Справа №295/14582/24
1-кс/295/6149/24
28.09.2024 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 ,
за участі: секретаря - ОСОБА_2 ,
слідчого - ОСОБА_3 , прокурора - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 , захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_3 , погоджене прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , курсанта 1 навчальної роти 2 навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 , неодруженого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, винесене в кримінальному провадженні № 62024240020002359 від 26.06.2024, -
Слідчий звернувся до суду з указаним клопотанням, в якому вказав, що досудовим розслідуванням встановлено, що 23.04.2024 на підставі Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» № 69/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань ОСОБА_5 призвано на військову службу за призовом під час мобілізації до Збройних Сил України. 24.04.2024 відповідно до наказу № 115 командира в/ч НОМЕР_1 солдата ОСОБА_5 , який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_2 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , поставлено на всі види забезпечення та призначено на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти навчального батальйону в/ч НОМЕР_1 .
24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який затверджено Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, який неодноразово продовжувався, а востаннє 23.07.2024 Указом Президента України № 469/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб, який затверджено Законом України від 23 липня 2024 року № 3891-IX. Тобто, воєнний стан в України введено із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, 23.07.2024 Указом Президента України № 469/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб, який затверджено Законом України від 23 липня 2024 року № 3891-IX, що станом на 10.05.2024 припинено або скасовано не було.
Як зазначено в клопотанні, солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем за мобілізацією, відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 40, 49, 128, 200 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, зразково виконувати свої службові обов'язки, бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, у разі потреби відлучитися в межах розташування військової частини (підрозділу) запитати дозволу в командира відділення, а після повернення доповісти йому про прибуття, розподіляти час у військовій частині протягом доби і протягом тижня згідно з розпорядком дня, встановленого командиром (начальником). Однак солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем за мобілізацією, перебуваючи на посаді курсанта навчального взводу навчальної роти навчального батальйону в/ч НОМЕР_1 , в порушення вимог ст. ст. 11, 16, 40, 49, 128, 200 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від військової служби, без дозволу відповідних командирів (начальників) та без поважних причин, в умовах воєнного стану, 10.05.2024 самовільно залишив розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_2 та проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням службових обов'язків у військовій частині та визначених місцях служби до 26.09.2024, коли був затриманий за підозрою у вчиненні даного злочину. За час відсутності у військовій частині НОМЕР_1 та визначених місцях служби з 10.05.2024 по 26.09.2024 військовослужбовець ОСОБА_5 обов'язки військової служби не виконує, перебуваючи поза межами військової частини правоохоронні органи або органи державної влади про свою належність до військової служби, про вчинене ним самовільне залишення військової частини та його причини не повідомив та проводить час на власний розсуд. 26.092024 військовослужбовця ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 27.09.2024 йому повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України.
Підставою до внесення клопотання стало те, що в діях ОСОБА_5 вбачаються ознаки зазначеного кримінального правопорушення і під час досудового розслідування встановлено наявність визначених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, через що застосування запобіжного заходу є необхідним з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Тому слідчий за погодженням із прокурором просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання з викладених у ньому підстав, вказавши про відсутність на теперішній час інформації щодо наявності чи відсутності в підозрюваного судимості.
Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні заперечували проти обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, пояснивши, що він залишив військову частину через інформацію про хворобу матері, проте його додому не відпускали та він не може продовжувати нести службу внаслідок погіршення стану здоров'я. При цьому ОСОБА_5 пояснив, що під час його затримання в м. Києві до нього працівником поліції було застосовано фізичне насилля та завдано тілесні ушкодження, а наразі йому надається необхідна медична допомога. Він неодружений, проживає з жінкою та має разом з нею спільних п'ятеро дітей. Захисник зазначила про необгрунтованість ризиків та звернула увагу на діагноз підозрюваного, зазначений в його медичній картці, а саме «травматичний набряк головного мозку», датований 27.09.2024, та просила вжити передбачені ст. 206 КПК України заходи.
