно погоджується з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту, погоджується з тим, що про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту банк повідомляє її шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.
Просила вважати її власноручний підпис або його аналоги (у т. ч. удосконалений електронний підпис) обов'язковим під час здійснення операцій за всіма рахунками, що відкриті або будуть відкриті їй в банку. З цією метою вона засвідчує генерацію ключової пари з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем, який буде використовуватися УЕП в мобільному додатку для засвідчення її дій. Також визнає, що УЕП є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтверджує, що всі наступні правочини можуть вчинятися нею з використанням простого електронного підпису або УЕП. Все листування щодо цього рахунку та договору просила здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали зв'язку відповідно до цього договору.
На а. с. 30 - 31 знаходиться копія паспорту та РНОКПП ОСОБА_1 .
На а. с. 64 знаходиться копія довідки АТ «Універсал Банк» про наявність рахунку, згідно якого ОСОБА_1 видано «Чорну картку» monobank, валюта рахунку - українська гривня, рахунок № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 .
На а. с. 65 знаходиться довідка АТ «Універсал Банк» про розмір встановленого кредитного ліміту, якою повідомлено, що розмір встановленого кредитного ліміту клієнта ОСОБА_1 через мобільний застосунок за договором про надання банківських послуг "monobank" від 20 листопада 2020 року за картою № НОМЕР_1 станом на 22 січня 2022 року становить 30000 грн.
На а. с. 12 - 24 знаходиться копія витягу з Умов обслуговування рахунків фізичної особи в редакції від 30 листопада 2022 року, набуває чинності 01 грудня 2022 року, згідно п. 1 підрозділу 1 «Терміни та визначення» Розділу І Мобільний додаток MONOBANK (в подальшому може використовуватися як Мобільний додаток, Мобільний додаток MONOBANK, Мобільний додаток MONO) - сервіс Банку в рамках банківського продукту MONOBANK | Universal Bank, що дозволяє надавати Клієнтові банківські послуги через смартфон за допомогою мобільного додатку.
Відповідно до п.п. 2.1 п. 2 підрозділу «Основні положення» Розділу І Умов Банк відкриває клієнту поточний рахунок, операції за яким здійснюються з використанням Платіжної картки та/або мобільного додатка, випускає та надає клієнту у користування Платіжну картку, а також
забезпечує здійснення розрахунків за операціями, здійсненими з використанням Платіжної картки та/або мобільного додатка, згідно умов Договору в тому числі, платіжної системи MasterСard/Visa, та відповідно до вимог чинного законодавства України, в тому числі нормативно-правових актів Національного Банку України. Номер поточного рахунку, операції за яким здійснюються з використанням електронного платіжного засобу - платіжної картки, зазначається у Анкеті-заяві. Обслуговування поточного рахунку, операції за яким здійснюються з використанням Платіжної картки, що відкривається відповідно до умов Договору, встановлюється за дебетово-кредитною схемою. Клієнт погоджується з тим, що його поточний рахунок, за яким здійснюються операції з використанням Платіжної картки, не є рахунком для виплати виключно заробітної плати та інших передбачених законом соціальних виплат і що оподаткування нарахованих процентів на зазначені виплати буде здійснюватися на загальних підставах. При цьому, облік кредитних коштів, наданих клієнту в разі встановлення Банком ліміту кредитування за заявкою Клієнта, здійснюється за відповідним активним поточним рахунком на підставі розпорядження Клієнта Банку.
Розрахунково-касове обслуговування клієнта за Договором здійснюється з використанням розрахункових документів, а саме: платіжного доручення та меморіального ордера, що передбачені Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та нормативно-правовими актами Національного банку України.
Згідно п.п. 2.3 п. 2 підрозділу «Основні положення» Розділу І Умов, відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України Договір, що укладається між Банком та клієнтом є змішаним договором, в якому містяться елементи різних договорів, в тому числі але не виключно: договору банківського рахунку, депозитного договору, договору про надання кредиту. До відносин між Сторонами (в тому числі з питань внесення змін до Договору) застосовуються у відповідних частинах положення законодавства щодо договорів, елементи яких містяться у Договорі.
