Справа № 201/12014/24
Провадження № 1-кс/201/4170/2024
26 вересня 2024 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Донецької обласної прокуратури ОСОБА_4 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні № 22024050000001312, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.05.2024, за підозрою:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Мена Чернігівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,
У судовому засіданні приймали участь:
прокурор ОСОБА_4
захисник ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції)
підозрюваний ОСОБА_5
Слідчий слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_3 звернувся до суду з вищевказаним клопотанням, у якому просить продовжити підозрюваному ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 30 (тридцять) днів, у межах строку досудового розслідування, тобто до 30 жовтня 2024 року, без можливості внесення застави.
Клопотання обґрунтовано тим, що слідчим відділом 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024050000001312 від 01.05.2024 за підозрою ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, в силу статті 89 КК України раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що після початку повномасштабного вторгнення РФ на територію України, громадянин України ОСОБА_5 , в період часу з 22.03.2024 по 08.06.2024, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, в умовах воєнного стану на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України, достовірно усвідомлюючи, що військовослужбовці ЗС РФ шляхом збройної агресії, із застосуванням зброї незаконно вторглися на територію України через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській та інших областях, та здійснили напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народно господарче та оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об'єкти, з метою окупації України, добровільно погодився надавати допомогу представнику іноземної організації ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який займає посаду співробітника ФСБ РФ, має псевдонім « ОСОБА_8 », в проведенні підривної діяльності проти України, шляхом надання вказаній особі інформації, щодо місць дислокації підрозділів та військової техніки Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.
На виконання вищевказаного плану та завдань представника іноземної організації ОСОБА_7 , 22.03.2024 у період з 19 год. 33 хв. по 19 год. 36 хв., ОСОБА_5 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, з ідеологічних мотивів, усвідомлюючи, що він діє на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, в умовах воєнного стану, за допомогою аккаунту в месенджері «Telegram» з унікальним ІD та нікнеймом #id1231868302 ( НОМЕР_1 ) ( ОСОБА_9 ), відправив повідомлення про розміщення військової техніки ЗСУ в ангарах та будівлях, розташованих у АДРЕСА_3 , користувачу « ОСОБА_8 » в месенджері «Telegram», зареєстрованого на номер телефону НОМЕР_2 , яким користується представник іноземної організації ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який займає посаду співробітника ФСБ РФ, чим надав йому допомогу в проведенні підривної діяльності проти України.
В подальшому, на виконання вищевказаного плану та завдань представника іноземної організації ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 о 21 год. 12 хв. ОСОБА_5 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, з ідеологічних мотивів, усвідомлюючи, що він діє на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, в умовах воєнного стану, за допомогою аккаунту в месенджері «Telegram» з унікальним ІD та нікнеймом #id1231868302 ( НОМЕР_1 ) ( ОСОБА_9 ), відправив повідомлення щодо переміщення військової техніки ЗСУ містом Запоріжжя в бік міста Оріхів Запорізької області, користувачу « ОСОБА_8 » в месенджері «Telegram», зареєстрованого на номер телефону НОМЕР_2 , яким користується представник іноземної організації ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який займає посаду співробітника ФСБ РФ, чим надав йому допомогу в проведенні підривної діяльності проти України.