Заслухавши слідчого, прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування або суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Частиною 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
За положеннями п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав, а відтак слідчий суддя приймає до уваги, що за рішенням ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Подане до суду клопотання відповідає вимогам ст. 184 КПК України та в ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, що підтверджується наступними документами: витягом з наказу № 115 від 24.04.2024 командира військової частини НОМЕР_1 про зарахування до списків особового складу військової частини, призначення на посаду; витягом з наказу № 131 від 10.05.2024 командира в/ч НОМЕР_1 про самовільне залишення військової частини військовослужбовцем ОСОБА_5 ; витягами з наказів № 2940 від 11.05.2024 та № 1074 від 03.06.2024 командира військової частини НОМЕР_1 про призначення службового розслідування та про результати службового розслідування за фактом самовільного залишення місця служби військовослужбовцем ОСОБА_5 ; показаннями військових службових осіб військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за фактом самовільного залишення військової частини військовослужбовцем ОСОБА_5
26.09.2024 о 19-45 год. органом досудового розслідування ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК та 27.09.2024 йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років. При обранні запобіжного заходу слідчий суддя враховує стан його здоров'я та відсутність у нього міцних соціальних зв'язків, оскільки він неодружений та на розгялд клопотання до суду не надано доказів наявності в нього дітей.
За правилами ч. 8 ст. 176 КК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (тримання під вартою).
Тому за наведених обставин слідчий суддя дійшов до висновку про необхідність застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, так як застосування більш м'яких запобіжних заходів є недостатнім для запобігання ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
Дані обставини є істотними та такими, що виправдовують тримання підозрюваного під вартою, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини повинно забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначає розмір застави в силу п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, згідно чого під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109 - 114-2, 258 - 258-6, 260, 261, 402 - 405, 407, 408, 429, 437- 442 КК України.
Як визначено ч. 1 ст. 206 КПК України, кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Згідно ч. 6 ст. 206 КПК України, якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов'язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та: 1) забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи; 2) доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи; 3) вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.
Частиною 8 ст. 206 КПК України передбачено, що слідчий суддя має право не вживати дій, зазначених у частині шостій цієї статті, якщо прокурор доведе, що ці дії вже здійснені або здійснюються.
З огляду на те, що в судовому засіданні ОСОБА_5 та його захисником було заявлено, що під час затримання до нього було застосовано фізичне насильство та, окрім того, на його обличчі видимі ознаки тілесних ушкоджень, а згідно запису лікаря-невропатолога ОСОБА_10 від 27.09.2024 з його медичної картки йому встановлено основний діагноз «травматичний набряк головного мозку», тому в силу п. п. 1, 2 ч. 6 ст. 206 КПК України необхідно забезпечити невідкладне проведення йому судово-медичного обстеження підозрюваного на предмет наявності в нього тілесних ушкоджень, отриманих під час його затримання 26.09.2024, а також доручити Другому слідчому відділу (з дислокацією у м. Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованому у місті Хмельницькому, та Житомирській спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Центрального регіону провести дослідження наявності факту порушення вимог законодавства під час його затримання щодо застосування до нього фізичного насильства та повідомити про результати такого дослідження до суду.
Керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 186, 187, 193-194, 196, 197, 202, 205, 206, 395 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 23 листопада 2024 року включно.
Строк дії ухвали - до 23 листопада 2024 року включно.
Зобов'язати старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_3 та прокурора Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження ОСОБА_5 на предмет наявності в нього тілесних ушкоджень, отриманих під час його затримання 26.09.2024.
Доручити Другому слідчому відділу (з дислокацією у м. Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованому у місті Хмельницькому, та Житомирській спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Центрального регіону провести дослідження наявності факту порушення вимог законодавства під час затримання ОСОБА_5 26.09.2024 щодо застосування до нього фізичного насильства та повідомити про результати такого дослідження до суду.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Оголошення повного тексту ухвали - о 16-40 год. 30.09.2024.
Слідчий суддя ОСОБА_1