Згідно п.п. 2.4 п. 2 підрозділу «Основні положення» Розділу І Умов, своїм підписом на Анкеті-Заяві Клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення відповідного Договору він ознайомився та погоджується з умовами Договору, зокрема Паспортом споживчого кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту та Тарифами, встановленим в Договорі порядком нарахування платежів та інших витрат, які повинен сплатити Клієнт, передбаченими Договором правами та обов'язками Сторін, а також іншу інформацію, яка перелічена в п.2. ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Згідно п. 5.3, 5.8.1. підрозділу «Порядок здійснення дистанційного обслуговування» Розділу І, клієнт погоджується, що операції, здійснені з використанням коду доступу до додатка, визнаються вчиненими Клієнтом і оскарженню не підлягають, за винятком випадків, прямо передбачених законодавством України. Клієнт може скористатися послугами банку через мобільний додаток та інші канали обслуговування в Інтернет для отримання інформації та здійснення операцій.
П.п. 2.1, 2.4, 2.5 п. 2 підрозділу «Випуск платіжної картки» розділу ІІ Умов визначено, що Для надання послуг Банк видає Клієнту Картку (далі - Картка, або Платіжна картка). Підписанням
Анкети-заяви Клієнт і Банк укладають Договір про надання банківських послуг «Monobank». Датою укладення Договору є дата підписання Клієнтом Анкети-заяви та отримання Картки. Платіжна карта передається Клієнту не активованою. Платіжна картка активується Банком: (І) при додаванні інформації з картки в Мобільний додаток з авторизацією за номером телефону, або (ІІ) при активації Клієнтом віртуальної картки в Мобільному додатку. З метою ідентифікації Клієнта при проведенні операцій з використанням Картки при активації Картки встановлюється ПІН-код. ПІН-код є аналогом власноручного підпису Клієнта. Клієнт погоджується, що використання карти і правильного ПІН-коду є належною і достатньою ідентифікацією держателя Платіжної картки.
Надання і обслуговування кредиту обумовлено п. 5 підрозділу «Надання та обслуговування кредиту» Розділу ІІ Умов, а саме: 5.1. Ліміт кредитування та строк його дії встановлюється згідно умов, зазначених в цьому договорі та відповідному додатку до нього. 5.2 Ліміт до використання розраховується та встановлюється Банком виходячи з внутрішніх процедур Банку та зазначається Клієнту в електронному вигляді через мобільний додаток або іншим способом з використанням каналів дистанційного обслуговування. 5.3. Сторони домовилися, що Банк має право, на власний розсуд, переглядати ліміт до використання в межах суми Ліміту кредитування, що зазначена в Договорі. Інформація щодо зміни ліміту до використання (новий розмір ліміту та строки уведення у дію) зазначаються Клієнту текстовим повідомленням в електронному вигляді на номер мобільного телефону Клієнта та/або у Мобільному додатку. 5.4. Клієнт шляхом розрахунку за товари та послуги та/або отримання готівкових коштів з використанням Платіжної картки після встановлення або зміни ліміту до використання, підтверджує факт згоди з встановленням ліміту до використання. 5.5. Форма надання Кредиту: поновлюваний кредитний ліміт/кредитна лінія, який може бути використаний для отримання готівкових грошових коштів та/або здійснення безготівкових розрахунків за придбані товари чи послуги. 5.6. Клієнт повинен здійснювати операції в межах Кредитного ліміту з урахуванням вартості послуг Банку відповідно до Тарифів. 5.7. Банк надає інформацію про кредитний ліміт Платіжної карти до її активації за допомогою Мобільного додатку та / або контактного центру Банку. 5.8. Банк надає Клієнту Кредит для оплати всіх видаткових операцій, здійснених Клієнтом з використанням Платіжної картки або її реквізитів, а також для оплати Клієнтом Комісій і Плат, передбачених Договором. 5.9. На суму наданого Кредиту Банк нараховує відсотки. Відсотки нараховуються за кожен календарний день використання кредитного ліміту за фактично витрачені в рахунок Кредиту кошти з розрахунку 365/366 календарних днів у році, за процентними ставками, зазначеними в Тарифах. Також процентна ставка за Кредитом на календарний місяць, наступний за звітним, вказується Банком у мобільному додатку. Нарахування відсотків здійснюється в останній календарний день звітного місяця. 