Крім того, на виконання вищевказаного плану та завдань представника іноземної організації ОСОБА_7 , 08.06.2024 в період часу з 14 год. 36 хв. по 15 год. 26 хв., ОСОБА_5 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, з ідеологічних мотивів, усвідомлюючи, що він діє на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, в умовах воєнного стану, за допомогою аккаунту в месенджері «Telegram» з унікальним ІD та нікнеймом #id1231868302 ( НОМЕР_1 ) ( ОСОБА_9 ), відправив повідомлення про розміщення військової техніки ЗСУ в ангарах та елеваторах, розташованих у АДРЕСА_3 ; про розміщення військовослужбовців та військової техніки ЗСУ на території маслозаводу «Володимирівське», розташованого за адресою: АДРЕСА_4 ; про розміщення військовослужбовців ЗСУ в приміщенні Гуртожитку №1 ЗДІА, розташованого за адресою АДРЕСА_5 ; про розміщення військовослужбовців ЗСУ в приміщенні будівлі за адресою: АДРЕСА_6 ; про розміщення військовослужбовців ЗСУ в приміщенні будівлі за адресою: АДРЕСА_6 ; про розміщення військовослужбовців ЗСУ в приміщенні будівлі за адресою: АДРЕСА_7 ; про розміщення військовослужбовців та військової техніки ЗСУ у приміщенні Запорізької початкової школи "Прогрес" Запорізької міської ради, розташованої за адресою: АДРЕСА_8 ; про розміщення військовослужбовців та військової техніки ЗСУ у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 , розташованої за адресою АДРЕСА_9 ; про розміщення військовослужбовців ЗСУ в приміщенні будівлі за адресою: АДРЕСА_10 користувачу «Константин Заслонов» в месенджері «Telegram», зареєстрованого на номер телефону НОМЕР_2 , яким користується представник іноземної організації ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який займає посаду співробітника ФСБ РФ, чим надав йому допомогу в проведенні підривної діяльності проти України.
30.07.2024 о 12 год. 00 хв. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 615 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, про що складено відповідний протокол.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами в їх сукупності, а саме:
-Протоколом затримання особи, складеним відповідно до вимог ст. 615 КПК України;
-Протоколом обшуку від 30.07.2024;
-Протоколами проведених НС(Р)Д;
-Протоколом слідчого експерименту від 30.07.2024;
-Відповіддю ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 ».
Матеріалами, забраними оперативним підрозділом, які згідно ст. 99 КПК України є документами.
Строк дії ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31.07.2024 про тримання під вартою ОСОБА_5 , закінчується 27 вересня 2024 року, втім у вказаний час завершити досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024050000001312 не вбачається можливим, оскільки кримінальне правопорушення, за яким проводиться досудове розслідування, згідно з ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину, під час досудового розслідування необхідно усунути наявні в матеріалах досудового розслідування суперечності.
Внаслідок складності кримінального провадження, ще необхідно виконати певний обсяг слідчих та процесуальних дій, а саме:
проаналізувати отримані результати проведених негласних слідчих (розшукових) дій, які були проведенні в ході розслідування кримінального провадження;
отримати та проаналізувати висновок судової комп'ютерно-технічної експертизи;
визначити остаточну кваліфікацію кримінального правопорушення;
у разі необхідності підготувати повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру ОСОБА_5 з урахуванням відомостей отриманих в ході аналізу результатів проведених негласних слідчих (розшукових) дій;
виконати інші слідчі (розшукові) дії, в яких виникне необхідність в ході досудового розслідування;
виконати вимоги ст. 290 КПК України;
скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
Проведення зазначених слідчих (розшукових) та процесуальних дій необхідно для закріплення доказової бази наявної у кримінальному провадженні і забезпечить повноту та неупередженість проведеного розслідування. Проведення вказаних слідчих (розшукових) та процесуальних дій потребує додаткового часу, однак вони матимуть істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Направлення обвинувального акту до суду без їх проведення недоцільно, оскільки це може негативно вплинути на всебічне, повне і неупереджене дослідження всіх обставин події. Для проведення зазначених слідчих (розшукових) та процесуальних дій необхідний строк не менше трьох місяців.
25 вересня 2024 строк досудового розслідування досудового розслідування по кримінальному провадженню продовжено до трьох місяців, тобто до 30.10.2024.
Згідно зі статтею 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Вирішуючи питання доцільності обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно враховувати вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до статті 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись у кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.
Встановлюючи обґрунтованість підозри слід виходити з того, що «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила кримінальне правопорушення (справа «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Панченко проти Росії» та «Бекчиєв проти Молдови» зазначив, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вони маловірогідні і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
На підставі викладеного, при вирішенні питання про наявність підстав для обрання (продовження) запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, необхідно враховувати у своїй сукупності доведеність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість та підвищену суспільну небезпеку інкримінованого кримінального правопорушення, тяжкість можливого покарання, яке загрожує підозрюваному за інкриміновані кримінальні правопорушення, а також наявність ризиків визначених пунктами п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на сьогоднішній день продовжують існувати та не зменшилися.
