24 вересня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря судового засідання - ОСОБА_4
за участю:
прокурора - ОСОБА_5
представника власника майна - ОСОБА_6
власника майна - ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 31 липня 2024 року,-
Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого СВ Броварського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_8 , погодженого прокурором Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 , про арешт майна та накладено арешт на речі, які було вилучено в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_9 , за адресою: АДРЕСА_1 ,
-2 закордонні паспорти на ім'я ОСОБА_10 , які поміщено до спецпакету № WAR0046551;
-Мобільний телефон марки «Huawei P30 Pro», з ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , у чохлі фіолетового кольору та розбитим екраном, який поміщено до спецпакету № ICR0124920;
-Грошові кошти загальною сумою 136 640 гривень, купюрами: 20 грн. - 2 шт., 50 грн. - 2 шт., 100 грн. - 7 шт., 200 грн. - 29 шт., 500 грн. - 166 шт., 1000 грн. - 47 шт.; 1 600 доларів США, номіналом: 50 доларів - 2 шт., 100 доларів - 15 шт.; 930 Євро, номіналом: 10 Євро - 1 шт., 20 Євро - 6 шт., 50 Євро - 10 шт., 100 Євро - 3 шт., які поміщено до спецпакету № WAR1830988;
-2 описи документів, що надано до ОСОБА_11 ; 2 скріплені печаткою документи із перекладу документів; 2 копії посвідок на тимчасове проживання на території України, громадян Нігерії; 1 заява про реєстрацію місця проживання; 6 договорів оренди житлового приміщення; 1 бланк договору оренди житлового приміщення; 4 Витяги з реєстру нерухомого майна на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 ; які поміщено до спецпакету № WAR1830987;
-Грошові кошти загальною сумою 21 800 гривень, купюрами: 200 грн. - 9 шт., 500 грн. - 22 шт., 1000 грн. - 9 шт., які поміщено до спецпакету № WAR1287612;
-375 договорів оренди житлового приміщення, 1 витяг з реєстру територіальної громади; 1 опис документів, що надано до Солом'янського ЦНАП, 3 бланки договорів оренди житлового приміщення; 3 аркуші з чорновими записати на них, які поміщено до спецпакету № PSP7136331;
-Мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi Note 10 Pro», з ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМЕІ 2: НОМЕР_4 , із номером телефону НОМЕР_5 , у чохлі чорного кольору, який поміщено до спецпакету № ICR0124919;
-5 договорів оренди житлового приміщення, які поміщено до спецпакету № WAR1287611 шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування вищезазначеним майном, з метою забезпечення збереження речових доказів та спеціальної конфіскації.
Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді, адвокат ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу та доповнення до неї, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 31 липня 2024 року в частині арешту, накладеного на грошові коштизагальною сумою 136 640 гривень, купюрами: 20 грн. - 2 шт., 50 грн. - 2 шт., 100 грн. - 7 шт., 200 грн. - 29 шт., 500 грн. - 166 шт., 1000 грн. - 47 шт.; 1 600 доларів США, номіналом: 50 доларів - 2 шт., 100 доларів - 15 шт.; 930 Євро, номіналом: 10 Євро - 1 шт., 20 Євро - 6 шт., 50 Євро - 10 шт., 100 Євро - 3 шт., які поміщено до спецпакету № WAR1830988; грошові кошти загальною сумою 21 800 гривень, купюрами: 200 грн. - 9 шт., 500 грн. - 22 шт., 1000 грн. - 9 шт., які поміщено до спецпакету № WAR1287612, постановити нову ухвалу, якою відмовити в накладенні арешту на вказане майно.
Мотивуючи вимоги своєї апеляційної скарги, вказує на те, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою, постановленою з істотними порушенням вимог кримінального процесуального закону, а висновки слідчого судді не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, відтак ухвала підлягає скасуванню.
Так, поза увагою слідчого судді залишилось те, що ОСОБА_9 одружений на громадянці України ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб.
Також слідчим суддею не прийнято до уваги, що ОСОБА_7 є фізичною особою-підприємцем, працює з 08.04.2023, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та організацій.
Грошові кошти, на які накладено арешт, належать особисто ОСОБА_7 , що підтверджується податковою декларацією платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за 2023 рік, загальна сума доходу за звітній (податковий) період склала 1 037 286,25 грн.
Грошові кошти у загальній сумі 88 528 грн, 930 Євро, 1600 доларів США були подаровані ОСОБА_9 та ОСОБА_7 на їх весілля, яке відбулось 19.05.2024 та які належать на праві спільної сумісної власності подружжю.
Крім того, ОСОБА_7 , перебуває на п'ятому місяці вагітності, та потребує регулярного планового постійного медичного огляду. Також, ОСОБА_7 , уклала договір про надання медичних послуг №03/06/2024-ІІІ-РВ від 03.06.2024 року з ТОВ «Смарт Мед і кал Центр», загальна ціна договору становить 37 140 грн., по якому було сплачено тільки 50 відсотків, під час підписання даного договору, суму у розмірі 18 370 грн та ще по даному договору у ОСОБА_7 , є зобов'язання за якими вона повинна, сплатити ще 50 відсотків суму у розмірі 18 370 грн. Внести оплату по договору про надання медичних послуг №03/06/2024-1ІІ-РВ від 03.06.2024 року ОСОБА_7 на сьогоднішній день немає можливості. Грошові кошти, на які було накладений арешт, це всі заощадження (накопичення), яке мало подружжя та планували витратити на пологи та купівлю всього необхідного для їх немовля.