5.10. Сторони на підставі ст. ст. 1048, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України визначили цим Договором розмір та порядок погашення кредиту, сплати відсотків. Погашення кредиту та відсотків здійснюється Клієнтом щомісяця (після завершення Пільгового періоду) в такому порядку: 5.10.1. Розрахунковим періодом для погашення відсотків за Кредитом вважається календарний місяць, наступний за звітним місяцем. Клієнт доручає Банку здійснювати списання грошей з його поточного рахунку за рахунок власних коштів, а в разі їхньої відсутності - за рахунок Кредитного ліміту, в розмірі відсотків, які підлягають сплаті за цим Договором, з 1 числа до останнього календарного місяця, наступного за звітним (після завершення Пільгового періоду). Списання процентів за рахунок Кредитного ліміту може бути здійснено за умови наявності невикористаного Кредитного ліміту (здійснювати договірне списання). При цьому Сторони, на підставі ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» узгодили, що доручаючи Банку здійснити договірне списання на оплату відсотків за користування кредитом за рахунок Кредитного ліміту, Клієнт використовує кредитні кошти на споживчу ціль, а саме - здійснює трату на оплату послуг Банку за цим Договором. В разі, якщо у Клієнта повністю використаний Кредитний ліміт доручення Клієнта про договірне списання за рахунок Кредитного ліміту не застосовується. В разі якщо доручення Клієнта про договірне списання за рахунок Кредитного ліміту не застосовується, Клієнт зобов'язаний здійснити внесення коштів у готівковій або безготівковій формі в сумі нарахованих відсотків до 23:55 останнього дня календарного місяця, наступного за звітним. 5.10.2. крім погашення відсотків в порядку та на умовах, визначених у п. 5.10.1., погашення Кредиту та відсотків здійснюється шляхом внесення Клієнтом коштів у готівковій або безготівковій формі в розмірі Щомісячного мінімального платежу. Сума Щомісячного мінімального платежу визначається Банком відповідно до Тарифів й не може перевищувати повного розміру Заборгованості за Договором. Мінімальний платіж формується в перший день календарного місяця, наступного за звітним місяцем, і очікує погашення до 23:55 останнього дня місяця, наступного за звітним місяцем. 5.11. Клієнт зобов'язаний щомісяця сплачувати Щомісячний мінімальний платіж в розмірі та в термін, зазначені в Мобільному додатку. При несплаті Щомісячного мінімального платежу Клієнт повинен сплатити штраф за несплату Щомісячного мінімального платежу згідно з Тарифами. Банк розглядає будь-який надісланий платіж Клієнта як визнання Клієнтом даного штрафу в розмірі платежу, що надійшов, але не більше суми штрафу, визначеного Тарифами.
Пунктами 5.15 - 5.19 п. 5 підрозділу «Надання та обслуговування кредиту» Розділу ІІ Умов визначена відповідальність за порушення строків виконання грошового зобов'язання клієнта за договором. Згідно п. 5.15 За порушення строків сплати Щомісячного мінімального платежу Клієнт сплачує Банку відсотки в подвійному розмірі від базової процентної ставки, зазначеної в Тарифах, що діє на дату нарахування відсотків. Відсотки в подвійному розмірі, замість базового розміру процентної ставки, зазначеного в Тарифах, нараховуються від суми загальної Заборгованості з моменту виникнення Заборгованості під час дії Пільгового періоду за карткою, внаслідок не внесення Щомісячного мінімального платежу в повному обсязі, або за кожен календарний день поточного календарного місяця, в якому Клієнт своєчасно не вніс Щомісячний мінімальний платіж за звітний місяць після закінчення дії Пільгового періоду за карткою. При цьому Сторони усвідомлюють та підтверджують, що таке збільшення розміру процентної ставки не є зміною умов цього Договору та/або зміною процентної ставки за Договором, що здійснюється Банком в односторонньому порядку, і відповідно внесення змін до Договору не потребується. У разі усунення Клієнтом вищезазначених порушень процентна ставка за користування Кредитом встановлюється у розмірі базової процентної ставки, зазначеної в Тарифах. 5.16. У разі порушення терміну сплати Щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся Заборгованість за Кредитом вважається простроченою (Істотне порушення Клієнтом зобов'язань). На залишок простроченої Заборгованості Банк нараховує, а Клієнт сплачує штраф у розмірі згідно із Тарифами, але не більше 50 % від суми, одержаного Клієнтом Кредиту. При цьому діє відсоткова ставка за користування Кредитом у розмірі 0,00001 % річних. На період дії карантину Банк на власний розсуд має право збільшити строк, зазначений в абзаці першому цього пункту. 5.17. У випадку настання Істотного порушення Клієнтом зобов'язань Банк не пізніше наступного робочого дня у Мобільному додатку не пізніше 3-х робочих днів за допомогою месенджерів та sms направляє Клієнту Повідомлення про відповідне порушення із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення та строку протягом якого вони мають бути здійснені. 5.18. При цьому у разі якщо Клієнт погасить Заборгованість зі сплати Обов'язкового платежу, яка виникла до настання Істотного порушення Клієнтом зобов'язань, та сплатить штраф і Щомісячний мінімальний платіж у строк до 120 календарних днів (з моменту порушення терміну сплати Щомісячного мінімального платежу), вимога Банку, зазначена у Повідомленні, втрачає чинність, а попередньо узгоджені умови кредитування (у тому числі щодо сплати Щомісячних мінімальних платежів та відсотків за користування Кредитом) поновлюються. 