На теперішній час у вказаному кримінальному провадженні виникла необхідність у продовженні застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, оскільки є достатньо підстав вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення та перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином.
Вказані ризики продовжують існувати не зменшились та встановлені з урахуванням того, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк дванадцять років.
На даний час органом досудового слідства не встановлені всі обставини вчинення злочину ОСОБА_5 , інші причетні до вчинення даного кримінального правопорушення особи, а також усі свідки протиправної діяльності ОСОБА_5 , що у випадку не продовження останньому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, створить передумови для впливу на достовірність показань свідків у даному кримінальному провадженні, пошкодження, або знищення речових доказів.
Підставою продовження застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити вищезазначені дії.
Так, ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується, тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічне позбавлення волі, у зв'язку із чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання ОСОБА_5 винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній з метою ухилення від кримінальної відповідальності, розуміючи тяжкість та невідворотність покарання, яке, відповідно до чинного законодавства, пов'язане із позбавленням волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Крім того, ОСОБА_5 проживає в місті Запоріжжя Запорізької області, поблизу якого на даний час ведуться активні бойові дії, а агресія яку здійснює Російська Федерація, може призвести до повної окупації вказаного міста. Тобто у разі застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, він перебуваючи за місцем фактичного проживання може опинитися на території окупованій державою агресорам, та уникнути відповідальності за вчинений злочин.
Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується наступними доводами.
У разі незастосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останній буде в змозі знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Крім того, ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується наступним, що ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, а також інших осіб, які на теперішній час ще не надали органу досудового розслідування показання у кримінальному провадженні, однак їм можливо відомі обставини скоєння злочину.
На теперішній час органом досудового слідства не встановлені всі особи, причетні до скоєння цього кримінального правопорушення, а також свідки, показання яких мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що у випадку необрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, створить передумови для продовження спілкування останнього з зазначеними особами, впливу на достовірність показань свідків у даному кримінальному провадженні.
Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 обґрунтовується тим, що підозрюваний, залишаючись на волі за місцем свого проживання у АДРЕСА_3 , а саме у прифронтовому місті та тій частині області, де на теперішній час розміщуються підрозділи Збройних Сил України та інші утворені відповідно до законів України військові формування, у разі необрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дозволить йому продовжити вчиняти протиправну діяльність.
Оцінюючи в сукупності викладене, варто дійти висновку, що інші менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти уникненню вищезазначених ризиків з боку ОСОБА_5 , та відповідно до ст. ст. 183, 194 КПК України, йому необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Згідно ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті тобто тримання під вартою.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно ч. 4 ст.183 КПК України під час дії воєнного стану суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 КК України.
Таким чином, з метою можливості отримання та процесуального опрацювання вищевказаних матеріалів, проведення інших слідчих дій, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 необхідно продовжити.
З огляду на вище викладене слідчий за погодженням з прокурором просить задовольнити клопотання.
Прокурор в судовому засіданні просив задовольнити клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 не заперечував щодо поданого клопотання.
Захисник в судовому засіданні підтримав позицію свого підзахисного.
Вивчивши матеріали клопотання, заслухавши учасників кримінального провадження, приймаючи до уваги мету та підстави застосування запобіжного заходу, передбачені ст.177 КПК України, а також оцінивши в сукупності всі обставини, передбачені ст.178 КПК України, слідчий суддя приходить до такого висновку.
У судовому засіданні встановлено, що слідчим відділом 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024050000001312 від 01.05.2024 за підозрою ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, в силу статті 89 КК України раніше не судимому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України..
30.07.2024 о 12 год. 00 хв. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 615 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, про що складено відповідний протокол.