Формально задовольняючи клопотання судом не було взято до уваги, що до ОСОБА_9 було застосовано, запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 2 місяці - з 29 липня 2024 року по 29 вересня 2024 року, включно, без застосування електронних засобів контролю, з можливістю залишати вказане житлове приміщення на час повітряної тривоги. Так, ОСОБА_9 , на сьогоднішній день не зможе допомагати своїй вагітній дружині ОСОБА_7 , також не зможе влаштуватись на роботу, утримувати та забезпечувати свою родину всім самим необхідним.
Залишивши поза увагою вказані аргументи, слідчий суддя, у порушення вимог ст. 96'2 КК України, ст. 170, 172, 173 КПК України, безпідставно наклав арешт па грошові кошти, чим порушив право власника майна - ОСОБА_7 на мирне володіння своїм майном, передбаченого ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи, що повний текст ухвали отримано апелянтом лише 05.08.2024, строк на апеляційне оскарження не пропущено.
Заслухавши доповідь судді, думку власника майна та її представника, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а тому такою, яку необхідно залишити без змін, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апелянтом не було пропущено строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 31 липня 2024 року з огляду на положення абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, але його апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, слідчим відділом Броварського РУП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024112130000046 від 15.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Постановою старшого слідчого СВ Броварського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_8 від 25.07.2024 вказане в клопотанні майно визнано в кримінальному провадженні № 42024112130000046 від 15.05.2024 речовим доказом.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Крім того, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
При цьому, як вбачається з оскаржуваної ухвали слідчим суддею належним чином дотримано наведені вище норми закону.
Таким чином, накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні, за наявності для цього підстав відповідає вимогам КПК України. Матеріали судового провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні.
Доводи апеляційної скарги щодо порушень судом норм КПК України не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та зазначені в апеляційній скарзі обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.
При цьому, згідно із ч. ч. 10, 11 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено у встановленому цим кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що перебувають на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у випадках, якщо існують обставини, які підтверджують, що їхнє незастосування призведе до зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування, відчуження майна.
Такий висновок слідчого судді цілком узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, згідно якої володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції» від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява № 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A № 52). Таким чином, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовують, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A № 98).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою майна у кримінальному провадженні належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей (майна) державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на вказане майно, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апеляційної скарги стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 170-173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 31 липня 2024 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого СВ Броварського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_8 , погодженого прокурором Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 , про арешт майна та накладено арешт на речі, які було вилучено в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_9 , за адресою: АДРЕСА_1 ,
-2 закордонні паспорти на ім'я ОСОБА_10 , які поміщено до спецпакету № WAR0046551;
-Мобільний телефон марки «Huawei P30 Pro», з ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , у чохлі фіолетового кольору та розбитим екраном, який поміщено до спецпакету № ICR0124920;
-Грошові кошти загальною сумою 136 640 гривень, купюрами: 20 грн. - 2 шт., 50 грн. - 2 шт., 100 грн. - 7 шт., 200 грн. - 29 шт., 500 грн. - 166 шт., 1000 грн. - 47 шт.; 1 600 доларів США, номіналом: 50 доларів - 2 шт., 100 доларів - 15 шт.; 930 Євро, номіналом: 10 Євро - 1 шт., 20 Євро - 6 шт., 50 Євро - 10 шт., 100 Євро - 3 шт., які поміщено до спецпакету № WAR1830988;
-2 описи документів, що надано до ОСОБА_11 ; 2 скріплені печаткою документи із перекладу документів; 2 копії посвідок на тимчасове проживання на території України, громадян Нігерії; 1 заява про реєстрацію місця проживання; 6 договорів оренди житлового приміщення; 1 бланк договору оренди житлового приміщення; 4 Витяги з реєстру нерухомого майна на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 ; які поміщено до спецпакету № WAR1830987;
-Грошові кошти загальною сумою 21 800 гривень, купюрами: 200 грн. - 9 шт., 500 грн. - 22 шт., 1000 грн. - 9 шт., які поміщено до спецпакету № WAR1287612;
-375 договорів оренди житлового приміщення, 1 витяг з реєстру територіальної громади; 1 опис документів, що надано до Солом'янського ЦНАП, 3 бланки договорів оренди житлового приміщення; 3 аркуші з чорновими записати на них, які поміщено до спецпакету № PSP7136331;
-Мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi Note 10 Pro», з ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМЕІ 2: НОМЕР_4 , із номером телефону НОМЕР_5 , у чохлі чорного кольору, який поміщено до спецпакету № ICR0124919;
-5 договорів оренди житлового приміщення, які поміщено до спецпакету № WAR1287611 шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування вищезазначеним майном, з метою забезпечення збереження речових доказів та спеціальної конфіскації, - залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , - без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
_____________ _________________ _______________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/824/5546/2024 Категорія ст. 170 КПК України
Унікальний № 361/5339/24
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_12
Доповідач: ОСОБА_1