5.19. У випадку якщо Істотне порушення Клієнтом зобов'язань не буде усунуто протягом строку, зазначеного у пункті 5.18., Кредит стає у формі "на вимогу", а Банк не пізніше наступного робочого дня за допомогою Мобільного додатку направляє Клієнту Вимогу про повне повернення всієї суми заборгованості за кредитом (з урахуванням відсотків) та нарахованих штрафних санкцій. Несвоєчасне виконання Клієнтом Вимоги про повне повернення всієї суми заборгованості за кредитом свідчить про несанкціоноване користування чужими грошовими коштами, що тягне за собою відповідальність за порушення грошового зобов'язання, передбачену цим Договором. При цьому нарахування процентів за користування кредитом припиняється. 5.20. Термін повернення овердрафту в повному обсязі - протягом 30 днів з моменту виникнення овердрафту. Термін погашення відсотків по овердрафту - щомісячно за попередній календарний місяць до 1-го числа. 5.21. Банк має право вимагати дострокового виконання Боргових зобов'язань в цілому або в певній Банком частці у разі невиконання Клієнтом зобов'язань за Договором. Клієнт зобов'язаний виконати вимогу Банку протягом 2 (двох) календарних днів з дня одержання повідомлення/вимоги Банку про виконання у новий термін/строк основного зобов'язання (всіх грошових зобов'язань) Клієнта за Договором (якщо інше не передбачено Договором). Повідомлення/вимогу, Банк направляє Клієнту у мобільний додаток. 5.22. Кредит збільшується на суму заборгованості за Договором по відсоткам до погашення, по неустойці, якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати вказаної заборгованості. При цьому Банк надає кредит згідно з Договором в розмірі зазначеної заборгованості та направляє кредитні кошти на погашення вказаної в цьому пункті заборгованості, а саме: відсотків за користування кредитним лімітом, неустойки за прострочені платежі згідно з Тарифами, якщо інше не передбачено умовами цього Договору. На а. с. 25 - 29 знаходиться копія додатків, до яких включено Тарифи, Паспорт споживчого кредиту «Картка monobank», Таблиця обчислення загальної вартості кредиту.
На а. с. 46 - 63 знаходиться копія виписки з рахунку ОСОБА_1 за період з 02 листопада 2020 року по 02 листопада 2023 року, кредитний ліміт (станом на 02 листопада 2023 року): 30000 грн., заборгованість (станом на 02 листопада 2023 року): 38224,18 грн., початок періоду: 9500 грн., кінець періоду: -8224,18 грн.
Згідно розрахунку заборгованості за договором б/н від 02 листопада 2020 року, наданого позивачем, станом на 02 листопада 2023 року загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) становить 38224,18 грн., заборгованість за пенею та комісією 0 грн. (а. с. 9).
Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
В силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
У позовній заяві АТ «Універсал Банк» вказував на те, що особливістю проекту monobank є здійснення банківського обслуговування дистанційно без відділень; онбординг - встановлення ділових відносин з клієнтом, починаючи з травня 2020 року, відбувається в тому числі дистанційно.
Судом першої інстанції дані обставини були належним чином враховані.
З матеріалів справи вбачається і судом встановлено, що у жовтні 2017 року АТ «Універсал Банк» запустив проект «Monobank», в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки «Monobank». Після перевірки кредитної історії на платіжних картках монобанк за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт.
Особливістю проекту «Monobank» є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідач ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг на офіційному веб-сайті АТ «Універсал Банк» заповнила і підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. Підпис анкети-заяви здійснений відповідачем за допомогою аналогу власноручного підпису, тобто факсимільного відтворення власного підпису за допомогою засобів електронного копіювання. Вказана анкета-заява в також підписана шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису представником банку, який здійснив ідентифікацію та верифікацію клієнта.
Анкета-заява містить докладну інформацію щодо особи ОСОБА_1 , зокрема дату її народження, індивідуальний податковий номер, серію, номер паспорта і дату його видачі, адресу проживання, номер мобільного телефону, а також соціальний статус, джерело та розмір доходу. В анкеті-заяві містяться відповідні сторінки паспорта ОСОБА_1 та РНОКПП, які скопійовані нею та надані до анкети в електронному вигляді, а також наявне селфі клієнта з паспортом та РНОКПП у руці.