Строк дії ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31.07.2024 про тримання під вартою ОСОБА_5 закінчується 27 вересня 2024 року, втім у вказаний час завершити досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024050000001312 не вбачається можливим, оскільки кримінальне правопорушення, за яким проводиться досудове розслідування, згідно з ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину, під час досудового розслідування необхідно усунути наявні в матеріалах досудового розслідування суперечності.
Слідчий суддя бере до уваги, що згідно зі статтею 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Слідчий суддя вважає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
-Протоколом затримання особи, складеним відповідно до вимог ст. 615 КПК України;
-Протоколом обшуку від 30.07.2024;
-Протоколами проведених НС(Р)Д;
-Протоколом слідчого експерименту від 30.07.2024;
-Відповіддю ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 ».
Матеріалами, забраними оперативним підрозділом, які згідно ст. 99 КПК України є документами.
При цьому слідчий суддя на даному етапі провадження не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень.
Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів лише визначає чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.
Слідчий суддя вважає, що сукупність досліджених в судовому засіданні доказів переконливо свідчить про наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний може бути причетним до інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Застосовуючи відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя виходив із доведеності ризиків його переховування від органу досудового розслідування та суду, знищення буд-яких речей чи документів, що стосуються обставин вчинення кримінального правопорушення та вчинення інших правопорушень.
Слідчий суддя вважає, що під час розгляду клопотання прокурором доведено, що ОСОБА_5 спроможний переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, про що свідчить тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 в разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, в якому він підозрюється.
Санкція ч. 2 ст. 111 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічне позбавлення волі років.
Про наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що підозрюваний ОСОБА_5 може знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, що стосуються обставин вчинення кримінального правопорушення, тобто речі, які можуть бути знайдені та визнані у встановленим законом порядку речовими доказами у справі, або стосовно злочинів, про які органами досудового розслідування не розпочато досудове розслідування, а саме, маючи доступ до власних облікових записів в застосунку «Телеграм» може за допомогою іншого пристрою видалити відповідні дані, які стосуються вчинення ним протиправних дій та повідомити осіб, котрим він поширював відповідну інформацію та які також можуть видалити сліди переписок із ним.
Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 , або вчинити інше кримінальне правопорушення свідчить те, що підозрюваний в умовах воєнного стану ініціативно надавав допомогу представнику ЗС РФ у веденні бойових дій проти ЗС України, зважаючи на лояльність підозрюваного до ЗС РФ, котрі здійснюють збройну агресію проти України, існує ризик вчинення цього ж злочину, або подібних злочинів, що можливо нівелювати виключно шляхом тримання підозрюваного під вартою. При цьому у разі не продовження строку тримання під вартою підозрюваний зможе продовжити вчиняти злочин за допомогою месенджерів та мережі інтернет, оскільки правоохоронні органи не взмозі контролювати ОСОБА_5 , користування мережею інтернет та месенджерами, що створить передумови для продовження злочину та вчинення нових.
Водночас, слідчий суддя вважає недоведеним під час розгляду клопотання наявність ризиків, визначених пунктами 3 та 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: незаконно впливати на свідків, експерта у кримінальному провадженні та перешкоджати досудовому розслідуванні у даному кримінальному провадженні, з підстав відсутності достатнього обґрунтування на підтвердження існування таких ризиків.
Слідчий суддя вважає, що з метою запобігання вказаним ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки слід продовжити ОСОБА_5 строк тримання під вартою на 30 днів, в межах строку досудового розслідування.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2,258-258-5,260,261,402-405,407,408,429,437-442КК України.
Оскільки інкриміноване ОСОБА_5 кримінальне правопорушення входить до вищевказаного переліку, розмір застави слідчий суддя не визначає, оскільки застосування застави не відповідатиме тяжкості та характеру вчиненого злочину.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 376 КПК України, суд
Клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Донецької обласної прокуратури ОСОБА_4 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні № 22024050000001312, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.05.2024, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, тобто до 30 жовтня 2024 року, без визначення розміру застави.
Ухвала щодо продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.
Повний текст ухвали суду складений і оголошений 27.09.2024 року о 09:00 годині.
Слідчий суддя ОСОБА_1