У анкеті-заяві міститься прохання відповідача відкрити поточний рахунок № НОМЕР_2 у гривні на її ім'я та встановити кредитний ліміт на суму, зазначену в мобільному додатку. Також, відповідач вказала, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, з якими вона ознайомлена, складають договір про надання банківських послуг, укладання якого вона підтверджує і зобов'язується виконувати умови вказаного договору.
У п. 6 анкети-заяви відповідач вказала, що просить вважати її власноручний підпис або його аналоги (у т. ч. удосконалений електронний підпис) обов'язковим під час здійснення операцій за всіма рахунками, що відкриті або будуть відкриті їй в банку. З цією метою вона засвідчує генерацію ключової пари з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем, який буде використовуватися УЕП в мобільному додатку для засвідчення її дій. Також відповідач визнала, що УЕП є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтвердила, що всі наступні правочини можуть вчинятися нею з використанням простого електронного підпису або УЕП.
Відкритий ключ, згенерований відповідачем, зазначено в тексті анкеті-заяви.
Судом встановлено, що у паспорті споживчого кредиту Чорної картки monobank міститься інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та інші істотні умови договору. У пункті 7 паспорту споживчого кредиту вказано, що споживач отримує паспорт споживчого кредиту в мобільному додатку та підписує його у електронному вигляді до підписання договору.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що зазначене спростовує доводи представника відповідача про те, що відповідач не була ознайомлена з усіма умовами отримання кредитних коштів, з порядком їх повернення, порядком та розміром нарахування відсотків за користування кредитними коштами, з процентною ставкою за користування кредитом та іншими істотними умовами укладеного між сторонами договору.
Із наведеного вбачається, що оскільки у випадку, коли особа не дає згоди з Умовами і правилами надання банківських послуг у застосунку Monobank шляхом накладення електронного підпису, застосунок Monobank не переходить до наступного етапу входу в головне меню застосунку Monobank, відтак проведення будь-яких операцій без такого підтвердження є неможливим, тобто без попереднього погодження з Умовами і правилами надання банківських послуг кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
Тому укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача, і цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Наведене у свою чергу свідчить про належне укладення кредитного договору в електронній формі, в тому числі погодження Умов обслуговування рахунків фізичної особи з додатками, а також спростовує безпідставні доводи апеляційної скарги, що витяг з Умов та Тарифів, наданий позивачем, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 02 листопада 2020 року, оскільки витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ «Універсал Банк», які містяться в матеріалах справи, не містять підпису відповідача та відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Аналогічна правова позиція сформована у ряді постанов Верховного Суду. Так у постанові від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.
Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 09 вересня 2020 року в справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203 св 20), від 07 жовтня 2020 року в справі № 127/33824/19 (провадження № 61-9071св20), від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20, від 20 червня 2021 року у справі № 523/13603/21 (провадження № 61-177св23), від 01 липня 2024 року у справі № 638/161/22 (провадження № 61-4022 св 24) та інших.
Апеляційний суд не може погодитися з доводами апеляційної скарги, що позивач, розуміючи незаконність нарахування процентів за користування кредитом на підставі умов і правил, розміщених на сайті позивача, включив проценти в тіло кредиту, щомісяця збільшуючи розмір тіла кредиту на суму нарахованих на місяць процентів.
Апеляційний суд звертає увагу, що ОСОБА_1 при укладенні кредитного договору погодилась з Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк», пунктом 5.22 розділу ІІ якого передбачено, що кредит збільшується на суму заборгованості за Договором по відсоткам до погашення, по неустойці, якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати вказаної заборгованості.
Доводи апеляційної скарги, що правова позиція про неможливість вважати Умови та правила складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, неможливості застосування до спірних правовідносин положення ч. 1 ст. 624 ЦК України щодо договорів приєднання, необхідність особливого захисту споживача в кредитних правовідносинах як слабшої сторони договору викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року в справі № 342/180/17-ц і має враховуватися судом, є необґрунтованими, оскільки правові висновки, на які посилається відповідач, зроблені щодо інших кредитних угод, з іншими умовами, правилами та сторонами, зокрема у кредитних відносинах, які виникли на підставі договору, укладеного у письмовій формі відповідно до частини 2 статті 207 ЦК України.
Про неможливість застосування правових висновків, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року в справі № 342/180/17-ц щодо кредитних договорів, укладених в електронній формі, неодноразово зазначив Верховний Суд у своїх постановах, зокрема в постанові від 12 серпня 2022 року в справі № 234/7297/20 (провадження № 61-11504св21), від 17 січня 2022 року в справі № 234/7723/20 (провадження № 61-6379св21), від 22 листопада 2021 року в справі № 234/7719/20 (провадження № 61-154св21), від 02 листопада 2021 року в справі № 243/6552/20 (провадження № 61-1347св21) та інших.
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).
Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції на підставі належним чином оцінених доказів дійшов правильного висновку про задоволення позову АТ «Універсал Банк», оскільки позивачем надано належні та допустимі докази укладання між сторонами 02 листопада 2020 року кредитного договору та отриманням позивачем кредитних коштів у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 9500 грн., який в подальшому було збільшено до 30000 грн. Доказів протилежного матеріали справи не містять, позивачем таких не надано, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов'язком.
Крім того, є необґрунтованими та відхиляються апеляційним судом доводи апеляційної скарги, що позивачем не надано доказів перерахування кредитних коштів відповідачу, оскільки належним та допустимим доказом є відповідний платіжний документ, передбачений положеннями Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, що затверджена постановою Правління НБУ від 21 січня 2004 року № 22, заповнений відповідно до вимог цього нормативного документу, однак в якості доказів надання кредиту позивачем з порушенням процесуального порядку подання доказів надано виписку по рахунку відповідача, дані в якій відрізняються від даних, вказаних в розрахунку заборгованості, тож не підтверджує надання відповідачу кредитних коштів та розміру заборгованості.
Апеляційний суд враховує, що згідно п. 62, 63 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта.
Згідно правових висновків, викладених в постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц, 26 жовтня 2022 року в справі № 333/5483/20, виписка за картковим рахунком може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами.
Так, згідно виписки з рахунку ОСОБА_4 за період з 02 листопада 2020 року по 02 листопада 2023 року, кредитний ліміт (станом на 02 листопада 2023 року): 30000 грн., заборгованість (станом на 02 листопада 2023 року): 38224,18 грн., початок періоду: 9500 грн., кінець періоду: -8224,18 грн.
Враховуючи, що баланс на кінець періоду складає від'ємне значення -8224,18 грн., сама заборгованість становить 38224,18 грн., що відповідає позовним вимогам, і складається з повністю використаного боржником кредитного ліміту в розмірі 30000 грн. та суми овердрафту (мінусу по картці). Таким чином, розрахунок заборгованості узгоджується з наданою позивачем випискою по рахунку.
Апеляційний суд також не може погодитися з необґрунтованими доводами апеляційної скарги, що виписку з рахунку позивачем АТ «Універсал Банк» подано з порушенням процесуального порядку подання доказів, оскільки її не було додано до первісного позову.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 16 січня 2024 року позовну заяву АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме надання позову в новій редакції, в якому зазначити докази, що підтверджують факт отримання та користування відповідачем кредитними коштами з його копією відповідно до всіх учасників справи (а. с. 43).
22 січня 2024 року в порядку усунення недоліків АТ «Універсал Банк» надано суду деталізовану виписку про рух коштів по картковому рахунку, довідку про наявність рахунку та довідку про розмір встановленого кредитного ліміту.
Отже, вказані докази були надані позивачем АТ «Універсал Банк» до відкриття провадження в справі ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 23 січня 2024 року, а отже, разом з позовом, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 83 ЦПК України, у порядку та в строк, встановлений процесуальним законом.
На вказані обставини, надаючи мотивовану оцінку аргументам сторони відповідача, яка заперечувала проти врахування даного доказу, також звертав увагу суд першої інстанції в мотивувальній частині рішення.
Відтак, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду та відхиляються апеляційним судом доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість рішення, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на правові висновки, викладені в постановах Київського апеляційного суду, не підлягають врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, позаяк це не передбачено ч. 4 ст. 263 ЦПК України.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, яким у повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а зводяться до переоцінки доказів та відхиляються апеляційним судом.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив правову природу заявленого позову, в достатньому обсязі визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку в силу вимог статей 12, 13, 81, 89 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам статей 263, 264 ЦПК України, підстави для його скасування з мотивів, які викладені в апеляційній скарзі, відсутні.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судовому рішенні, питання вмотивованості висновків суду, апеляційний суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст. 7, 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 10 квітня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Судді : Кашперська Т.Ц.
Фінагеєв В.О.
Яворський М.А.